Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шац Борис Шац ім я при народженні Борис Ілліч Залмая Бер Шац в Ізраїлі

Борис Шац

Борис Шац
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шац.

Борис Шац (ім'я при народженні: Борис Ілліч (Залмая-Бер) Шац, в Ізраїлі також відомий як Барух Шац і Борис Цемах Шац; *23 грудня 1866, Ворно Ковенської губернії, Російська імперія — †23 березня 1932, Денвер, штат Колорадо, США) — єврейський скульптор, живописець, діяч культури. Працював у Болгарії та Палестині.

Борис Шац
image
ПсевдоShats, Barukh, Shats, Boris, שץ, ב., і שץ, בוריס,
Народився4 грудня 1866(1866-12-04)[4]
Варняй, Литва
Помер23 березня 1932(1932-03-23)[1][2][3] (65 років)
Денвер, США[1]
ПохованняЄврейське кладовище на Оливковій горі
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьскульптор, викладач університету, художник
Галузьскульптура
ВчителіАнтокольський Марко Матвійович і d
ЗакладАкадемія мистецтв і дизайну «Бецалель»
Дітиd, d і d

Біографія

Борис Шац народився у Ворно поблизу Ковно (нині Каунас, Литва). Навчався в Ієшиві у Вільні (Вільнюс), де зблизився з групою Ховевей Ціон.

1889 року вирушив до Парижа, де вступив до Академії живопису Кормона і майстерню скульптора Марка Антокольського, ставши згодом його помічником. У цей час створив свої перші значні твори.

У 1895 році отримав посаду придворного художника болгарського царя Фердинанда. У Софії створив , яку й очолив. Кишинівський погром 1903 повернув Шаца в коло єврейських проблем, в результаті чого він захопився ідеями Теодора Герцля.

На 7-му Сіоністському конгресі в Базелі (1905) Борис Шац виступив з пропозицією заснувати в Палестині художню школу, де молоде покоління євреїв могло б навчатися всім видам витончених і прикладних мистецтв. Сповнений цією мрією, в 1906 році він вирушив до Єрусалима, де відкрив Школу мистецтва і ремесел Бецалель (від 1969 року — Академія мистецтв і дизайну «Бецалель»). Натхненний Торою, він назвав нову школу ім'ям Бецалеля. Але плани Шаца йшли набагато далі: він вважав, що Єрусалиму потрібен музейний заклад. Завдяки фінансовій підтримці німецьких сіоністів поруч зі школою був створений музей «Бецалель». Відтак, 1964 року в Єрусалимі був створений державний «Музей Ізраїлю» і музей «Бецалель» став його частиною, переставши існувати самостійно. Тим не менш, велике зібрання творів єврейського релігійного мистецтва в Музеї Ізраїлю досі представлене як колекція музею «Бецалель».

Борис Шац був мрійником, у чиїх вельми утопічних мріях перепліталися разом природа і мистецтво. Людиною він був досить непрактичною і йому, в результаті, було відмовлено в подальшій фінансовій підтримці. Зусилля Шаца віднайти гроші в США виявилися марними.

В 1932 році, під час чергових пошуків фінансової підтримки в США, Борис Шац помер і школа «Бецалель» в Єрусалимі на деякий час була закрита.

Проте, всього за рік по смерті Бориса Шаца до Палестини починають прибувати єврейські художники, покинувши гітлерівську Німеччину. Завдяки Мордехаю Наркісу (1898–1957), що тривалий час співпрацював з Борисом Шацем, у 1935 році була відкрита «Нова школа Бецалель» і відновлена робота музею.

Спочатку школа «Бецалель» розташовувалася в старій будівлі, оточеній кам'яним зубчастим муром, одній із визначних пам'яток міста. У теперішній же час цей будинок є «Будинком художників», де молоді таланти щорічно виставляють свої твори.

Творчість

Під час свого перебування в Парижі (1889—1895) Борис Шац створив низку значних творів, серед яких статуї «Мойсей на горі Нево» (1890) і «Маттітьяху Хасмоней» (перший варіант — 1894, цинк), образи єврейських старців. У цей період Шац створив також декілька портретів, найкращим з яких вважається рельєфний медальйон «М. Антокольський» (1894, бронза).

Як придворний художник болгарського царя Борис Шац виконував офіційні замовлення, в тому числі ескіз пам'ятника героям Визвольної війни 1876 року (1901). Нерідко художник звертався до народної тематики, зображуючи, здебільшого, людей похилого віку («Болгарська стара», 1897, гіпс; «Єврей, що присів», 1902, теракота).

У 1903 році Шац створив два рельєфи, що стали згодом найвідомішими його творами: «Зустріч суботи» (бронза) і «Хавдала» (бронза).

У «палестинський» період творчості художника центральне місце в його творах посідають образи видатних представників єврейства минувшини — ескіз до статуї «Мойсей зі скрижалями» (1918, гіпс), де відчувається вплив роботи «Христос перед судом народу» М. Антокольського, пророки — «Єремія» (1911), «Ісаія» (1918; обидва — бронзові рельєфи).

У 1920-ті роки Шац створив також відомі скульптурні портрети Герцля (Музей Т. Герцля, Єрусалим), Хаїма-Нахмана Бялика (1929), Жаботинського (1920), Бен-Єгуди (1922), Герберта Семюела (1924), Ізраела Зангвілла (1929/30).

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119183730 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. קרסל ג. לכסיקון הספרות העברית — ספרית פועלים, 1965. — Т. 2. — С. 974–975.
    d:Track:Q12404984d:Track:Q6838797d:Track:Q29553688

Джерело-посилання

  • Стаття про Бориса Шатца [ 23 травня 2011 у Wayback Machine.] у www.jewishencyclopedia.com («Єврейська енциклопедія») [Архівовано 28 листопада 2012 у WebCite]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shac Boris Shac im ya pri narodzhenni Boris Illich Zalmaya Ber Shac v Izrayili takozh vidomij yak Baruh Shac i Boris Cemah Shac 23 grudnya 1866 Vorno Kovenskoyi guberniyi Rosijska imperiya 23 bereznya 1932 Denver shtat Kolorado SShA yevrejskij skulptor zhivopisec diyach kulturi Pracyuvav u Bolgariyi ta Palestini Boris ShacPsevdoShats Barukh Shats Boris שץ ב i שץ בוריס Narodivsya4 grudnya 1866 1866 12 04 4 Varnyaj LitvaPomer23 bereznya 1932 1932 03 23 1 2 3 65 rokiv Denver SShA 1 PohovannyaYevrejske kladovishe na Olivkovij goriKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistskulptor vikladach universitetu hudozhnikGaluzskulpturaVchiteliAntokolskij Marko Matvijovich i dZakladAkademiya mistectv i dizajnu Becalel Ditid d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaBoris Shac narodivsya u Vorno poblizu Kovno nini Kaunas Litva Navchavsya v Iyeshivi u Vilni Vilnyus de zblizivsya z grupoyu Hovevej Cion 1889 roku virushiv do Parizha de vstupiv do Akademiyi zhivopisu Kormona i majsternyu skulptora Marka Antokolskogo stavshi zgodom jogo pomichnikom U cej chas stvoriv svoyi pershi znachni tvori U 1895 roci otrimav posadu pridvornogo hudozhnika bolgarskogo carya Ferdinanda U Sofiyi stvoriv yaku j ocholiv Kishinivskij pogrom 1903 povernuv Shaca v kolo yevrejskih problem v rezultati chogo vin zahopivsya ideyami Teodora Gerclya Na 7 mu Sionistskomu kongresi v Bazeli 1905 Boris Shac vistupiv z propoziciyeyu zasnuvati v Palestini hudozhnyu shkolu de molode pokolinnya yevreyiv moglo b navchatisya vsim vidam vitonchenih i prikladnih mistectv Spovnenij ciyeyu mriyeyu v 1906 roci vin virushiv do Yerusalima de vidkriv Shkolu mistectva i remesel Becalel vid 1969 roku Akademiya mistectv i dizajnu Becalel Nathnennij Toroyu vin nazvav novu shkolu im yam Becalelya Ale plani Shaca jshli nabagato dali vin vvazhav sho Yerusalimu potriben muzejnij zaklad Zavdyaki finansovij pidtrimci nimeckih sionistiv poruch zi shkoloyu buv stvorenij muzej Becalel Vidtak 1964 roku v Yerusalimi buv stvorenij derzhavnij Muzej Izrayilyu i muzej Becalel stav jogo chastinoyu perestavshi isnuvati samostijno Tim ne mensh velike zibrannya tvoriv yevrejskogo religijnogo mistectva v Muzeyi Izrayilyu dosi predstavlene yak kolekciya muzeyu Becalel Boris Shac buv mrijnikom u chiyih velmi utopichnih mriyah pereplitalisya razom priroda i mistectvo Lyudinoyu vin buv dosit nepraktichnoyu i jomu v rezultati bulo vidmovleno v podalshij finansovij pidtrimci Zusillya Shaca vidnajti groshi v SShA viyavilisya marnimi V 1932 roci pid chas chergovih poshukiv finansovoyi pidtrimki v SShA Boris Shac pomer i shkola Becalel v Yerusalimi na deyakij chas bula zakrita Prote vsogo za rik po smerti Borisa Shaca do Palestini pochinayut pribuvati yevrejski hudozhniki pokinuvshi gitlerivsku Nimechchinu Zavdyaki Mordehayu Narkisu 1898 1957 sho trivalij chas spivpracyuvav z Borisom Shacem u 1935 roci bula vidkrita Nova shkola Becalel i vidnovlena robota muzeyu Spochatku shkola Becalel roztashovuvalasya v starij budivli otochenij kam yanim zubchastim murom odnij iz viznachnih pam yatok mista U teperishnij zhe chas cej budinok ye Budinkom hudozhnikiv de molodi talanti shorichno vistavlyayut svoyi tvori TvorchistPid chas svogo perebuvannya v Parizhi 1889 1895 Boris Shac stvoriv nizku znachnih tvoriv sered yakih statuyi Mojsej na gori Nevo 1890 i Mattityahu Hasmonej pershij variant 1894 cink obrazi yevrejskih starciv U cej period Shac stvoriv takozh dekilka portretiv najkrashim z yakih vvazhayetsya relyefnij medaljon M Antokolskij 1894 bronza Yak pridvornij hudozhnik bolgarskogo carya Boris Shac vikonuvav oficijni zamovlennya v tomu chisli eskiz pam yatnika geroyam Vizvolnoyi vijni 1876 roku 1901 Neridko hudozhnik zvertavsya do narodnoyi tematiki zobrazhuyuchi zdebilshogo lyudej pohilogo viku Bolgarska stara 1897 gips Yevrej sho prisiv 1902 terakota U 1903 roci Shac stvoriv dva relyefi sho stali zgodom najvidomishimi jogo tvorami Zustrich suboti bronza i Havdala bronza U palestinskij period tvorchosti hudozhnika centralne misce v jogo tvorah posidayut obrazi vidatnih predstavnikiv yevrejstva minuvshini eskiz do statuyi Mojsej zi skrizhalyami 1918 gips de vidchuvayetsya vpliv roboti Hristos pered sudom narodu M Antokolskogo proroki Yeremiya 1911 Isaiya 1918 obidva bronzovi relyefi U 1920 ti roki Shac stvoriv takozh vidomi skulpturni portreti Gerclya Muzej T Gerclya Yerusalim Hayima Nahmana Byalika 1929 Zhabotinskogo 1920 Ben Yegudi 1922 Gerberta Semyuela 1924 Izraela Zangvilla 1929 30 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119183730 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 SNAC 2010 d Track Q29861311 קרסל ג לכסיקון הספרות העברית ספרית פועלים 1965 T 2 S 974 975 d Track Q12404984d Track Q6838797d Track Q29553688Dzherelo posilannyaStattya pro Borisa Shatca 23 travnya 2011 u Wayback Machine u www jewishencyclopedia com Yevrejska enciklopediya Arhivovano 28 listopada 2012 u WebCite

Дата публікації:
Топ