Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Благовєщенський погром — погроми та масові вбивства китайців у Благовєщенську та інших містах і селах регіону влітку 1900 року, під час яких загинуло кілька тисяч людей. Події отримали назву за подіями в Благовєщенську, де сталося найбільше вбивство, і за один раз було вбито, переважно втоплено, біля п'яти тисяч китайців.
Китайська діаспора в Благовєщенську
Місто було засноване в 1859 році. Завдяки вигідному розташуванню в місті злиття Амура та Зеї, золотим розсипам та ролі центру Амурської області місто швидко росло і в 1900 році мало 50 тисяч постійного населення, а також кілька десятків тисяч сезонних робітників, які мешкали в Благовіщенську, але влітку працювали на золотих копальнях чи обслуговували навігацію на Амурі. Більшість цих сезонників були китайцями. Немало китайців постійно мешкало в місті — китайці контролювали дрібну та середню, і частково велику торгівлю, були власниками та персоналом численних їдалень, шинків та ресторанів, займалися городництвом на приміських ділянках, окрім того майже кожна заможна російська родина мала служників китайців.
З одного боку, усі очевидці відзначали чесність, працелюбність та покірність китайців, які не порушували жодних законів. Але попри це, російський простолюд ставився до них вороже, оскільки китайці залишалися для росіян абсолютно чужим і незрозумілим народом. Окрім того, на відміну від багатших та освідченіших співвітчизників, вони вбачали в бідних та невибагливих китайцях конкурентів на ринку праці.
Передумови
В 1898 році в Китаї розпочалося повстання їхетуанів, одним з головних гасел яких було вигнання чужинців з Китаю. Вісім імперіалістичних держав, серед яких і Росія, організували інтервенцію в Китай з метою захисту своїх підданих та подальшого підкорення та розграбування країни. Військові дії відбувалися і в Маньчжурії, тобто неподалік російського кордону.
Ці події зачепили і Благовєщенськ — його гарнізон відправили до Харбіну, при цьому ворожі війська розташовувалися через річку, а зв'язок з іншими регіонами був перерваний через мілководдя на річці Шилці. Хоч жителі знали про події в Китаї і численні випадки розправ над європейцями, але попервах не зважали на усе це, ставлячись зі зневагою до китайців, яких вважали боягузами. Однак ситуація змінилася, коли спершу було обстріляно та здійснено спроби захоплення кількох російських суден на Амурі, а 2 липня почався обстріл самого міста. Обстріл вівся з 8 гармат і тривав 13 днів, однак значної шкоди не завдав — не було зруйновано жодного будинку, загинуло 5 і було поранено 15 людей. Однак ці в цілому незначні військові дії справили величезний вплив як на російське керівництво, так і на настрої населення, яке вперше відчуло, що влада неспроможна його захистити.
Обстріл міста спричинив величезну паніку, багато хто покинув місто, було розграбовано крамниці та зброївні. Хаотично організовувалося ополчення, однак ополченцям не видавали зброї і не підтримували дисципліни, тож вони, переважно селяни, відірвані від літніх робіт з нудьги, проводили час по шинках чи п'яні тинялися містом. За свідченням очевидців, навіть невеликий загін міг в той час легко захопити місто. Розуміли це й місцеві мешканці, які з острахом почали дивитися на своїх сусідів китайців, котрих раніше зневажали.
Містом поповзли чутки про те, що китайці готуються до повстання, що вони готують різанину тощо, що нібито бачили як китайці переховують зброю тощо. І хоч при обшуках, окрім ножів, іншої зброї знайти не вдалося, однак одночасно були знайдені листівки іхетуанів, тож ці обшуки не лише не розвіяли підозри щодо китайців, а лише збільшили їх. Незабаром розпочалися напади на китайців. Найчастіше їх робили мобілізовані через військові дії селяни, яких відірвали від полів як раз в гарячу пору і які розуміли, що доки вони сидять в Благовєщенську, їх господарства зазнають чималих збитків. Тож вони нерідко нападали на китайців, яких звинувачували в тому, що їх мобілізували. Вже до вечора першого дня обстрілу були перші випадки вбивств. Однак поліція не лише не припинила їх, а за словами очевидців самі поліціянти часом радили вбивати китайців, бо ті, мовляв, вночі підпалять місто.
Дії влади
Ще в червні на зустрічі з представниками міської думи генерал-губернатор К. Н. Грібовський заявив, що не вважає доцільним вживати якихось заходів щодо місцевих китайців. Також до нього зверталися представники китайської громади які питали чи не краще їм на певний час покинути Благовєщенськ, але він наказав їм передати, що вони можуть спокійно залишатися бо «правительство великой Российской империи никому не позволит обижать мирных граждан». Грібовський видав прокламацію в який загрожував суворими покараннями за образи мирних китайських підданих. Тож хоч частина китайців покинула місто, але декілька тисяч повірили словам генерал-губернатора. Однак коли почалися побиття та вбивство влада ні офіційно ані неофіційно нічого не зробила аби захистити китайців. Насправді нижні чини, особливо поліцейські, навпаки прямо закликали до насильства.
3 липня за ініціативою благовєщенського поліцмейстера Грібовський видав наказ про вигнання усіх китайців за Амур. Поліція та добровольці з міщан та козаків організували облави для того щоб інтернувати китайців. Ці облави фактично перетворилися на погроми і супроводжувалися масовими грабунками, побиттями та вбивствами. При цьому китайці не чинили ніякого опору. Деяких з них, переважно слуг, пробували переховувати окремі жителі міста, але на них доносили сусіди, тож спастися від облав вдалося лише небагатьом. Деякі багаті китайці відкуповувалися від поліцейських, але навіть їх, незважаючи на великі викупні, два тижні тримали у відділках де били та знущалися з них.
Масове вбивство
Вранці 4 липня до поселення Верхньо-Благовєщенська під конвоєм було відправлено першу партію зібраних під час облав китайців. Китайців було за одними оцінками 3,5-4 тисячі, за іншими до 5-6 тисяч. Конвой складався з 80 новобранців, яких через нестачу рушниць озброїли сокирами. Шлях був досить довгий — Верхньо-Благовєщенськ був розташований за 10 кілометрів вище за течією Амуру, день жаркий, а дорога погана. Полонених гнали швидко, тож деякі, переважно старі люди, почали відставати. Пристав, який командував конвоєм наказав «зарубати сокирами» всіх, хто відстає, тож дорогою було вбито кілька десятків людей. Незважаючи на символічність охорони та грабунки ніхто з китайців не пробував утекти.
У Верхньо-Благовєщенську до конвою приєдналися місцеві жителі-козаки на чолі з отаманом. Вони ж обрали місце для переправи. Китайці мали долати річку вплав хоч вона в цьому місці була близько 200 метрів завширшки і понад чотири завглибшки і мала швидку течію. Китайців підігнали до води і наказали пливти. Однак перші, хто зайшов у воду, швидко потонули, тож інші зупинилися. Їх почали заганяти — спершу криками та нагайками, а потім і пострілами. Стріляли півгодини, і з трупів загиблих виник справжній вал. Тоді начальник конвою наказав припинити стрілянину і перейти на холодну зброю — людей рубали шашками та сокирами. Рятуючись, китайці кинулися в річку, але перепливти Амур змогло не більше сотні.
До 8 липня теж саме було зроблено ще з трьома партіями китайців загальною чисельністю в кілька тисяч людей. При цьому керівники цих «переправ» доповідали про події начальству та складали рапорти, тож усі ці події були добре відомі керівництву. Знало про вбивства й населення Благовєщенська, бо повз місто кілька днів пливли трупи. Окрім цього міста погроми та різанина відбувалися в багатьох станицях Амурської області.
Погроми супроводжувалися грабунками — грабували мертвих та полонених китайців, залишені ними будинки, забирали товари з китайських магазинів, часто це робили поліцейські, яких ставили охороняти це майно. Наступний генерал-губернатор Д. І. Суботич прямо казав, що «Главным мотивом, двигавшим местным населением при избиении мирных китайцев, была корысть: избавление от кредиторов-китайцев и ограбление убитых».
Слід відзначити, що погром стався лише через сприяння влади — як тільки в Благовєщенську влада рішуче та відкрито виступила проти вбивств, як вони припинилися, так само в інших містах області де склалася схожа ситуація, але влада не давала жодних офіційних чи неофіційних дозволів на погроми, і їх і не сталося.
Примітки
- уряд великої Російської імперії нікому не дозволить ображати мирних громадян
Джерела
- Виктор Дятлов, Благовещенская «утопия»: из истории материализации фобий (стаття) [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] (перевірено 08.05.2016)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blagovyeshenskij pogrom pogromi ta masovi vbivstva kitajciv u Blagovyeshensku ta inshih mistah i selah regionu vlitku 1900 roku pid chas yakih zaginulo kilka tisyach lyudej Podiyi otrimali nazvu za podiyami v Blagovyeshensku de stalosya najbilshe vbivstvo i za odin raz bulo vbito perevazhno vtopleno bilya p yati tisyach kitajciv Kitajska diaspora v BlagovyeshenskuMisto bulo zasnovane v 1859 roci Zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu v misti zlittya Amura ta Zeyi zolotim rozsipam ta roli centru Amurskoyi oblasti misto shvidko roslo i v 1900 roci malo 50 tisyach postijnogo naselennya a takozh kilka desyatkiv tisyach sezonnih robitnikiv yaki meshkali v Blagovishensku ale vlitku pracyuvali na zolotih kopalnyah chi obslugovuvali navigaciyu na Amuri Bilshist cih sezonnikiv buli kitajcyami Nemalo kitajciv postijno meshkalo v misti kitajci kontrolyuvali dribnu ta serednyu i chastkovo veliku torgivlyu buli vlasnikami ta personalom chislennih yidalen shinkiv ta restoraniv zajmalisya gorodnictvom na primiskih dilyankah okrim togo majzhe kozhna zamozhna rosijska rodina mala sluzhnikiv kitajciv Z odnogo boku usi ochevidci vidznachali chesnist pracelyubnist ta pokirnist kitajciv yaki ne porushuvali zhodnih zakoniv Ale popri ce rosijskij prostolyud stavivsya do nih vorozhe oskilki kitajci zalishalisya dlya rosiyan absolyutno chuzhim i nezrozumilim narodom Okrim togo na vidminu vid bagatshih ta osvidchenishih spivvitchiznikiv voni vbachali v bidnih ta nevibaglivih kitajcyah konkurentiv na rinku praci PeredumoviV 1898 roci v Kitayi rozpochalosya povstannya yihetuaniv odnim z golovnih gasel yakih bulo vignannya chuzhinciv z Kitayu Visim imperialistichnih derzhav sered yakih i Rosiya organizuvali intervenciyu v Kitaj z metoyu zahistu svoyih piddanih ta podalshogo pidkorennya ta rozgrabuvannya krayini Vijskovi diyi vidbuvalisya i v Manchzhuriyi tobto nepodalik rosijskogo kordonu Ci podiyi zachepili i Blagovyeshensk jogo garnizon vidpravili do Harbinu pri comu vorozhi vijska roztashovuvalisya cherez richku a zv yazok z inshimi regionami buv perervanij cherez milkovoddya na richci Shilci Hoch zhiteli znali pro podiyi v Kitayi i chislenni vipadki rozprav nad yevropejcyami ale popervah ne zvazhali na use ce stavlyachis zi znevagoyu do kitajciv yakih vvazhali boyaguzami Odnak situaciya zminilasya koli spershu bulo obstrilyano ta zdijsneno sprobi zahoplennya kilkoh rosijskih suden na Amuri a 2 lipnya pochavsya obstril samogo mista Obstril vivsya z 8 garmat i trivav 13 dniv odnak znachnoyi shkodi ne zavdav ne bulo zrujnovano zhodnogo budinku zaginulo 5 i bulo poraneno 15 lyudej Odnak ci v cilomu neznachni vijskovi diyi spravili velicheznij vpliv yak na rosijske kerivnictvo tak i na nastroyi naselennya yake vpershe vidchulo sho vlada nespromozhna jogo zahistiti Obstril mista sprichiniv velicheznu paniku bagato hto pokinuv misto bulo rozgrabovano kramnici ta zbroyivni Haotichno organizovuvalosya opolchennya odnak opolchencyam ne vidavali zbroyi i ne pidtrimuvali disciplini tozh voni perevazhno selyani vidirvani vid litnih robit z nudgi provodili chas po shinkah chi p yani tinyalisya mistom Za svidchennyam ochevidciv navit nevelikij zagin mig v toj chas legko zahopiti misto Rozumili ce j miscevi meshkanci yaki z ostrahom pochali divitisya na svoyih susidiv kitajciv kotrih ranishe znevazhali Mistom popovzli chutki pro te sho kitajci gotuyutsya do povstannya sho voni gotuyut rizaninu tosho sho nibito bachili yak kitajci perehovuyut zbroyu tosho I hoch pri obshukah okrim nozhiv inshoyi zbroyi znajti ne vdalosya odnak odnochasno buli znajdeni listivki ihetuaniv tozh ci obshuki ne lishe ne rozviyali pidozri shodo kitajciv a lishe zbilshili yih Nezabarom rozpochalisya napadi na kitajciv Najchastishe yih robili mobilizovani cherez vijskovi diyi selyani yakih vidirvali vid poliv yak raz v garyachu poru i yaki rozumili sho doki voni sidyat v Blagovyeshensku yih gospodarstva zaznayut chimalih zbitkiv Tozh voni neridko napadali na kitajciv yakih zvinuvachuvali v tomu sho yih mobilizuvali Vzhe do vechora pershogo dnya obstrilu buli pershi vipadki vbivstv Odnak policiya ne lishe ne pripinila yih a za slovami ochevidciv sami policiyanti chasom radili vbivati kitajciv bo ti movlyav vnochi pidpalyat misto Diyi vladiShe v chervni na zustrichi z predstavnikami miskoyi dumi general gubernator K N Gribovskij zayaviv sho ne vvazhaye docilnim vzhivati yakihos zahodiv shodo miscevih kitajciv Takozh do nogo zvertalisya predstavniki kitajskoyi gromadi yaki pitali chi ne krashe yim na pevnij chas pokinuti Blagovyeshensk ale vin nakazav yim peredati sho voni mozhut spokijno zalishatisya bo pravitelstvo velikoj Rossijskoj imperii nikomu ne pozvolit obizhat mirnyh grazhdan Gribovskij vidav proklamaciyu v yakij zagrozhuvav suvorimi pokarannyami za obrazi mirnih kitajskih piddanih Tozh hoch chastina kitajciv pokinula misto ale dekilka tisyach povirili slovam general gubernatora Odnak koli pochalisya pobittya ta vbivstvo vlada ni oficijno ani neoficijno nichogo ne zrobila abi zahistiti kitajciv Naspravdi nizhni chini osoblivo policejski navpaki pryamo zaklikali do nasilstva 3 lipnya za iniciativoyu blagovyeshenskogo policmejstera Gribovskij vidav nakaz pro vignannya usih kitajciv za Amur Policiya ta dobrovolci z mishan ta kozakiv organizuvali oblavi dlya togo shob internuvati kitajciv Ci oblavi faktichno peretvorilisya na pogromi i suprovodzhuvalisya masovimi grabunkami pobittyami ta vbivstvami Pri comu kitajci ne chinili niyakogo oporu Deyakih z nih perevazhno slug probuvali perehovuvati okremi zhiteli mista ale na nih donosili susidi tozh spastisya vid oblav vdalosya lishe nebagatom Deyaki bagati kitajci vidkupovuvalisya vid policejskih ale navit yih nezvazhayuchi na veliki vikupni dva tizhni trimali u viddilkah de bili ta znushalisya z nih Masove vbivstvoVranci 4 lipnya do poselennya Verhno Blagovyeshenska pid konvoyem bulo vidpravleno pershu partiyu zibranih pid chas oblav kitajciv Kitajciv bulo za odnimi ocinkami 3 5 4 tisyachi za inshimi do 5 6 tisyach Konvoj skladavsya z 80 novobranciv yakih cherez nestachu rushnic ozbroyili sokirami Shlyah buv dosit dovgij Verhno Blagovyeshensk buv roztashovanij za 10 kilometriv vishe za techiyeyu Amuru den zharkij a doroga pogana Polonenih gnali shvidko tozh deyaki perevazhno stari lyudi pochali vidstavati Pristav yakij komanduvav konvoyem nakazav zarubati sokirami vsih hto vidstaye tozh dorogoyu bulo vbito kilka desyatkiv lyudej Nezvazhayuchi na simvolichnist ohoroni ta grabunki nihto z kitajciv ne probuvav utekti U Verhno Blagovyeshensku do konvoyu priyednalisya miscevi zhiteli kozaki na choli z otamanom Voni zh obrali misce dlya perepravi Kitajci mali dolati richku vplav hoch vona v comu misci bula blizko 200 metriv zavshirshki i ponad chotiri zavglibshki i mala shvidku techiyu Kitajciv pidignali do vodi i nakazali plivti Odnak pershi hto zajshov u vodu shvidko potonuli tozh inshi zupinilisya Yih pochali zaganyati spershu krikami ta nagajkami a potim i postrilami Strilyali pivgodini i z trupiv zagiblih vinik spravzhnij val Todi nachalnik konvoyu nakazav pripiniti strilyaninu i perejti na holodnu zbroyu lyudej rubali shashkami ta sokirami Ryatuyuchis kitajci kinulisya v richku ale pereplivti Amur zmoglo ne bilshe sotni Do 8 lipnya tezh same bulo zrobleno she z troma partiyami kitajciv zagalnoyu chiselnistyu v kilka tisyach lyudej Pri comu kerivniki cih pereprav dopovidali pro podiyi nachalstvu ta skladali raporti tozh usi ci podiyi buli dobre vidomi kerivnictvu Znalo pro vbivstva j naselennya Blagovyeshenska bo povz misto kilka dniv plivli trupi Okrim cogo mista pogromi ta rizanina vidbuvalisya v bagatoh stanicyah Amurskoyi oblasti Pogromi suprovodzhuvalisya grabunkami grabuvali mertvih ta polonenih kitajciv zalisheni nimi budinki zabirali tovari z kitajskih magaziniv chasto ce robili policejski yakih stavili ohoronyati ce majno Nastupnij general gubernator D I Subotich pryamo kazav sho Glavnym motivom dvigavshim mestnym naseleniem pri izbienii mirnyh kitajcev byla koryst izbavlenie ot kreditorov kitajcev i ograblenie ubityh Slid vidznachiti sho pogrom stavsya lishe cherez spriyannya vladi yak tilki v Blagovyeshensku vlada rishuche ta vidkrito vistupila proti vbivstv yak voni pripinilisya tak samo v inshih mistah oblasti de sklalasya shozha situaciya ale vlada ne davala zhodnih oficijnih chi neoficijnih dozvoliv na pogromi i yih i ne stalosya Primitkiuryad velikoyi Rosijskoyi imperiyi nikomu ne dozvolit obrazhati mirnih gromadyanDzherelaViktor Dyatlov Blagoveshenskaya utopiya iz istorii materializacii fobij stattya 4 serpnya 2016 u Wayback Machine perevireno 08 05 2016