Битва під Львовом також відома як Битва під Лисиничами або Битва на глинянському шляху відбулася 24 серпня 1675 року під

Битва під Львовом (також відома як Битва під Лисиничами, або Битва на глинянському шляху) — відбулася 24 серпня 1675 року під час польсько-турецької війни 1672—1676 років між військами Речі Посполитої під командуванням короля Яна ІІІ Собеського і татарами.

Битва під Львовом

Польсько-турецька війна 1672-1676

Юзеф Брандт, Бій за турецький прапор

Дата:	24 серпня 1675 року
Місце:	Лисиничі, 7 км на схід від Львова
Результат:	перемога польсько-литовських військ

Сторони

Командувачі

Військові сили

біля 6 000

біля 10 000

Втрати

невідомі

Вступ

Наприкінці червня 1675 року турецька армія під проводом (20-30 тис. війська) переправилася через Дністер під Тягинею і зайняла Бар. У липні під Маначином до неї долучилася татарська армія (близько 30 тис. ординців).

Коли король Ян III Собеський дізнався про це, то наказав зайняти замки Поділля частиною своїх невеликих сил з метою затримати марш армії Ібрагіма Шишмана. Решту своїх сил він сконцентрував у околицях Львова. 27 липня турки штурмом взяли Збараж і розіслали на Поділля і Волинь татарські загони. На звістку про концентрацію під Львовом польських військ 22 серпня Ібрагім Шишман вислав близько 10 тис. татар на чолі з нуреддин-султаном Сафа-Ґераєм під Львів з метою розгрому армії Речі Посполитої.

Ян III Собеський мав під своєю командою 6 000 війська. Коли він довідався про те, що до Львова підходить об'єднана татарська армія, то розставив частину своїх сил (головним чином драгунів і легку кінноту) на чотирьох напрямах, звідки міг з'явитися ворог, тоді як гусарія (близько 1,2-1,5 тис.) залишилася в резерві. Піхота стала в укріпленому таборі під містом.

Битва

24 серпня татари з'явилися на глинянському шляху, йдучи вздовж річки Полтви по долині між горбами і болотами, що звужувалася. Два виходи з цієї долини зайняли драгуни і легка кіннота. Крім того, Собеський за горбами вишикував слуг із списами, що мали вдавати, що там стоїть потужна кіннота. Татари, бажаючи вийти з долини, атакували охороняючі вихід з неї групи Бідзинського і Любомирського (400 вояків). Коли татар було відбито, на них ударив сам Собеський з двома тисячами кінноти (гусари, а також 300 литовських кіннотників, яких привів польний гетьман литовський Міхал Казимир Радзивіл).

Татари в замішанні не змогли використати своєї кількісної переваги, бо їх паралізувала думка про готову до атаки кавалерію за горбами. Бій був коротким і татари були розбиті.

Див. також

Ібрагіма Шишман-паші кампанія 1675

Джерела

Mała Encyklopedia Wojskowa, 1967, Wydanie I

. ilvivyanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.

[1] . ilvivyanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.