Богу́нський райо́н — адміністративний район міста Житомир, утворений 1973 р. Площа району — 30 км², населення — понад 147 тисяч чол.
Богунський район | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Країна: | Україна | |||
Місто: | Житомир | |||
Утворений: | 22 грудня 1973 | |||
Населення: | 147 324 | |||
Площа: | 30 км² | |||
Густота населення: | 4066 осіб/км² | |||
Поштові індекси: | 10003 10004 10005 10006 10014 10020 10028 10029 10030 10031 | |||
Географічні координати: | 50°16′11″ пн. ш. 28°39′21″ сх. д. / 50.26972° пн. ш. 28.65583° сх. д. | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: | 10003, м. Житомир вул. Перемоги, 55, 42-50-30 | |||
Вебсторінка: | Сторінка на сайті міськради | |||
Голова районної ради: | Блощинський Олександр Сергійович | |||
Мапа | ||||
|
Територія району охоплює центральну, західну, північно-західну та північну частини міста обмежена з півдня вул. Київською, Леха Качинського та р. Тетерів, із заходу та півночі міською межею, з північного сходу залізницею на Коростень, південного сходу — вул. Київською, залізницею на Коростень.
П'ять вулиць: Івана Мазепи, Небесної Сотні, Східна, Хлібна та Князів Острозьких закінчуються у Богунському районі (починаються у Корольовському). Дві вулиці (Київська та Леха Качинського) та один майдан (Соборний) знаходяться водночас в двох районах (частково чи повністю), оскільки межа між районами проходить вздовж їх осьової лінії.
Головні об'єкти району — майдани Перемоги, Короленка, Визволення, Декабристів; проспекти Незалежності, Миру; вулиці Чуднівська, Леха Качинського, Героїв Пожежних, Перемоги, Покровська, Михайла Грушевського, Домбровського, Вільський Шлях, Миру, Соснова, Короленка, Троянівська, Святого Йоана Павла II, Євгена Коновальця, Красовського.
Історія
Місцевість у північно-західній частині Житомира, між правим берегом р. Кам'янки та лівим берегом р. Лісова. Виникла як дачне і військове містечко у другій пол. XIX ст.
До 1922 року мала назву Врангелівка. До 1923 року — хутір. З 1923 до 1934 року — центр Богунської сільської ради. З 22 серпня 1934 р. включений до меж м. Житомира. Антропонім походить від прізвища барона Врангеля — волинського віце-губернатора, який у середині XIX століття володів цією місцевістю. В історичних документах цей населений пункт згадується також під назвою Врангельгоф.
У 1922 р. перейменована на Богунію — на честь Богунського стрілецького полку 44-ї стрілецької дивізії, який дислокувався тут у 1920-х р. Військові казарми 125-го та 20-го Галицького піхотних полків, що називалися Врангелівськими казармами (топонім також зустрічається як назва місцевості), тоді ж отримали назву казарми імені Льва Троцького, а згодом були перейменовані на Богунські казарми (тепер вони розташовані на території військового Інституту радіоелектроніки ім. Сергія Корольова).
Є дві версії найменування полку. За першою — полк дістав назву від псевдоніма першого командира Богуна; за другою — від назви острова на Дніпрі, де було сформовано полк. Псевдонім командира був узятий на честь полковника війська Богдана Хмельницького — Івана Богуна, який зі своїм загоном під час визвольної війни 1651 р. розгромив в районі Мальованки — Корбутівки 17-тисячне військо польської шляхти під командуванням Четвертинського. Таким чином, полк опосередковано увічнював ім'я Івана Богуна.
До 1934 р. Богунія була селом, центром сільської ради Житомирської округи. У селі Богунія в першій пол. XX ст. діяв Богунський тартак (лісопильний завод — на карті Житомирщини й досі є села Тартак та Тартачок, відповідно, у Баранівському та Пулинському районах), який був зв'язаний зі станцією Житомир вузькоколійною залізницею. У 1934 р. Богунська сільрада була ліквідована, і Богунія увійшла до меж Житомира.
У 1971 p., після поділу Житомира на міські райони, був утворений Богунський район, що зафіксував ім'я Івана Богуна і великого історичного району міста — Богунії.
Визначні місця
ЖККБП
Промисловість
- ВАТ «Житомирхліб»
- ВАТ «Житомирпиво»
- ТДВ «ЖЛ»
- ВАТ «Житомирський консервний завод»
- ТОВ «Ферпласт-Україна»
- ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд»
- АТЗТ «Україна» (Панчішна фабрика)
- ВАТ «Крок» (Взуттєва фабрика)
Див. також
Джерела
- Мокрицький Г. П. Вулиці Житомира /Енциклопедія Житомира. — Кн. 1 —Житомир: Вид-во «Волинь», 2007. — 640 с.
- www.zt.ukrstat.gov.ua http://www.zt.ukrstat.gov.ua/StatInfo/region/Naselen/chislnas.html. Процитовано 27 серпня 2022.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogu nskij rajo n administrativnij rajon mista Zhitomir utvorenij 1973 r Plosha rajonu 30 km naselennya ponad 147 tisyach chol Bogunskij rajonOsnovni daniKrayina UkrayinaMisto ZhitomirUtvorenij 22 grudnya 1973Naselennya 147 324Plosha 30 km Gustota naselennya 4066 osib km Poshtovi indeksi 10003 10004 10005 10006 10014 10020 10028 10029 10030 10031Geografichni koordinati 50 16 11 pn sh 28 39 21 sh d 50 26972 pn sh 28 65583 sh d 50 26972 28 65583Rajonna vladaAdresa administraciyi 10003 m Zhitomir vul Peremogi 55 42 50 30Vebstorinka Storinka na sajti miskradiGolova rajonnoyi radi Bloshinskij Oleksandr SergijovichMapa Teritoriya rajonu ohoplyuye centralnu zahidnu pivnichno zahidnu ta pivnichnu chastini mista obmezhena z pivdnya vul Kiyivskoyu Leha Kachinskogo ta r Teteriv iz zahodu ta pivnochi miskoyu mezheyu z pivnichnogo shodu zalizniceyu na Korosten pivdennogo shodu vul Kiyivskoyu zalizniceyu na Korosten P yat vulic Ivana Mazepi Nebesnoyi Sotni Shidna Hlibna ta Knyaziv Ostrozkih zakinchuyutsya u Bogunskomu rajoni pochinayutsya u Korolovskomu Dvi vulici Kiyivska ta Leha Kachinskogo ta odin majdan Sobornij znahodyatsya vodnochas v dvoh rajonah chastkovo chi povnistyu oskilki mezha mizh rajonami prohodit vzdovzh yih osovoyi liniyi Golovni ob yekti rajonu majdani Peremogi Korolenka Vizvolennya Dekabristiv prospekti Nezalezhnosti Miru vulici Chudnivska Leha Kachinskogo Geroyiv Pozhezhnih Peremogi Pokrovska Mihajla Grushevskogo Dombrovskogo Vilskij Shlyah Miru Sosnova Korolenka Troyanivska Svyatogo Joana Pavla II Yevgena Konovalcya Krasovskogo IstoriyaMiscevist u pivnichno zahidnij chastini Zhitomira mizh pravim beregom r Kam yanki ta livim beregom r Lisova Vinikla yak dachne i vijskove mistechko u drugij pol XIX st Do 1922 roku mala nazvu Vrangelivka Do 1923 roku hutir Z 1923 do 1934 roku centr Bogunskoyi silskoyi radi Z 22 serpnya 1934 r vklyuchenij do mezh m Zhitomira Antroponim pohodit vid prizvisha barona Vrangelya volinskogo vice gubernatora yakij u seredini XIX stolittya volodiv ciyeyu miscevistyu V istorichnih dokumentah cej naselenij punkt zgaduyetsya takozh pid nazvoyu Vrangelgof U 1922 r perejmenovana na Boguniyu na chest Bogunskogo strileckogo polku 44 yi strileckoyi diviziyi yakij dislokuvavsya tut u 1920 h r Vijskovi kazarmi 125 go ta 20 go Galickogo pihotnih polkiv sho nazivalisya Vrangelivskimi kazarmami toponim takozh zustrichayetsya yak nazva miscevosti todi zh otrimali nazvu kazarmi imeni Lva Trockogo a zgodom buli perejmenovani na Bogunski kazarmi teper voni roztashovani na teritoriyi vijskovogo Institutu radioelektroniki im Sergiya Korolova Ye dvi versiyi najmenuvannya polku Za pershoyu polk distav nazvu vid psevdonima pershogo komandira Boguna za drugoyu vid nazvi ostrova na Dnipri de bulo sformovano polk Psevdonim komandira buv uzyatij na chest polkovnika vijska Bogdana Hmelnickogo Ivana Boguna yakij zi svoyim zagonom pid chas vizvolnoyi vijni 1651 r rozgromiv v rajoni Malovanki Korbutivki 17 tisyachne vijsko polskoyi shlyahti pid komanduvannyam Chetvertinskogo Takim chinom polk oposeredkovano uvichnyuvav im ya Ivana Boguna Do 1934 r Boguniya bula selom centrom silskoyi radi Zhitomirskoyi okrugi U seli Boguniya v pershij pol XX st diyav Bogunskij tartak lisopilnij zavod na karti Zhitomirshini j dosi ye sela Tartak ta Tartachok vidpovidno u Baranivskomu ta Pulinskomu rajonah yakij buv zv yazanij zi stanciyeyu Zhitomir vuzkokolijnoyu zalizniceyu U 1934 r Bogunska silrada bula likvidovana i Boguniya uvijshla do mezh Zhitomira U 1971 p pislya podilu Zhitomira na miski rajoni buv utvorenij Bogunskij rajon sho zafiksuvav im ya Ivana Boguna i velikogo istorichnogo rajonu mista Boguniyi Viznachni miscyaZhKKBPPromislovistVAT Zhitomirhlib VAT Zhitomirpivo TDV ZhL VAT Zhitomirskij konservnij zavod TOV Ferplast Ukrayina TOV Molochna fabrika Rejnford ATZT Ukrayina Panchishna fabrika VAT Krok Vzuttyeva fabrika Div takozhBoguniyaDzherelaMokrickij G P Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Kn 1 Zhitomir Vid vo Volin 2007 640 s www zt ukrstat gov ua http www zt ukrstat gov ua StatInfo region Naselen chislnas html Procitovano 27 serpnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka