7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і

7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом, і вона стає сотенним містом Кальницького полку.

Зборівський договір

18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за яким:

Україна отримувала автономію в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств.
На території цих трьох воєводств влада належала гетьманові (з резиденцією у м. Чигирині) і козацькій старшині. Коронне польське військо не мало права тут стояти.
Чисельність козацького реєстрового війська збільшувалась до 40 тис.

Вінниця згадувалася як одне із міст, на яке розповсюджувалась дія договору.

Битва

Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне коронне військо.

У 1651 році Іван Богун вів бої на Брацлавщині проти загонів М. Калиновського та С. Лянцкоронського. У боях під Вінницею в березні 1651 року Богун вперше найбільш масштабно проявив свої здібності воєначальника. Залишивши частину свого війська у місті, Богун з рештою вирушив на зустріч польському магнату Лянцкоронському з добірною шляхетською кіннотою. Після нетривалої сутички козаки в удаваній паніці почали відступати до укріпленого по той бік Бугу монастиря, таким чином заманивши в ході бою коронною кінноту на Південний Буг, де крилаті гусари потрапили до завчасно підготованої пастки (козаки перед боєм прорубали в кризі ополонки, притрусивши їх сіном та прикрили снігом, щоб не було видно). Сам Лянцкоронський ледве врятувався від такої смерті.

Незабаром надійшов і польний гетьман Калиновський. Він обложив Вінницю та почав штурм. Проте великого успіху це не принесло. Сучасник (польський шляхтич) з сумом говорив про повну безпорадність і безсилля шляхетського війська перед козаками Івана Богуна:

"Наші оточили їхні укріплення волами і постійно вартували, але не могли відрізати їх від води; громили в обложених пушками та кидали в їх стан бомби, але бомби козаки встигали гасити і по суті ми нічого не могли їм зробити. Між тим військо коли вибилося з сил, тоді як весь час солдати і коней не розсідлували, і самі не залишали зброї"

У Вінниці на границі,
Під могилою над Бугом-рікою –
Там стояв Іван Богун вільницький
Під обителем-монастирем кальницьким.
Під кальницькою обителлю
Богун стояв,
Із турками-пашами,
Крулевськими ляхами,
Калмицькими князями
Богун воював!

У цей час підійшли надіслані на поміч гетьманом Хмельницьким козацькі загони на чолі з уманським полковником Йосипом Глухим і полтавським — Мартином Пушкарем. Дізнавшись про підкріплення, шляхетське військо в паніці відступило, залишивши весь свій обоз.

Примітки

Дума «Іван Богун». Українські народні пісні [ 2019-05-01 у Wayback Machine.]

Посилання

ВІННИЦЬКІ ЗИМОВІ ПРИСТРАСТІ XVII ст. ДО 370 РІЧНИЦІ ГЕРОЇЧНОЇ ОБОРОНИ МІСТА КОЗАКАМИ НА ЧОЛІ З ПОЛКОВНИКОМ ІВАНОМ БОГУНОМ
ІВАН БОГУН ВРЯТУВАВ ВІННИЦЮ ВІД ПОЛЯКІВ [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
Оборона Вінниці 1651 року: історія однієї облоги // youtube

[1] Дума «Іван Богун». Українські народні пісні [ 2019-05-01 у Wayback Machine.]