Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вади́м Я́кович Бо́йко (27 лютого 1926, Селезенівка — 18 грудня 2019) — український письменник, прозаїк, в'язень Освенціма. Кавалер орденів «Вітчизняної війни» та «За мужність».
| Вадим Якович Бойко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Вадим Бойко, 2017 рік | ||||
| Народився | 27 лютого 1926 Селезенівка, Сквирський район, Білоцерківська округа, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер | 18 грудня 2019 (93 роки) Київ, Україна | |||
| Поховання | Лісове кладовище | |||
| Громадянство |  СРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | повість, оповідання | |||
| Magnum opus | «Слово після страти» | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Нагороди |     | |||
| | ||||
 Бойко Вадим Якович у Вікісховищі | ||||
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2024) |
Біографія
Народився у селі Селезенівка (нині Сквирський район Київської області), в багатодітній родині сільських вчителів. Сім'я складалася з 13-ти осіб.
«1942 року під час масової облави гітлерівські окупанти схопили 16-річного юнака і вивезли на каторжні роботи. Але він не змирився з долею раба і неодноразово намагався втекти з неволі. Його хапали і кидали у в'язниці та табори. Після сьомої спроби втечі у червні 1943 року гестапівський трибунал у Кракові засудив його до смерті, і лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути розстрілу. Він потрапив до табору смерті Освенцим — Аушвіц, де на лівій руці йому витатуювали клеймо — № 131161».
28 червня 1943 року у гестапівській в'язниці Кракова був інсценований розстріл Вадима Бойка.
У шістнадцять років був вивезений на роботи до «Третього Рейху». Здійснив шість втеч з нацистських тюрем та концентраційних таборів. Зазнав тортур у Краківському гестапо. Згодом усе пережите описав у своїх автобіографічних творах.
Закінчив Київський інститут фізичної культури. Учасник війни.
В книгах його біографія в'язня обривається на півслові. Дещо про те, що було далі із інтерв'ю: «Історики, літератори-дослідники вважають, що це був єдиний випадок за весь час існування концтабору Освенцим, коли в'язень зумів врятуватися з газової камери. За чотири роки у газові камери та печі крематорію Освенцима було відправлено близько 5 мільйонів чоловік.
Настав 1945 рік. Наші війська стрімко просувалися вперед. У в'язнів з'явилася надія на порятунок. Але агонізуюча Німеччина мала потребу в усе більшій кількості рабів. 20 січня з Освенцима відійшов углиб рейху останній ешелон з в'язнями. Їх везли у металевих пульманівських вагонах без їжі, води та тепла. Через 5 діб ешелон, у якому було три тисячі в'язнів, прибув до концтабору Маутхаузен (Верхня Австрія). А коли двері вагонів відкрили, то виявилося, що половина з них померла в дорозі. Прибулих загнали в 19-й ізольований карантинний блок, який в'язні називали „доходилівкою“. 12 лютого в'язнів цього блоку розсортували у різні філіали Маутхаузена, яких майже півсотні було розкидано по всій території Австрії. Вадим потрапив до концтабору „Лінц“. На новому місці наш герой став активним членом підпілля, яким керував майор Михайло Янковський. Вадим попав у взвод охорони штабу. Командиром був Михайло Чернишов. А радянські війська підходили ближче і ближче.
1 травня 1945 року під час бомбардування американською авіацією взвод Чернишова виконував роботи на пошкоджених залізничних шляхах навколо Лінца. За знаком командира в'язні накинулися на німецьку охорону та знищили її. Заволодівши зброєю, загін вирушив у рейд ворожими тилами назустріч нашим військам. До нього приєднувалися інші втікачі з концтаборів та таборів військовополонених. Тільки за один день загін із 30 чоловік збільшився до 123-х. Просуваючись з боями, загін зазнавав великих втрат — живими залишилося тільки шестеро, змучених і поранених. Добравшись до наших військ, Бойко підлікувався у медсанбаті і, склавши військову присягу, у складі діючої армії пішов добивати фашистів.
Після закінчення війни Вадим Якович ще п'ять років служив в армії. Його нагороджували Почесними грамотами командування та іменними годинниками. Він має понад двадцять урядових нагород, серед яких орден „Великої Вітчизняної війни“ II ступеня, медаль „За відвагу“, а тепер і орден України „За мужність“ III ступеня. Про мужність „Орляти“ — Вадима Бойка, стало широко відомо у післявоєнній Польщі. І він з рук Президента Войцеха Ярузельського отримав орден „Освенцимський хрест“.»
«незважаючи на Освенцим і всі переломи, став майстром спорту з акробатики і п'ятиразовим чемпіоном-військовим Прикарпатського військового округу зі стрілецьких видів спорту. І снайпером номер один був.»
«Після демобілізації з армії Вадим Бойко вирішив загартовувати себе фізично. Поступив до Школи тренерів при Київському державному інституті фізичної культури, яку закінчив з відзнакою та був зарахований студентом одразу на другий курс цього ж інституту. Став майстром спорту з акробатики, був членом збірної команди України. У спортивних змаганнях різних рівнів завжди завойовував призові місця та високі нагороди. Працював викладачем фізкультури у школах та вузах Києва. Обирався головою методоб'єднань районного та міського рівнів, очолював шкільний комітет при Міністерстві освіти. Часто читав лекції в Інституті вдосконалення вчителів, багато виступав у пресі з науковими статтями.»
Після війни, у Києві, «десять років прожив у гуртожитках — спершу студентських, а потім робочих.»
«Я працював вантажником на товарній станції, в результаті чого зламав ліву руку. Після цього відновлювався на кафедрі лікувальної фізкультури. І так склалося, що потім став першокласним масажистом. Працював я в академіка Єлєцького, який був на той час головним ортопедом України, і завідував кафедрою лікувальної фізкультури. Це затягнулося на декілька років. Я душу вкладав у цю роботу, в мене опухали пальці від перенапруження, коли робив масаж. Пам'ятаю, як жінки в халат всовували гроші зі словами „Вы меня не бросайте, мне стало лучше“».
У 60-х роках мене активно почали передавати з однієї родини в іншу. А платили ж як! Яка-небудь жінка вагою 160 кг, гола, як мати народила, лягає на стіл, і я повинен її масажувати від вух до п'ят дві години. А її чоловік — директор центрального гастроному на Хрещатику — обслуговував партійну еліту. І він мені платив (тоді за 1 карбованець можна було їздити півдня по Києву) 25 карбованців лише за один масаж. Все, щоб я його жінку обслуговував. Я над нею прів, а потім мокрий весь залазив у них же вдома в душ — вони займали п'ятикімнатну квартиру, хоча тоді півмільйона людей жило в підвалах разом із щурами. Вони тримали кухаря вдома, який їх обслуговував за великі гроші, і я в них же й обідав. Генеральський обід і 25 карбованців!
Потім ця родина передала мене своїм родичам: «Ой, слушайте, обслужите. Это хорошие люди, они вам будут хорошо платить». Так я почав працювати на дві сім'ї. І через рік купив своїм батькам у Києві шикарну кооперативну квартиру. Це був проект навіть не київських архітекторів, а чеських. Будинок із червоної цегли біля парку."
«Гонорар за свою книгу — 45 тисяч карбованців — пожертвував . … Думав, мене підтримає весь Радянський Союз, народні артисти, заслужені майстри спорту і так далі. І що ж ви думаєте? Нуль. Після мене жодного внеску не було, країна мовчала. От вам і радянські люди.»
Сімейне життя. В молодості пережив нещасливе кохання і хотів покінчити з життям: «А первая любовь у меня была трагическая. Всю жизнь я любил одну женщину. И сейчас люблю.». В 59 років одружився з Капітоліною (61 рік), з якою прожив 25 років до її смерті.
Помер 18 грудня 2019 року. Похований у Києві, на Лісовому кладовищі (могила спільна з дружиною, Капітоліною Бойко, — між 20 та 22 ділянками).
Громадська діяльність
Член Національної спілки письменників України з 1988 р. З 1990 р. до 1995 р. був заступником Голови контрольно-ревізійної комісії НСПУ.
Нагороди
Нагороджений орденами та медалями:
- орден «Вітчизняної війни» II ступеня;
- орден «За мужність» ІІІ ступеня;
- медаль «За відвагу»
Був нагороджений орденами і медалями багатьох країн світу.
Про письменника Вадима Бойка створено два документальних кінофільми. У Радянському союзі, на 40-річчя перемоги (1985 р.) під назвою . У 2005 р. в Канаді створено багатосерійний документальний кінофільм двома мовами: українською та англійською, під назвою .
Бібліографія
Упродовж життя зроблено більше тисячі публікацій і видано сім документальних повістей: «Слово після страти», «Якщо на землі є пекло», «Незабутнє», «На Ружинському шосе», «Мамина коса», «Останній двобій», «Лінц-драй». Три з них: «Слово після страти», «Якщо на землі є пекло», «На Ружинському шосе» перекладені багатьма мовами світу і видані в багатьох країнах.
Твори перекладалися російською, угорською, словацькою, французькою мовами. Деякі переклади:
- Бойко, Вадим Яковлевич. И если на земле есть ад…: невыдуманная повесть / пер. с укр. Ю. Андреева. — Москва: Советский писатель, 1985. — 398 с.
- Бойко, Вадим Яковлевич. Слово после казни; Если на земле есть ад… / пер. с укр. В. Иконников. — 18. изд., доп. — К., 2005. — 652 с.
- Бойко, Вадим. После казни: документальная повесть / пер. с укр. Т. Стах; сост. Н. Сидоренко. — Москва: Молодая гвардия, 1975. — 352 с.
- Бойко, Вадим. На Ружинском шоссе: рассказ / — Ленинград: «Аврора»,1982, № 5, с.72-91.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- Козирева, Ольга (2002). . Газета День (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
- Дядюша, Анастасія (24 червня 2017). . Обозреватель (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
- Бойко, Вадим (2004). (рос.). «АиФ Долгожитель» N 23 за 2004 г. Архів оригіналу за 1 грудня 2017.
Посилання
- [недоступне посилання з 27.07.2017]
- Сухомлинова, Ірина (26 липня 2017). . Українська правда. Життя. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 27 липня 2017.
 | Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Bojko Vadi m Ya kovich Bo jko 27 lyutogo 1926 Selezenivka 18 grudnya 2019 ukrayinskij pismennik prozayik v yazen Osvencima Kavaler ordeniv Vitchiznyanoyi vijni ta Za muzhnist Vadim Yakovich BojkoVadim Bojko 2017 rikNarodivsya27 lyutogo 1926 1926 02 27 Selezenivka Skvirskij rajon Bilocerkivska okruga Ukrayinska SRR SRSRPomer18 grudnya 2019 2019 12 18 93 roki Kiyiv UkrayinaPohovannyaLisove kladovisheGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennikAlma materNacionalnij universitet fizichnogo vihovannya i sportu UkrayiniMova tvorivukrayinskaZhanrpovist opovidannyaMagnum opus Slovo pislya strati ChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniNagorodi Bojko Vadim Yakovich u Vikishovishi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2024 BiografiyaNarodivsya u seli Selezenivka nini Skvirskij rajon Kiyivskoyi oblasti v bagatoditnij rodini silskih vchiteliv Sim ya skladalasya z 13 ti osib 1942 roku pid chas masovoyi oblavi gitlerivski okupanti shopili 16 richnogo yunaka i vivezli na katorzhni roboti Ale vin ne zmirivsya z doleyu raba i neodnorazovo namagavsya vtekti z nevoli Jogo hapali i kidali u v yaznici ta tabori Pislya somoyi sprobi vtechi u chervni 1943 roku gestapivskij tribunal u Krakovi zasudiv jogo do smerti i lishe zavdyaki zbigu obstavin vdalosya uniknuti rozstrilu Vin potrapiv do taboru smerti Osvencim Aushvic de na livij ruci jomu vitatuyuvali klejmo 131161 28 chervnya 1943 roku u gestapivskij v yaznici Krakova buv inscenovanij rozstril Vadima Bojka U shistnadcyat rokiv buv vivezenij na roboti do Tretogo Rejhu Zdijsniv shist vtech z nacistskih tyurem ta koncentracijnih taboriv Zaznav tortur u Krakivskomu gestapo Zgodom use perezhite opisav u svoyih avtobiografichnih tvorah Zakinchiv Kiyivskij institut fizichnoyi kulturi Uchasnik vijni V knigah jogo biografiya v yaznya obrivayetsya na pivslovi Desho pro te sho bulo dali iz interv yu Istoriki literatori doslidniki vvazhayut sho ce buv yedinij vipadok za ves chas isnuvannya konctaboru Osvencim koli v yazen zumiv vryatuvatisya z gazovoyi kameri Za chotiri roki u gazovi kameri ta pechi krematoriyu Osvencima bulo vidpravleno blizko 5 miljoniv cholovik Nastav 1945 rik Nashi vijska strimko prosuvalisya vpered U v yazniv z yavilasya nadiya na poryatunok Ale agonizuyucha Nimechchina mala potrebu v use bilshij kilkosti rabiv 20 sichnya z Osvencima vidijshov uglib rejhu ostannij eshelon z v yaznyami Yih vezli u metalevih pulmanivskih vagonah bez yizhi vodi ta tepla Cherez 5 dib eshelon u yakomu bulo tri tisyachi v yazniv pribuv do konctaboru Mauthauzen Verhnya Avstriya A koli dveri vagoniv vidkrili to viyavilosya sho polovina z nih pomerla v dorozi Pribulih zagnali v 19 j izolovanij karantinnij blok yakij v yazni nazivali dohodilivkoyu 12 lyutogo v yazniv cogo bloku rozsortuvali u rizni filiali Mauthauzena yakih majzhe pivsotni bulo rozkidano po vsij teritoriyi Avstriyi Vadim potrapiv do konctaboru Linc Na novomu misci nash geroj stav aktivnim chlenom pidpillya yakim keruvav major Mihajlo Yankovskij Vadim popav u vzvod ohoroni shtabu Komandirom buv Mihajlo Chernishov A radyanski vijska pidhodili blizhche i blizhche 1 travnya 1945 roku pid chas bombarduvannya amerikanskoyu aviaciyeyu vzvod Chernishova vikonuvav roboti na poshkodzhenih zaliznichnih shlyahah navkolo Linca Za znakom komandira v yazni nakinulisya na nimecku ohoronu ta znishili yiyi Zavolodivshi zbroyeyu zagin virushiv u rejd vorozhimi tilami nazustrich nashim vijskam Do nogo priyednuvalisya inshi vtikachi z konctaboriv ta taboriv vijskovopolonenih Tilki za odin den zagin iz 30 cholovik zbilshivsya do 123 h Prosuvayuchis z boyami zagin zaznavav velikih vtrat zhivimi zalishilosya tilki shestero zmuchenih i poranenih Dobravshis do nashih vijsk Bojko pidlikuvavsya u medsanbati i sklavshi vijskovu prisyagu u skladi diyuchoyi armiyi pishov dobivati fashistiv Pislya zakinchennya vijni Vadim Yakovich she p yat rokiv sluzhiv v armiyi Jogo nagorodzhuvali Pochesnimi gramotami komanduvannya ta imennimi godinnikami Vin maye ponad dvadcyat uryadovih nagorod sered yakih orden Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni II stupenya medal Za vidvagu a teper i orden Ukrayini Za muzhnist III stupenya Pro muzhnist Orlyati Vadima Bojka stalo shiroko vidomo u pislyavoyennij Polshi I vin z ruk Prezidenta Vojceha Yaruzelskogo otrimav orden Osvencimskij hrest nezvazhayuchi na Osvencim i vsi perelomi stav majstrom sportu z akrobatiki i p yatirazovim chempionom vijskovim Prikarpatskogo vijskovogo okrugu zi strileckih vidiv sportu I snajperom nomer odin buv Pislya demobilizaciyi z armiyi Vadim Bojko virishiv zagartovuvati sebe fizichno Postupiv do Shkoli treneriv pri Kiyivskomu derzhavnomu instituti fizichnoyi kulturi yaku zakinchiv z vidznakoyu ta buv zarahovanij studentom odrazu na drugij kurs cogo zh institutu Stav majstrom sportu z akrobatiki buv chlenom zbirnoyi komandi Ukrayini U sportivnih zmagannyah riznih rivniv zavzhdi zavojovuvav prizovi miscya ta visoki nagorodi Pracyuvav vikladachem fizkulturi u shkolah ta vuzah Kiyeva Obiravsya golovoyu metodob yednan rajonnogo ta miskogo rivniv ocholyuvav shkilnij komitet pri Ministerstvi osviti Chasto chitav lekciyi v Instituti vdoskonalennya vchiteliv bagato vistupav u presi z naukovimi stattyami Pislya vijni u Kiyevi desyat rokiv prozhiv u gurtozhitkah spershu studentskih a potim robochih Ya pracyuvav vantazhnikom na tovarnij stanciyi v rezultati chogo zlamav livu ruku Pislya cogo vidnovlyuvavsya na kafedri likuvalnoyi fizkulturi I tak sklalosya sho potim stav pershoklasnim masazhistom Pracyuvav ya v akademika Yelyeckogo yakij buv na toj chas golovnim ortopedom Ukrayini i zaviduvav kafedroyu likuvalnoyi fizkulturi Ce zatyagnulosya na dekilka rokiv Ya dushu vkladav u cyu robotu v mene opuhali palci vid perenapruzhennya koli robiv masazh Pam yatayu yak zhinki v halat vsovuvali groshi zi slovami Vy menya ne brosajte mne stalo luchshe U 60 h rokah mene aktivno pochali peredavati z odniyeyi rodini v inshu A platili zh yak Yaka nebud zhinka vagoyu 160 kg gola yak mati narodila lyagaye na stil i ya povinen yiyi masazhuvati vid vuh do p yat dvi godini A yiyi cholovik direktor centralnogo gastronomu na Hreshatiku obslugovuvav partijnu elitu I vin meni plativ todi za 1 karbovanec mozhna bulo yizditi pivdnya po Kiyevu 25 karbovanciv lishe za odin masazh Vse shob ya jogo zhinku obslugovuvav Ya nad neyu priv a potim mokrij ves zalaziv u nih zhe vdoma v dush voni zajmali p yatikimnatnu kvartiru hocha todi pivmiljona lyudej zhilo v pidvalah razom iz shurami Voni trimali kuharya vdoma yakij yih obslugovuvav za veliki groshi i ya v nih zhe j obidav Generalskij obid i 25 karbovanciv Potim cya rodina peredala mene svoyim rodicham Oj slushajte obsluzhite Eto horoshie lyudi oni vam budut horosho platit Tak ya pochav pracyuvati na dvi sim yi I cherez rik kupiv svoyim batkam u Kiyevi shikarnu kooperativnu kvartiru Ce buv proekt navit ne kiyivskih arhitektoriv a cheskih Budinok iz chervonoyi cegli bilya parku Gonorar za svoyu knigu 45 tisyach karbovanciv pozhertvuvav Dumav mene pidtrimaye ves Radyanskij Soyuz narodni artisti zasluzheni majstri sportu i tak dali I sho zh vi dumayete Nul Pislya mene zhodnogo vnesku ne bulo krayina movchala Ot vam i radyanski lyudi Simejne zhittya V molodosti perezhiv neshaslive kohannya i hotiv pokinchiti z zhittyam A pervaya lyubov u menya byla tragicheskaya Vsyu zhizn ya lyubil odnu zhenshinu I sejchas lyublyu V 59 rokiv odruzhivsya z Kapitolinoyu 61 rik z yakoyu prozhiv 25 rokiv do yiyi smerti Pomer 18 grudnya 2019 roku Pohovanij u Kiyevi na Lisovomu kladovishi mogila spilna z druzhinoyu Kapitolinoyu Bojko mizh 20 ta 22 dilyankami Gromadska diyalnistChlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1988 r Z 1990 r do 1995 r buv zastupnikom Golovi kontrolno revizijnoyi komisiyi NSPU NagorodiNagorodzhenij ordenami ta medalyami orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya orden Za muzhnist III stupenya medal Za vidvagu Buv nagorodzhenij ordenami i medalyami bagatoh krayin svitu Pro pismennika Vadima Bojka stvoreno dva dokumentalnih kinofilmi U Radyanskomu soyuzi na 40 richchya peremogi 1985 r pid nazvoyu U 2005 r v Kanadi stvoreno bagatoserijnij dokumentalnij kinofilm dvoma movami ukrayinskoyu ta anglijskoyu pid nazvoyu BibliografiyaPismennik Vadim Bojko pidpisuye vlasnu knigu Slovo pislya strati na peretini vulic Rejtarskoyi ta Strileckoyi 2017 rik Uprodovzh zhittya zrobleno bilshe tisyachi publikacij i vidano sim dokumentalnih povistej Slovo pislya strati Yaksho na zemli ye peklo Nezabutnye Na Ruzhinskomu shose Mamina kosa Ostannij dvobij Linc draj Tri z nih Slovo pislya strati Yaksho na zemli ye peklo Na Ruzhinskomu shose perekladeni bagatma movami svitu i vidani v bagatoh krayinah Tvori perekladalisya rosijskoyu ugorskoyu slovackoyu francuzkoyu movami Deyaki perekladi Bojko Vadim Yakovlevich I esli na zemle est ad nevydumannaya povest per s ukr Yu Andreeva Moskva Sovetskij pisatel 1985 398 s Bojko Vadim Yakovlevich Slovo posle kazni Esli na zemle est ad per s ukr V Ikonnikov 18 izd dop K 2005 652 s Bojko Vadim Posle kazni dokumentalnaya povest per s ukr T Stah sost N Sidorenko Moskva Molodaya gvardiya 1975 352 s Bojko Vadim Na Ruzhinskom shosse rasskaz Leningrad Avrora 1982 5 s 72 91 Primitki Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 18 grudnya 2019 Kozireva Olga 2002 Gazeta Den ukr Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Dyadyusha Anastasiya 24 chervnya 2017 Obozrevatel ukr Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Bojko Vadim 2004 ros AiF Dolgozhitel N 23 za 2004 g Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Posilannya nedostupne posilannya z 27 07 2017 Suhomlinova Irina 26 lipnya 2017 Ukrayinska pravda Zhittya Arhiv originalu za 27 lipnya 2017 Procitovano 27 lipnya 2017 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi