Мико́ла Дми́трович Богда́нов (1920—1945) — підполковник Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943).
Микола Дмитрович Богданов | |
---|---|
Народження | 27 квітня 1920 Любимівка Дніпропетровська область |
Смерть | 31 січня 1945 (24 роки) Польща |
Львів → Любимівка | |
Приналежність | СРСР |
Рід військ | Артилерія |
Роки служби | 1938—1945 |
Звання | Підполковник |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Микола Богданов народився 27 квітня 1920 в селі Любимівка (нині — Дніпровський район Дніпропетровської області України) в сім'ї селянина. Здобув середню освіту, після чого працював креслярем, проживав у Ташкенті. В 1938 році був покликаний на службу в Робітничо-селянську Червону армію Дніпропетровським районним військовим комісаріатом Української РСР. 1940 року він закінчив Київське артилерійське училище. 1941 року вступив до ВКП(б). З липня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни. До вересня 1943 року майор Микола Богданов командував дивізіоном 34-го гвардійського артилерійського полку 6-ї гвардійської стрілецької дивізії 13-ї армії (СРСР) Центрального фронту. Відзначився під час вигнання радянцями нацистів з України.
12—14 вересня 1943 року Богданов підтримував артилерійським вогнем стрілецькі підрозділи, що атакували опорні пункти німецьких військ у селах Комарівка і Євлашівка Борзнянського району Чернігівської області. 19—29 вересня Богданов вміло організував форсування річок Десни, Дніпра та Прип'яті на плотах, виготовлених з підручних засобів. Брав участь у боях за плацдарми на західних берегах цих річок, завдавши великої шкоди противнику.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність та героїзм» гвардії майор Микола Богданов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 1801.
31 січня 1945 року під час боїв за визволення Польщі командир 255-го винищувально-протитанкового артилерійського полку 11-ї гвардійської винищувально-протитанкової артилерійської бригади гвардії підполковник Микола Богданов загинув у бою. Був похований на центральному кладовищі Львова, згодом його прах перепоховали в рідному селі.
Нагороджений також двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної зірки, «Знак Пошани», а також рядом медалей. На честь Героя Радянського Союзу Богданова названа вулиця в його рідному селі.
Примітки
- Герои страны. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 7 січня 2021.
Література
- Золоті Зірки. Дніпропетровськ: Промінь, 1967.
- І генерал, і рядовий. Дніпропетровськ: Промінь, 1983.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Dmi trovich Bogda nov 1920 1945 pidpolkovnik Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Mikola Dmitrovich BogdanovNarodzhennya27 kvitnya 1920 1920 04 27 Lyubimivka Dnipropetrovska oblastSmert31 sichnya 1945 1945 01 31 24 roki PolshaLviv LyubimivkaPrinalezhnist SRSRRid vijskArtileriyaRoki sluzhbi1938 1945Zvannya PidpolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaMikola Bogdanov narodivsya 27 kvitnya 1920 v seli Lyubimivka nini Dniprovskij rajon Dnipropetrovskoyi oblasti Ukrayini v sim yi selyanina Zdobuv serednyu osvitu pislya chogo pracyuvav kreslyarem prozhivav u Tashkenti V 1938 roci buv poklikanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu armiyu Dnipropetrovskim rajonnim vijskovim komisariatom Ukrayinskoyi RSR 1940 roku vin zakinchiv Kiyivske artilerijske uchilishe 1941 roku vstupiv do VKP b Z lipnya 1941 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni Do veresnya 1943 roku major Mikola Bogdanov komanduvav divizionom 34 go gvardijskogo artilerijskogo polku 6 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 13 yi armiyi SRSR Centralnogo frontu Vidznachivsya pid chas vignannya radyancyami nacistiv z Ukrayini 12 14 veresnya 1943 roku Bogdanov pidtrimuvav artilerijskim vognem strilecki pidrozdili sho atakuvali oporni punkti nimeckih vijsk u selah Komarivka i Yevlashivka Borznyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 19 29 veresnya Bogdanov vmilo organizuvav forsuvannya richok Desni Dnipra ta Prip yati na plotah vigotovlenih z pidruchnih zasobiv Brav uchast u boyah za placdarmi na zahidnih beregah cih richok zavdavshi velikoyi shkodi protivniku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 zhovtnya 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist ta geroyizm gvardiyi major Mikola Bogdanov buv udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 1801 31 sichnya 1945 roku pid chas boyiv za vizvolennya Polshi komandir 255 go vinishuvalno protitankovogo artilerijskogo polku 11 yi gvardijskoyi vinishuvalno protitankovoyi artilerijskoyi brigadi gvardiyi pidpolkovnik Mikola Bogdanov zaginuv u boyu Buv pohovanij na centralnomu kladovishi Lvova zgodom jogo prah perepohovali v ridnomu seli Nagorodzhenij takozh dvoma ordenami Chervonogo Prapora ordenami Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi zirki Znak Poshani a takozh ryadom medalej Na chest Geroya Radyanskogo Soyuzu Bogdanova nazvana vulicya v jogo ridnomu seli PrimitkiGeroi strany Arhiv originalu za 14 chervnya 2012 Procitovano 7 sichnya 2021 LiteraturaZoloti Zirki Dnipropetrovsk Promin 1967 I general i ryadovij Dnipropetrovsk Promin 1983