Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Болгарська церква святого Стефана (з тур. Aya Stefan, Bulgar Kilisesi, Българската църква, відома як Залізна церква) — православна болгарська церква у Стамбулі (Туреччина), яка складається з готових залізних елементів. Церква Святого Стефана — єдина православна залізна церква. Це тринавна базиліка з хрестоподібною формою і гарними орнаментами. Вівтар виходить на Золотий Ріг, а над притвором височить 40-метрова дзвіниця. Храм був створений в кінці XIX ст. і коштував для болгарської держави більше 1 млн. франків.
| Болгарська церква святого Стефана | |
|---|---|
 | |
| 41°01′54″ пн. ш. 28°56′58″ сх. д. / 41.03180555558333253° пн. ш. 28.94969444447222173° сх. д.Координати: 41°01′54″ пн. ш. 28°56′58″ сх. д. / 41.03180555558333253° пн. ш. 28.94969444447222173° сх. д. | |
| Тип споруди | церква православний храм і споруда |
| Розташування |  Туреччина, Стамбул |
| Архітектор | d |
| Будівельна система | чавун |
| Стиль | неоготика |
| Належність | Константинопольська православна церква |
| Епонім | Стефан |
  Болгарська церква святого Стефана (Туреччина) (Туреччина) | |
 Болгарська церква святого Стефана у Вікісховищі | |
Дерев'яний храм
У 1849 році впливовий османський державний діяч, болгарський князь Штефаном ВоґорідеШтефан Воґоріде подарував болгарській церкві для господарських потреб велике подвір'я з трьома будівлями — однією дерев'яною і двома кам'яними, в королівському районі Фенера, між площами «Балат» і «Фенер», на самому березі Золотого Рогу. біля резиденції Вселенського Патріархату.
17 жовтня 1849 року був виданий офіційний султанський указ, який дозволив болгарам мати власний молитовний дім. Нижній поверх дерев'яного будинку, подарованого Воґоріде, був перетворений у тимчасову каплицю і урочисто освячений 9 жовтня 1849 р. Пізніше каплиця перетворилася на окремий храм, відомий як Дерев'яна церква, і присвячений першомученику і архідиякону Стефану на честь мецената Стефана Воґоріде.
25 жовтня 1859 року князь Ніколае Воґоріде заклав кам'яний фундамент залізної церкви Святого Стефана. Закладення фундаменту було абсолютно символічним актом з боку Воґоріде, в той час як справжнє будівництво сучасної церкви почалося 33 потому, коли Екзарх Йосиф I Болгарський також заклав камінь у фундамент 27 квітня 1892 р.
У 1850 р. кам'яні будинки у дворі були зруйновані, а з їх матеріалу було побудовано триповерховий будинок з 25 кімнатами, відомий під назвою Метоха, який згодом став резиденцією Болгарського екзархату, створеного за указом султана 27 лютого 1870 року. Екзархат зафункціонував у Стамбулі після визволення Болгарії до Балканської війни 1912 р.
Залізний храм
25 червня 1890 р. указом султана Болгарському екзархату було дозволено побудувати новий храм замість дерев'яної церкви. Автор проекту — османський архітектор вірменського походження Ховсеп Азнавур .
Головний камінь був встановлений Екзархом Йосифом I 27 квітня 1892 р. Оскільки місцевість була нестійкою, архітектор запропонував конструкцію, згідно з якою структура церкви мала складатися з готових збірних залізних плит, а не з бетонної основи. На аукціоні для чавунних елементів церкви виграла віденська компанія Рудольфа Філіпа Ваагнера, хоча до того вона не будувала залізних церков. Але Ваагнер вже мав потужний авторитет у галузі залізних виробів — на Віденській виставці в 1873 р. компанія презентувала свою продукцію в органічному павільйоні зі скла і заліза.
Елементи вагою 500 тон були зроблені у Відні між 1893 і 1895 рр. і були відправлені залізницею до Трієста, а потім пароплавами до Константинополя. Каркас церкви зроблений зі сталі, а бокові стіни — з кованого заліза, всі елементи прикріплені до фундаменту болтами, гайками і заклепками — всього близько 4 мільйонів шт. Збирання Залізної церкви завершилися 14 липня 1896 р.
Архітектурно зовні церква поєднує елементи необарочного, неоготичного і візантійського стилів. Інтер'єр також зроблений у Відні — коринфські колони, ангели і квіткові мотиви вгвинчені або заклеєні всередині. Стиль інтер'єру має вплив ар-нуво — першого прикладу модерну в Стамбулі. Віденські майстри працювали над католицьким іконостасом, а секретар екзархату Атанас Шопов з архітектором Азнавуром був змушений поїхати до Російської імперії, щоб домовитися з російською компанією про розробку православного іконостасу. Іконостас був зроблений московською фірмою Ніколая Ахапкіна, ікони були написані російським художником Клавдієм Лебедєвим, а шість дзвонів також були відлиті в Російській імперії, в Ярославлі на заводі Петра Олов'янішникова. Два з шести дзвонів звучать у Стамбулі і досі.
Урочисте освячення нової церкви Св. Стефана відбулося 8 вересня 1898 Екзархом Йосифом I у день святкування Різдва Богородиці. Від старої дерев'яної церкви збережений камінь вівтаря, як пам'ятник, який на півстоліття продовжує і нагадує про його історичну роль.
Церква Святого Стефана є результатом експериментів з залізними церквами у другій половині ХІХ ст. Переносні залізні церкви є британським винаходом і використовувалися для віддалених британських колоній, таких як Австралія. Творець Ейфелевої вежі, французький інженер Густав Ейфель також виробляв залізні церкви, відправлені на Філіппіни і в Перу. Сьогодні церква Святого Стефана є однією з небагатьох збережених залізних церков у світі.
У дворі церкви Святого Стефана поховані болгарські діячі церкви Іларіон Макаріопольський, Авксентій Велешкі, Мелетій Велешкі і Паїсій Пловдивський.
Посилання
- Благовеста Иванова. Църквата «Св. Стефан» край Златния рог и нейните събратя [ 17 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Благовеста Иванова, Ради Ганев. «Желязото» и стоманата в храма «Св. Стефан» в Истанбул [ 29 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Благовеста Иванова. Неосъщественият каменен храм «Св. Троица» на брега на Златния рог и архитектите Фосати [ 8 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Благовеста Иванова. Българските старини в Цариград [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Българска православна община в Истанбул [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Откриването на Желязната църква и присъствието на Ердоган и Борисов като символ на приятелството между Турция и България [ 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Ховсеп Азнавур — Създател на архитектурния шедьовър «Св. Стефан» в Истанбул, 24 януари 2013
- Фондация «Свети Стефан» [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.]
- B. Ivanova, R. Ganev & M. Drdácký. Historical and condition survey of the Bulgarian metal church of St Stefan in Istanbul. — International Journal of Architectural Heritage: Conservation, Analysis, and Restoration
![image]()
- Blagovesta Ivanova, Radi Ganev, Milosh Drdacky. Architectural, Material and Damage Survey of the Bulgarian Metal Church of St. Stefan in Istanbul [ 5 грудня 2010 у Wayback Machine.]
![image]()
- Tigran Khzmalyan. Armenian Architects of Istanbul: Online Exhibition[недоступне посилання з травня 2019], 27.3.2015
![image]()
Література
- Doytchinov G, Gantchev Ch. Osterreichische Architekten in Bulgarien 1878 – 1918 /Австрийски архитекти в България/, BOLAU Verlag- Wien, W. 2001.
- Ганчев Хр., Дойчинов Гр., Стоянова Ив. «България 1900 — Европейски влияния в българското градоустройство, архитектура, паркове и градини 1878—1918», АИ «Арх и Арт», С. 2002.
- Ганчев Хр. « Българската църква „Св. Стефан“ и Метохът в Истанбул», сп."Минало", кн. 1, 1995. стр.4 — 8.
- Ганчев, Хр. Български паметници в Р.Турция, сп."Паметници, реставрация, музеи", кн.1, 2003, с.35 — 44.
- Темелски, Хр. Българската светиня на Златния рог, трето преработено и допълнено издание, С., 2010.
- Иванова, Бл. Невидимата страна на «желязната» църква в Истанбул. Инженерни науки, 1/2018, с. 45-60.
- Ivanova-Tsotsova, Bl. The Architectural Complex at the Golden Horn a Monument of Cultural Heritage of Bulgaria and Turkey. — International Journal of Engineering and Technical Research (IJETR) ISSN: 2321-0869 (O) 2454-4698 (P) Volume-8, Issue-3, March 2018, p. 27-35.
Галерея
-
![image]()
Вид із Золотого Рогу -
![image]()
Св. Стефана на фронті -
![image]()
Іконостас церкви -
![image]()
Інтер'єр
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 4 травня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bolgarska cerkva svyatogo Stefana z tur Aya Stefan Bulgar Kilisesi Blgarskata crkva vidoma yak Zalizna cerkva pravoslavna bolgarska cerkva u Stambuli Turechchina yaka skladayetsya z gotovih zaliznih elementiv Cerkva Svyatogo Stefana yedina pravoslavna zalizna cerkva Ce trinavna bazilika z hrestopodibnoyu formoyu i garnimi ornamentami Vivtar vihodit na Zolotij Rig a nad pritvorom visochit 40 metrova dzvinicya Hram buv stvorenij v kinci XIX st i koshtuvav dlya bolgarskoyi derzhavi bilshe 1 mln frankiv Bolgarska cerkva svyatogo Stefana41 01 54 pn sh 28 56 58 sh d 41 03180555558333253 pn sh 28 94969444447222173 sh d 41 03180555558333253 28 94969444447222173 Koordinati 41 01 54 pn sh 28 56 58 sh d 41 03180555558333253 pn sh 28 94969444447222173 sh d 41 03180555558333253 28 94969444447222173Tip sporudicerkva pravoslavnij hram i sporudaRoztashuvannya Turechchina StambulArhitektordBudivelna sistemachavunStilneogotikaNalezhnistKonstantinopolska pravoslavna cerkvaEponimStefanBolgarska cerkva svyatogo Stefana Turechchina Turechchina Bolgarska cerkva svyatogo Stefana u VikishovishiDerev yanij hramBudinok podarovanij bolgarskij cerkvi Shtefanom Vogoride U 1849 roci vplivovij osmanskij derzhavnij diyach bolgarskij knyaz Shtefanom VogorideShtefan Vogoride podaruvav bolgarskij cerkvi dlya gospodarskih potreb velike podvir ya z troma budivlyami odniyeyu derev yanoyu i dvoma kam yanimi v korolivskomu rajoni Fenera mizh ploshami Balat i Fener na samomu berezi Zolotogo Rogu bilya rezidenciyi Vselenskogo Patriarhatu 17 zhovtnya 1849 roku buv vidanij oficijnij sultanskij ukaz yakij dozvoliv bolgaram mati vlasnij molitovnij dim Nizhnij poverh derev yanogo budinku podarovanogo Vogoride buv peretvorenij u timchasovu kaplicyu i urochisto osvyachenij 9 zhovtnya 1849 r Piznishe kaplicya peretvorilasya na okremij hram vidomij yak Derev yana cerkva i prisvyachenij pershomucheniku i arhidiyakonu Stefanu na chest mecenata Stefana Vogoride 25 zhovtnya 1859 roku knyaz Nikolae Vogoride zaklav kam yanij fundament zaliznoyi cerkvi Svyatogo Stefana Zakladennya fundamentu bulo absolyutno simvolichnim aktom z boku Vogoride v toj chas yak spravzhnye budivnictvo suchasnoyi cerkvi pochalosya 33 potomu koli Ekzarh Josif I Bolgarskij takozh zaklav kamin u fundament 27 kvitnya 1892 r U 1850 r kam yani budinki u dvori buli zrujnovani a z yih materialu bulo pobudovano tripoverhovij budinok z 25 kimnatami vidomij pid nazvoyu Metoha yakij zgodom stav rezidenciyeyu Bolgarskogo ekzarhatu stvorenogo za ukazom sultana 27 lyutogo 1870 roku Ekzarhat zafunkcionuvav u Stambuli pislya vizvolennya Bolgariyi do Balkanskoyi vijni 1912 r Zaliznij hramCerkva v procesi zbirannyaRudolf Filip Vaagner Viden virobnik budivelnih elementiv 25 chervnya 1890 r ukazom sultana Bolgarskomu ekzarhatu bulo dozvoleno pobuduvati novij hram zamist derev yanoyi cerkvi Avtor proektu osmanskij arhitektor virmenskogo pohodzhennya Hovsep Aznavur Golovnij kamin buv vstanovlenij Ekzarhom Josifom I 27 kvitnya 1892 r Oskilki miscevist bula nestijkoyu arhitektor zaproponuvav konstrukciyu zgidno z yakoyu struktura cerkvi mala skladatisya z gotovih zbirnih zaliznih plit a ne z betonnoyi osnovi Na aukcioni dlya chavunnih elementiv cerkvi vigrala videnska kompaniya Rudolfa Filipa Vaagnera hocha do togo vona ne buduvala zaliznih cerkov Ale Vaagner vzhe mav potuzhnij avtoritet u galuzi zaliznih virobiv na Videnskij vistavci v 1873 r kompaniya prezentuvala svoyu produkciyu v organichnomu paviljoni zi skla i zaliza Elementi vagoyu 500 ton buli zrobleni u Vidni mizh 1893 i 1895 rr i buli vidpravleni zalizniceyu do Triyesta a potim paroplavami do Konstantinopolya Karkas cerkvi zroblenij zi stali a bokovi stini z kovanogo zaliza vsi elementi prikripleni do fundamentu boltami gajkami i zaklepkami vsogo blizko 4 miljoniv sht Zbirannya Zaliznoyi cerkvi zavershilisya 14 lipnya 1896 r Arhitekturno zovni cerkva poyednuye elementi neobarochnogo neogotichnogo i vizantijskogo stiliv Inter yer takozh zroblenij u Vidni korinfski koloni angeli i kvitkovi motivi vgvincheni abo zakleyeni vseredini Stil inter yeru maye vpliv ar nuvo pershogo prikladu modernu v Stambuli Videnski majstri pracyuvali nad katolickim ikonostasom a sekretar ekzarhatu Atanas Shopov z arhitektorom Aznavurom buv zmushenij poyihati do Rosijskoyi imperiyi shob domovitisya z rosijskoyu kompaniyeyu pro rozrobku pravoslavnogo ikonostasu Ikonostas buv zroblenij moskovskoyu firmoyu Nikolaya Ahapkina ikoni buli napisani rosijskim hudozhnikom Klavdiyem Lebedyevim a shist dzvoniv takozh buli vidliti v Rosijskij imperiyi v Yaroslavli na zavodi Petra Olov yanishnikova Dva z shesti dzvoniv zvuchat u Stambuli i dosi Urochiste osvyachennya novoyi cerkvi Sv Stefana vidbulosya 8 veresnya 1898 Ekzarhom Josifom I u den svyatkuvannya Rizdva Bogorodici Vid staroyi derev yanoyi cerkvi zberezhenij kamin vivtarya yak pam yatnik yakij na pivstolittya prodovzhuye i nagaduye pro jogo istorichnu rol Cerkva Svyatogo Stefana ye rezultatom eksperimentiv z zaliznimi cerkvami u drugij polovini HIH st Perenosni zalizni cerkvi ye britanskim vinahodom i vikoristovuvalisya dlya viddalenih britanskih kolonij takih yak Avstraliya Tvorec Ejfelevoyi vezhi francuzkij inzhener Gustav Ejfel takozh viroblyav zalizni cerkvi vidpravleni na Filippini i v Peru Sogodni cerkva Svyatogo Stefana ye odniyeyu z nebagatoh zberezhenih zaliznih cerkov u sviti U dvori cerkvi Svyatogo Stefana pohovani bolgarski diyachi cerkvi Ilarion Makariopolskij Avksentij Veleshki Meletij Veleshki i Payisij Plovdivskij Svyatilishe cerkvi v 1898 r osmanska listivka Cerkva z Zolotogo Rogu osmanska listivka Cerkva Sv Stefana v 1898 r PosilannyaBlagovesta Ivanova Crkvata Sv Stefan kraj Zlatniya rog i nejnite sbratya 17 listopada 2011 u Wayback Machine Blagovesta Ivanova Radi Ganev Zhelyazoto i stomanata v hrama Sv Stefan v Istanbul 29 listopada 2011 u Wayback Machine Blagovesta Ivanova Neosshestveniyat kamenen hram Sv Troica na brega na Zlatniya rog i arhitektite Fosati 8 grudnya 2011 u Wayback Machine Blagovesta Ivanova Blgarskite starini v Carigrad 23 listopada 2011 u Wayback Machine Blgarska pravoslavna obshina v Istanbul 3 travnya 2019 u Wayback Machine Otkrivaneto na Zhelyaznata crkva i prisstvieto na Erdogan i Borisov kato simvol na priyatelstvoto mezhdu Turciya i Blgariya 4 listopada 2018 u Wayback Machine Hovsep Aznavur Szdatel na arhitekturniya shedovr Sv Stefan v Istanbul 24 yanuari 2013 Fondaciya Sveti Stefan 10 sichnya 2018 u Wayback Machine B Ivanova R Ganev amp M Drdacky Historical and condition survey of the Bulgarian metal church of St Stefan in Istanbul International Journal of Architectural Heritage Conservation Analysis and Restoration Blagovesta Ivanova Radi Ganev Milosh Drdacky Architectural Material and Damage Survey of the Bulgarian Metal Church of St Stefan in Istanbul 5 grudnya 2010 u Wayback Machine Tigran Khzmalyan Armenian Architects of Istanbul Online Exhibition nedostupne posilannya z travnya 2019 27 3 2015LiteraturaDoytchinov G Gantchev Ch Osterreichische Architekten in Bulgarien 1878 1918 Avstrijski arhitekti v Blgariya BOLAU Verlag Wien W 2001 Ganchev Hr Dojchinov Gr Stoyanova Iv Blgariya 1900 Evropejski vliyaniya v blgarskoto gradoustrojstvo arhitektura parkove i gradini 1878 1918 AI Arh i Art S 2002 Ganchev Hr Blgarskata crkva Sv Stefan i Metoht v Istanbul sp Minalo kn 1 1995 str 4 8 Ganchev Hr Blgarski pametnici v R Turciya sp Pametnici restavraciya muzei kn 1 2003 s 35 44 Temelski Hr Blgarskata svetinya na Zlatniya rog treto preraboteno i doplneno izdanie S 2010 Ivanova Bl Nevidimata strana na zhelyaznata crkva v Istanbul Inzhenerni nauki 1 2018 s 45 60 Ivanova Tsotsova Bl The Architectural Complex at the Golden Horn a Monument of Cultural Heritage of Bulgaria and Turkey International Journal of Engineering and Technical Research IJETR ISSN 2321 0869 O 2454 4698 P Volume 8 Issue 3 March 2018 p 27 35 GalereyaVid iz Zolotogo Rogu Sv Stefana na fronti Ikonostas cerkvi Inter yerPrimitki Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 4 travnya 2019