Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вальмі́ (фр. Valmy) — село у Франції, у регіоні Шампань-Арденни на сході Франції, поблизу якого 20 вересня 1792 року сталась перша битва між армією революційної Франції та військами контрреволюційної антифранцузької коаліції. Французи здобули невелику локальну перемогу, яка проте стала великою моральною перемогою для Революції в цілому.
| Битва під Вальмі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Французькі революційні війни | |||||||
 Битва під Вальмі | |||||||
| Координати: 49°04′49″ пн. ш. 4°46′02″ сх. д. / 49.0802777778055557° пн. ш. 4.767222222250000030° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Франція |  Пруссія  Священна Римська імперія  Французькі емігранти | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Шарль Франсуа Дюмур'є Франсуа Крістоф Келлерман | Карл-Вільгельм Брауншвейгський | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 47.000 40 гармат | 35.000 54 гармати | ||||||
| Втрати | |||||||
| 300 вбитих | 180 вбитих | ||||||
Передісторія
З початком Великої Французької революції за кордони потягнулися емігранти, і їх потік збільшився після прийняття першої французької конституції. З країни їхали дворяни. За кордоном, на території сусідніх німецьких князівств (головним чином у Кобленці та Майнці), вони створювали військові табори, збуджували проти революції іноземні держави, сподіваючись в першу чергу отримати допомогу від Австрії, на престолі якої знаходився брат французької королеви Марії Антуанетти.
До літа 1791 сусідні держави, зайняті своїми власними проблемами, практично не реагували на події у Франції. Але коли там заговорили про республіку, а до суміжних країн тисячами почало прибувати вище французьке дворянство, що воно тікало від революції, європейські монархи проявили стурбованість французькими справами і долею Людовика XVI. 27 серпня 1791 року австрійський імператор Леопольд II і прусський король Фрідріх Вільгельм II підписали декларацію про спільну допомогу французькому монарху, а 7 лютого 1792 уклали договір про союз проти революційної Франції. Головним завданням свого союзу вони бачили застосовування сили, аби запобігти поширенню всього того, що загрожує монархії у Франції та безпеці всіх європейських держав.
Навесні 1792 року над Францією нависла загроза контрреволюційної інтервенції. До її північно-східних кордонів сунули австрійські війська, серед яких було близько 8.000 емігрантів. Випереджаючи напад, 20 квітня Установчі збори, після звернення до потенційних супротивників з вимогою відмовитися від планів інтервенції і відвести війська, примусили короля оголосити війну Австрії. На це Австрія та її союзниця Пруссія відповіли оголошенням війни. Їх армії вдерлися до Франції та зайняли кілька фортець.
Невдалий початок війни, небезпека, що загрожувала революції, змусили Установчі збори у липні 1792 звернутися до народу із закликом: «Вітчизна в небезпеці!» У Париж з усіх департаментів стали збиратися тисячі озброєних добровольців (волонтерів). Саме тоді була створена і стала дуже популярною пісня марсельського батальйону національних гвардійців — «Марсельєза».
Наступ іноземних армій і контрреволюційних емігрантів спровокував нові революційні акції паризького населення та прискорив падіння монархії. 10 серпня 1792 року величезний натовп оточив Тюїльрійский палац, виламав ворота й увірвалася на двір. Після запеклої перестрілки народ штурмом захопив палац. Людовик XVI сховався в залі Установчих зборів, які тієї ж ночі під тиском народу постановили, що король позбавляється влади і направляється під варту разом зі своєю родиною до замку Тампль.
Тим часом свій марш на Париж продовжували австро-прусські війська під командуванням герцога Карла-Вільгельма Брауншвейгського. 2 вересня в столицю прийшла звістка про падіння Вердена. Під впливом повідомлень про поразки на кордонах по всій Франції прокотилася хвиля терору, відома як «вереснева різанина», спрямована проти всіх підозрюваних у контрреволюції, а також проти родичів і друзів емігрантів.
Кампанія у Шампані
У першій половині серпня 1792 пруссько-австрійська армія переправилась на поромах через Рейн біля Кобленца, підійшла до Тріра і з'єдналася тут із корпусом емігрантів, на чолі з обома братами Людовика XVI — графом Прованським і графом д'Артуа. Продовжуючи похід на Париж, до якого вони сподівалися пройти через провінції Лотарингія і Шампань, війська коаліції, що складались тепер з трьох армій загальною чисельністю близько 80.000 чол., перетнули французький кордон і 23 серпня захопили фортецю Лонгві, а 2 вересня — Верден. Шлях на Париж був практично відкритий. Емігранти-роялісти пророкували головнокомандувачу герцогу Брауншвейгському швидку та легку перемогу.
Франція не була готова до війни. Ядро її армії, яка налічувала менше 150.000 чол., як і раніше складали королівські війська, сформовані в основному з найманців-професіоналів. Їхній моральний дух був низьким; офіцери-дворяни не збиралися воювати за революційну Францію. Поповнили армію батальйони добровольців, які не мали бойового досвіду та не встигли пройти необхідну підготовку, проте були сповнені патріотизму та готовності віддати за революцію життя.
Французьке командування наказало двом арміям — Мозельській (командувач — генерал Шарль Франсуа Дюмур'є), чия головна квартира стояла в Седані, та Рейнській (командувач — генерал Франсуа Крістоф Келлерман), що розташувалась в районі Мецу — йти назустріч одна одній, з'єднатися й перегородити дорогу противнику. 19 вересня армії Дюмур'є та Келлермана загальною чисельністю близько 47.000 чол. після низки маневрів з'єднались в Арденському дефіле неподалік села Вальмі. Обидві складались з погано навчених добровольців і деморалізованих лінійних полків старої королівської армії. Тому Дюмур'є, який очолив об'єднані сили, в першу чергу розраховував не на піхоту, а на артилерію, яка мала 40 гармат і якою командували патріотично налаштовані офіцери. У ніч на 20 вересня до Вальмі підійшли основні сили армії герцога Брауншвейгського (переважно пруссаки) чисельністю близько 35.000 чол.
Битва
Вранці у непроглядному тумані інтервенти почали обстріл французьких військ, розташованих на панівних висотах. Приблизно об 11 годині ранку, коли туман розвіявся. прусська піхота, під прикриттям артилерії, пішла в атаку. Але стійкість революційних солдат, а також несподівано масований і точний артилерійський вогонь у відповідь спричинили неочікувані втрати серед прусської піхоти, що наступала щільними порядками. Командування союзною армії було спантеличене діями вояків, що вони, як воно гадало, мали б розбігтися при появі бравих австрійських і прусських гренадерів. Атака захлинулась, і весь подальший бій звівся до артилерійської дуелі, яка тривала до вечора.
Під кінець бою обидві армії залишились на вихідних позиціях. У цьому зіткненні з обох сторін безпосередньо взяли участь менше половини наявних сил. Справжнього бою, по суті, так і не відбулося. Велась лише артилерійська перестрілка. Загальні втрати сторін становили близько 500 людей — 300 французів і 200 пруссаків.
Наслідки
Герцог Брауншвейгський, який, як йому обіцяли емігранти, чекав на зустріч з неорганізованим натовпом погано озброєних ополченців, простояв на полі бою без діяльності 10 днів. Зіткнувшись із затятим опором, він не наважився розпочинати новий наступ. Нарешті, 30 вересня 1792 пруссько-австрійські війська, що почали відчувати брак припасів і страждати від хвороб, отримали наказ відступати і почали відходити до Рейну.5 жовтня армія герцога Брауншвейгського перетнула річку й залишила територію Франції. За кілька днів французи почали переслідування і невдовзі захопили Майнц і Мец.
Оборона у Вальмі стала першою перемогою, що її здобула французька революційна армія над військами коаліції монархічної Європи. Ця перемога була важливою передусім своїм моральним ефектом. Вона викликала величезний підйом ентузіазму як в армії, так і серед революційно налаштованого цивільного населення, додала їм впевненості у своїх силах і в здатності відстояти завоювання революції. Французька армія після Вальмі перейшла в наступ відразу на декількох фронтах і незабаром вела бойові дії вже за межами країни.
У день битви під Вальмі в Парижі відкрився і розпочав роботу Національний конвент, що змінив Установчі збори. 22 вересня 1792 Конвент проголосив Францію республікою.
Свідком бою під Вальмі був 43-річний Йоганн Вольфганг фон Ґете, який супроводжував у тому поході герцога Саксен-Веймар-Ейзенахського. Пізніше у доповіді про Французьку кампанію німецький поет напише, що у день «канонади під Вальмі» він заявив одному офіцеру:
«Тут і тепер народилась нова епоха всесвітньої історії, і ви можете сказати, що ви були присутні при її народженні.»
Примітки
- French Revolutionary Wars // Encyclopædia Britannica. Cambridge: Cambridge University Press, 1911. P. 171.
- Вальми // Советская Военная Энциклопедия. Том 2. — Москва: Воениздат, 1976. — С.12.
- French Revolutionary Wars // Encyclopædia Britannica. Cambridge: Cambridge University Press, 1911. Pp. 171.
- Michael Lee Lanning. The Battle 100: The Stories behind History's Most Influential Battles. Naperville: Sourcebooks, 2005. P.146.
Література
- Jean-Paul Bertaud. Valmy: La démocratie en armes. Paris: Gallimard, 1973.
- Léonce Bourliaguet. Les Canons de Valmy. Société nouvelle des Editions G.P.Nantes, 1964.
- The Battle of Valmy // Edward Shepherd Creasy. The Fifteen Decisive Battles of the World from Marathon to Waterloo. London, 1851. Pp.304-318.
- Valmy // Michael Lee Lanning. The Battle 100: The Stories behind History's Most Influential Battles. Naperville: Sourcebooks, 2005. Pp.145-147.
- French Revolutionary Wars // Encyclopædia Britannica. Cambridge: Cambridge University Press, 1911. Pp.171-205.
- Romain Rolland. Valmy. Paris: Editions Prométhée, 1938.
- Вальми // Советская Военная Энциклопедия. Том 2. — Москва: Воениздат, 1976. — С.12.
Посилання
- (англ.)
- Едвард Крісі. П'ятнадцять вирішальних битв світу від Марафону до Ватерлоо (1851) [ 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Valmi Valmi fr Valmy selo u Franciyi u regioni Shampan Ardenni na shodi Franciyi poblizu yakogo 20 veresnya 1792 roku stalas persha bitva mizh armiyeyu revolyucijnoyi Franciyi ta vijskami kontrrevolyucijnoyi antifrancuzkoyi koaliciyi Francuzi zdobuli neveliku lokalnu peremogu yaka prote stala velikoyu moralnoyu peremogoyu dlya Revolyuciyi v cilomu Bitva pid ValmiFrancuzki revolyucijni vijniBitva pid Valmi Bitva pid ValmiKoordinati 49 04 49 pn sh 4 46 02 sh d 49 0802777778055557 pn sh 4 767222222250000030 sh d 49 0802777778055557 4 767222222250000030Data 20 veresnya 1792Misce mizh selami Sent Menu i ValmiRezultat Peremoga francuzkoyi revolyucijnoyi armiyi Vidstup interventivStoroniFranciya Prussiya Svyashenna Rimska imperiya Francuzki emigrantiKomanduvachiSharl Fransua Dyumur ye Fransua Kristof Kellerman Karl Vilgelm BraunshvejgskijVijskovi sili47 000 40 garmat 35 000 54 garmatiVtrati300 vbitih 180 vbitihPeredistoriyaZ pochatkom Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi za kordoni potyagnulisya emigranti i yih potik zbilshivsya pislya prijnyattya pershoyi francuzkoyi konstituciyi Z krayini yihali dvoryani Za kordonom na teritoriyi susidnih nimeckih knyazivstv golovnim chinom u Koblenci ta Majnci voni stvoryuvali vijskovi tabori zbudzhuvali proti revolyuciyi inozemni derzhavi spodivayuchis v pershu chergu otrimati dopomogu vid Avstriyi na prestoli yakoyi znahodivsya brat francuzkoyi korolevi Mariyi Antuanetti Do lita 1791 susidni derzhavi zajnyati svoyimi vlasnimi problemami praktichno ne reaguvali na podiyi u Franciyi Ale koli tam zagovorili pro respubliku a do sumizhnih krayin tisyachami pochalo pribuvati vishe francuzke dvoryanstvo sho vono tikalo vid revolyuciyi yevropejski monarhi proyavili sturbovanist francuzkimi spravami i doleyu Lyudovika XVI 27 serpnya 1791 roku avstrijskij imperator Leopold II i prusskij korol Fridrih Vilgelm II pidpisali deklaraciyu pro spilnu dopomogu francuzkomu monarhu a 7 lyutogo 1792 uklali dogovir pro soyuz proti revolyucijnoyi Franciyi Golovnim zavdannyam svogo soyuzu voni bachili zastosovuvannya sili abi zapobigti poshirennyu vsogo togo sho zagrozhuye monarhiyi u Franciyi ta bezpeci vsih yevropejskih derzhav Grenader soldat linijnoyi pihoti francuzkoyi revolyucijnoyi armiyi Navesni 1792 roku nad Franciyeyu navisla zagroza kontrrevolyucijnoyi intervenciyi Do yiyi pivnichno shidnih kordoniv sunuli avstrijski vijska sered yakih bulo blizko 8 000 emigrantiv Viperedzhayuchi napad 20 kvitnya Ustanovchi zbori pislya zvernennya do potencijnih suprotivnikiv z vimogoyu vidmovitisya vid planiv intervenciyi i vidvesti vijska primusili korolya ogolositi vijnu Avstriyi Na ce Avstriya ta yiyi soyuznicya Prussiya vidpovili ogoloshennyam vijni Yih armiyi vderlisya do Franciyi ta zajnyali kilka fortec Nevdalij pochatok vijni nebezpeka sho zagrozhuvala revolyuciyi zmusili Ustanovchi zbori u lipni 1792 zvernutisya do narodu iz zaklikom Vitchizna v nebezpeci U Parizh z usih departamentiv stali zbiratisya tisyachi ozbroyenih dobrovolciv volonteriv Same todi bula stvorena i stala duzhe populyarnoyu pisnya marselskogo bataljonu nacionalnih gvardijciv Marselyeza Nastup inozemnih armij i kontrrevolyucijnih emigrantiv sprovokuvav novi revolyucijni akciyi parizkogo naselennya ta priskoriv padinnya monarhiyi 10 serpnya 1792 roku velicheznij natovp otochiv Tyuyilrijskij palac vilamav vorota j uvirvalasya na dvir Pislya zapekloyi perestrilki narod shturmom zahopiv palac Lyudovik XVI shovavsya v zali Ustanovchih zboriv yaki tiyeyi zh nochi pid tiskom narodu postanovili sho korol pozbavlyayetsya vladi i napravlyayetsya pid vartu razom zi svoyeyu rodinoyu do zamku Tampl Tim chasom svij marsh na Parizh prodovzhuvali avstro prusski vijska pid komanduvannyam gercoga Karla Vilgelma Braunshvejgskogo 2 veresnya v stolicyu prijshla zvistka pro padinnya Verdena Pid vplivom povidomlen pro porazki na kordonah po vsij Franciyi prokotilasya hvilya teroru vidoma yak veresneva rizanina spryamovana proti vsih pidozryuvanih u kontrrevolyuciyi a takozh proti rodichiv i druziv emigrantiv Kampaniya u ShampaniU pershij polovini serpnya 1792 prussko avstrijska armiya perepravilas na poromah cherez Rejn bilya Koblenca pidijshla do Trira i z yednalasya tut iz korpusom emigrantiv na choli z oboma bratami Lyudovika XVI grafom Provanskim i grafom d Artua Prodovzhuyuchi pohid na Parizh do yakogo voni spodivalisya projti cherez provinciyi Lotaringiya i Shampan vijska koaliciyi sho skladalis teper z troh armij zagalnoyu chiselnistyu blizko 80 000 chol peretnuli francuzkij kordon i 23 serpnya zahopili fortecyu Longvi a 2 veresnya Verden Shlyah na Parizh buv praktichno vidkritij Emigranti royalisti prorokuvali golovnokomanduvachu gercogu Braunshvejgskomu shvidku ta legku peremogu Franciya ne bula gotova do vijni Yadro yiyi armiyi yaka nalichuvala menshe 150 000 chol yak i ranishe skladali korolivski vijska sformovani v osnovnomu z najmanciv profesionaliv Yihnij moralnij duh buv nizkim oficeri dvoryani ne zbiralisya voyuvati za revolyucijnu Franciyu Popovnili armiyu bataljoni dobrovolciv yaki ne mali bojovogo dosvidu ta ne vstigli projti neobhidnu pidgotovku prote buli spovneni patriotizmu ta gotovnosti viddati za revolyuciyu zhittya Francuzke komanduvannya nakazalo dvom armiyam Mozelskij komanduvach general Sharl Fransua Dyumur ye chiya golovna kvartira stoyala v Sedani ta Rejnskij komanduvach general Fransua Kristof Kellerman sho roztashuvalas v rajoni Mecu jti nazustrich odna odnij z yednatisya j peregoroditi dorogu protivniku 19 veresnya armiyi Dyumur ye ta Kellermana zagalnoyu chiselnistyu blizko 47 000 chol pislya nizki manevriv z yednalis v Ardenskomu defile nepodalik sela Valmi Obidvi skladalis z pogano navchenih dobrovolciv i demoralizovanih linijnih polkiv staroyi korolivskoyi armiyi Tomu Dyumur ye yakij ocholiv ob yednani sili v pershu chergu rozrahovuvav ne na pihotu a na artileriyu yaka mala 40 garmat i yakoyu komanduvali patriotichno nalashtovani oficeri U nich na 20 veresnya do Valmi pidijshli osnovni sili armiyi gercoga Braunshvejgskogo perevazhno prussaki chiselnistyu blizko 35 000 chol BitvaVranci u neproglyadnomu tumani interventi pochali obstril francuzkih vijsk roztashovanih na panivnih visotah Priblizno ob 11 godini ranku koli tuman rozviyavsya prusska pihota pid prikrittyam artileriyi pishla v ataku Ale stijkist revolyucijnih soldat a takozh nespodivano masovanij i tochnij artilerijskij vogon u vidpovid sprichinili neochikuvani vtrati sered prusskoyi pihoti sho nastupala shilnimi poryadkami Komanduvannya soyuznoyu armiyi bulo spantelichene diyami voyakiv sho voni yak vono gadalo mali b rozbigtisya pri poyavi bravih avstrijskih i prusskih grenaderiv Ataka zahlinulas i ves podalshij bij zvivsya do artilerijskoyi dueli yaka trivala do vechora Pid kinec boyu obidvi armiyi zalishilis na vihidnih poziciyah U comu zitknenni z oboh storin bezposeredno vzyali uchast menshe polovini nayavnih sil Spravzhnogo boyu po suti tak i ne vidbulosya Velas lishe artilerijska perestrilka Zagalni vtrati storin stanovili blizko 500 lyudej 300 francuziv i 200 prussakiv NaslidkiGercog Braunshvejgskij yakij yak jomu obicyali emigranti chekav na zustrich z neorganizovanim natovpom pogano ozbroyenih opolchenciv prostoyav na poli boyu bez diyalnosti 10 dniv Zitknuvshis iz zatyatim oporom vin ne navazhivsya rozpochinati novij nastup Nareshti 30 veresnya 1792 prussko avstrijski vijska sho pochali vidchuvati brak pripasiv i strazhdati vid hvorob otrimali nakaz vidstupati i pochali vidhoditi do Rejnu 5 zhovtnya armiya gercoga Braunshvejgskogo peretnula richku j zalishila teritoriyu Franciyi Za kilka dniv francuzi pochali peresliduvannya i nevdovzi zahopili Majnc i Mec Oborona u Valmi stala pershoyu peremogoyu sho yiyi zdobula francuzka revolyucijna armiya nad vijskami koaliciyi monarhichnoyi Yevropi Cya peremoga bula vazhlivoyu peredusim svoyim moralnim efektom Vona viklikala velicheznij pidjom entuziazmu yak v armiyi tak i sered revolyucijno nalashtovanogo civilnogo naselennya dodala yim vpevnenosti u svoyih silah i v zdatnosti vidstoyati zavoyuvannya revolyuciyi Francuzka armiya pislya Valmi perejshla v nastup vidrazu na dekilkoh frontah i nezabarom vela bojovi diyi vzhe za mezhami krayini U den bitvi pid Valmi v Parizhi vidkrivsya i rozpochav robotu Nacionalnij konvent sho zminiv Ustanovchi zbori 22 veresnya 1792 Konvent progolosiv Franciyu respublikoyu Svidkom boyu pid Valmi buv 43 richnij Jogann Volfgang fon Gete yakij suprovodzhuvav u tomu pohodi gercoga Saksen Vejmar Ejzenahskogo Piznishe u dopovidi pro Francuzku kampaniyu nimeckij poet napishe sho u den kanonadi pid Valmi vin zayaviv odnomu oficeru Tut i teper narodilas nova epoha vsesvitnoyi istoriyi i vi mozhete skazati sho vi buli prisutni pri yiyi narodzhenni PrimitkiFrench Revolutionary Wars Encyclopaedia Britannica Cambridge Cambridge University Press 1911 P 171 Valmi Sovetskaya Voennaya Enciklopediya Tom 2 Moskva Voenizdat 1976 S 12 French Revolutionary Wars Encyclopaedia Britannica Cambridge Cambridge University Press 1911 Pp 171 Michael Lee Lanning The Battle 100 The Stories behind History s Most Influential Battles Naperville Sourcebooks 2005 P 146 LiteraturaJean Paul Bertaud Valmy La democratie en armes Paris Gallimard 1973 Leonce Bourliaguet Les Canons de Valmy Societe nouvelle des Editions G P Nantes 1964 The Battle of Valmy Edward Shepherd Creasy The Fifteen Decisive Battles of the World from Marathon to Waterloo London 1851 Pp 304 318 Valmy Michael Lee Lanning The Battle 100 The Stories behind History s Most Influential Battles Naperville Sourcebooks 2005 Pp 145 147 French Revolutionary Wars Encyclopaedia Britannica Cambridge Cambridge University Press 1911 Pp 171 205 Romain Rolland Valmy Paris Editions Promethee 1938 Valmi Sovetskaya Voennaya Enciklopediya Tom 2 Moskva Voenizdat 1976 S 12 Posilannya angl Edvard Krisi P yatnadcyat virishalnih bitv svitu vid Marafonu do Vaterloo 1851 19 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl