Болтишка

Бо́лтишка — село в Україні, у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. Колишній центр Болтишківської сільської ради. Населення — 536 мешканців.

село Болтишка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Кам'янський район
Громада	Божедарівська селищна громада
Облікова картка	Болтишка
Основні дані
Населення	536
Площа	2,06 км²
Густота населення	260 осіб/км²
Поштовий індекс	52362
Телефонний код	+380 5654
Географічні дані
Географічні координати	48°13′20″ пн. ш. 34°10′21″ сх. д. / 48.22222° пн. ш. 34.17250° сх. д. / 48.22222; 34.17250Координати: 48°13′20″ пн. ш. 34°10′21″ сх. д. / 48.22222° пн. ш. 34.17250° сх. д. / 48.22222; 34.17250
Середня висота над рівнем моря	68 м
Водойми	Базавлук
Відстань до обласного центру	84 км
Відстань до районного центру	37 км
Найближча залізнична станція	Кудашівка
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Карта
Болтишка
Болтишка
Мапа

Назва

Існує декілька версій походження назви села. Перша з них засвідчена в архівних документах, де говориться про те, що Болтишка була заснована переселенцями з Київської губернії, які зберегли назву своєї Батьківщини. Наступна розповідає про панночку, що жила у маєтку на березі ставка. Жінка полюбляла купатись у ставку, але плавати не вміла тому, перехожі говорили, що панночка бовтається у воді. Проїжджі, які часто чули про неї, дали назву селу Болтишка (від слова бовтатися, бультихатися). Третя версія дещо схожа з другою. Панночка мала на ставку альтанку, що стояла на невеликому насипі землі посеред водойми. У цій альтанці пані зустрічалася зі своїм коханцем, але одного разу їх підстерегла охорона і чоловік панночки наказав втопити обох. Вони бультихались у воді, аби врятуватись, але все одно загинули.

Як виявилось, панночка справді існувала. В архівних документах згадується панна Любов Гаврилівна Бєловенець, яка мала власний маєток та кріпаків на березі ставка у селі Болтишка, але була змушена емігрувати у Сербію через повалення царського режиму. Після цього у селі було встановлено радянську владу під головуванням Ражди Василя Микитовича. У 2016 році село Болтишка увійшло до складу Божедарівської ОТГ.

Географія

Село Болтишка розташоване в центральній частині області вздовж течії річки Базавлук, в основному на лівому березі. Через село проходить автомобільна дорога Т 0433.

Сусідні села: Олександрівка (на північному сході), Малософіївка (на півдні).

На захід від села у балці Калиновій є Болтиське родовище граніту, придатного для виробництва облицювальних блоків.

Історія

Болтишка заснована у першій половині 19 століття.

В період радянської влади у Болтишці була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Ватутіна, який займався землеробтсвом та м'ясо-молочним тваринництвом. Село Болтишка розкинулось на мальовничих берегах річки Базавлук. Його історія тягнеться ще з далекого 1848 року, коли пан Манвелов Василь Микитович заснував село Миколаївка, яке пізніше було об'єднано з Болтишкою та Єрестовкою.

Сучасність

У Болтишці діє декілька дрібних сільськогосподарських підприємств.

Також працюють ліцей, дитячий садок, ФАП, бібліотека, будинок культури.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	93,1 %
російська	4,1 %
вірменська	2,4 %
інші/не вказали	0,4 %

Примітки

1. Перелік родовищ граніту [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 363

Посилання

• Сайт Криничанської РДА [ 10 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Bołtyszka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 305. (пол.)
• Bołtyszka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 196. (пол.)