Степан Романович Богайчук (17 квітня 1919, с. Паланочка, нині Маньківського району Черкаської області, Україна — 17 липня 1998) — радянський офіцер, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Степан Романович Богайчук | |
---|---|
Народження | 17 квітня 1919 с. Паланочка, нині Маньківського району Черкаської області, Україна |
Смерть | 17 липня 1998 (79 років) Київ, Україна |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1938—1946 |
Партія | КПРС |
Звання | Майор |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 17 квітня 1919 року в селі Паланочці (нині Маньківського району Черкаської області) в родині робітника. На момент народження територія належала Українській Народній Республіці. Українець. Навчався в Київському фінансово-економічному технікумі, працював токарем на заводі «Більшовик».
У Червоній Армії з 1939 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років. У 1941 році закінчив Гомельське протитанкове артилерійське училище. На радянсько-німецькій війні з 1942 року. Служив командиром батареї 369-го артилерійського полку (162-та стрілецька дивізія, 65-а армія, Центральний фронт). Член ВКП(б) з 1943 року.
30 серпня 1943 року старший лейтенант Степан Богайчук у районі міста Севська (нині Брянської області) висунув ввірену йому батарею для стрільби прямою наводкою і, близько підпустивши ворожі ланцюги, вогнем в упор знищував німців. Коли скінчилися снаряди, воїни-артилеристи під командуванням старшого лейтенанта Богайчука взялися за карабіни й гранати. У рукопашній сутичці вони відстояли позицію. Степан Богайчук отримав важке поранення, але поля бою не залишив.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 листопада 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Богайчуку Степану Романовичу надано звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі „Золота Зірка“» (№ 1657).
З 1946 року майор С. Богайчук у запасі. Жив в Києві. Помер 17 липня 1998 року.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
- Они отстояли мир: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Черкасской области. — Днепропетровск: Промінь, 1985. — 398 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogajchuk Stepan Romanovich Bogajchuk 17 kvitnya 1919 s Palanochka nini Mankivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Ukrayina 17 lipnya 1998 radyanskij oficer uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Stepan Romanovich BogajchukNarodzhennya17 kvitnya 1919 1919 04 17 s Palanochka nini Mankivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti UkrayinaSmert17 lipnya 1998 1998 07 17 79 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRRid vijskartileriyaRoki sluzhbi1938 1946PartiyaKPRSZvannya MajorVijni bitviRadyansko finska vijna Radyansko nimecka vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 17 kvitnya 1919 roku v seli Palanochci nini Mankivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti v rodini robitnika Na moment narodzhennya teritoriya nalezhala Ukrayinskij Narodnij Respublici Ukrayinec Navchavsya v Kiyivskomu finansovo ekonomichnomu tehnikumi pracyuvav tokarem na zavodi Bilshovik U Chervonij Armiyi z 1939 roku Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv U 1941 roci zakinchiv Gomelske protitankove artilerijske uchilishe Na radyansko nimeckij vijni z 1942 roku Sluzhiv komandirom batareyi 369 go artilerijskogo polku 162 ta strilecka diviziya 65 a armiya Centralnij front Chlen VKP b z 1943 roku 30 serpnya 1943 roku starshij lejtenant Stepan Bogajchuk u rajoni mista Sevska nini Bryanskoyi oblasti visunuv vvirenu jomu batareyu dlya strilbi pryamoyu navodkoyu i blizko pidpustivshi vorozhi lancyugi vognem v upor znishuvav nimciv Koli skinchilisya snaryadi voyini artileristi pid komanduvannyam starshogo lejtenanta Bogajchuka vzyalisya za karabini j granati U rukopashnij sutichci voni vidstoyali poziciyu Stepan Bogajchuk otrimav vazhke poranennya ale polya boyu ne zalishiv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 16 listopada 1943 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm starshomu lejtenantu Bogajchuku Stepanu Romanovichu nadano zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1657 Z 1946 roku major S Bogajchuk u zapasi Zhiv v Kiyevi Pomer 17 lipnya 1998 roku NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina ordenami Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v dvuh tomah T 1 Abaev Lyubichev Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 911 s ros Oni otstoyali mir Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Cherkasskoj oblasti Dnepropetrovsk Promin 1985 398 s ros