Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Пірані (відома також як битва при Ґрадо) — військово-морська битва в рамках [en] Наполеонівських воєн між британським та французьким лінійними кораблями, що відбулась поблизу міст Пірана та Ґрадо 22 лютого 1812 року в Адріатичному морі. Французький корабель [fr], названий на честь Наполеонівської перемоги, на той час 15-річної давнини, був щойно виготовлений у Венеції. Французьке командування військово-морськими силами мало намір підсилити ним присутність в Адріатиці після низки поразок у минулому році.
| Битва при Пірані | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Наполеонівські війни | |||||||
 (Муніципальний музей, Пераст, Чорногорія) «Битва при Пірані» Джовані Луццо (Муніципальний музей, Пераст, Чорногорія) | |||||||
| Координати: 45°36′ пн. ш. 13°30′ сх. д. / 45.600° пн. ш. 13.500° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Сполучене королівство |  Франція | ||||||
| Командувачі | |||||||
| [en] | [en] | ||||||
| Військові сили | |||||||
| [en], бриг-шлюп [en] | [fr], бриги [it], і [en], 2 канонерських човни | ||||||
| Втрати | |||||||
| 27 загинуло, 99 поранено | Понад 400 загинуло, [fr] захоплено, бриг [it] знищено | ||||||
Для того щоб запобігти нівелюванню кораблем британського домінування в Адріатичному театрі, Королівські військово-морські сили відкликали лінкор із середземноморського флоту з метою захоплення Rivoli на його ж першому плаванні. Капітан [en] [en] прибув до Венеції та влаштував блокаду тамтешнього порту. Коли Rivoli намагався втекти під покровом туману, Талбот розпочав його переслідування та змусив капітулювати після п'ятигодинної битви. Близько половини членів екіпажу Rivoli загинули або були поранені.
Передумови
Тільзитський мир 1807 року призвів до виведення російських кораблів із Адріатики та французького захоплення стратегічної фортеці на острові Керкіра. Шенбруннський мир з Австрійською імперією 1809 року ще більше зміцнив французький вплив у регіоні шляхом формалізації контролю Франції над Іллірійськими провінціями на східному узбережжі Адріатичного моря. Для того щоб захистити ці завоювання французький та італійський уряди започаткували спільну суднобудівну програму, що розгортатиметься у [it] та інших італійських портах, у спробі відновити свій середземноморський флот і кинути виклик британській гегемонії. Ця програма була ускладнена недостатністю фінансування з боку Італії (через бідність її уряду) та труднощами набору екіпажу та оснащення суден із французького боку. Унаслідок цього, будівництво першого лінкору в Адріатиці за цією програмою розпочалось лише 1810 року, а завершилось двома роками по тому.
До часу завершення виготовлення Rivoli, Королівські військово-морські сили вже встановили гегемонію в Адріатичному морі. Окрім загибелі командира Бернарда Дюбордьє та знищення його ескадрону унаслідок битви при Ліссі в березні 1811, але й французькі зусилля щодо забезпечення своїх розкинутих гарнізонів ставали все більш ризикованими. Доведенням цьому було знищення добре озброєного конвою, що прямував до Трієсту з Керкіри унаслідок битви при Пелагосі 29 листопада 1811 року. Виготовлення Rivoli, на думку військово-морських сил Франції, мало забезпечити країні спокійне домінування в регіоні без загрози нападу фрегатних ескадр з боку Лісса.
Королівські військово-морські сили усвідомлювали загрозу, яку Rivoli представляє для їх гегемонії, оскільки були заздалегідь попереджені венеційськими шпигунами про прогрес у конструюванні корабля. У час, коли Rivoli був майже готовий, HMS Victorius було відряджено з середземноморського флоту з метою його перехоплення відразу після залишення порту. Кораблем Victorius командував Джон Талбот, відомий та вправний офіцер, який відзначився захопленням 1805 року французького фрегату Ville de Milan, а також участю в дарданельській операції 1807 року. Талбота супроводжував 18-гарматний бриг HMS Weazel під командуванням Джон Вільяма Ендрю.
Битва
Rivoli покинула Венеційський порт 21 лютого 1812 року під командуванням Жана-Баптиста Барре під супроводом п'яти малих вартових суден — 16-гарматних бригів Mercure та Iéna, 8-гарматного Mamelouck та двох малих канонерських човнів, розтягнутих в імпровізованому бойовому порядку. Барре сподівався втекти з Венеції та уникнути переслідування під покровом морського туману. Victorious непорушно вичікував розсіювання туману, однак о 14:30, коли Талбот одержав змогу поглянути на Венеційський порт, його противник уже втік. У пошуках Барре, який тримав напрям до Пули, Талбот помітив один із французьких бригів о 15:00 і розпочав погоню.
Старт із передової позиції дозволив Rivoli встановити достатню дистанцію з британським судном, тож Талбот зумів наздогнати свою здобич із супроводом лише о 02:30 22 лютого. Не бажаючи, щоб супровідні судна Rivoli завадили йому захопити французький лінкор, Талбот наказав Weasel'ю податись уперед і зайнятись ними, в той час як він візьме на себе корабель Барре. О 04:15 Weasel наздогнав останній у бойовому порядку корабель Mercure та відкрив по ньому вогонь зблизька, Mercure відповів таким ж чином. Iéna також відкрив вогонь по Weasel'ю, але з набагато більшої відстані, що дозволило капітану Ендрю сфокусувати атаку на Mercure. Ця сутичка тривала близько двадцяти хвилин і закінчилась вибухом Mercure, мабуть, через загоряння порохового льоху. З Weasel'я було відразу ж відіслано кілька човнів для порятунку тих, хто залишився живим, але вдалось врятувати лише трьох.
Після вибуху Mercure, Iéna та решта французьких бригів кинулись врозтіч, відтак Weasel розпочав переслідування і цих суден, але не зумів спровокувати їх до рішучих дій. Втрата французів дала змогу Victorius'у залишитись наодинці з Rivoli і о 04:30 обидва судна розпочали артилерійську дуель зблизька. Цей двобій невпинно тривав протягом трьох із половиною годин, обидва судна були знатно пошкоджені і мали великі втрати серед екіпажу. Капітан Талбот отримав осколкове поранення в голову і був вимушений покинути палубу, будучи тимчасово осліпленим. Командування кораблем перейшло лейтенантові Томасу Піку. Щоб прискорити підкорення Rivoli, Пік дав команду Weasel'ю заблокувати французькому судну шляхи відходу, відтак капітан Ендрю підплив до Rivoli і відкрив [en] по кораблю.
Капітуляція та наслідки
Станом на 08:45 Rivoli, перебуваючи під вогнем HMS Victorius та Weasel, намагався дістатись порту Трієсте, вже втративши свою бізань-щоглу. Майже тоді ж і вибухнули 36-фунтові гармати, залишивши серед постраждалих 60 членів екіпажу, дезорганізувавши та деморалізувавши решту. Це змусило Барре перевести стрільців із верхньої гарматної палуби в нижню батарею. П'ятнадцять хвилин по тому, маючи в розпорядженні абсолютно непотульне та розбите судно, комодор Барре здався. Rivoli втратив понад 400 осіб, поранених було ж понад 800 членів екіпажу, що зібрався вперше і ніколи не бував у відкритому морі. Втрати HMS Victorius також були великими — загинуло 25 матросів і морських піхотинців, поранено 6 офіцерів (серед яких капітан Талбот) і ще 93 особи.
Див. також
- [fr]
- [it]
- [en]
Література
- Gardiner, Robert (2001) [1998]. The Victory of Seapower. Caxton Editions. ISBN . (англ.)
- James, William (2002) [1827]. The Naval History of Great Britain, Volume 6, 1811–1827. Conway Maritime Press. ISBN . (англ.)
- Troude, Onésime-Joachim (1867). . Т. 4. Challamel ainé. с. 152—153. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 1 серпня 2016. (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Pirani vidoma takozh yak bitva pri Grado vijskovo morska bitva v ramkah en Napoleonivskih voyen mizh britanskim ta francuzkim linijnimi korablyami sho vidbulas poblizu mist Pirana ta Grado 22 lyutogo 1812 roku v Adriatichnomu mori Francuzkij korabel fr nazvanij na chest Napoleonivskoyi peremogi na toj chas 15 richnoyi davnini buv shojno vigotovlenij u Veneciyi Francuzke komanduvannya vijskovo morskimi silami malo namir pidsiliti nim prisutnist v Adriatici pislya nizki porazok u minulomu roci Bitva pri Pirani Napoleonivski vijni Bitva pri Pirani Dzhovani Lucco Municipalnij muzej Perast Chornogoriya Bitva pri Pirani Dzhovani Lucco Municipalnij muzej Perast Chornogoriya Koordinati 45 36 pn sh 13 30 sh d 45 600 pn sh 13 500 sh d 45 600 13 500 Data 22 lyutogo 1812 Misce Adriatichne more pivnichnishe Veneciyi poblizu Pirana Rezultat Peremoga Britaniyi Storoni Spoluchene korolivstvo Franciya Komanduvachi en en Vijskovi sili en brig shlyup en fr brigi it i en 2 kanonerskih chovni Vtrati 27 zaginulo 99 poraneno Ponad 400 zaginulo fr zahopleno brig it znisheno Dlya togo shob zapobigti nivelyuvannyu korablem britanskogo dominuvannya v Adriatichnomu teatri Korolivski vijskovo morski sili vidklikali linkor iz seredzemnomorskogo flotu z metoyu zahoplennya Rivoli na jogo zh pershomu plavanni Kapitan en en pribuv do Veneciyi ta vlashtuvav blokadu tamteshnogo portu Koli Rivoli namagavsya vtekti pid pokrovom tumanu Talbot rozpochav jogo peresliduvannya ta zmusiv kapitulyuvati pislya p yatigodinnoyi bitvi Blizko polovini chleniv ekipazhu Rivoli zaginuli abo buli poraneni PeredumoviDokladnishe Tilzitskij mir 1807 roku prizviv do vivedennya rosijskih korabliv iz Adriatiki ta francuzkogo zahoplennya strategichnoyi forteci na ostrovi Kerkira Shenbrunnskij mir z Avstrijskoyu imperiyeyu 1809 roku she bilshe zmicniv francuzkij vpliv u regioni shlyahom formalizaciyi kontrolyu Franciyi nad Illirijskimi provinciyami na shidnomu uzberezhzhi Adriatichnogo morya Dlya togo shob zahistiti ci zavoyuvannya francuzkij ta italijskij uryadi zapochatkuvali spilnu sudnobudivnu programu sho rozgortatimetsya u it ta inshih italijskih portah u sprobi vidnoviti svij seredzemnomorskij flot i kinuti viklik britanskij gegemoniyi Cya programa bula uskladnena nedostatnistyu finansuvannya z boku Italiyi cherez bidnist yiyi uryadu ta trudnoshami naboru ekipazhu ta osnashennya suden iz francuzkogo boku Unaslidok cogo budivnictvo pershogo linkoru v Adriatici za ciyeyu programoyu rozpochalos lishe 1810 roku a zavershilos dvoma rokami po tomu Rivoli iz vstanovlenimi kamelyami sho dozvolili jomu peretnuti milkovoddya pered venecijskoyu gavannyu Do chasu zavershennya vigotovlennya Rivoli Korolivski vijskovo morski sili vzhe vstanovili gegemoniyu v Adriatichnomu mori Okrim zagibeli komandira Bernarda Dyubordye ta znishennya jogo eskadronu unaslidok bitvi pri Lissi v berezni 1811 ale j francuzki zusillya shodo zabezpechennya svoyih rozkinutih garnizoniv stavali vse bilsh rizikovanimi Dovedennyam comu bulo znishennya dobre ozbroyenogo konvoyu sho pryamuvav do Triyestu z Kerkiri unaslidok bitvi pri Pelagosi 29 listopada 1811 roku Vigotovlennya Rivoli na dumku vijskovo morskih sil Franciyi malo zabezpechiti krayini spokijne dominuvannya v regioni bez zagrozi napadu fregatnih eskadr z boku Lissa Korolivski vijskovo morski sili usvidomlyuvali zagrozu yaku Rivoli predstavlyaye dlya yih gegemoniyi oskilki buli zazdalegid poperedzheni venecijskimi shpigunami pro progres u konstruyuvanni korablya U chas koli Rivoli buv majzhe gotovij HMS Victorius bulo vidryadzheno z seredzemnomorskogo flotu z metoyu jogo perehoplennya vidrazu pislya zalishennya portu Korablem Victorius komanduvav Dzhon Talbot vidomij ta vpravnij oficer yakij vidznachivsya zahoplennyam 1805 roku francuzkogo fregatu Ville de Milan a takozh uchastyu v dardanelskij operaciyi 1807 roku Talbota suprovodzhuvav 18 garmatnij brig HMS Weazel pid komanduvannyam Dzhon Vilyama Endryu BitvaVibuh Mercure na kartini Tomasa Luni HMS Victorious bere Rivoli 22 lyutogo 1812 Nacionalnij morskij muzej Grinvich Rivoli pokinula Venecijskij port 21 lyutogo 1812 roku pid komanduvannyam Zhana Baptista Barre pid suprovodom p yati malih vartovih suden 16 garmatnih brigiv Mercure ta Iena 8 garmatnogo Mamelouck ta dvoh malih kanonerskih chovniv roztyagnutih v improvizovanomu bojovomu poryadku Barre spodivavsya vtekti z Veneciyi ta uniknuti peresliduvannya pid pokrovom morskogo tumanu Victorious neporushno vichikuvav rozsiyuvannya tumanu odnak o 14 30 koli Talbot oderzhav zmogu poglyanuti na Venecijskij port jogo protivnik uzhe vtik U poshukah Barre yakij trimav napryam do Puli Talbot pomitiv odin iz francuzkih brigiv o 15 00 i rozpochav pogonyu Start iz peredovoyi poziciyi dozvoliv Rivoli vstanoviti dostatnyu distanciyu z britanskim sudnom tozh Talbot zumiv nazdognati svoyu zdobich iz suprovodom lishe o 02 30 22 lyutogo Ne bazhayuchi shob suprovidni sudna Rivoli zavadili jomu zahopiti francuzkij linkor Talbot nakazav Weasel yu podatis upered i zajnyatis nimi v toj chas yak vin vizme na sebe korabel Barre O 04 15 Weasel nazdognav ostannij u bojovomu poryadku korabel Mercure ta vidkriv po nomu vogon zblizka Mercure vidpoviv takim zh chinom Iena takozh vidkriv vogon po Weasel yu ale z nabagato bilshoyi vidstani sho dozvolilo kapitanu Endryu sfokusuvati ataku na Mercure Cya sutichka trivala blizko dvadcyati hvilin i zakinchilas vibuhom Mercure mabut cherez zagoryannya porohovogo lohu Z Weasel ya bulo vidrazu zh vidislano kilka chovniv dlya poryatunku tih hto zalishivsya zhivim ale vdalos vryatuvati lishe troh Pislya vibuhu Mercure Iena ta reshta francuzkih brigiv kinulis vroztich vidtak Weasel rozpochav peresliduvannya i cih suden ale ne zumiv sprovokuvati yih do rishuchih dij Vtrata francuziv dala zmogu Victorius u zalishitis naodinci z Rivoli i o 04 30 obidva sudna rozpochali artilerijsku duel zblizka Cej dvobij nevpinno trivav protyagom troh iz polovinoyu godin obidva sudna buli znatno poshkodzheni i mali veliki vtrati sered ekipazhu Kapitan Talbot otrimav oskolkove poranennya v golovu i buv vimushenij pokinuti palubu buduchi timchasovo osliplenim Komanduvannya korablem perejshlo lejtenantovi Tomasu Piku Shob priskoriti pidkorennya Rivoli Pik dav komandu Weasel yu zablokuvati francuzkomu sudnu shlyahi vidhodu vidtak kapitan Endryu pidpliv do Rivoli i vidkriv en po korablyu Kapitulyaciya ta naslidkiNapoleoniv list do Ezhena vice korolya Italiyi shodo tragediyi Rivoli Stanom na 08 45 Rivoli perebuvayuchi pid vognem HMS Victorius ta Weasel namagavsya distatis portu Triyeste vzhe vtrativshi svoyu bizan shoglu Majzhe todi zh i vibuhnuli 36 funtovi garmati zalishivshi sered postrazhdalih 60 chleniv ekipazhu dezorganizuvavshi ta demoralizuvavshi reshtu Ce zmusilo Barre perevesti strilciv iz verhnoyi garmatnoyi palubi v nizhnyu batareyu P yatnadcyat hvilin po tomu mayuchi v rozporyadzhenni absolyutno nepotulne ta rozbite sudno komodor Barre zdavsya Rivoli vtrativ ponad 400 osib poranenih bulo zh ponad 800 chleniv ekipazhu sho zibravsya vpershe i nikoli ne buvav u vidkritomu mori Vtrati HMS Victorius takozh buli velikimi zaginulo 25 matrosiv i morskih pihotinciv poraneno 6 oficeriv sered yakih kapitan Talbot i she 93 osobi Div takozh fr it en LiteraturaGardiner Robert 2001 1998 The Victory of Seapower Caxton Editions ISBN 1 84067 359 1 angl James William 2002 1827 The Naval History of Great Britain Volume 6 1811 1827 Conway Maritime Press ISBN 0 85177 910 7 angl Troude Onesime Joachim 1867 T 4 Challamel aine s 152 153 Arhiv originalu za 10 travnya 2017 Procitovano 1 serpnya 2016 fr