Микола Боровко (15 серпня 1863, Заслав, Волинської губернії (нині Ізяслав Хмельницької області, Україна) — 7 лютого 1913, Сімферополь, Україна) — піонер міжнародної мови есперанто, один з перших українських есперантистів, один з перших у світі письменників мовою есперанто. Нащадок шляхти Катеринославської губернії (тепер — Кіровоградська область, Україна).
Боровко Микола Африканович | |
---|---|
Псевдо | Enbe el Odeso |
Народився | 15 серпня 1863[1] Крим, Російська імперія |
Помер | 7 лютого 1913[1] (49 років) Сімферополь, Російська імперія[2] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | есперантист |
Галузь | літературна критика[3], наука[3], журналістика[3] і есперанто[3] |
Знання мов | есперанто і російська[3] |
Батько | Q104451612? |
Мати | Q104451624? |
У шлюбі з | Антоніна Юстинівна Боровко (Чайковська)[1] |
Діти (2[4]) | Ніна Ланле (Боровко) |
|
Біографічні відомості
Народився 15 серпня 1863 року в місті Заславі Волинської губернії. Став четвертою дитиною в родині дворянина Катеринославської губернії Африкана Боровка. Матір (ім'я невідоме) померла за кілька годин після його народження. Батько після смерті дружини узяв другий шлюб; помер у 1873 році.
Здобував військову освіту в Аракчєєвській гімназії у Нижньому Новгороді та Константінівському артилерійському училищі у Санкт-Петербурзі. Успішно опановував як точні, так і гуманітарні науки.
У 1884 році, прибувши до Одеси для проходження служби, був ув'язнений через виявлену в особистих речах заборонену літературу (казки Михайла Салтикова-Щедріна, статті філософів Дмитрія Писарєва і Ніколая Добролюбова) Після п'яти місяців за ґратами був засланий до Зайсану (Казахстан), де протягом 5 років проходив службу в 4-му Сибірському батальйоні на посадах скарбника та бібліотекаря. Вивчав історію, філософію, англійську та французьку мови, есперанто.
У 1889 році здобув волю без права служби у містах центральної Росії. Повернувшись до Одеси, деякий час жив у мачухи та батькової сестри у скруті, заробляв на життя перекладами та журналістикою, а також працею на посаді управителя будинку дешевих квартир. Набував енциклопедичні знання у міських бібліотеках.
У 1891—1895 рр. публікував свої статті та перші новели мовою есперанто у журналі «La Esperantisto» («Есперантист»), що видавався у Нюрнберзі (Німеччина), під псевдонімами En Be (від ініціалів «Н. Б.» у російському прочитанні, «Николай Боровко») та Enbe el Odeso. Фактично започаткував оригінальну літературу есперанто.
У 1894 році спільно з видатним виноробом, почесним громадянином Одеси Володимиром Гернетом заснував філію першого у Російській імперії офіційного товариства есперанто «Espero» («Надія»), заснованого у 1892 році у Санкт-Петербурзі.
У 1895 році одружився з уродженкою Сімферополя Антоніною Чайковською, яка була його соратницею; їхнє знайомство відбулося в одеській есперанто-спільноті. Незабаром подружжя переїхало до Санкт-Петербурга, де Микола Боровко займаювся розробкою електричних методів у металургії у фірмі «Steel». У 1896 році був обраний другим за ліком головою товариства «Espero». Після банкрутства компанії повернувся з родиною до України, де намагався займатися бджолярством.
У 1902 році прибув з дружиною та дітьми до Ялти, де спочатку став бібліотекарем, а згодом — співзасновником і першим директором міської громадської бібліотеки імені Васілія Жуковского; на початку 1903 року завершив каталогізацію її фондів, після чого бібліотека повноцінно запрацювала. Залишив установі кілька рідкісних видань із дарчим написом, у тому числі латиномовну працю Анастасіуса Кірхера «Світ підземний» (Амстердам, 1663). Оскільки Ялта на той час була центром лікування туберкульозу, всі книжки у міській бібліотеці проходили дезінфекцію від паличок Коха за методом, який розробив Микола Боровко.
Друкував переклади зарубіжних творів російською та критичні статті в ялтинському часописі «Крымский курьер», у якому вів рубрики «Науковий огляд», «Літературний огляд» та «Бібліографія». У 1905 році, після появи маніфесту російського імператора Ніколая II про надання громадянських свобод, виступив на сторінках газети з трьома гострими полемічними статтями на цю тему, після чого у 1906 році був висланий з родиною з Ялти з тавром «політичної неблагонадійності». Намагався знайти роботу в Польщі.
У 1908 році оселився з родиною в Сімферополі, де став директором міської бібліотеки імені Туманова; у цій же бібліотеці працювала його дружина.
У 1911—1912 рр. повернувся до теми реформ в есперанто.
У 1912—1913 рр. очолив дві експедиції Кримського товариства натуралістів, об'єктом дослідження яких було «печерне місто» Тепе-Кермен.
Помер у Сімферополі 7 лютого 1913 року через відмову нирок, спричинену нефритом. Похований на новому Сімферопольському кладовищі.
Родина
- Батько: Африкан Боровко (?–1873)
- Мати: ? (?–1863)
- Дружина: Антоніна Боровко (Чайковська; 1872—1948)
Діти:
- Ніна Боровко (у шлюбі Ланле; 1896—1988);
- Борис Боровко (1898—1929);
- Наталя Боровко (1900—1976);
- Софія Боровко (1902 — до 1904);
- Лев Боровко (1904/1905–1910);
- Вадим Боровко (1906—1943).
Вшанування пам'яті
На початку 2003 року, до 90-х роковин за Миколою Боровком, у Ялті біля філармонії на будівлі, в якій під його керівництвом працювала перша міська бібліотека, було урочисто відкрито пам'ятну дошку.
В середині 2013 року, до столітнього ювілею експедицій на Тепе-Кермен та 150-ї річниці народження Миколи Боровка, ялтинські есперантисти організували сходження на городище у Бахчисарайському районі, вирішивши встановити на його території до кінця року меморіальну дошку на спомин обох подій. Ініціатива була реалізована 22 грудня 2013 року групою, до якої увійшли співробітники Центральної міської бібліотеки імені Антона Чєхова, представники ялтинського есперанто-клубу «Теро», Ротаракт-клубу «Ялта», Фундації регіональних ініціатив Ялти та Севастопольського чуваського туристичного клубу. Дошку на території пам'ятки культурної спадщини України національного значення, що перебувала під опікою Бахчисарайського історико-культурного заповідника, було встановлено без отримання належних дозволів.
Примітки
- http://www.ipernity.com/blog/62038/974330
- Deutsche Nationalbibliothek Record #141546867 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- https://skbl.se/en/article/NinaLanglet
Джерела і посилання
- Антон Божук. «Російський есперантист» Enbe el Odeso: пам'яті Миколи Боровка // Український інтерес. 15.08.2023
- M. Strid. Nina rakontas pri sia patrino. 19 May 2015. Ipernity
- M. Strid. Nina rakontas pri sia patro. 19 May 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Borovko 15 serpnya 1863 Zaslav Volinskoyi guberniyi nini Izyaslav Hmelnickoyi oblasti Ukrayina 7 lyutogo 1913 Simferopol Ukrayina pioner mizhnarodnoyi movi esperanto odin z pershih ukrayinskih esperantistiv odin z pershih u sviti pismennikiv movoyu esperanto Nashadok shlyahti Katerinoslavskoyi guberniyi teper Kirovogradska oblast Ukrayina Borovko Mikola AfrikanovichPsevdoEnbe el OdesoNarodivsya15 serpnya 1863 1863 08 15 1 Krim Rosijska imperiyaPomer7 lyutogo 1913 1913 02 07 1 49 rokiv Simferopol Rosijska imperiya 2 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnistesperantistGaluzliteraturna kritika 3 nauka 3 zhurnalistika 3 i esperanto 3 Znannya movesperanto i rosijska 3 BatkoQ104451612 MatiQ104451624 U shlyubi zAntonina Yustinivna Borovko Chajkovska 1 Diti 2 4 Nina Lanle Borovko Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Borovko Biografichni vidomostiNarodivsya 15 serpnya 1863 roku v misti Zaslavi Volinskoyi guberniyi Stav chetvertoyu ditinoyu v rodini dvoryanina Katerinoslavskoyi guberniyi Afrikana Borovka Matir im ya nevidome pomerla za kilka godin pislya jogo narodzhennya Batko pislya smerti druzhini uzyav drugij shlyub pomer u 1873 roci Zdobuvav vijskovu osvitu v Arakchyeyevskij gimnaziyi u Nizhnomu Novgorodi ta Konstantinivskomu artilerijskomu uchilishi u Sankt Peterburzi Uspishno opanovuvav yak tochni tak i gumanitarni nauki U 1884 roci pribuvshi do Odesi dlya prohodzhennya sluzhbi buv uv yaznenij cherez viyavlenu v osobistih rechah zaboronenu literaturu kazki Mihajla Saltikova Shedrina statti filosofiv Dmitriya Pisaryeva i Nikolaya Dobrolyubova Pislya p yati misyaciv za gratami buv zaslanij do Zajsanu Kazahstan de protyagom 5 rokiv prohodiv sluzhbu v 4 mu Sibirskomu bataljoni na posadah skarbnika ta bibliotekarya Vivchav istoriyu filosofiyu anglijsku ta francuzku movi esperanto U 1889 roci zdobuv volyu bez prava sluzhbi u mistah centralnoyi Rosiyi Povernuvshis do Odesi deyakij chas zhiv u machuhi ta batkovoyi sestri u skruti zaroblyav na zhittya perekladami ta zhurnalistikoyu a takozh praceyu na posadi upravitelya budinku deshevih kvartir Nabuvav enciklopedichni znannya u miskih bibliotekah U 1891 1895 rr publikuvav svoyi statti ta pershi noveli movoyu esperanto u zhurnali La Esperantisto Esperantist sho vidavavsya u Nyurnberzi Nimechchina pid psevdonimami En Be vid inicialiv N B u rosijskomu prochitanni Nikolaj Borovko ta Enbe el Odeso Faktichno zapochatkuvav originalnu literaturu esperanto U 1894 roci spilno z vidatnim vinorobom pochesnim gromadyaninom Odesi Volodimirom Gernetom zasnuvav filiyu pershogo u Rosijskij imperiyi oficijnogo tovaristva esperanto Espero Nadiya zasnovanogo u 1892 roci u Sankt Peterburzi U 1895 roci odruzhivsya z urodzhenkoyu Simferopolya Antoninoyu Chajkovskoyu yaka bula jogo soratniceyu yihnye znajomstvo vidbulosya v odeskij esperanto spilnoti Nezabarom podruzhzhya pereyihalo do Sankt Peterburga de Mikola Borovko zajmayuvsya rozrobkoyu elektrichnih metodiv u metalurgiyi u firmi Steel U 1896 roci buv obranij drugim za likom golovoyu tovaristva Espero Pislya bankrutstva kompaniyi povernuvsya z rodinoyu do Ukrayini de namagavsya zajmatisya bdzholyarstvom U 1902 roci pribuv z druzhinoyu ta ditmi do Yalti de spochatku stav bibliotekarem a zgodom spivzasnovnikom i pershim direktorom miskoyi gromadskoyi biblioteki imeni Vasiliya Zhukovskogo na pochatku 1903 roku zavershiv katalogizaciyu yiyi fondiv pislya chogo biblioteka povnocinno zapracyuvala Zalishiv ustanovi kilka ridkisnih vidan iz darchim napisom u tomu chisli latinomovnu pracyu Anastasiusa Kirhera Svit pidzemnij Amsterdam 1663 Oskilki Yalta na toj chas bula centrom likuvannya tuberkulozu vsi knizhki u miskij biblioteci prohodili dezinfekciyu vid palichok Koha za metodom yakij rozrobiv Mikola Borovko Drukuvav perekladi zarubizhnih tvoriv rosijskoyu ta kritichni statti v yaltinskomu chasopisi Krymskij kurer u yakomu viv rubriki Naukovij oglyad Literaturnij oglyad ta Bibliografiya U 1905 roci pislya poyavi manifestu rosijskogo imperatora Nikolaya II pro nadannya gromadyanskih svobod vistupiv na storinkah gazeti z troma gostrimi polemichnimi stattyami na cyu temu pislya chogo u 1906 roci buv vislanij z rodinoyu z Yalti z tavrom politichnoyi neblagonadijnosti Namagavsya znajti robotu v Polshi U 1908 roci oselivsya z rodinoyu v Simferopoli de stav direktorom miskoyi biblioteki imeni Tumanova u cij zhe biblioteci pracyuvala jogo druzhina U 1911 1912 rr povernuvsya do temi reform v esperanto U 1912 1913 rr ocholiv dvi ekspediciyi Krimskogo tovaristva naturalistiv ob yektom doslidzhennya yakih bulo pecherne misto Tepe Kermen Pomer u Simferopoli 7 lyutogo 1913 roku cherez vidmovu nirok sprichinenu nefritom Pohovanij na novomu Simferopolskomu kladovishi RodinaSidyat Valdemar Lanle Antonina Borovko Chajkovska druzhina Mikoli Borovka Stoyat Nadiya Ostrovska Illya Ostrovskij Erik Etcel Yalta 1895 Batko Afrikan Borovko 1873 Mati 1863 Druzhina Antonina Borovko Chajkovska 1872 1948 Diti Nina Borovko u shlyubi Lanle 1896 1988 Boris Borovko 1898 1929 Natalya Borovko 1900 1976 Sofiya Borovko 1902 do 1904 Lev Borovko 1904 1905 1910 Vadim Borovko 1906 1943 Vshanuvannya pam yatiNa pochatku 2003 roku do 90 h rokovin za Mikoloyu Borovkom u Yalti bilya filarmoniyi na budivli v yakij pid jogo kerivnictvom pracyuvala persha miska biblioteka bulo urochisto vidkrito pam yatnu doshku V seredini 2013 roku do stolitnogo yuvileyu ekspedicij na Tepe Kermen ta 150 yi richnici narodzhennya Mikoli Borovka yaltinski esperantisti organizuvali shodzhennya na gorodishe u Bahchisarajskomu rajoni virishivshi vstanoviti na jogo teritoriyi do kincya roku memorialnu doshku na spomin oboh podij Iniciativa bula realizovana 22 grudnya 2013 roku grupoyu do yakoyi uvijshli spivrobitniki Centralnoyi miskoyi biblioteki imeni Antona Chyehova predstavniki yaltinskogo esperanto klubu Tero Rotarakt klubu Yalta Fundaciyi regionalnih iniciativ Yalti ta Sevastopolskogo chuvaskogo turistichnogo klubu Doshku na teritoriyi pam yatki kulturnoyi spadshini Ukrayini nacionalnogo znachennya sho perebuvala pid opikoyu Bahchisarajskogo istoriko kulturnogo zapovidnika bulo vstanovleno bez otrimannya nalezhnih dozvoliv Primitkihttp www ipernity com blog 62038 974330 Deutsche Nationalbibliothek Record 141546867 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https skbl se en article NinaLangletDzherela i posilannyaAnton Bozhuk Rosijskij esperantist Enbe el Odeso pam yati Mikoli Borovka Ukrayinskij interes 15 08 2023 M Strid Nina rakontas pri sia patrino 19 May 2015 Ipernity M Strid Nina rakontas pri sia patro 19 May 2015