Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бернгард Генріх Ромберг нім Bernhard Heinrich Romberg 12 або 13 листопада 1767 Дінклаґе 13 серпня 1841 Гамбург німецький

Бернгард Ромберг

Бернгард Ромберг

Бернгард Генріх Ромберг (нім. Bernhard Heinrich Romberg; 12 (або 13) листопада 1767, Дінклаґе, — 13 серпня 1841, Гамбург) — німецький віолончеліст-віртуоз, композитор, педагог, вважається засновником віолончельної школи в Німеччині, представник муз. династії Ромбергів.

Бернгард Ромберг
нім. Bernhard Heinrich Romberg
image
Основна інформація
Дата народження13 листопада 1767(1767-11-13)[1][2] або 12 листопада 1767(1767-11-12)[3][4][5]
Місце народженняДінклаге, Фехта, Німеччина[3][4]
Дата смерті13 серпня 1841(1841-08-13)[3][1][…](73 роки)
Місце смертіГамбург, Німецький союз[3][4]
ГромадянствоВелике герцогство Ольденбург
Професіїкомпозитор, музичний педагог, віолончеліст
Вчителіd і d
Відомі учніЮліюс Ріц
Інструментивіолончель
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Бернгард Ромберг народився 12(13) листопада в місті Дінклаге поблизу Мюнстера в музичній сім'ї. Його батько Антон Ромберг служив фаготистом в Мюнстері, а також володів грою на віолончелі, його дядько Герард Генріх Ромберг був кларнетистом і керівником капели. Брат Ромберга Антон грав на фаготі і скрипці, а сестра Анжеліка співала і грала на фортепіано. Сам Бернгард перші уроки музики отримав у свого батька, надалі його навчав німецький віолончеліст В. К. Шлік. За іншими даними його вчителем був також віденський віолончеліст Ф. К. Марто.

Вже у віці семи років Бернгард почав давати перші публічні виступи зі своїм двоюрідним кузеном , який пізніше буде відомим скрипалем.

Разом вони з великим успіхом гастролювали Європою, працювали в Мюнстерському придворному оркестрі, а в подальшому на запрошення кельнського курфюрста в Боннській капелі. В Бонні Бернгард познайомився з Л. ван Бетховеном, в складі з яким вони виконували фортепіанні тріо. Внаслідок вони зустрічалися не раз, а листи, написані Ромбергу Бетховеном на схилі його життя, говорять про усталені теплі дружні відносини між ними.

У 1793 році внаслідок підйому революційних настроїв в Кельнському курфюрстві капела була розпущена, а Бернгард з Андреасом були змушені переїхати і влаштуватися в Гамбурзі, де вони продовжили свою концертну і виконавську діяльність. Сам Бернгард став концертмейстером групи віолончелістів в театрі Шредера. Повертаючись з концертною поїздки Італією в 1796 році, вони затрималися у Відні, де познайомилися з Й. Гайдном, який дружньо сприяв їм.

1799 рік ознаменувався гастрольним туром Б. Ромберга Англією, Португалією та Іспанією, в якому він вперше розлучився з братом. А в 1800 він знову відвідав Париж, де за рівнем свого виконавства не поступалася місцевим віолончельним майстрам Дюпору і Ламару. На початку 1801 року Ромбергу запропонували посаду професора Паризької консерваторії, де він пропрацював недовгий час. Тут же були видані його перші чотири концерти для віолончелі.

З 1805 по 1819 року Ромберг був солістом Берлінської придворної капели, а також служив оперним диригентом. З 1807 року віолончеліст багато гастролював, відвідав не тільки Європу, але і Москву, де проживав кілька років, здійснюючи поїздки в Санкт-Петербург й інші міста Російської імперії.

Надалі Бернгард Ромберг оселився в Гамбурзі, де продовжив свою успішну концертну діяльність. Бувши багатою людиною, Бернгард Ромберг помер в Гамбурзі 13 серпня 1841 року.

Концертне життя

Відомий в першу чергу як віртуозний віолончеліст Ромберг багато гастролював протягом всього свого життя, об'їхав цілу Європу, «від Петербурга до Мадрида та від Лондона до Києва». Риси його виконавського стилю зазнавали впливу різних культур, з якими він взаємодіяв, а також відрізнялися «академічністю» на противагу поширеному в той час прагненню до поверхневої, надмірної віртуозності. Віртуозність Ромберга не була лише зовнішнім ефектом, а ґрунтувалася на міцній класичній техніці.

Гра Ромберга відрізнялася високою технічністю, м'яким тоном, елегантністю та міццю. Навіть у похилому віці рецензенти відзначали високий неперевершений рівень його гри. Дослідники відзначають, що за рівнем його виконавського мистецтва Ромберга можна порівняти з такими майстрами як Віотті, Шпор та Паганіні.

Педагогічна і композиторська діяльність

З 1801 по 1803 року Ромберг був професором Паризької консерваторії. Ним були написані ряд творів для педагогічного вжитку. На схилі років музикантом була складена віолончельна Школа, яка в як навчальний посібник була видана Паризькою консерваторією в 1839. У своїй Школі Ромберг агітував музикантів грою долучати слухача до високих почуттів, засуджував музикування заради порожнього проведення часу.

Серед його учнів — Л. П. Норблена , М. Вієльгорський, Ю. Шеплер, І. Прелль, А. Прес, Ю. Рітц.

Як композитор він був надзвичайно плідний. З творів Ромберга найбільше значення мають його 10 віолончельних концертів, які і досі вважаються зразковими у віолончельній літературі та являють педагогічний інтерес завдяки застосованій в них техніці інструменту. Він писав у різних жанрах, серед його творів опери, ораторії, симфонії, музика до драм, концерти, квартети, каприси, фантазії, полонези, збірки варіацій. За життя багато його твори з успіхом виконувалися на підмостках європейських театрів. Всі шість його опер були поставлені. Для творів Ромберга характерна строкатість, що є рисою «перехідної епохи».

Погляд сучасників

Знаменитий сучасник Ромберга, письменник — романтик Е. Т. А. Гофман так характеризував манеру виконання Ромберга: «Сповнена свободи гра, панування над інструментом, що призводить до того, що зникає будь-яка боротьба з цим механічним засобом вираження, а інструмент стає безпосереднім, вільним органом почуття ... Чималу роль при цьому відіграє і те, що Ромберг ніколи не має перед собою нот, і, сидячи перед слухачами, грає все напам'ять».

К. Л. Юнкер, почувши виконання музиканта в Маргентгеймі в 1791 році, відзначав його бездоганну інтонацію у виключно швидких темпах і глибоке, проникливе виконання Adagio.

Німецький музичний письменник в своїй рецензії 1807 року писав: «Ромберг визнаний усім музичним світом ... найдосконалішим з усіх сучасних віолончелістів ... Обрана авдиторія з часів Моцарта не була настільки захоплена ніяким іншим артистом, рівною мірою творами та грою...»

У 1822 році віденський кореспондент назвав Ромберга героєм всіх віолончелістів і королем всіх віртуозів.

Л. ван Бетховен високо оцінював виконавське обдарування музиканта.

Особисте життя

Бернгард Ромберг був одружений та мав у шлюбі двох дітей — сина Карла (1811-1897), який у подальшому в 1830-1840 рр. служив віолончелістом в оркестрі німецького оперного театру в Петербурзі та доньку Бернардину, яка стала співачкою.

Список творів

  • Концерт для віолончелі з оркестром №1 Сі-бемоль мажор
  • Концерт для віолончелі з оркестром №2 Ре мажор
  • Концерт для віолончелі з оркестром № 3 Соль мажор
  • Концерт для віолончелі з оркестром № 4 мі мінор
  • Концерт для віолончелі з оркестром № 5 фа-дієз мінор
  • Концерт для віолончелі з оркестром № 6 Фа мажор
  • Концерт для віолончелі з оркестром № 7 До мажор
  • Концерт для віолончелі з оркестром № 8 Ля мажор
  • Концерт для віолончелі з оркестром № 9 сі мінор
  • Концерт для віолончелі з оркестром № 10
  • Сонати для віолончелі та фортепіано:
  • №1 соната мі мінор
  • №2 соната Соль мажор
  • №3 соната Сі бемоль мажор
  • Варіації мі мажор, для віолончелі та фортепіано
  • Souvenir de Vienne для віолончелі та фортепіано (оригінал з оркестром)
  • Тема з варіаціями для віолончелі та фортепіано
  • Речитатив і арія Сі-бемоль мажор для віолончелі з оркестром
  • Варіації ля мінор, для віолончелі з оркестром
  • Le Rêve, фентазійна п'єса для віолончелі та струнного квартету
  • Концертіно мі мінор для віолончелі з оркестром
  • Капричіо на польські мелодії і танці для віолончелі
  • Інтродукція та Полонез для віолончелі та фортепіано
  • Тема з варіаціями і рондо для віолончелі та фортепіано
  • Варіації ля мінор для віолончелі з оркестром
  • Airs Russes для віолончелі з оркестром
  • Концерт для флейти та оркестру сі мінор
  • Два дуети для 2 віолончелей
  • Три квінтети для флейти, скрипки, 2 альта і віолончелі
  • 6 Morceaux Élégants для віолончелі та фортепіано
  • Подвійний концерт, для скрипки, віолончелі та оркестру
  • Дивертисмент на австрійські мелодії, для віолончелі та фортепіано
  • Етюди для віолончелі, три зошити
  • Струнний квартет № 1 Мі-бемоль мажор
  • Струнний квартет № 2 Сі-бемоль мажор
  • Струнний квартет № 3 Ре мажор
  • Струнний квартет № 4
  • Струнний квартет № 5 соль мінор
  • Струнний квартет № 6 до мінор
  • Струнний квартет №7 Соль мажор
  • Струнний квартет № 8 ля мажор
  • Струнний квартет № 9 ре мінор
  • Струнний квартет № 10 ля мінор
  • Струнний квартет № 11 мі мажор
  • Дивертисмент на вестфальські теми для віолончелі та струнного квартету
  • Фантазія на норвезькі мелодії ре мінор для віолончелі та фортепіано
  • Попурі для віолончелі та струнного квартету
  • Три сонати для віолончелі (скрипки) та арфи (фортепіано)
  • Grand Trio фа мажор для струнного тріо
  • Три дуети для двох віолончелей (або для скрипки і віолончелі)
  • Варіації і Рондо мі-бемоль мажор для арфи (або фортепіано) і струнного тріо
  • Варіації на теми двох російських арій ре мінор для віолончелі та струнних
  • Дивертисмент на фінську і шведську теми для флейти із супроводом двох скрипок, альта і віолончелі
  • Капричіо на шведські національні мелодії для віолончелі та фортепіано
  • La belle Bergère: П'єса для віолончелі з фортепіано
  • Велика фантазія для віолончелі та струнного квартету (або фортепіано)
  • Концертіно ля мажор, для 2-х віолончелей з оркестром
  • Увертюра для оркестру
  • Трагічна симфонія
  • Симфонія ре мажор (1830)
  • Grosse Kinder Symphonie До мажор
  • Опера "Улісс та Цірцея"
  • Опера "Берлін"
  • Опера "1807"

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Grove Music Online — OUP.
    d:Track:Q30532476d:Track:Q217595
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118749595 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. MGG Online — Bärenreiter-Verlag, 2016.
    d:Track:Q659697d:Track:Q112109621
  6. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  7. Гинзбург Л.С. История виолончельного искусства. Кн. 4-я. — Москва : Музыка, 1978. — 407 с.
  8. Раабен Л. Жизнь замечательных скрипачей и виолончелистов. — Москва : Музыка, 1969. — 249 с.
  9. . Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  10. Kurt Stephenson. . Oxford music online. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 16 червня 2020.

Література

  • Соловьёв Н. Ф. Ромберг, Бернард // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Berngard Genrih Romberg nim Bernhard Heinrich Romberg 12 abo 13 listopada 1767 Dinklage 13 serpnya 1841 Gamburg nimeckij violonchelist virtuoz kompozitor pedagog vvazhayetsya zasnovnikom violonchelnoyi shkoli v Nimechchini predstavnik muz dinastiyi Rombergiv Berngard Rombergnim Bernhard Heinrich RombergOsnovna informaciyaData narodzhennya13 listopada 1767 1767 11 13 1 2 abo 12 listopada 1767 1767 11 12 3 4 5 Misce narodzhennyaDinklage Fehta Nimechchina 3 4 Data smerti13 serpnya 1841 1841 08 13 3 1 73 roki Misce smertiGamburg Nimeckij soyuz 3 4 GromadyanstvoVelike gercogstvo OldenburgProfesiyikompozitor muzichnij pedagog violonchelistVchitelid i dVidomi uchniYuliyus RicInstrumentiviolonchel Fajli u VikishovishiBiografiyaBerngard Romberg narodivsya 12 13 listopada v misti Dinklage poblizu Myunstera v muzichnij sim yi Jogo batko Anton Romberg sluzhiv fagotistom v Myunsteri a takozh volodiv groyu na violoncheli jogo dyadko Gerard Genrih Romberg buv klarnetistom i kerivnikom kapeli Brat Romberga Anton grav na fagoti i skripci a sestra Anzhelika spivala i grala na fortepiano Sam Berngard pershi uroki muziki otrimav u svogo batka nadali jogo navchav nimeckij violonchelist V K Shlik Za inshimi danimi jogo vchitelem buv takozh videnskij violonchelist F K Marto Vzhe u vici semi rokiv Berngard pochav davati pershi publichni vistupi zi svoyim dvoyuridnim kuzenom yakij piznishe bude vidomim skripalem Razom voni z velikim uspihom gastrolyuvali Yevropoyu pracyuvali v Myunsterskomu pridvornomu orkestri a v podalshomu na zaproshennya kelnskogo kurfyursta v Bonnskij kapeli V Bonni Berngard poznajomivsya z L van Bethovenom v skladi z yakim voni vikonuvali fortepianni trio Vnaslidok voni zustrichalisya ne raz a listi napisani Rombergu Bethovenom na shili jogo zhittya govoryat pro ustaleni tepli druzhni vidnosini mizh nimi U 1793 roci vnaslidok pidjomu revolyucijnih nastroyiv v Kelnskomu kurfyurstvi kapela bula rozpushena a Berngard z Andreasom buli zmusheni pereyihati i vlashtuvatisya v Gamburzi de voni prodovzhili svoyu koncertnu i vikonavsku diyalnist Sam Berngard stav koncertmejsterom grupi violonchelistiv v teatri Shredera Povertayuchis z koncertnoyu poyizdki Italiyeyu v 1796 roci voni zatrimalisya u Vidni de poznajomilisya z J Gajdnom yakij druzhno spriyav yim 1799 rik oznamenuvavsya gastrolnim turom B Romberga Angliyeyu Portugaliyeyu ta Ispaniyeyu v yakomu vin vpershe rozluchivsya z bratom A v 1800 vin znovu vidvidav Parizh de za rivnem svogo vikonavstva ne postupalasya miscevim violonchelnim majstram Dyuporu i Lamaru Na pochatku 1801 roku Rombergu zaproponuvali posadu profesora Parizkoyi konservatoriyi de vin propracyuvav nedovgij chas Tut zhe buli vidani jogo pershi chotiri koncerti dlya violoncheli Z 1805 po 1819 roku Romberg buv solistom Berlinskoyi pridvornoyi kapeli a takozh sluzhiv opernim dirigentom Z 1807 roku violonchelist bagato gastrolyuvav vidvidav ne tilki Yevropu ale i Moskvu de prozhivav kilka rokiv zdijsnyuyuchi poyizdki v Sankt Peterburg j inshi mista Rosijskoyi imperiyi Nadali Berngard Romberg oselivsya v Gamburzi de prodovzhiv svoyu uspishnu koncertnu diyalnist Buvshi bagatoyu lyudinoyu Berngard Romberg pomer v Gamburzi 13 serpnya 1841 roku Koncertne zhittyaVidomij v pershu chergu yak virtuoznij violonchelist Romberg bagato gastrolyuvav protyagom vsogo svogo zhittya ob yihav cilu Yevropu vid Peterburga do Madrida ta vid Londona do Kiyeva Risi jogo vikonavskogo stilyu zaznavali vplivu riznih kultur z yakimi vin vzayemodiyav a takozh vidriznyalisya akademichnistyu na protivagu poshirenomu v toj chas pragnennyu do poverhnevoyi nadmirnoyi virtuoznosti Virtuoznist Romberga ne bula lishe zovnishnim efektom a gruntuvalasya na micnij klasichnij tehnici Gra Romberga vidriznyalasya visokoyu tehnichnistyu m yakim tonom elegantnistyu ta miccyu Navit u pohilomu vici recenzenti vidznachali visokij neperevershenij riven jogo gri Doslidniki vidznachayut sho za rivnem jogo vikonavskogo mistectva Romberga mozhna porivnyati z takimi majstrami yak Viotti Shpor ta Paganini Pedagogichna i kompozitorska diyalnistZ 1801 po 1803 roku Romberg buv profesorom Parizkoyi konservatoriyi Nim buli napisani ryad tvoriv dlya pedagogichnogo vzhitku Na shili rokiv muzikantom bula skladena violonchelna Shkola yaka v yak navchalnij posibnik bula vidana Parizkoyu konservatoriyeyu v 1839 U svoyij Shkoli Romberg agituvav muzikantiv groyu doluchati sluhacha do visokih pochuttiv zasudzhuvav muzikuvannya zaradi porozhnogo provedennya chasu Sered jogo uchniv L P Norblena M Viyelgorskij Yu Shepler I Prell A Pres Yu Ritc Yak kompozitor vin buv nadzvichajno plidnij Z tvoriv Romberga najbilshe znachennya mayut jogo 10 violonchelnih koncertiv yaki i dosi vvazhayutsya zrazkovimi u violonchelnij literaturi ta yavlyayut pedagogichnij interes zavdyaki zastosovanij v nih tehnici instrumentu Vin pisav u riznih zhanrah sered jogo tvoriv operi oratoriyi simfoniyi muzika do dram koncerti kvarteti kaprisi fantaziyi polonezi zbirki variacij Za zhittya bagato jogo tvori z uspihom vikonuvalisya na pidmostkah yevropejskih teatriv Vsi shist jogo oper buli postavleni Dlya tvoriv Romberga harakterna strokatist sho ye risoyu perehidnoyi epohi Poglyad suchasnikivZnamenitij suchasnik Romberga pismennik romantik E T A Gofman tak harakterizuvav maneru vikonannya Romberga Spovnena svobodi gra panuvannya nad instrumentom sho prizvodit do togo sho znikaye bud yaka borotba z cim mehanichnim zasobom virazhennya a instrument staye bezposerednim vilnim organom pochuttya Chimalu rol pri comu vidigraye i te sho Romberg nikoli ne maye pered soboyu not i sidyachi pered sluhachami graye vse napam yat K L Yunker pochuvshi vikonannya muzikanta v Margentgejmi v 1791 roci vidznachav jogo bezdogannu intonaciyu u viklyuchno shvidkih tempah i gliboke proniklive vikonannya Adagio Nimeckij muzichnij pismennik v svoyij recenziyi 1807 roku pisav Romberg viznanij usim muzichnim svitom najdoskonalishim z usih suchasnih violonchelistiv Obrana avditoriya z chasiv Mocarta ne bula nastilki zahoplena niyakim inshim artistom rivnoyu miroyu tvorami ta groyu U 1822 roci videnskij korespondent nazvav Romberga geroyem vsih violonchelistiv i korolem vsih virtuoziv L van Bethoven visoko ocinyuvav vikonavske obdaruvannya muzikanta Osobiste zhittyaBerngard Romberg buv odruzhenij ta mav u shlyubi dvoh ditej sina Karla 1811 1897 yakij u podalshomu v 1830 1840 rr sluzhiv violonchelistom v orkestri nimeckogo opernogo teatru v Peterburzi ta donku Bernardinu yaka stala spivachkoyu Spisok tvorivKoncert dlya violoncheli z orkestrom 1 Si bemol mazhor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 2 Re mazhor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 3 Sol mazhor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 4 mi minor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 5 fa diyez minor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 6 Fa mazhor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 7 Do mazhor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 8 Lya mazhor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 9 si minor Koncert dlya violoncheli z orkestrom 10 Sonati dlya violoncheli ta fortepiano 1 sonata mi minor 2 sonata Sol mazhor 3 sonata Si bemol mazhor Variaciyi mi mazhor dlya violoncheli ta fortepiano Souvenir de Vienne dlya violoncheli ta fortepiano original z orkestrom Tema z variaciyami dlya violoncheli ta fortepiano Rechitativ i ariya Si bemol mazhor dlya violoncheli z orkestrom Variaciyi lya minor dlya violoncheli z orkestrom Le Reve fentazijna p yesa dlya violoncheli ta strunnogo kvartetu Koncertino mi minor dlya violoncheli z orkestrom Kaprichio na polski melodiyi i tanci dlya violoncheli Introdukciya ta Polonez dlya violoncheli ta fortepiano Tema z variaciyami i rondo dlya violoncheli ta fortepiano Variaciyi lya minor dlya violoncheli z orkestrom Airs Russes dlya violoncheli z orkestrom Koncert dlya flejti ta orkestru si minor Dva dueti dlya 2 violonchelej Tri kvinteti dlya flejti skripki 2 alta i violoncheli 6 Morceaux Elegants dlya violoncheli ta fortepiano Podvijnij koncert dlya skripki violoncheli ta orkestru Divertisment na avstrijski melodiyi dlya violoncheli ta fortepiano Etyudi dlya violoncheli tri zoshiti Strunnij kvartet 1 Mi bemol mazhor Strunnij kvartet 2 Si bemol mazhor Strunnij kvartet 3 Re mazhor Strunnij kvartet 4 Strunnij kvartet 5 sol minor Strunnij kvartet 6 do minor Strunnij kvartet 7 Sol mazhor Strunnij kvartet 8 lya mazhor Strunnij kvartet 9 re minor Strunnij kvartet 10 lya minor Strunnij kvartet 11 mi mazhor Divertisment na vestfalski temi dlya violoncheli ta strunnogo kvartetu Fantaziya na norvezki melodiyi re minor dlya violoncheli ta fortepiano Popuri dlya violoncheli ta strunnogo kvartetu Tri sonati dlya violoncheli skripki ta arfi fortepiano Grand Trio fa mazhor dlya strunnogo trio Tri dueti dlya dvoh violonchelej abo dlya skripki i violoncheli Variaciyi i Rondo mi bemol mazhor dlya arfi abo fortepiano i strunnogo trio Variaciyi na temi dvoh rosijskih arij re minor dlya violoncheli ta strunnih Divertisment na finsku i shvedsku temi dlya flejti iz suprovodom dvoh skripok alta i violoncheli Kaprichio na shvedski nacionalni melodiyi dlya violoncheli ta fortepiano La belle Bergere P yesa dlya violoncheli z fortepiano Velika fantaziya dlya violoncheli ta strunnogo kvartetu abo fortepiano Koncertino lya mazhor dlya 2 h violonchelej z orkestrom Uvertyura dlya orkestru Tragichna simfoniya Simfoniya re mazhor 1830 Grosse Kinder Symphonie Do mazhor Opera Uliss ta Circeya Opera Berlin Opera 1807 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Grove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 Deutsche Nationalbibliothek Record 118749595 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 MGG Online Barenreiter Verlag 2016 d Track Q659697d Track Q112109621 SNAC 2010 d Track Q29861311 Ginzburg L S Istoriya violonchelnogo iskusstva Kn 4 ya Moskva Muzyka 1978 407 s Raaben L Zhizn zamechatelnyh skripachej i violonchelistov Moskva Muzyka 1969 249 s Bolshaya rossijskaya enciklopediya Arhiv originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 16 chervnya 2020 Kurt Stephenson Oxford music online Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 16 chervnya 2020 LiteraturaSolovyov N F Romberg Bernard Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 PosilannyaRomberg Berngard Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 538 Vilni noti avtorstva Berngard Romberg na sajti International Music Score Library Project IMSLP Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ