Бочкович Кирило Васильович

Кири́ло Васи́льович Бочко́вич (нар. 1918(1918) — 24 серпня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, заступник командира відділення взводу ППО 384-го окремого батальйону морської піхоти (Очаківська військово-морська база Чорноморського флоту), Старшина II статті. Учасник миколаївського десанту під командуванням К. Ольшанського. Герой Радянського Союзу (1945).

Кирило Васильович Бочкович
Народження	28 лютого 1918(1918-02-28) Саврань, Балтський повіт, Подільська губернія
Смерть	24 серпня 1944(1944-08-24) (26 років) Жебріяни
Поховання	Приморське
Країна	УНР  СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	морська піхота
Роки служби	1939–1944
Партія	КПРС
Звання	старшина II статті
Формування	384-й окремий батальйон морської піхоти
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За оборону Севастополя» Медаль «За оборону Кавказу»
Бочкович Кирило Васильович у Вікісховищі

Життєпис

Пам'ятник Бочковичу у м. Подільськ

Народився у 1918 році в містечку Саврань Балтського повіту Подільської губернії (нині — селище міського типу, Одеська область) в селянській родині. Українець. Здобув неповну середню освіту в Саврані. Продовжував навчання в м. Котовськ.

До лав РСВМФ призваний у 1939 році. Закінчив електромеханічну школу навчального загону Чорноморського флоту. Проходив військову службу машиністом-турбіністом на кораблях Чорноморського флоту: крейсері «Ворошилов», есмінцях «Бодрий» і «Фрунзе». З травня 1943 року — заступник командира відділення взводу ППО 384-го окремого батальйону морської піхоти. У складі батальйону восени того ж року брав участь в десантних операціях по визволенню міст Таганрога, Маріуполя, Осипенко (нині Бердянськ). Був поранений. Член ВКП(б) з 1944 року.

Особливо відзначився при визволенні Миколаєва. В ніч з 25 на 26 березня 1944 року в складі десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського на рибальських човнах переправився через Бузький лиман і висадився в Миколаївському порту з метою порушити бойове управління супротивника, перерізати комунікації і завдати удару по ворожій обороні з тилу, тим самим сприяючи наступу Червоної армії. Зайнявши оборону в районі портового елеватора, протягом двох діб десантники вели нерівний бій з переважаючими силами супротивника, відбивши 18 атак і знищивши понад 700 німецьких солдатів і офіцерів.

Загинув у бою 24 серпня 1944 року. Похований в центрі села Приморське Ізмаїльського району Одеської області.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, старшині ІІ статті Бочковичу Кирилу Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також був нагороджений орденом Червоного Прапора і медалями.

Примітки

1. Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 травня 2015.
2. Іменний список незворотніх втрат особового складу. [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
3. Облікова картка військового поховання. [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Література

• «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 59-63. (рос.)
• Л. П. Маєв. Бочкович Кирило Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .
• Кирилл Васильевич Бочкович [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга памяти Украины: Одесская область: в 11 т. / Одес. обл. редкол. Книги памяти Украины. — О., 1994—2008.
  [Т.] 7 [ 11 жовтня 2019 у Wayback Machine.]: Савранский р-н, Саратский р-н, Тарутинский р-н, Татарбунарский р-н, Фрунзовский р-н, Ширяевский р-н / Ю. А. Петренко, А. Г. Гурский, В. Д. Сальников [и др.]. — Аспект, 1995. — с. 21. — 736 с.: ил. — (рос.)