Ботаніка́ктус (ісп. El Botanicactus) — ботанічний сад на о. Мальорка. Знаходиться у південно-східній частині острова у муніципалітеті Сес-Салінес. Відритий 20 травня 1989 року.
Головний в'їзд | |
39°20′32″ пн. ш. 3°03′52″ сх. д. / 39.34230000002777672° пн. ш. 3.06466389002777762° сх. д.Координати: 39°20′32″ пн. ш. 3°03′52″ сх. д. / 39.34230000002777672° пн. ш. 3.06466389002777762° сх. д. | |
Країна | Іспанія |
---|---|
Розташування | , Мальорка, Іспанія |
Площа | 150 000 м² |
Засновано | 20 травня 1989 |
Оператор | приватний |
Ботанікактус (Іспанія) | |
Ботанікактус у Вікісховищі |
Історія
Утворений у середині 1980-х років, коли Освальд Маккаріо втілив ідею про новий підхід до свого захоплення до вирощування тропічних рослин.
Маккаріо володів багатьма теплицями для вирощування кактусів на півдні Франції, які йшли на продаж. У нього виникла ідея створити ботанічний сад для вирощування цих кактусів, щоб відвідувачі могли подивитися на різноманітні види цієї рослини. Але для цього йому було потрібно знайти сухе і сонячне місце.
Зрештою, він обрав місце у муніципалітеті Сес-Салінес на острові Мальорка. Сад було відрито 20 травня 1989 року під керівництвом сина Освальда, Жан-Марка Маккаріо.
Опис
Територія ботанічного саду становить 150 000 м², на якій ростуть 1000 різних видів рослин. У зоні парку, призначеній для тропічних рослин (50 000 м²), знаходиться велике озеро площею 10 000 м². Озеро є найбільшим на Балеарських островах і оточене трав'яними газонами з пальмами і бамбуком. Серед видів пальм тут ростуть вашингтонія (Washingtonia), хамеропс (Chamaerops), , фінікова пальма та інші.
У секторі з кактусами (40 000 м²) ростуть такі види як (Trichocereus pasacana), ехінокактус Грузона (Echinocactus grusonii), (Carnegiea gigantea), алое, агава та інші. Також у цій зоні росте гігантський кактус з Аризони, якому понад 300 років.
У зоні місцевих майоркінських рослин (25 000 м²), де ростуть жимолость, гібіскус, стреліція, оливкові дерева, мигдаль, ріжкові дерева, гранатові дерева, сосни, евкаліпти і кипариси, стоять вітряний млин і кам'яний будинок.
Галерея
Посилання
- Офіційний сайт [ 1 вересня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.) (англ.) (кат.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botanika ktus isp El Botanicactus botanichnij sad na o Malorka Znahoditsya u pivdenno shidnij chastini ostrova u municipaliteti Ses Salines Vidritij 20 travnya 1989 roku BotanikaktusGolovnij v yizdGolovnij v yizd39 20 32 pn sh 3 03 52 sh d 39 34230000002777672 pn sh 3 06466389002777762 sh d 39 34230000002777672 3 06466389002777762 Koordinati 39 20 32 pn sh 3 03 52 sh d 39 34230000002777672 pn sh 3 06466389002777762 sh d 39 34230000002777672 3 06466389002777762Krayina IspaniyaRoztashuvannya Malorka IspaniyaPlosha150 000 m Zasnovano20 travnya 1989OperatorprivatnijBotanikaktus Ispaniya Botanikaktus u VikishovishiIstoriyaUtvorenij u seredini 1980 h rokiv koli Osvald Makkario vtiliv ideyu pro novij pidhid do svogo zahoplennya do viroshuvannya tropichnih roslin Makkario volodiv bagatma teplicyami dlya viroshuvannya kaktusiv na pivdni Franciyi yaki jshli na prodazh U nogo vinikla ideya stvoriti botanichnij sad dlya viroshuvannya cih kaktusiv shob vidviduvachi mogli podivitisya na riznomanitni vidi ciyeyi roslini Ale dlya cogo jomu bulo potribno znajti suhe i sonyachne misce Zreshtoyu vin obrav misce u municipaliteti Ses Salines na ostrovi Malorka Sad bulo vidrito 20 travnya 1989 roku pid kerivnictvom sina Osvalda Zhan Marka Makkario OpisTeritoriya botanichnogo sadu stanovit 150 000 m na yakij rostut 1000 riznih vidiv roslin U zoni parku priznachenij dlya tropichnih roslin 50 000 m znahoditsya velike ozero plosheyu 10 000 m Ozero ye najbilshim na Balearskih ostrovah i otochene trav yanimi gazonami z palmami i bambukom Sered vidiv palm tut rostut vashingtoniya Washingtonia hamerops Chamaerops finikova palma ta inshi U sektori z kaktusami 40 000 m rostut taki vidi yak Trichocereus pasacana ehinokaktus Gruzona Echinocactus grusonii Carnegiea gigantea aloe agava ta inshi Takozh u cij zoni roste gigantskij kaktus z Arizoni yakomu ponad 300 rokiv U zoni miscevih majorkinskih roslin 25 000 m de rostut zhimolost gibiskus streliciya olivkovi dereva migdal rizhkovi dereva granatovi dereva sosni evkalipti i kiparisi stoyat vitryanij mlin i kam yanij budinok GalereyaPosilannyaOficijnij sajt 1 veresnya 2010 u Wayback Machine isp angl kat ros