Бета Малої Ведмедиці

Коха́б, Бе́та Мало́ї Ведме́диці (β Ursae Minoris, скорочено β UMi, Beta UMi, офіційна назва — Kochab) — найяскравіша зоря в основній частині астеризму Малого Воза, частині сузір'ї Малої Ведмедиці, трохи слабша, ніж Полярна — найяскравіша зоря Малої Ведмедиці. Кохаб перебуває на відстані 16 градусів від Полярної зорі і має видиму зоряну величину 2,08. Відстань від цієї зорі до Сонця, визначена за допомогою вимірювань паралакса, зроблених під час місії Hipparcos, складає 130,9 світлового року (40,1 парсек).

Кохаб

Фізичні характеристики
Маса	2,2 ± 0,3 M ☉ M☉
Ефективна температура	4030 K

Астрономи-любителі можуть використовувати Кохаб як точний орієнтир для вирівнювання екваторіального монтування: небесний північний полюс розташований на відстані 38 кутових хвилин від Полярної зорі, дуже близько до лінії, що з'єднує Полярну зорю з Кохабом.

Номенклатура

β Малої Ведмедиці (лат. Beta Ursae Minoris) — це позначення зорі за Баєром.

Зоря має традиційну назву Кохаб, яка з'явилася в епоху Відродження і має невизначене походження. Ця назва може може походити з араб. الكوكب‎, трансліт. al-kawkab або з івр. כוכב‎, трансліт. kōkhāv, які широко широко застосовуються для опису небесних тіл і можуть бути перекладені як «планета» або «зірка». Однак, імовірніше, назва походить від Alrucaba або Rucaba, назви, що застосовується до Тети Великої Ведмедиці. У 2016 році Міжнародний астрономічний союз організував робочу групу в справах імен зірок (IAU-WGSN) з метою каталогізувати й стандартизувати власні імена зірок. Перший бюлетень IAU-WGSN від липня 2016 року містив таблицю перших двох партій назв, затверджених IAU-WGSN, у тому й назву Кохаб для цієї зірки.

У китайській астрономії 北極 Běi Jí («Північний полюс») означає астеризм, що складається з Бети Малої Ведмедиці, Гамми Малої Ведмедиці, 5 Малої Ведмедиці, 4 Малої Ведмедиці та Σ 1694. Отже, сама китайська назва Бети Малої Ведмедиці —北極二 Běi Jí èr («Друга зірка Північного полюсу»), що представляє собою 帝 Dì («Імператора»).

Властивості

Кохаб є «червоним гігантом» спектрального класу K4 III. Він у 130 разів яскравіший за Сонце і у своїй еволюції досяг такого стану, коли зовнішня оболонка розширилася в 42 рази більше за радіус Сонця. Ця збільшена атмосфера випромінює в 390 разів більше світла зі своєї зовнішньої атмосфери, ніж Сонце, але через поверхню, більш ніж у 1700 разів більшу за площу поверхні Сонця, отже, при нижчій ефективній температурі 4030 К (Ефективна температура Сонця становить 5772 К) Цей відносно низький нагрів надає зірці типове світіння помаранчевого відтінку зірки K-типу.

Завдяки моделюванню цієї зірки на основі еволюційних шляхів масу цієї зірки можна оцінити як 2,2 ± 0,3 M ☉. Оцінка маси з використанням інтерферометричного виміряного радіуса цієї зірки та її спектроскопічної визначеної поверхні тяжіння дає 2,5 ± 0,9 M ☉. Відомо, що зірка зазнає періодичних коливань світності протягом приблизно 4,6 днів, причому астросейсмічні частоти суттєво залежать від маси зірки. Звідси досягається значно менша оцінка маси 1,3 ± 0,3 M ☉.

Примітки

1. Мала Ведмедиця // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 267. — .
2. Kunitzsch, P.; Smart, T. (2006). A Dictionary of Modern Star Names: A short guide to 254 star names and their derivations (вид. 2nd, revised). Sky Publishing. ISBN .
3. Geocentric Positions of Major Solar System Objects and Bright Stars. US Naval Observatory. Процитовано 6 серпня 2022.