Бистрицька

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бистрицький.

Елі́на Авраа́мівна Бистри́цька (рос. Элина Авраамовна Быстрицкая; 4 квітня 1928, Київ — 26 квітня 2019, Москва) — радянська і російська акторка театру і кіно єврейского походження з України, театральна педагогиня, співачка. Народна артистка СРСР (1978).

Еліна Бистрицька
рос. Элина Быстрицкая
Зображення
Народилася	4 квітня 1928(1928-04-04) (96 років) Київ, Українська СРР, СРСР
Померла	26 квітня 2019(2019-04-26)^[1] (91 рік) Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	єврейка
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад	Державний академічний Малий театр Росії
Роки діяльності	1950 — 2018
Партія	КПРС
IMDb	ID 0126454
Нагороди та премії
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль Жукова Медаль «Ветеран праці»
Еліна Бистрицька у Вікісховищі

Життєпис

Навчалася в Ніжинському педагогічному інституті (філологічний факультет) та Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого (викладач Л. Олійник). Грала на сцені . У кіно дебютувала 1950 року у фільмі «У мирні дні» (режисер В. Браун, кіностудія імені О. Довженка).

1955 року аудиторія газети «Советская культура» назвала Е. Бистрицьку найкращою акторкою 1955 року. Цього ж року вона вперше потрапила в Париж на тиждень радянського фільму, що відбувався у французькій столиці. Визнання акторка здобула 1957 року, коли на екрани вийшов фільм С. Герасимова «Тихий Дон», де Е. Бистрицька зіграла Аксінью. На цю роль її обрав автор роману Нобелівський лауреат М. Шолохов. С. Герасимов бажав, щоб знімалась його учениця Н. Мордюкова, яка за дипломну роботу (саме роль Аксіньї) одержала у свого вчителя «п'ятірку». 1958 року «Тихий Дон» зібрав щедрий врожай нагород, зокрема, кінофестивалів у Брюсселі, Карлових варах, Мехіко, Москві. У цьому ж році акторка виконала головну роль у фільмі «Добровольці» й була запрошена в трупу Московського академічного Малого театру.

Далі була перерва в 27 років: Е. Бистрицьку не запрошували зніматися в кіно. Пояснень ситуації немало. Не останню роль у цьому зіграв і характер акторки. Вона часто конфліктувала: то з І. Ільїнським, то М. Шолоховим, то з високопоставленими чиновниками. З 1979 року Е. Бистрицька викладала в ГІТІСі імені Луначарського.

1997 року після вимушеного творчого безробіття, Е. Бистрицька знялась у фільмі Б. Мансурова «Теплі вітри древніх булгар», де зіграла роль княгині Ольги.

Доробок

Фільмографія

• 1950 — «У мирні дні» — Олена Георгіївна Алексєєнко, військова лікарка
• 1951 — «Тарас Шевченко» — епізодична роль
• 1954 — «„Богатир“ йде в Марто» — Євгенія Олександрівна Сергеєва, радистка
• 1958 — «Тихий Дон»
• 1966 — «Дачники»

Позиція щодо України

20 лютого 2014 року разом із групою інших українців Росії звернулася до Президента України Віктора Януковича із закликом до застосування сили до учасників Євромайдану.

11 березня 2014 року підтримала Російську агресію в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості « Діячі культури Росії  — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму».

Література

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Пам'ять

• 6180 Бистрицька — астероїд, названий на честь акторки.

Див. також

• Бойкот російського кіно

Примітки

1. Умерла Элина Быстрицкая
2. Відкритий лист до Президента України. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
3. Главком [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

• Біографія Бистрицької [Архівовано 23 червня 2008 у Wayback Machine.]
• Элина Быстрицкая на сайте www.peoples.ru [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю Еліни Бистрицької