Битва під Красним Кутом відбулася 20–22 лютого 1709 р. (Григоріанський календар) під час шведського вторгнення у Великій Північній війні 1700—1721 років. шведські війська безпосередньо очолювалися Карлом XII], який переслідував війська росіян, якими командував , з невеликих боїв під Красним Кутом до головної битви під селом Городнє. Шведи перемогли, але закінчили атаки, коли настала ніч.
Битва під Красним Кутом | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Велика Північна війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Шведська імперія | Московське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Карл XII | |||||||
Військові сили | |||||||
2500 (кіннота) | 5000–10000 піхотинців | ||||||
Втрати | |||||||
132 вбитих та поранених | 774–1,200 killed |
Прелюдія
Наприкінці XVII століття Московське царство, Данія-Норвегія, Саксонія і Річ Посполита сформували альянс проти Шведської імперії, щоб відновити те, що було втрачено в попередніх війнах. Тим не менш, три з чотирьох союзників зазнали поразок протягом семи років, залишаючи лише Московське царство, щоб протистояти шведському вторгненню. У 1707 році Карл XII розпочав свій похід до Московського царства і йшов до перемоги, у (1708) і облозі Веприка (1708), але й зазнав поразок, як битва під Лісною.
В ході свого Російського походу в кінці 1708 шведський король Карл XII розташував армію на квартирах в районі Ромнів, Гадяча, Прилук та Лохвиці, де Мазепа завчасно зібрав великі продовольчі запаси. Штаб короля був в Ромнах; інші пункти були зайняті гарнізонами, що забезпечували спокійний відпочинок інших військ. Ця охорону була тим більш необхідною, тому що район, зайнятий шведськими військами, був з усіх боків оточений російськими загонами.
Напади Петра I на район розквартирування шведів змусили Карла XII опанувати Веприком, який служив точкою опори для набігів російської кінноти. 6 (17) січня 1709 шведи, після кровопролитного штурму, оволоділи Веприком, але російська кіннота продовжувала турбувати супротивника. Внаслідок цього Карл XII вирішив відтіснити росіян на схід і, щоб поставити між ними і собою серйозну перешкоду, спустошити район по лівому березі річки Ворскли. Виконуючи намічений план, Карл XII 27 січня (7 лютого) зайняв Опішню, 28 січня (8 лютого) — Котельву.
Отримавши відомості про наступ шведів, Петро I знайшов, що ще передчасно вплутуватися в генеральну битву, та наказав: 3 піхотним полкам залишитися в Охтирці і приготуватися до оборони; кінному загону генерал-лейтенанта К. Е. Ренне (10 драгунських полків) перейти з Охтирки в напрямку Бєлгорода.
8 (19) лютого Карл XII виступив з Котельви в напрямку до Охтирки і подолавши 15 верст, досяг села Хухра. Не припускаючи продовжувати свій наступ вглиб Росії і задовольняючись уже досягнутими результатами, Карл XII вирішив повернутися за Ворсклу, почавши попутно спустошення місцевості, що прилягала до Ворскли. Вислана їм 9 (20) лютого розвідка з'ясувала, що Охтирка зайнята трьома російськими піхотними полками і що російська кіннота перейшла в Красний Кут. Через це Карл XII намітив для повернення на правий берег Ворскли кружний шлях через Красний Кут, що полегшувало постачання шведської армії продовольством з місцевих засобів, призводило до спустошення ширшого району і, крім того, давало можливість відсунути ще далі на схід московську кінноту, яка перейшла в Красний Кут.
Хід битви
10 (21) лютого Карл XII виступив з Хухри проти Ренне. Підійшовши до Красного Кута, король, який перебував попереду зі своєю кавалерією, атакував російський авангард (2 драгунських полку генерала Шаумбурга), що став за цим містечком в бойовий порядок, і змусив його відступити у напрямку до Городнього, де був Ренне з іншими драгунськими полками. Ренне спішив частину загону і поставив її за засікою в рові, на південь від Городнього, а іншу, більшу частину, розташував на північ від селища. Тим часом, розпалена переслідуванням швидко відступаючого російського авангарду, шведська кавалерія, у міру наближення до Городня розтягувалася в глибину і втрачала порядок: частина полків випередила головні сили і слідувала на плечах тих, що відступали, інша частина відстала і могла підійти до Городня лише з великим запізненням. Попереду шведської кавалерії рухався король з драбантами і 2 драгунськими полками (дюкерів і Таубе).
Карл XII зовсім забув про свої обов'язки полководця і, користуючись нагодою, поспішав проявити в очах своїх військ приклад особистої відваги. Наблизившись до Городнього і бажаючи охопити росіян з обох флангів, він розділив війська, що йшли попереду, на дві частини: один драгунський полк склав праву колону і був направлений на південь від селища, а другий полк і драбанти, під особистим командуванням Карла, склали ліву колону і рушили в обхід селища з півночі.
Права колона раптово натрапила на влаштовану Ренне засідку і прийшла в розлад, а декілька ескадронів, що прибули до росіян на допомогу, дали можливість негайно перейти до переслідування шведів і гнати їх аж до Красного Кута. Така ж невдача спіткала і ліву колону, яка намагалася атакувати правий фланг російських військ. Шведи, які прийшли в безлад, бігли до Красного Кута, залишивши короля, який захопився рукопашним боєм, з невеликою купкою драбантів. Карл XII був відрізаний від своїх та був змушений шукати порятунку на сусідньому млині.
Майор російської служби німець Вальтер фон Бок запропонував розстріляти Краснокутський млин прямою наводкою з трофейних шведських гармат. Однак генерал Ренне відмовився розстрілювати шведського короля, сказавши: «того не дозволяє честь російська», за що пізніше заслужив похвали Петра I.
Наступила темрява і Ренне отримав тривожні донесення про наближення до Городнього всієї шведської армії, що змусило його увечері 10 лютого віддати наказ про відступ до Богодухова. Щастя на цей раз допомогло Карлу XII уникнути полону.
Шведський король, що врятований з оточення генералом К. Г. Крузе, відразу ж перейшов в контрнаступ і гнав московські війська до Городнього. 659 російських кавалеристів загинули по дорозі від Красного Кута до Городнього і ще 115 — на вулицях Городнього, де «його величність увірвався в середину росіян». Всі убиті «були пронизані шпагами драбантів». Шведи ж втратили 132 людини убитими і пораненими.
Наслідки
А. Б. Широкорад пише, що «Битва викликало якщо не паніку, то велике збентеження в ставці російського царя в Бєлгороді. Петро I залишив армію і вирушив до Воронежа зміцнювати місто».
Однак 13 (24) лютого несподівано настала відлига, розлилися річки, і Карл XII відступив в Гетьманщину.
Князь Б. І. Куракін так оцінив результат кампанії в Слобідській Україні: "ворог … і з усім своїм великим корпусом військ був на всю зиму аж до порожньої води завжди в акціях з корпусом військ під командою його світлості кн. Меншикова, як спочатку згадаю, у Груні — з полковником Шевальє, під Опішньою — з генералом майором Шамбурхом, в Красному Куті — з ним же, Шамбурхом, в Городньому — з генералом поручиком Ренне, де з великими втратами і соромом відійшов, і потім стала вода велика … ".
Відразу після битви при Красному Куті, 22 лютого 1709 року, коли король Швеції Карл XII ледь не загинув або не потрапив в полон, він вперше погодився обговорити з Петром Першим можливість миру і послав особистого представника в штаб російських військ. Переговори нічим не закінчилися. Після завершення переговорів шведський представник передав російським особисте прохання Карла: «його війська не можуть забезпечити себе провіантом, багато солдатів хворі, а поляки-союзники просять за поставки непомірно дорого, а тому він був би вдячний, якби росіяни знайшли можливість продати шведським фуражирам зерно, вино і необхідні ліки, а також скільки можливо пороху і свинцю, але за розумною, помірною ціною». Цар не став озброювати противника, але безкоштовно нагодував і напоїв його: відразу відправив шведам три обозу зерна, обоз вина і «три колимаги різного аптекарства, …в ім'я людського співчуття до хворих і Господньої милостині» .
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- Lanciai Christian, Segern och nederlaget (1974) p. 107
- . Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
- Широкорад А. Б. (2010). . Мифы и реалии Полтавской битвы. Неизвестные войны. М.: АСТ. с. 344. ISBN . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 червня 2019.
- Anders Fryxell: Berättelser ur svenska historien, Volym 15. p. 166, 1861
- Peter From, Katastrofen vid Poltava (2007) p. 259
- Широкорад А. Б. Мифы и реалии Полтавской битвы. — М. : АСТ, 2010. — 344 с. — .
- Куракин Ф. О. Русско-шведская война. Записки. 1700—1710 // Архив кн. Ф. А. Куракина. — СПб., 1890. — Т. 1. — С. 291—328. — .
- Енглунд, 2009.
Джерела
- Краснокутск // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
- Энглунд Петер. Полтава: Рассказ о гибели одной армии = Englund P. Poltava. Berattelsen om en armés undergång. — Stockholm: Atlantis, 1989. — М. : «Новое литературное обозрение», 2009. — 352 с. — 2000 прим. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Krasnim Kutom vidbulasya 20 22 lyutogo 1709 r Grigorianskij kalendar pid chas shvedskogo vtorgnennya u Velikij Pivnichnij vijni 1700 1721 rokiv shvedski vijska bezposeredno ocholyuvalisya Karlom XII yakij peresliduvav vijska rosiyan yakimi komanduvav z nevelikih boyiv pid Krasnim Kutom do golovnoyi bitvi pid selom Gorodnye Shvedi peremogli ale zakinchili ataki koli nastala nich Bitva pid Krasnim Kutom Velika Pivnichna vijna Data 10 lyutogo 1709 s s 11 lyutogo 1709 sh k 21 lyutogo 1709 n s Misce Krasnokutsk Gorodnye Rezultat Peremoga Shveciyi Storoni Shvedska imperiya Moskovske carstvo Komanduvachi Karl XII Vijskovi sili 2500 kinnota 5000 10000 pihotinciv Vtrati 132 vbitih ta poranenih 774 1 200 killedPrelyudiyaNaprikinci XVII stolittya Moskovske carstvo Daniya Norvegiya Saksoniya i Rich Pospolita sformuvali alyans proti Shvedskoyi imperiyi shob vidnoviti te sho bulo vtracheno v poperednih vijnah Tim ne mensh tri z chotiroh soyuznikiv zaznali porazok protyagom semi rokiv zalishayuchi lishe Moskovske carstvo shob protistoyati shvedskomu vtorgnennyu U 1707 roci Karl XII rozpochav svij pohid do Moskovskogo carstva i jshov do peremogi u 1708 i oblozi Veprika 1708 ale j zaznav porazok yak bitva pid Lisnoyu V hodi svogo Rosijskogo pohodu v kinci 1708 shvedskij korol Karl XII roztashuvav armiyu na kvartirah v rajoni Romniv Gadyacha Priluk ta Lohvici de Mazepa zavchasno zibrav veliki prodovolchi zapasi Shtab korolya buv v Romnah inshi punkti buli zajnyati garnizonami sho zabezpechuvali spokijnij vidpochinok inshih vijsk Cya ohoronu bula tim bilsh neobhidnoyu tomu sho rajon zajnyatij shvedskimi vijskami buv z usih bokiv otochenij rosijskimi zagonami Napadi Petra I na rajon rozkvartiruvannya shvediv zmusili Karla XII opanuvati Veprikom yakij sluzhiv tochkoyu opori dlya nabigiv rosijskoyi kinnoti 6 17 sichnya 1709 shvedi pislya krovoprolitnogo shturmu ovolodili Veprikom ale rosijska kinnota prodovzhuvala turbuvati suprotivnika Vnaslidok cogo Karl XII virishiv vidtisniti rosiyan na shid i shob postaviti mizh nimi i soboyu serjoznu pereshkodu spustoshiti rajon po livomu berezi richki Vorskli Vikonuyuchi namichenij plan Karl XII 27 sichnya 7 lyutogo zajnyav Opishnyu 28 sichnya 8 lyutogo Kotelvu Otrimavshi vidomosti pro nastup shvediv Petro I znajshov sho she peredchasno vplutuvatisya v generalnu bitvu ta nakazav 3 pihotnim polkam zalishitisya v Ohtirci i prigotuvatisya do oboroni kinnomu zagonu general lejtenanta K E Renne 10 dragunskih polkiv perejti z Ohtirki v napryamku Byelgoroda 8 19 lyutogo Karl XII vistupiv z Kotelvi v napryamku do Ohtirki i podolavshi 15 verst dosyag sela Huhra Ne pripuskayuchi prodovzhuvati svij nastup vglib Rosiyi i zadovolnyayuchis uzhe dosyagnutimi rezultatami Karl XII virishiv povernutisya za Vorsklu pochavshi poputno spustoshennya miscevosti sho prilyagala do Vorskli Vislana yim 9 20 lyutogo rozvidka z yasuvala sho Ohtirka zajnyata troma rosijskimi pihotnimi polkami i sho rosijska kinnota perejshla v Krasnij Kut Cherez ce Karl XII namitiv dlya povernennya na pravij bereg Vorskli kruzhnij shlyah cherez Krasnij Kut sho polegshuvalo postachannya shvedskoyi armiyi prodovolstvom z miscevih zasobiv prizvodilo do spustoshennya shirshogo rajonu i krim togo davalo mozhlivist vidsunuti she dali na shid moskovsku kinnotu yaka perejshla v Krasnij Kut Hid bitvi10 21 lyutogo Karl XII vistupiv z Huhri proti Renne Pidijshovshi do Krasnogo Kuta korol yakij perebuvav poperedu zi svoyeyu kavaleriyeyu atakuvav rosijskij avangard 2 dragunskih polku generala Shaumburga sho stav za cim mistechkom v bojovij poryadok i zmusiv jogo vidstupiti u napryamku do Gorodnogo de buv Renne z inshimi dragunskimi polkami Renne spishiv chastinu zagonu i postaviv yiyi za zasikoyu v rovi na pivden vid Gorodnogo a inshu bilshu chastinu roztashuvav na pivnich vid selisha Tim chasom rozpalena peresliduvannyam shvidko vidstupayuchogo rosijskogo avangardu shvedska kavaleriya u miru nablizhennya do Gorodnya roztyaguvalasya v glibinu i vtrachala poryadok chastina polkiv viperedila golovni sili i sliduvala na plechah tih sho vidstupali insha chastina vidstala i mogla pidijti do Gorodnya lishe z velikim zapiznennyam Poperedu shvedskoyi kavaleriyi ruhavsya korol z drabantami i 2 dragunskimi polkami dyukeriv i Taube Karl XII zovsim zabuv pro svoyi obov yazki polkovodcya i koristuyuchis nagodoyu pospishav proyaviti v ochah svoyih vijsk priklad osobistoyi vidvagi Nablizivshis do Gorodnogo i bazhayuchi ohopiti rosiyan z oboh flangiv vin rozdiliv vijska sho jshli poperedu na dvi chastini odin dragunskij polk sklav pravu kolonu i buv napravlenij na pivden vid selisha a drugij polk i drabanti pid osobistim komanduvannyam Karla sklali livu kolonu i rushili v obhid selisha z pivnochi Prava kolona raptovo natrapila na vlashtovanu Renne zasidku i prijshla v rozlad a dekilka eskadroniv sho pribuli do rosiyan na dopomogu dali mozhlivist negajno perejti do peresliduvannya shvediv i gnati yih azh do Krasnogo Kuta Taka zh nevdacha spitkala i livu kolonu yaka namagalasya atakuvati pravij flang rosijskih vijsk Shvedi yaki prijshli v bezlad bigli do Krasnogo Kuta zalishivshi korolya yakij zahopivsya rukopashnim boyem z nevelikoyu kupkoyu drabantiv Karl XII buv vidrizanij vid svoyih ta buv zmushenij shukati poryatunku na susidnomu mlini Major rosijskoyi sluzhbi nimec Valter fon Bok zaproponuvav rozstrilyati Krasnokutskij mlin pryamoyu navodkoyu z trofejnih shvedskih garmat Odnak general Renne vidmovivsya rozstrilyuvati shvedskogo korolya skazavshi togo ne dozvolyaye chest rosijska za sho piznishe zasluzhiv pohvali Petra I Nastupila temryava i Renne otrimav trivozhni donesennya pro nablizhennya do Gorodnogo vsiyeyi shvedskoyi armiyi sho zmusilo jogo uvecheri 10 lyutogo viddati nakaz pro vidstup do Bogoduhova Shastya na cej raz dopomoglo Karlu XII uniknuti polonu Shvedskij korol sho vryatovanij z otochennya generalom K G Kruze vidrazu zh perejshov v kontrnastup i gnav moskovski vijska do Gorodnogo 659 rosijskih kavaleristiv zaginuli po dorozi vid Krasnogo Kuta do Gorodnogo i she 115 na vulicyah Gorodnogo de jogo velichnist uvirvavsya v seredinu rosiyan Vsi ubiti buli pronizani shpagami drabantiv Shvedi zh vtratili 132 lyudini ubitimi i poranenimi NaslidkiA B Shirokorad pishe sho Bitva viklikalo yaksho ne paniku to velike zbentezhennya v stavci rosijskogo carya v Byelgorodi Petro I zalishiv armiyu i virushiv do Voronezha zmicnyuvati misto Odnak 13 24 lyutogo nespodivano nastala vidliga rozlilisya richki i Karl XII vidstupiv v Getmanshinu Knyaz B I Kurakin tak ociniv rezultat kampaniyi v Slobidskij Ukrayini vorog i z usim svoyim velikim korpusom vijsk buv na vsyu zimu azh do porozhnoyi vodi zavzhdi v akciyah z korpusom vijsk pid komandoyu jogo svitlosti kn Menshikova yak spochatku zgadayu u Gruni z polkovnikom Shevalye pid Opishnoyu z generalom majorom Shamburhom v Krasnomu Kuti z nim zhe Shamburhom v Gorodnomu z generalom poruchikom Renne de z velikimi vtratami i soromom vidijshov i potim stala voda velika Vidrazu pislya bitvi pri Krasnomu Kuti 22 lyutogo 1709 roku koli korol Shveciyi Karl XII led ne zaginuv abo ne potrapiv v polon vin vpershe pogodivsya obgovoriti z Petrom Pershim mozhlivist miru i poslav osobistogo predstavnika v shtab rosijskih vijsk Peregovori nichim ne zakinchilisya Pislya zavershennya peregovoriv shvedskij predstavnik peredav rosijskim osobiste prohannya Karla jogo vijska ne mozhut zabezpechiti sebe proviantom bagato soldativ hvori a polyaki soyuzniki prosyat za postavki nepomirno dorogo a tomu vin buv bi vdyachnij yakbi rosiyani znajshli mozhlivist prodati shvedskim furazhiram zerno vino i neobhidni liki a takozh skilki mozhlivo porohu i svincyu ale za rozumnoyu pomirnoyu cinoyu Car ne stav ozbroyuvati protivnika ale bezkoshtovno nagoduvav i napoyiv jogo vidrazu vidpraviv shvedam tri obozu zerna oboz vina i tri kolimagi riznogo aptekarstva v im ya lyudskogo spivchuttya do hvorih i Gospodnoyi milostini Primitki Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 9 chervnya 2019 Lanciai Christian Segern och nederlaget 1974 p 107 Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 9 chervnya 2019 Shirokorad A B 2010 Mify i realii Poltavskoj bitvy Neizvestnye vojny M AST s 344 ISBN 978 5 17 061559 9 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2019 Anders Fryxell Berattelser ur svenska historien Volym 15 p 166 1861 Peter From Katastrofen vid Poltava 2007 p 259 Shirokorad A B Mify i realii Poltavskoj bitvy M AST 2010 344 s ISBN 978 5 17 061559 9 Kurakin F O Russko shvedskaya vojna Zapiski 1700 1710 Arhiv kn F A Kurakina SPb 1890 T 1 S 291 328 ISBN 978 5 517 88666 8 Englund 2009 DzherelaKrasnokutsk Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros Englund Peter Poltava Rasskaz o gibeli odnoj armii Englund P Poltava Berattelsen om en armes undergang Stockholm Atlantis 1989 M Novoe literaturnoe obozrenie 2009 352 s 2000 prim ISBN 978 5 86793 695 2