П'єр-Оґюсте́н Каро́н де Бомарше́ (фр. Pierre-Augustin Caron de Beaumarchais; 24 січня 1732, Париж — 18 травня 1799, Париж) — французький драматург і публіцист епохи Просвітництва. Редактор Вольтера, він був автором першого закону про авторське право і засновником Товариства авторів.
П'єр Бомарше | ||||
---|---|---|---|---|
Pierre Beaumarchais | ||||
П'єр Бомарше | ||||
Ім'я при народженні | П'єр-Огюстен Карон | |||
Народився | 24 січня 1732 Париж | |||
Помер | 18 травня 1799 (67 років) Париж | |||
Поховання | Пер-Лашез[1] і d | |||
Країна | Франція[3] | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | драматург, публіцист | |||
Сфера роботи | сценічне мистецтво | |||
Мова творів | французька | |||
Magnum opus | «Севільський цирульник» «Божевільний день, або Одруження Фігаро» | |||
Батько | d | |||
У шлюбі з | d, d і d[4] | |||
Діти | d | |||
Автограф | ||||
| ||||
П'єр Бомарше у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Шпигун і торговець зброєю для короля, він був людиною дії та боротьби, яка ніколи не здавалася беззбройною перед обличчям ворога чи негараздів. Все його життя було позначене театром, і хоча він найбільш відомий своїми драматичними творами, зокрема трилогією «Фігаро», його життя дивним чином переплітається з його творами.
Життєпис
Народився в Парижі в сім'ї годинникаря.
Уперше привернув до себе увагу вдосконаленням годинникового механізму. Виготовлені ним годинники мали попит серед аристократичних кіл столиці Франції, завдяки чому для нього відчинилися двері королівського палацу. Зокрема виготовив мініатюрний годинник розміром близько 9 мм. Годинник розміщувався в кільці, а заводився за допомогою обертання невеликого обода, розташованого навколо циферблата. Годинник призначався маркізі де Помпадур. Бомарше давав уроки гри на арфі дочкам Людовіка XV.
Мав широкі зв'язки при дворі, які використав для особистого збагачення та кар'єри. Завдяки доступу до цінної інформації та вмілому її використанню він став компаньйоном найбільшого фінансиста Франції того часу Жозефа-Парі Дювернея (фр. Joseph Pâris Duverney). Успішно займаючись фінансовими спекуляціями до початку революції, Бомарше став одним із найбагатших людей Франції.
У часи війни за незалежність у Північній Америці (1775) Бомарше перебував на дипломатичній службі. Закли́кав французький уряд надати допомогу повстанцям колоній. Сам займався організацією постачання повсталим зброї й значну її частину — на 3 мільйони ліврів — придбав за власні гроші.
У 1773 — 1774 роках опублікував «Мемуари» — гнівну сатиру на бюрократичний паризький парламент (судовий орган), за що його було притягнуто до відповідальності.
Як драматург Бомарше почав свою діяльність, створивши «міщанські драми» «Євгенія» (1767) та «Двоє друзів» (1770). У передмові до «Євгенії» він критикує класицизм і пропонує зробити театр виразником інтересів народу. Написані в атмосфері революційного піднесення у Франції, сповнені гостро соціального змісту, драматичні твори Бомарше «Севільський цирульник» (1775) й особливо «Весілля Фігаро» (1784) поклали початок у французькій літературі новому жанру — політичній комедії. Аби поставити на сцені «Весілля Фігаро», Бомарше довелося кілька років боротися з королівською владою. За цими п'єсами Моцарт і Россіні створили славнозвісні опери. Остання п'єса трилогії Бомарше «Злочинна мати» (1792), написана після революції, своїм за ідейно-художнім значенням набагато слабша від двох попередніх.
«Севільський цирульник» й особливо «Весілля Фігаро» йшли на сценах багатьох українських театрів (перша постановка — у театрі ім. І. Франка, 1920).
Твори
- 1767 — Євгенія (Eugénie), драма
- 1767 — (L'Essai sur le genre dramatique sérieux)
- 1770 — Двоє друзів (Les Deux amis ou le Négociant de Lyon), драма
- 1773 — Севільський цирульник (Le Barbier de Séville ou la Précaution inutile), комедія, прем'єра відбулася 3 січня 1775
- 1774 — (Mémoires contre Goezman)
- 1775 — (La Lettre modérée sur la chute et la critique du «Barbier de Sérville»)
- 1778 — Божевільний день, або Одруження Фігаро, комедія
- 1784 — Весілля Фігаро (Préface du mariage de Figaro)
- 1787 — (Tarare), опера
- 1792 — Злочинна мати (La Mère coupable ou L'Autre Tartuffe), драма
- 1799 — (Voltaire et Jésus-Christ)
Українські переклади
- Севільський цирюльник, або марна обережність. X.—К., 1931
- Шалений день, або весілля Фігаро. К., 1951
Примітки
- Beaumont F. M. Manuel et itinéraire du curieux dans le cimetière du Père la Chaise — Paris: 1828. — P. 164.
- A. Henry Le Père Lachaise historique, monumental et biographique — Paris: chez l'auteur, 1852. — P. 61. — 116 с.
- Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
- https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/049764/2013-11-06/
- Beaumarchais, La Colombe, 1957, p. 133
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: П'єр Бомарше |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єр Бомарше |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бомарше, П'єр-Огюстен Карон де // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бомарше, П'єр-Огюстен Карон де
- Финкельштейн Е. Пьер Огюстен Карон Бомарше. Л.—М., 1957.
Посилання
- Бомарше П’єр-Оґюстен Карон де // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 160. — .
Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Ogyuste n Karo n de Bomarshe fr Pierre Augustin Caron de Beaumarchais 24 sichnya 1732 Parizh 18 travnya 1799 Parizh francuzkij dramaturg i publicist epohi Prosvitnictva Redaktor Voltera vin buv avtorom pershogo zakonu pro avtorske pravo i zasnovnikom Tovaristva avtoriv P yer BomarshePierre BeaumarchaisP yer BomarsheIm ya pri narodzhenni P yer Ogyusten KaronNarodivsya 24 sichnya 1732 1732 01 24 ParizhPomer 18 travnya 1799 1799 05 18 67 rokiv ParizhPohovannya Per Lashez 1 i dKrayina Franciya 3 Nacionalnist francuzDiyalnist dramaturg publicistSfera roboti scenichne mistectvoMova tvoriv francuzkaMagnum opus Sevilskij cirulnik Bozhevilnij den abo Odruzhennya Figaro Batko dU shlyubi z d d i d 4 Diti dAvtograf P yer Bomarshe u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Shpigun i torgovec zbroyeyu dlya korolya vin buv lyudinoyu diyi ta borotbi yaka nikoli ne zdavalasya bezzbrojnoyu pered oblichchyam voroga chi negarazdiv Vse jogo zhittya bulo poznachene teatrom i hocha vin najbilsh vidomij svoyimi dramatichnimi tvorami zokrema trilogiyeyu Figaro jogo zhittya divnim chinom pereplitayetsya z jogo tvorami ZhittyepisNarodivsya v Parizhi v sim yi godinnikarya Upershe privernuv do sebe uvagu vdoskonalennyam godinnikovogo mehanizmu Vigotovleni nim godinniki mali popit sered aristokratichnih kil stolici Franciyi zavdyaki chomu dlya nogo vidchinilisya dveri korolivskogo palacu Zokrema vigotoviv miniatyurnij godinnik rozmirom blizko 9 mm Godinnik rozmishuvavsya v kilci a zavodivsya za dopomogoyu obertannya nevelikogo oboda roztashovanogo navkolo ciferblata Godinnik priznachavsya markizi de Pompadur Bomarshe davav uroki gri na arfi dochkam Lyudovika XV Mav shiroki zv yazki pri dvori yaki vikoristav dlya osobistogo zbagachennya ta kar yeri Zavdyaki dostupu do cinnoyi informaciyi ta vmilomu yiyi vikoristannyu vin stav kompanjonom najbilshogo finansista Franciyi togo chasu Zhozefa Pari Dyuverneya fr Joseph Paris Duverney Uspishno zajmayuchis finansovimi spekulyaciyami do pochatku revolyuciyi Bomarshe stav odnim iz najbagatshih lyudej Franciyi U chasi vijni za nezalezhnist u Pivnichnij Americi 1775 Bomarshe perebuvav na diplomatichnij sluzhbi Zakli kav francuzkij uryad nadati dopomogu povstancyam kolonij Sam zajmavsya organizaciyeyu postachannya povstalim zbroyi j znachnu yiyi chastinu na 3 miljoni livriv pridbav za vlasni groshi U 1773 1774 rokah opublikuvav Memuari gnivnu satiru na byurokratichnij parizkij parlament sudovij organ za sho jogo bulo prityagnuto do vidpovidalnosti Yak dramaturg Bomarshe pochav svoyu diyalnist stvorivshi mishanski drami Yevgeniya 1767 ta Dvoye druziv 1770 U peredmovi do Yevgeniyi vin kritikuye klasicizm i proponuye zrobiti teatr viraznikom interesiv narodu Napisani v atmosferi revolyucijnogo pidnesennya u Franciyi spovneni gostro socialnogo zmistu dramatichni tvori Bomarshe Sevilskij cirulnik 1775 j osoblivo Vesillya Figaro 1784 poklali pochatok u francuzkij literaturi novomu zhanru politichnij komediyi Abi postaviti na sceni Vesillya Figaro Bomarshe dovelosya kilka rokiv borotisya z korolivskoyu vladoyu Za cimi p yesami Mocart i Rossini stvorili slavnozvisni operi Ostannya p yesa trilogiyi Bomarshe Zlochinna mati 1792 napisana pislya revolyuciyi svoyim za idejno hudozhnim znachennyam nabagato slabsha vid dvoh poperednih Sevilskij cirulnik j osoblivo Vesillya Figaro jshli na scenah bagatoh ukrayinskih teatriv persha postanovka u teatri im I Franka 1920 Tvori1767 Yevgeniya Eugenie drama 1767 L Essai sur le genre dramatique serieux 1770 Dvoye druziv Les Deux amis ou le Negociant de Lyon drama 1773 Sevilskij cirulnik Le Barbier de Seville ou la Precaution inutile komediya prem yera vidbulasya 3 sichnya 1775 1774 Memoires contre Goezman 1775 La Lettre moderee sur la chute et la critique du Barbier de Serville 1778 Bozhevilnij den abo Odruzhennya Figaro komediya 1784 Vesillya Figaro Preface du mariage de Figaro 1787 Tarare opera 1792 Zlochinna mati La Mere coupable ou L Autre Tartuffe drama 1799 Voltaire et Jesus Christ Ukrayinski perekladi Sevilskij ciryulnik abo marna oberezhnist X K 1931 Shalenij den abo vesillya Figaro K 1951PrimitkiBeaumont F M Manuel et itineraire du curieux dans le cimetiere du Pere la Chaise Paris 1828 P 164 d Track Q13416315d Track Q90d Track Q13416025 A Henry Le Pere Lachaise historique monumental et biographique Paris chez l auteur 1852 P 61 116 s d Track Q90d Track Q15717686d Track Q15717671 Virtualna biblioteka imeni Migelya de Servantesa 1999 d Track Q4903493 https hls dhs dss ch de articles 049764 2013 11 06 Beaumarchais La Colombe 1957 p 133DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro P yer Bomarshe Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yer Bomarshe Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bomarshe P yer Ogyusten Karon de Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Bomarshe P yer Ogyusten Karon de Finkelshtejn E Per Ogyusten Karon Bomarshe L M 1957 PosilannyaBomarshe P yer Ogyusten Karon de Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 160 ISBN 966 692 578 8 Ce nezavershena stattya pro francuzkogo pismennika chi pismennicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi