Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Бирюки́ — село в Рокитнянській селищній громаді Білоцерківського району Київської області України. Населення становить 657 осіб.
село Бирюки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Рокитнянська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA32020130030011404 |
Основні дані | |
Засноване | перша згадка в 11 столітті |
Населення | 657 |
Площа | 20 км² |
Густота населення | 32,85 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09630 |
Телефонний код | +380 4562 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°43′53″ пн. ш. 30°17′14″ сх. д. / 49.73139° пн. ш. 30.28722° сх. д.Координати: 49°43′53″ пн. ш. 30°17′14″ сх. д. / 49.73139° пн. ш. 30.28722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 173 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | с.Бирюки, вул. Шкільна, 17 |
Сільський голова | Гончар Олег Миколайович |
Карта | |
Бирюки | |
Бирюки | |
Мапа | |
Географія
На мальовничих схилах правого берега річки Рось, притоки Дніпра, за 15 км на південний схід від Білої Церкви, занурившись у вишневі та яблуневі сади, розкинулося на погорбах невелике, але гарне село Бирюки. З півдня, заходу і півночі Бирюки межують з селами Білоцерківського району: Поправкою, Клочками, Томилівкою та Чепеліївкою. Межі між селами Клочки та Бирюки практично немає. Лише місцеві мешканці можуть сказати де двір бирюківський, а де клочківський. Зі сходу до Бирюків прилягає село Пугачівка, яке з 1953 року входить до Бирюківської сільської ради. Між цими селами межі практично немає. Лише дорожні вказівники показують де одне село закінчується, а інше починається
Корисні копалини
Бирюківські землі багаті на різні будівельні матеріали: глину, пісок, граніт. На луках на лівому березі річки Рось залягають родовища торфу. Нині розробки торфу не ведуться.
Історія села
Про походження села в книзі «Сказание о населенных местностях Киевской губернии» надруковане видавництвом Києво-Печерської лаври в 1864 році, Л.Похилевич дає таку історичну довідку:
Бирюки – татарское слово, обозначающее волка. Название села наводит на предположение об основании этого села в период татарского владычества. В летописях под 1125 годом упоминание о соединении половцев при Бирюче и Броне, но не расследовано можно ли Бирюч и Бирюки признавать за название одной местности |
.
Зараз, коли пройшли століття, важко встановити час виникнення села. Одне лише можна з впевненістю сказати, історія Бирюків сягає сивого минулого.
На місці теперішнього села в різні часи було чимале поселення очевидно міського типу, що вказує на знаходження на цьому місті давнього городища (городище — невелике місто). Свідченням про городище Бирюче, про яке згадує літописець, є на берегах Росі та в городах рештки цеглин, черепків та різних речей домашнього вжитку, а також монети княжих часів, які досить часто виорюються або знаходяться внаслідок руйнування берегів річкою Рось.
На території села в давні часи водились дикі бики, тури, рештки яких знайдено в кручі над Россю. Туровий ріг довжиною більше метра, на якому помітні сліди обробки його людиною, довгий час зберігався в школі. Про те, що тут колись було значне поселення, а можливо й монастир, свідчать різні речі побутового та церковного вжитку, вириті при копанні канав та оранці, зокрема посуд, величезний залізний замок вагою кілька кілограмів, давні монети і навіть срібні зливки та багато інших речей.
Як зазначається в згаданій книзі Л.Похилевича за даними візитів свого роду ревізій за 1740—1746 рр. в Бирюках в 1740 р. налічувалося 26 дворів і 200 жителів, а через 100 років у середині 19-го століття населення зросло до 801 чоловіка. В цих же візитах згадується Бирюківська церква, яка побудована в 1723 р. Цей дерев'яний Храм Божий щасливо простояв на Бирюківській землі майже два століття. Але в 1913 році громада села вирішила, що старенька церківка має бути розібраною, а на її місці треба збудовати нову дерев'яну церкву. На жаль, ця церква не збереглася. Споруду, яку побудували майстри дерев'яного зодчества з Півночі Росії було вперше закрито в період колективізації та гоніння на Церкву. Після приходу німців церкву знову відкрили. Але під час другої хвилі боротьби комуністів з православною вірою, за доби несамовитого безбожника та сталінського посіпаки Микити Хрущова, церкву в селі Бирюки закрили знову. Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церви св. Миколая с. Бирюки XVIII ст. — Білоцерківської округі Київського нам., з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст.- Острівської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/byry_002.xml [ 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] Але повернімося до старих часів… У 18 столітті село Бирюки, як і вся Правобережна Україна, опинилося під владою Речі Посполитої, а в 1790 р. польський сейм віддав Білоцерківське староство 115 сіл, міст, хуторів з 37455 кріпаками магнатові Ксаверію Браницькому. Звісно не всі мешканці сіл Бирюки та Пугачівка потрапили до кріпацького рабства. Були серед них, так звані, росьові козаки, яких боялися закріпачувати. Після скасування кріпосного права 1861 році граф Браницький здав Бирюківські землі в оренду Станіславу Косацькому. Його економія існувала аж до 1918 року.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Острівської волості Васильківського повіту Київської губернії мешкало 868 осіб, налічувалось 115 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 постоялих будинки.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1405 осіб (684 чоловічої статі та 721 — жіночої), з яких 1361 — православної віри.
Революційні події початку 20-го століття, процеси українського державотворення 1917—1918 рр., російсько-українські війни безумовно відбивались на життя наших односельців. Політика 1920—1930 рр. тодішнього керівництва згубно відбились і на становищі наших селян. Так в 1928 р. виник ТСОЗ, який проте швидко і розпався. В 1929 р. в селі виникли 2 колгоспи: «Червона нива» — голова Ничипір Артемович Мусієнко і «Червона садиба» на чолі з Іларієм Якимовичем Єрмоленко. В 1930 р. обидва колгоспи об'єднались в "Третій вирішальний", який очолив Онисько Кузьмович Пащенко. Створивши колгоспи, держава встановила над ними всеохопний контроль. Першою їх заповіддю були поставки державі. Це і привело до трагічних сторінок в історії нашої країни. Голодомор 1932—1933 років не забарився. У цього злочину перед людяністю є конкретні виконавці… Керівництво колгоспу в особі Ничипора Мусієнка та Іларія Єрмоленка разом з сільськими комбєдовцями нещадно грабували селян, забираючи останні продукти харчування, що призвело до трагічної загибелі сотень мешканців села Бирюки. В результаті пошукової роботи юних краєзнавців Бирюківської середньої школи вдалось дослідити ці трагічні роки і виявити, що близько 800 жителів наших сіл Бирюки та Пугачівка забрав голодомор. В пам'ять загиблим під час Голодомору в 1993 р. встановлено пам'ятні знаки на цвинтарях Бирюків та Пугачівки на місцях найбільших братських захоронень.
Великими випробуваннями для села стали 1941—1945 рр., коли мирна праця людей була перервана війною з німцями. В перші дні війни більше 200 бирючан пішло захищати рідну землю. 147 з них не повернулися з війни. Нацистами село було зайнято в липні 1941 р.. Гітлерівці грабували місцеве населення, відбирали худобу, свиней, відновили колгосп, але вже на своїй ідеологічній основі, назвавши його громгоспом. Великого горя зазнали родини тих молодих людей, яких німці повідправляли на роботу до Німеччини. Але, задля справедливості слід зазначити, що основних руйнацій завдали селам Бирюки та Пугачівка не німці, а спецзагін НКВС, який а в селі Пугачівці зруйнував млин, що був збудований ще в 1909 році графинею Браніцькою.
Шостого січня 1944 р. гітлерівців було вигнано з села, село було відбудовано десь за два з половиною роки. Пишаються бирючани своїм односельцем Прасоловим Михайлом Васильовичем, який в 1944 року в боях при форсуванні Дніпра, особливо відзначився та був нагороджений посмертно званням Героя Радянського Союзу.
В грудні 1950 р. бирюківський колгосп «Третій вирішальний» об'єднався з артіллю «Червона Рось» села Пугачівки в один колгосп «Зоря комунізму». А в 1993 р. рішенням колгоспних зборів колгосп було перейменовано в СП «Рось».
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 801 особа, з яких 327 чоловіків та 474 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 650 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,78 % |
російська | 1,07 % |
білоруська | 0,15 % |
Освіта
В 1962 р. була відкрита середня школа. За часи свого існування вона дала освіту більше 5 тисячам громадян. В 1955 році школа була нагороджена малою золотою медаллю і грамотою за успіхи в роботі. В 1956 році малою срібною медаллю і грамотою, а в 1957 році малою бронзовою медаллю і грамотою. В школі протягом десятиліть працювали прекрасні педагоги-майстри своєї справи. Варто згадати таких педагогів як вчителі молодших класів Яценко Ївга Панасівна, Корж Марія Никонівна, Розпутня Євдокія Михайлівна, Стеблянко Віра Олексіївна, вчитель математики Однорог Марко Федорович, вчителька російської мови та літератури Піхота Ольга Нестерівна, вчителька української мови та літератури Дишлюк Катерина Пилипівна, вчитель математики Михайлюк Андрій Петрович, вчитель хімії та біології Щербина Олексій Сазонтович, відмінник народної освіти Тищенко Василь Борисович що працював довгий час директором школи та вчителем історії. відмінник народної освіти вчитель фізичного виховання Лученко Микола Антонович, чий педагогічний стаж сягає 50 років, вчитель фізики та астрономії Самелюк Петро Васильович та вчителька російської мови та літератури Шумська Зоя Олександрівна. Всі вище названі педагоги в різні часи працювали в Бирюківській середній школі, але незмінними були їх майстерність та вимогливість до себе та учнів.
Школа пишається своїми випускниками, які після її закінчення стали науковими працівниками: Дяченко Леонід Сидорович — був директором науково-дослідного інституту та довгий час працював в заповіднику «Асканія Нова», нині працює професором Білоцерківського Агро Університету та Павленком Вячеславом Васильвичем, науковим працівником НДІ Садівництва. Єрмоленко Федір Маркіянович — полковник медичної служби, заслужений лікар РФ, кандидат медичних наук. Закінчив Ленінградську військово-медичну академію, служив головним неврологом і начальником неврологічного центру Центрального клінічного госпіталю ім. А. А. Вишневського, нині працює в госпіталі консультантом-неврологом. Випускник 1975 року Пащенко Василь Володимирович закінчив Ленінградську військову академію зв'язку, кандидат технічних наук, полковник. Випускник Пащенко Леонід Корнійович — лікар-хірург Рокитнянської районної лікарні, закінчив Вінницький медінститут, а Пащенко Василь Півонович — полковник-командир військової частини, закінчив вищу академію генерального штабу імені Фрунзе в Москві та багато інших.
Найпродуктивніше Бирюківська СШ працювала в 70-80 роки XX століття. Щороку кілька її випускників вступали до вищих навчальних закладів. Особливо врожайним на студентів, а згодом випускників ВУЗів став випуск 1977 року. Галина Кашуба, Іван Лінченко, Віра Павленко, Віктор Павленко та Анатолій Пащенко здобули вищу освіту.
Цікавим явищем в історії Бирюківської СШ є її випускники брати Лученки: Федір, Володимир, Микола та Сергій. Всі вони були відмінниками та після закінчення школи отримали вищу освіту. Наймолодший Сергій став ще й кандидатом технічних наук.
Культура
Мешканці села Бирюки завжди відзначалися своєю співучістю. В 20 роки XX століття в селі діяв чудовий церковний хор. Чудовим тенором був Лазор Тищенко, а його друг Гапон Пащенко відзначався гарним бас-баритоном. Крім церковного хору, окрасою села був аматорський драматичний театр, у якому ставилися п'єси української класичної драматургії та п'єси тогочасних драматургів. Діяльність аматорського театру мала широкий розголос серед місцевого селянства і на його постановки приїздили мешканці навколишніх сіл та містечок. Багато бирючан вміло грати на струнних та духових інструментах. Популярною були гітара, мандоліна та балалайка. Троїсті музики також сперечались за першість бути запрошеними на весілля чи хрестини. На жаль, культурне життя занепало після Голодомору. І лише в 50 роки культурне життя в селі почало відроджуватися.
Цьому сприяла діяльність на посаді завідувача сільським клубом Миколи Антоновича Лученка, який закінчив Київський культосвітній технікум за фахом керівник хору та організатор культурно-масових заходів. За його оруди аматорські хор та танцювальний ансамбль став справжньою окрасою Рокитнянського району, неодноразово перемагавши на оглядах художньої самодіяльності в районі та області.
З переходом М. А. Лученка на педагогічну роботу в середню школу центр культурного життя села перемістився до неї. Більш ніж десять років в середній школі села Бирюки проходили концерти художньої самодіяльності, у яких виступали учні віком від семи до сімнадцяти років. Спів, танці, художнє читання стали візитівкою Бирюківської СШ в Рокитнянському районі.
В 1977 році в селі було побудовано Будинок Культури, де були відкриті гуртки художньої самодіяльності. В наступні роки тут було організовано вокально-інструментальний ансамбль та оркестр духових інструментів.
Сьогоденним внеском в українську культуру можна вважати діяльність молодого митця Святослави Лученко, яка має бирюківське родинне коріння та навчалася близько року в Бирюківській середній школі в підлітковому віці. Святослава двічі закінчила Національну Музичну Академію за класом бандури та вокалу під керівництвом Професора Баштана та доцента Новицького та за класом симфонічного та оперного диригування під керівництвом професора Аліна Власенка. Вона э лауреатом Всеукраїнських інструментальних та вокальних конкурсів та дипломантом міжнародних дириґентських конкурсів. Маючи чудове мецо-сопрано, Святослава Лученко поєднує диригентську діяльність з вокальними та інструментальними концертами. Крім того, її знають як чудову поетку, яка вже встигла опублікувати три збірки поезії: «Безвітрильний Корабель», «Лінія Життя» та «Голос Мовчання».
Спорт
Бирюківська середня школа була завжди осередком фізичної культури та спорту, відомим не тільки в Рокитнянському районі, але і в області. Особливих досягнень бирюківські спортсмени здобули в таких видах спорту як: лижні гонки, велоспорт, класична та вільна боротьба, футбол, гандбол та шахи. Саме Бирюки були опорним селом для поповнення збірної району з лижних гонок, велосипедного спорту та боротьби.
З 1974 по 1980 рік на базі Бирюківської СШ було відкрито філіал Рокитнянської ДЮСШ під керівництвом вчителя фізичної культури та тренера з лижних гонок та велоспорту, відмінника народної освіти УРСР Миколи Антоновича Лученка. Його учні ставали переможцями та призерами першості району та області та регулярно брали участь в першостях України з лижних гонок серед учнів ДЮСШ.
А такі учні як Рудік Ольга, Пащенко Юрій, Лугова Галина та Лінченко Іван стали згодом вчителями фізичної культури та тренерами, отримавши вищу освіту в царині фізичної культури та спорту.
Нині спортивною гордістю села є Інна Григоренко, майстер спорту з лижних гонок, член юніорської збірної України.
Сьогодення
На даний час територія Бирюківської сільської ради займає площу майже 3000 гектарів. До неї входять два населених пункти: Бирюки з чисельністю населення 601 чоловік та Пугачівка — з чисельністю населення 326 чоловік. Всього по сільській раді нараховується 727 дворів.
На підвідомчій території сільської ради функціонує Бирюківське НВО «ЗОШ І-ІІст.- дитячий садок», два фельдшерсько-акушерських пункти, сільська бібліотека, будинок культури, два продуктових магазини та один торговий павільйон.
При залученні підприємств та сільської громади вдалося повністю вирішити газифікацію сіл Бирюки та Пугачівка. В селі Бирюки збудовано капітальний міст через річку Рось, який дав можливість прокласти газопровід, перегонити худобу на випас, заготівлю сіна, проїзд до електропотягів та відкрити піщаний кар'єр.
Порожні приміщення промислового та господарського магазинів реконструйовано під Свято-Миколаївську церкву. Збудована нова котельня для опалення приміщення школи. Обгороджена капітальним парканом територія, де розміщений центр села, а саме: будинок культури, дитячий садок «Дзвіночок», школа, церква, ФАП, пошта, а також територія двох кладовищ і ФАП с. Пугачівки. В селі Бирюки збудовано цех з виробництва хлібобулочних виробів та млиновий комплекс.
Починаючи з 2003 року виконком сільської ради працює над будівництвом доріг по вулицях наших населених пунктів, загальна протяжність яких становить 15 кілометрів. У 2007 році вдалося асфальтувати дві вулиці протяжністю три кілометри та провести підсипку вулиць щебенем і гран відсівом протяжністю 11 кілометрів.
Виконком сільської ради постійно працює над створенням нових підприємств та забезпечення робочими місцями жителів сіл Бирюки, Пугачівка. Так на підвідомчій території сільської ради працює піщаний кар'єр (директор ПП «Надра-сервіс» Москаленко В. О.), який дає щомісячне поповнення коштів до місцевого бюджету сільської ради та вирішення багатьох життєвих питань наших населених пунктів.
Недобудоване приміщення будинку побуту в 2009 році було реконструйовано під цех виробництва напівфабрикатів, який дав можливість забезпечити робочими місцями близько 30 чоловік.
Після занепаду сільськогосподарського підприємства СТОВ «Рось» та оголошення його банкрутом, сільська рада та особисто її Голова Володимир Бублик змушені вирішувати проблеми оформлення майнових паїв та на базі пустуючих приміщень створення нових підприємств, з метою забезпечення робочими місцями жителів сіл та поповнення місцевого бюджету.
Так за активного сприяння сільського Голови були створені: підприємство з виробництва піноблоків (п/п Швень В. В.), деревообробна майстерня(п/п Геращенко С. М.), ферма з вирощування овець (п/п Шевченко Р. В.), та на стадії оформлення цех з вирощування декоративних рослин (п/п Ошийко Є. В.), цегельний завод (директор ТОВ «Торговий дім Магна» Москаленко П. О.). У 2009 році запрацював цех з виробництва альтернативного палива (брикети), продукція якого експортується до Іспанії та Португалії. Це дає змогу забезпечити робочими місцями близько 50 чоловік.
На території сіл укладено договори оренди на земельні ділянки сімома орендарями, які вчасно розраховуються з орендодавцями та сплачують податок і орендну плату до місцевого бюджету. У зв'язку з цим місцевий бюджет Бирюківської сільської ради у 2009 році щомісячно виконується більше як на 110 відсотків.
В селах Бирюки та Пугачівка працюють чотири працівники соціальної допомоги, які обслуговують 48 одиноких літніх громадян. В будинку культури с. Бирюки працює художня самодіяльність, драматичний гурток(директор будинку культури Ткаченко Н. М.)
В сільській бібліотеці під керівництвом завідувачки сільської бібліотеки Бублик З. Г., функціонує гурток «Умілі руки», де діти ліплять з пластиліну різні фігурки, створюють різні аплікації. Під керівництвом вчителя Лисенка М. В. вже багато років діє гурток «Зеленого туризму», який займає призові місця як на районних, так і на обласних змаганнях. В селі Бирюки є діюча футбольна команда.
У 2009 році виконком сільської ради проведено освітлення вулиць сіл Бирюки та Пугачівка та виготовлена проектна документація на будівництво доріг з твердим покриттям та волейбольного майданчика.
Силами молоді села проведено ремонт спортивного залу, де створено волейбольні команди і щодня відвідують цей заклад до 30 осіб.
За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, вирішення його проблем, працівники сільської ради неодноразово нагороджувались почесними грамотами і цінними подарунками як на районному так і обласному рівні.
Успіх вирішення всіх питань на селі залежить від постійної клопіткої роботи виконкому сільської ради, депутатського активу, підприємців різної форми власності, сільської громади, райдержадміністрації та районної ради.
Прізвища корінних жителів
Прізвища корінних мешканців села Бирюки, перші згадки про які зафіксовані на початку та в середині 17 століття є: Вітряк, Геращенко, Дяченко, Кононець, Куленко, Лученко, Мусієнко, Нехай, Пащенко, Розпутній, Рубленко, Тищенко, Ямбур, Клименко
Генотип та Фенотип корінних мешканців села
Вивчаючи фенотип корінних мешканців сіл Бирюки та Пугачівка антропологи помітили цікаву деталь: у багатьох селян яскраво помітні риси, характерні для германських народів: «дашки» верхніх повік, блакитні очі, світле хвилясте волосся, широкувата талія у жінок. Вибіркова ДНК-експертиза показала присутність так званого «ґену вікінга» у жителів села Бирюки. Де взялися ці яскраві ознаки германських народів у мешканців Надросся? Важко сказати напевне, але якщо врахувати що на цих теренах відбувалися бої між ост-ґотами та автохтонами, які завершилися перемогою перших та більш ніж 300 літнє їхнє панування на території нинішньої України, включно з Північним Причорноморям та Кримом, то виникає гіпотеза про подальше ослов'янення ост-ґотів, які з тих чи інших причин не мігрували, а залишилися та асимілювали.
Див. також
Примітки
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Biryuki Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2012 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2012 Biryuki selo v Rokitnyanskij selishnij gromadi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 657 osib selo BiryukiKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Bilocerkivskij rajonGromada Rokitnyanska selishna gromadaKod KATOTTG UA32020130030011404Osnovni daniZasnovane persha zgadka v 11 stolittiNaselennya 657Plosha 20 km Gustota naselennya 32 85 osib km Poshtovij indeks 09630Telefonnij kod 380 4562Geografichni daniGeografichni koordinati 49 43 53 pn sh 30 17 14 sh d 49 73139 pn sh 30 28722 sh d 49 73139 30 28722 Koordinati 49 43 53 pn sh 30 17 14 sh d 49 73139 pn sh 30 28722 sh d 49 73139 30 28722Serednya visota nad rivnem morya 173 mMisceva vladaAdresa radi s Biryuki vul Shkilna 17Silskij golova Gonchar Oleg MikolajovichKartaBiryukiBiryukiMapaGeografiyaNa malovnichih shilah pravogo berega richki Ros pritoki Dnipra za 15 km na pivdennij shid vid Biloyi Cerkvi zanurivshis u vishnevi ta yablunevi sadi rozkinulosya na pogorbah nevelike ale garne selo Biryuki Z pivdnya zahodu i pivnochi Biryuki mezhuyut z selami Bilocerkivskogo rajonu Popravkoyu Klochkami Tomilivkoyu ta Chepeliyivkoyu Mezhi mizh selami Klochki ta Biryuki praktichno nemaye Lishe miscevi meshkanci mozhut skazati de dvir biryukivskij a de klochkivskij Zi shodu do Biryukiv prilyagaye selo Pugachivka yake z 1953 roku vhodit do Biryukivskoyi silskoyi radi Mizh cimi selami mezhi praktichno nemaye Lishe dorozhni vkazivniki pokazuyut de odne selo zakinchuyetsya a inshe pochinayetsyaKorisni kopaliniBiryukivski zemli bagati na rizni budivelni materiali glinu pisok granit Na lukah na livomu berezi richki Ros zalyagayut rodovisha torfu Nini rozrobki torfu ne vedutsya Istoriya selaPro pohodzhennya sela v knizi Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii nadrukovane vidavnictvom Kiyevo Pecherskoyi lavri v 1864 roci L Pohilevich daye taku istorichnu dovidku Biryuki tatarskoe slovo oboznachayushee volka Nazvanie sela navodit na predpolozhenie ob osnovanii etogo sela v period tatarskogo vladychestva V letopisyah pod 1125 godom upominanie o soedinenii polovcev pri Biryuche i Brone no ne rassledovano mozhno li Biryuch i Biryuki priznavat za nazvanie odnoj mestnosti Zaraz koli projshli stolittya vazhko vstanoviti chas viniknennya sela Odne lishe mozhna z vpevnenistyu skazati istoriya Biryukiv syagaye sivogo minulogo Na misci teperishnogo sela v rizni chasi bulo chimale poselennya ochevidno miskogo tipu sho vkazuye na znahodzhennya na comu misti davnogo gorodisha gorodishe nevelike misto Svidchennyam pro gorodishe Biryuche pro yake zgaduye litopisec ye na beregah Rosi ta v gorodah reshtki ceglin cherepkiv ta riznih rechej domashnogo vzhitku a takozh moneti knyazhih chasiv yaki dosit chasto vioryuyutsya abo znahodyatsya vnaslidok rujnuvannya beregiv richkoyu Ros Na teritoriyi sela v davni chasi vodilis diki biki turi reshtki yakih znajdeno v kruchi nad Rossyu Turovij rig dovzhinoyu bilshe metra na yakomu pomitni slidi obrobki jogo lyudinoyu dovgij chas zberigavsya v shkoli Pro te sho tut kolis bulo znachne poselennya a mozhlivo j monastir svidchat rizni rechi pobutovogo ta cerkovnogo vzhitku viriti pri kopanni kanav ta oranci zokrema posud velicheznij zaliznij zamok vagoyu kilka kilogramiv davni moneti i navit sribni zlivki ta bagato inshih rechej Yak zaznachayetsya v zgadanij knizi L Pohilevicha za danimi vizitiv svogo rodu revizij za 1740 1746 rr v Biryukah v 1740 r nalichuvalosya 26 dvoriv i 200 zhiteliv a cherez 100 rokiv u seredini 19 go stolittya naselennya zroslo do 801 cholovika V cih zhe vizitah zgaduyetsya Biryukivska cerkva yaka pobudovana v 1723 r Cej derev yanij Hram Bozhij shaslivo prostoyav na Biryukivskij zemli majzhe dva stolittya Ale v 1913 roci gromada sela virishila sho starenka cerkivka maye buti rozibranoyu a na yiyi misci treba zbudovati novu derev yanu cerkvu Na zhal cya cerkva ne zbereglasya Sporudu yaku pobuduvali majstri derev yanogo zodchestva z Pivnochi Rosiyi bulo vpershe zakrito v period kolektivizaciyi ta goninnya na Cerkvu Pislya prihodu nimciv cerkvu znovu vidkrili Ale pid chas drugoyi hvili borotbi komunistiv z pravoslavnoyu viroyu za dobi nesamovitogo bezbozhnika ta stalinskogo posipaki Mikiti Hrushova cerkvu v seli Biryuki zakrili znovu Metrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cervi sv Mikolaya s Biryuki XVIII st Bilocerkivskoyi okrugi Kiyivskogo nam z 1797 r Vasilkivskogo pov Kiyivskoyi gub HIH st Ostrivskoyi volosti Vasilkivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini http cdiak archives gov ua baza geog pok church byry 002 xml 11 grudnya 2018 u Wayback Machine Ale povernimosya do starih chasiv U 18 stolitti selo Biryuki yak i vsya Pravoberezhna Ukrayina opinilosya pid vladoyu Rechi Pospolitoyi a v 1790 r polskij sejm viddav Bilocerkivske starostvo 115 sil mist hutoriv z 37455 kripakami magnatovi Ksaveriyu Branickomu Zvisno ne vsi meshkanci sil Biryuki ta Pugachivka potrapili do kripackogo rabstva Buli sered nih tak zvani rosovi kozaki yakih boyalisya zakripachuvati Pislya skasuvannya kriposnogo prava 1861 roci graf Branickij zdav Biryukivski zemli v orendu Stanislavu Kosackomu Jogo ekonomiya isnuvala azh do 1918 roku Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Ostrivskoyi volosti Vasilkivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 868 osib nalichuvalos 115 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola ta 2 postoyalih budinki Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1405 osib 684 cholovichoyi stati ta 721 zhinochoyi z yakih 1361 pravoslavnoyi viri Revolyucijni podiyi pochatku 20 go stolittya procesi ukrayinskogo derzhavotvorennya 1917 1918 rr rosijsko ukrayinski vijni bezumovno vidbivalis na zhittya nashih odnoselciv Politika 1920 1930 rr todishnogo kerivnictva zgubno vidbilis i na stanovishi nashih selyan Tak v 1928 r vinik TSOZ yakij prote shvidko i rozpavsya V 1929 r v seli vinikli 2 kolgospi Chervona niva golova Nichipir Artemovich Musiyenko i Chervona sadiba na choli z Ilariyem Yakimovichem Yermolenko V 1930 r obidva kolgospi ob yednalis v Tretij virishalnij yakij ocholiv Onisko Kuzmovich Pashenko Stvorivshi kolgospi derzhava vstanovila nad nimi vseohopnij kontrol Pershoyu yih zapoviddyu buli postavki derzhavi Ce i privelo do tragichnih storinok v istoriyi nashoyi krayini Golodomor 1932 1933 rokiv ne zabarivsya U cogo zlochinu pered lyudyanistyu ye konkretni vikonavci Kerivnictvo kolgospu v osobi Nichipora Musiyenka ta Ilariya Yermolenka razom z silskimi kombyedovcyami neshadno grabuvali selyan zabirayuchi ostanni produkti harchuvannya sho prizvelo do tragichnoyi zagibeli soten meshkanciv sela Biryuki V rezultati poshukovoyi roboti yunih krayeznavciv Biryukivskoyi serednoyi shkoli vdalos dosliditi ci tragichni roki i viyaviti sho blizko 800 zhiteliv nashih sil Biryuki ta Pugachivka zabrav golodomor V pam yat zagiblim pid chas Golodomoru v 1993 r vstanovleno pam yatni znaki na cvintaryah Biryukiv ta Pugachivki na miscyah najbilshih bratskih zahoronen Velikimi viprobuvannyami dlya sela stali 1941 1945 rr koli mirna pracya lyudej bula perervana vijnoyu z nimcyami V pershi dni vijni bilshe 200 biryuchan pishlo zahishati ridnu zemlyu 147 z nih ne povernulisya z vijni Nacistami selo bulo zajnyato v lipni 1941 r Gitlerivci grabuvali misceve naselennya vidbirali hudobu svinej vidnovili kolgosp ale vzhe na svoyij ideologichnij osnovi nazvavshi jogo gromgospom Velikogo gorya zaznali rodini tih molodih lyudej yakih nimci povidpravlyali na robotu do Nimechchini Ale zadlya spravedlivosti slid zaznachiti sho osnovnih rujnacij zavdali selam Biryuki ta Pugachivka ne nimci a speczagin NKVS yakij a v seli Pugachivci zrujnuvav mlin sho buv zbudovanij she v 1909 roci grafineyu Branickoyu Shostogo sichnya 1944 r gitlerivciv bulo vignano z sela selo bulo vidbudovano des za dva z polovinoyu roki Pishayutsya biryuchani svoyim odnoselcem Prasolovim Mihajlom Vasilovichem yakij v 1944 roku v boyah pri forsuvanni Dnipra osoblivo vidznachivsya ta buv nagorodzhenij posmertno zvannyam Geroya Radyanskogo Soyuzu V grudni 1950 r biryukivskij kolgosp Tretij virishalnij ob yednavsya z artillyu Chervona Ros sela Pugachivki v odin kolgosp Zorya komunizmu A v 1993 r rishennyam kolgospnih zboriv kolgosp bulo perejmenovano v SP Ros NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 801 osoba z yakih 327 cholovikiv ta 474 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 650 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 78 rosijska 1 07 biloruska 0 15 OsvitaV 1962 r bula vidkrita serednya shkola Za chasi svogo isnuvannya vona dala osvitu bilshe 5 tisyacham gromadyan V 1955 roci shkola bula nagorodzhena maloyu zolotoyu medallyu i gramotoyu za uspihi v roboti V 1956 roci maloyu sribnoyu medallyu i gramotoyu a v 1957 roci maloyu bronzovoyu medallyu i gramotoyu V shkoli protyagom desyatilit pracyuvali prekrasni pedagogi majstri svoyeyi spravi Varto zgadati takih pedagogiv yak vchiteli molodshih klasiv Yacenko Yivga Panasivna Korzh Mariya Nikonivna Rozputnya Yevdokiya Mihajlivna Steblyanko Vira Oleksiyivna vchitel matematiki Odnorog Marko Fedorovich vchitelka rosijskoyi movi ta literaturi Pihota Olga Nesterivna vchitelka ukrayinskoyi movi ta literaturi Dishlyuk Katerina Pilipivna vchitel matematiki Mihajlyuk Andrij Petrovich vchitel himiyi ta biologiyi Sherbina Oleksij Sazontovich vidminnik narodnoyi osviti Tishenko Vasil Borisovich sho pracyuvav dovgij chas direktorom shkoli ta vchitelem istoriyi vidminnik narodnoyi osviti vchitel fizichnogo vihovannya Luchenko Mikola Antonovich chij pedagogichnij stazh syagaye 50 rokiv vchitel fiziki ta astronomiyi Samelyuk Petro Vasilovich ta vchitelka rosijskoyi movi ta literaturi Shumska Zoya Oleksandrivna Vsi vishe nazvani pedagogi v rizni chasi pracyuvali v Biryukivskij serednij shkoli ale nezminnimi buli yih majsternist ta vimoglivist do sebe ta uchniv Shkola pishayetsya svoyimi vipusknikami yaki pislya yiyi zakinchennya stali naukovimi pracivnikami Dyachenko Leonid Sidorovich buv direktorom naukovo doslidnogo institutu ta dovgij chas pracyuvav v zapovidniku Askaniya Nova nini pracyuye profesorom Bilocerkivskogo Agro Universitetu ta Pavlenkom Vyacheslavom Vasilvichem naukovim pracivnikom NDI Sadivnictva Yermolenko Fedir Markiyanovich polkovnik medichnoyi sluzhbi zasluzhenij likar RF kandidat medichnih nauk Zakinchiv Leningradsku vijskovo medichnu akademiyu sluzhiv golovnim nevrologom i nachalnikom nevrologichnogo centru Centralnogo klinichnogo gospitalyu im A A Vishnevskogo nini pracyuye v gospitali konsultantom nevrologom Vipusknik 1975 roku Pashenko Vasil Volodimirovich zakinchiv Leningradsku vijskovu akademiyu zv yazku kandidat tehnichnih nauk polkovnik Vipusknik Pashenko Leonid Kornijovich likar hirurg Rokitnyanskoyi rajonnoyi likarni zakinchiv Vinnickij medinstitut a Pashenko Vasil Pivonovich polkovnik komandir vijskovoyi chastini zakinchiv vishu akademiyu generalnogo shtabu imeni Frunze v Moskvi ta bagato inshih Najproduktivnishe Biryukivska SSh pracyuvala v 70 80 roki XX stolittya Shoroku kilka yiyi vipusknikiv vstupali do vishih navchalnih zakladiv Osoblivo vrozhajnim na studentiv a zgodom vipusknikiv VUZiv stav vipusk 1977 roku Galina Kashuba Ivan Linchenko Vira Pavlenko Viktor Pavlenko ta Anatolij Pashenko zdobuli vishu osvitu Cikavim yavishem v istoriyi Biryukivskoyi SSh ye yiyi vipuskniki brati Luchenki Fedir Volodimir Mikola ta Sergij Vsi voni buli vidminnikami ta pislya zakinchennya shkoli otrimali vishu osvitu Najmolodshij Sergij stav she j kandidatom tehnichnih nauk KulturaMeshkanci sela Biryuki zavzhdi vidznachalisya svoyeyu spivuchistyu V 20 roki XX stolittya v seli diyav chudovij cerkovnij hor Chudovim tenorom buv Lazor Tishenko a jogo drug Gapon Pashenko vidznachavsya garnim bas baritonom Krim cerkovnogo horu okrasoyu sela buv amatorskij dramatichnij teatr u yakomu stavilisya p yesi ukrayinskoyi klasichnoyi dramaturgiyi ta p yesi togochasnih dramaturgiv Diyalnist amatorskogo teatru mala shirokij rozgolos sered miscevogo selyanstva i na jogo postanovki priyizdili meshkanci navkolishnih sil ta mistechok Bagato biryuchan vmilo grati na strunnih ta duhovih instrumentah Populyarnoyu buli gitara mandolina ta balalajka Troyisti muziki takozh sperechalis za pershist buti zaproshenimi na vesillya chi hrestini Na zhal kulturne zhittya zanepalo pislya Golodomoru I lishe v 50 roki kulturne zhittya v seli pochalo vidrodzhuvatisya Comu spriyala diyalnist na posadi zaviduvacha silskim klubom Mikoli Antonovicha Luchenka yakij zakinchiv Kiyivskij kultosvitnij tehnikum za fahom kerivnik horu ta organizator kulturno masovih zahodiv Za jogo orudi amatorski hor ta tancyuvalnij ansambl stav spravzhnoyu okrasoyu Rokitnyanskogo rajonu neodnorazovo peremagavshi na oglyadah hudozhnoyi samodiyalnosti v rajoni ta oblasti Z perehodom M A Luchenka na pedagogichnu robotu v serednyu shkolu centr kulturnogo zhittya sela peremistivsya do neyi Bilsh nizh desyat rokiv v serednij shkoli sela Biryuki prohodili koncerti hudozhnoyi samodiyalnosti u yakih vistupali uchni vikom vid semi do simnadcyati rokiv Spiv tanci hudozhnye chitannya stali vizitivkoyu Biryukivskoyi SSh v Rokitnyanskomu rajoni V 1977 roci v seli bulo pobudovano Budinok Kulturi de buli vidkriti gurtki hudozhnoyi samodiyalnosti V nastupni roki tut bulo organizovano vokalno instrumentalnij ansambl ta orkestr duhovih instrumentiv Sogodennim vneskom v ukrayinsku kulturu mozhna vvazhati diyalnist molodogo mitcya Svyatoslavi Luchenko yaka maye biryukivske rodinne korinnya ta navchalasya blizko roku v Biryukivskij serednij shkoli v pidlitkovomu vici Svyatoslava dvichi zakinchila Nacionalnu Muzichnu Akademiyu za klasom banduri ta vokalu pid kerivnictvom Profesora Bashtana ta docenta Novickogo ta za klasom simfonichnogo ta opernogo diriguvannya pid kerivnictvom profesora Alina Vlasenka Vona e laureatom Vseukrayinskih instrumentalnih ta vokalnih konkursiv ta diplomantom mizhnarodnih dirigentskih konkursiv Mayuchi chudove meco soprano Svyatoslava Luchenko poyednuye dirigentsku diyalnist z vokalnimi ta instrumentalnimi koncertami Krim togo yiyi znayut yak chudovu poetku yaka vzhe vstigla opublikuvati tri zbirki poeziyi Bezvitrilnij Korabel Liniya Zhittya ta Golos Movchannya SportBiryukivska serednya shkola bula zavzhdi oseredkom fizichnoyi kulturi ta sportu vidomim ne tilki v Rokitnyanskomu rajoni ale i v oblasti Osoblivih dosyagnen biryukivski sportsmeni zdobuli v takih vidah sportu yak lizhni gonki velosport klasichna ta vilna borotba futbol gandbol ta shahi Same Biryuki buli opornim selom dlya popovnennya zbirnoyi rajonu z lizhnih gonok velosipednogo sportu ta borotbi Z 1974 po 1980 rik na bazi Biryukivskoyi SSh bulo vidkrito filial Rokitnyanskoyi DYuSSh pid kerivnictvom vchitelya fizichnoyi kulturi ta trenera z lizhnih gonok ta velosportu vidminnika narodnoyi osviti URSR Mikoli Antonovicha Luchenka Jogo uchni stavali peremozhcyami ta prizerami pershosti rajonu ta oblasti ta regulyarno brali uchast v pershostyah Ukrayini z lizhnih gonok sered uchniv DYuSSh A taki uchni yak Rudik Olga Pashenko Yurij Lugova Galina ta Linchenko Ivan stali zgodom vchitelyami fizichnoyi kulturi ta trenerami otrimavshi vishu osvitu v carini fizichnoyi kulturi ta sportu Nini sportivnoyu gordistyu sela ye Inna Grigorenko majster sportu z lizhnih gonok chlen yuniorskoyi zbirnoyi Ukrayini SogodennyaNa danij chas teritoriya Biryukivskoyi silskoyi radi zajmaye ploshu majzhe 3000 gektariv Do neyi vhodyat dva naselenih punkti Biryuki z chiselnistyu naselennya 601 cholovik ta Pugachivka z chiselnistyu naselennya 326 cholovik Vsogo po silskij radi narahovuyetsya 727 dvoriv Na pidvidomchij teritoriyi silskoyi radi funkcionuye Biryukivske NVO ZOSh I IIst dityachij sadok dva feldshersko akusherskih punkti silska biblioteka budinok kulturi dva produktovih magazini ta odin torgovij paviljon Pri zaluchenni pidpriyemstv ta silskoyi gromadi vdalosya povnistyu virishiti gazifikaciyu sil Biryuki ta Pugachivka V seli Biryuki zbudovano kapitalnij mist cherez richku Ros yakij dav mozhlivist proklasti gazoprovid peregoniti hudobu na vipas zagotivlyu sina proyizd do elektropotyagiv ta vidkriti pishanij kar yer Porozhni primishennya promislovogo ta gospodarskogo magaziniv rekonstrujovano pid Svyato Mikolayivsku cerkvu Zbudovana nova kotelnya dlya opalennya primishennya shkoli Obgorodzhena kapitalnim parkanom teritoriya de rozmishenij centr sela a same budinok kulturi dityachij sadok Dzvinochok shkola cerkva FAP poshta a takozh teritoriya dvoh kladovish i FAP s Pugachivki V seli Biryuki zbudovano ceh z virobnictva hlibobulochnih virobiv ta mlinovij kompleks Pochinayuchi z 2003 roku vikonkom silskoyi radi pracyuye nad budivnictvom dorig po vulicyah nashih naselenih punktiv zagalna protyazhnist yakih stanovit 15 kilometriv U 2007 roci vdalosya asfaltuvati dvi vulici protyazhnistyu tri kilometri ta provesti pidsipku vulic shebenem i gran vidsivom protyazhnistyu 11 kilometriv Vikonkom silskoyi radi postijno pracyuye nad stvorennyam novih pidpriyemstv ta zabezpechennya robochimi miscyami zhiteliv sil Biryuki Pugachivka Tak na pidvidomchij teritoriyi silskoyi radi pracyuye pishanij kar yer direktor PP Nadra servis Moskalenko V O yakij daye shomisyachne popovnennya koshtiv do miscevogo byudzhetu silskoyi radi ta virishennya bagatoh zhittyevih pitan nashih naselenih punktiv Nedobudovane primishennya budinku pobutu v 2009 roci bulo rekonstrujovano pid ceh virobnictva napivfabrikativ yakij dav mozhlivist zabezpechiti robochimi miscyami blizko 30 cholovik Pislya zanepadu silskogospodarskogo pidpriyemstva STOV Ros ta ogoloshennya jogo bankrutom silska rada ta osobisto yiyi Golova Volodimir Bublik zmusheni virishuvati problemi oformlennya majnovih payiv ta na bazi pustuyuchih primishen stvorennya novih pidpriyemstv z metoyu zabezpechennya robochimi miscyami zhiteliv sil ta popovnennya miscevogo byudzhetu Tak za aktivnogo spriyannya silskogo Golovi buli stvoreni pidpriyemstvo z virobnictva pinoblokiv p p Shven V V derevoobrobna majsternya p p Gerashenko S M ferma z viroshuvannya ovec p p Shevchenko R V ta na stadiyi oformlennya ceh z viroshuvannya dekorativnih roslin p p Oshijko Ye V cegelnij zavod direktor TOV Torgovij dim Magna Moskalenko P O U 2009 roci zapracyuvav ceh z virobnictva alternativnogo paliva briketi produkciya yakogo eksportuyetsya do Ispaniyi ta Portugaliyi Ce daye zmogu zabezpechiti robochimi miscyami blizko 50 cholovik Na teritoriyi sil ukladeno dogovori orendi na zemelni dilyanki simoma orendaryami yaki vchasno rozrahovuyutsya z orendodavcyami ta splachuyut podatok i orendnu platu do miscevogo byudzhetu U zv yazku z cim miscevij byudzhet Biryukivskoyi silskoyi radi u 2009 roci shomisyachno vikonuyetsya bilshe yak na 110 vidsotkiv V selah Biryuki ta Pugachivka pracyuyut chotiri pracivniki socialnoyi dopomogi yaki obslugovuyut 48 odinokih litnih gromadyan V budinku kulturi s Biryuki pracyuye hudozhnya samodiyalnist dramatichnij gurtok direktor budinku kulturi Tkachenko N M V silskij biblioteci pid kerivnictvom zaviduvachki silskoyi biblioteki Bublik Z G funkcionuye gurtok Umili ruki de diti liplyat z plastilinu rizni figurki stvoryuyut rizni aplikaciyi Pid kerivnictvom vchitelya Lisenka M V vzhe bagato rokiv diye gurtok Zelenogo turizmu yakij zajmaye prizovi miscya yak na rajonnih tak i na oblasnih zmagannyah V seli Biryuki ye diyucha futbolna komanda U 2009 roci vikonkom silskoyi radi provedeno osvitlennya vulic sil Biryuki ta Pugachivka ta vigotovlena proektna dokumentaciya na budivnictvo dorig z tverdim pokrittyam ta volejbolnogo majdanchika Silami molodi sela provedeno remont sportivnogo zalu de stvoreno volejbolni komandi i shodnya vidviduyut cej zaklad do 30 osib Za bagatorichnu sumlinnu pracyu osobistij vnesok u rozvitok miscevogo samovryaduvannya virishennya jogo problem pracivniki silskoyi radi neodnorazovo nagorodzhuvalis pochesnimi gramotami i cinnimi podarunkami yak na rajonnomu tak i oblasnomu rivni Uspih virishennya vsih pitan na seli zalezhit vid postijnoyi klopitkoyi roboti vikonkomu silskoyi radi deputatskogo aktivu pidpriyemciv riznoyi formi vlasnosti silskoyi gromadi rajderzhadministraciyi ta rajonnoyi radi Prizvisha korinnih zhitelivPrizvisha korinnih meshkanciv sela Biryuki pershi zgadki pro yaki zafiksovani na pochatku ta v seredini 17 stolittya ye Vitryak Gerashenko Dyachenko Kononec Kulenko Luchenko Musiyenko Nehaj Pashenko Rozputnij Rublenko Tishenko Yambur KlimenkoGenotip ta Fenotip korinnih meshkanciv selaVivchayuchi fenotip korinnih meshkanciv sil Biryuki ta Pugachivka antropologi pomitili cikavu detal u bagatoh selyan yaskravo pomitni risi harakterni dlya germanskih narodiv dashki verhnih povik blakitni ochi svitle hvilyaste volossya shirokuvata taliya u zhinok Vibirkova DNK ekspertiza pokazala prisutnist tak zvanogo genu vikinga u zhiteliv sela Biryuki De vzyalisya ci yaskravi oznaki germanskih narodiv u meshkanciv Nadrossya Vazhko skazati napevne ale yaksho vrahuvati sho na cih terenah vidbuvalisya boyi mizh ost gotami ta avtohtonami yaki zavershilisya peremogoyu pershih ta bilsh nizh 300 litnye yihnye panuvannya na teritoriyi ninishnoyi Ukrayini vklyuchno z Pivnichnim Prichornomoryam ta Krimom to vinikaye gipoteza pro podalshe oslov yanennya ost gotiv yaki z tih chi inshih prichin ne migruvali a zalishilisya ta asimilyuvali Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitkiros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 79 X 270 120 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019