Берне Бернів Берно рос Берное колишній хутір у Рогачівській волості Новоград Волинського повіту Волинської губернії та Т

Берне (Бернів, Берно, рос. Берное) — колишній хутір у Рогачівській волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії та Турівській сільській раді Баранівського і Довбишського (Мархлевського, Щорського) районів Волинської округи, Київської та Житомирської областей.

хутір Берне
Країна	Російська імперія УНР УРСР СРСР
Область	Волинська губернія Волинська округа Київська область Житомирська область
Район/міськрада	Новоград-Волинський повіт Баранівський район Довбишський район
Громада	Рогачівська волость Турівська сільська рада


Основні дані
Населення	56 (1923)
Зняте з обліку	до 1 жовтня 1941 року
Географічні дані
Географічні координати

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Берне.

Населення

Станом на 1906 рік в хуторі налічувалося 10 домогосподарств та 61 житель, у 1923 році — 56 осіб та 10 дворів.

Історія

У 1906 році — сільце Рогачівської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 41 версту, до волосного центру, містечка Рогачів, 21 версту. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Рогачеві. У 1911 році налічувалося 220 десятин землі.

У 1923 році хутір включено до складу новоствореної Турівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Баранівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. Розміщувався за 25 верст від районного центру, міст. Баранівка, та 3 версти від центру сільської ради, с. Турова. В складі сільської ради, 1 вересня 1925 року, включений до новоствореного Довбишського (згодом — Мархлевський) району, після його ліквідації, 17 жовтня 1935 року, повернутий до складу Баранівського району. 14 травня 1939 року, в складі сільради, переданий у підпорядкування новоствореного Щорського району Житомирської області.

Знятий з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року.

Примітки

(PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 134. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2021.
(PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 143. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.
Проф. Олександер Цинкаловський. (PDF) (українська) . Товариство «Волинь», Вінніпег, Канада. 1984. с. 92. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
(PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 200. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 21 грудня 2021.

Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Список-1] (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 134. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2021.

[Матеріали-2] (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 143. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 21 грудня 2021.

[3] Проф. Олександер Цинкаловський. (PDF) (українська) . Товариство «Волинь», Вінніпег, Канада. 1984. с. 92. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2022. Процитовано 19 січня 2022.

[Довідник-4] (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 200. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 21 грудня 2021.