Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Березовору́дський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Лубенського району Полтавської області, біля сіл Леляки і Кейбалівка.
 | |
| 50°19′00″ пн. ш. 32°15′01″ сх. д. / 50.3167504000277716614° пн. ш. 32.250344800027775705° сх. д.Координати: 50°19′00″ пн. ш. 32°15′01″ сх. д. / 50.3167504000277716614° пн. ш. 32.250344800027775705° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаПолтавська область, Лубенський район, с. Березова Рудка |
| Найближче місто | Пирятин |
| Площа | 45 га |
| Засновано | 1972 р. |
| Оператор | Березоворудський державний аграрний технікум |
| Статус: | пам'ятка архітектури національного значення України |
 | |
  Березоворудський парк (Полтавська область) | |
 Березоворудський парк у Вікісховищі | |
Статус присвоєно згідно з Постановою колегії Держкомприроди УРСР від 26 липня 1972 року № 22, та підтверджено Постановою РМ УРСР № 311 від 22 липня 1983 року. Перебуває у віданні: Березоворудський державний аграрний технікум.
Загальні дані та історія
Територія парку розташована у західній частині Пирятинського району, у приполіській частині Полтавської рівнини (Лівобережного Придніпров'я). Займає ділянки природного ландшафту — схил до заплави річки Перевод, заплавні луки та прибережно-водну смугу. Наявність природного водостоку сприяла насадженню різноманітних деревних порід та плодових культур.
Тут зростає понад 40 видів дерев та чагарників, дуб віком 600 років, під яким, за переказами, любив відпочивати Т. Г. Шевченко під час неодноразового перебування у Березовій Рудці. Майже на 25 га посаджено яблуневий сад. Є невеликий став, на ньому — два штучні острівки, засаджені плакучими вербами.
Садиба і парк засновані в другій половині XVIII століття. Вони належали поміщикам Закревським. У 1843 та 1845–1846 роках тут бував Т. Г. Шевченко. У він зустрічався з селянами-кріпаками. Особливо заприятелював Тарас Григорович з молодшим Закревським — Віктором, а між поетом і дружиною поміщика Ганною виникло палке почуття. Збереглися портрети поміщика і його дружини олівцем та олійною фарбою, які виконав Шевченко. Вони зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Розповідають, що найбільше полюбляв Тарас Шевченко липову алею, де була альтанка. Бував у Березовій Рудці і Євген Павлович Гребінка.
Основу планування парку складають дві перпендикулярні осі. Перша направлена від центрального входу до парадного двору, через палац і далі, по головній алеї парку. Друга прокладена від парадного двору на господарську зону, де розміщені будівлі служби, майстерні, склади. Від старого парку збереглися двоповерховий палац, два одноповерхових флігелі, альтанка, ставок (площа близько 1 га) з двома острівцями, система алей, які перетинають паркові насадження і поділяють на квартали плодові сади.
Флора
Історичну та естетичну цінність парку визначають штучні насадження деревних та чагарникових порід, започатковані ще наприкінці XVIII — протягом XIX століть. Проте наукове значення цієї території підсилює наявність ділянок природної рослинності, що збереглася по терасах річки Перевод і представлена різноманітними ценозами. До схилів правого корінного берега річки приурочений масив широколистяного лісу — типової діброви з повноцінним деревним, чагарниковим та трав'янистим складом рослин. Тут зростають природні компоненти діброви — дуб звичайний, його супутники — липа серцелиста, клен гостролистий, клен польовий. В чагарниковому ярусі трапляється ліщина звичайна, бруслина бородавчаста та європейська, бирючина звичайна. У трав'янистому ярусі чимало типових лісових рослин — розхідник звичайний, зірочник лісовий, тонконіг дібровний, медунка темна. Навесні тут розвівається килим з первоцвітів — проліски сибірської та дволистої (охороняється в Полтавській області), анемона жовтецева, ряст ущільнений та порожнистий (регіонально рідкісний). На заплавних луках відмічено багате різнотрав'я, в складі якого домінують види бобових (конюшина, люцерна, лядвенець, горошок), ранників (, вероніка, льонок), айстрових (волошка лучна, стенактис однорічний, деревій звичайний).
У сучасній дендрофлорі парку нараховується близько 50, переважно аборигенних, видів деревних і кущових рослин. На окремих ділянках переважають ясен високий зі значною участю клена гостролистого та декількох видів в'язів (7 видів). Найцікавішим є екземпляр гірського в'язу, які поширені в Середземномор'ї, в малій Азії. В'яз гладенький — вид природної флори. На окремі ділянці є насадження сосни звичайної. Прикрасою парку є алея берез (повислої та пухнастої). У різних частинах парку є вікові дерева дуба звичайного, з них найстаріший за віком (понад 200 років) дуб Шевченків. Найдавнішими за віком є насадження дерев гіркокаштану звичайного, родом із Греції, які утворюють ряд алей.
Різні ділянки парку прикрашають чагарники місцевої флори (черемха звичайна, бирючина звичайна, калина звичайна) та з інших місцевостей (жимолость татарська, спірея японська, айва японська, скумпія звичайна, форзиція). В зниженій частині заплави (в бік до русла р. Перевод) група дерев верби білої.
Навпроти навчального корпусу і на колекційно-дослідному полі технікуму створені невеличкі ділянки, на яких ростуть екзоти: катальпа, липа крупнолиста, ясен пенсильванський, бархат амурський, яблуня Нездвецького (вид, занесений до «Червоної книги СРСР»).
Значну частину території парку (понад 20 га) займають плодові сади, основу яких складає колекція різноманітних сортів яблунь: пармен зимовий золотий, джонатан, кальвіль сніговий, ренета Симиренка, макінтош, антонівка звичайна, путивка осіння та інші.
Фауна
На території заказника можна зустріти 150 видів наземних хребетних. Серед них відмічено 3 види, занесені до Червоної книги України (далі ЧКУ), 1 вид, занесений до Європейського червоного списку (далі ЄЧС) та 2 регіонально рідкісних (далі РР).
У парку трапляється 108 видів птахів. Це становить 35 % від загальної кількості видів птахів, будь-коли зафіксованих на території Полтавської області. Серед них відмічено 7 видів, занесених до Червоної книги України, 1 вид, занесений до європейського червоного списку та 11 регіонально рідкісних. У гніздовий період на території заказника виявлено 106 видів, в тому числі у складі гніздуючих видів відмічений деркач (ЄЧС). Відмічається збільшення видового різноманіття птахів під час весняної та осінньої міграцій.
Відмічено 19 видів ссавців, що становить 28,8 % від загальної кількості видів звірів Полтавської області. Серед них відмічено 1 вид, занесений до Червоної книги України.
Плазунів відмічено 3 із 11 видів Полтавщини. Вони входять до складу лише 2 фауністичних комплексів: 2 до прибережно-водного — черепаха болотна та вуж звичайний і 1 до лучно-степового — ящірка прудка. Земноводних відмічено 8 із 10 видів Полтавщини. Хоча всі амфібії в період розмноження пов'язані з водним середовищем, справжніми водно-болотними формами, які входять до прибережно-водного фауністичного комплексу, серед земноводних є тільки 2 — джерелянка червоночерева та жаба озерна. Крім того одну з батьківських форм, а саме — жабу ставкову, знайти досі не вдалося. До лучно-степового комплексу входить лише ропуха зелена. Найбільше амфібій представлено у деревно-чагарниковому фауністичному комплексі — 5 видів: квакша звичайна, жаба гостроморда та тритони — гребінчастий і звичайний. Часничниця звичайна може входити до деревно-чагарникового, луко-степового та синантропного комплексів.
«Березоворудський парк» — один із чотирьох на Полтавщині парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значеннямає. Він має цінне наукове, історичне та естетичне значення, використовується в навчально-виховних заходах для студентів, школярів, екскурсантів.
Галерея
-
![image]()
Туєва алея -
![image]()
Водойма біля парку -
![image]()
Вхід до парку.2016 рік -
![image]()
Під кронами дерев
Примітки
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978., т.1
Джерела
- Полтавщина : Енцикл. довід.. За ред. А.В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .
- 'Я. І. Давиденко. Хомутецький парк // Мальовнича Полтавщина: Путівник по заповідниках і пам'ятках природи. — Харків : Прапор, 1982. — С. 36-39.
- Природно-заповідний фонд Полтавщини [ 9 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berezovoru dskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti bilya sil Lelyaki i Kejbalivka Berezovorudskij park50 19 00 pn sh 32 15 01 sh d 50 3167504000277716614 pn sh 32 250344800027775705 sh d 50 3167504000277716614 32 250344800027775705 Koordinati 50 19 00 pn sh 32 15 01 sh d 50 3167504000277716614 pn sh 32 250344800027775705 sh d 50 3167504000277716614 32 250344800027775705Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Poltavska oblast Lubenskij rajon s Berezova RudkaNajblizhche mistoPiryatinPlosha45 gaZasnovano1972 r OperatorBerezovorudskij derzhavnij agrarnij tehnikumStatus pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniBerezovorudskij park Poltavska oblast Berezovorudskij park u Vikishovishi Status prisvoyeno zgidno z Postanovoyu kolegiyi Derzhkomprirodi URSR vid 26 lipnya 1972 roku 22 ta pidtverdzheno Postanovoyu RM URSR 311 vid 22 lipnya 1983 roku Perebuvaye u vidanni Berezovorudskij derzhavnij agrarnij tehnikum Zagalni dani ta istoriyaTeritoriya parku roztashovana u zahidnij chastini Piryatinskogo rajonu u pripoliskij chastini Poltavskoyi rivnini Livoberezhnogo Pridniprov ya Zajmaye dilyanki prirodnogo landshaftu shil do zaplavi richki Perevod zaplavni luki ta priberezhno vodnu smugu Nayavnist prirodnogo vodostoku spriyala nasadzhennyu riznomanitnih derevnih porid ta plodovih kultur Tut zrostaye ponad 40 vidiv derev ta chagarnikiv dub vikom 600 rokiv pid yakim za perekazami lyubiv vidpochivati T G Shevchenko pid chas neodnorazovogo perebuvannya u Berezovij Rudci Majzhe na 25 ga posadzheno yablunevij sad Ye nevelikij stav na nomu dva shtuchni ostrivki zasadzheni plakuchimi verbami Palac Zakrevskih u Berezovorudskomu parku Sadiba i park zasnovani v drugij polovini XVIII stolittya Voni nalezhali pomishikam Zakrevskim U 1843 ta 1845 1846 rokah tut buvav T G Shevchenko U vin zustrichavsya z selyanami kripakami Osoblivo zapriyatelyuvav Taras Grigorovich z molodshim Zakrevskim Viktorom a mizh poetom i druzhinoyu pomishika Gannoyu viniklo palke pochuttya Zbereglisya portreti pomishika i jogo druzhini olivcem ta olijnoyu farboyu yaki vikonav Shevchenko Voni zberigayutsya v Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka v Kiyevi Rozpovidayut sho najbilshe polyublyav Taras Shevchenko lipovu aleyu de bula altanka Buvav u Berezovij Rudci i Yevgen Pavlovich Grebinka Osnovu planuvannya parku skladayut dvi perpendikulyarni osi Persha napravlena vid centralnogo vhodu do paradnogo dvoru cherez palac i dali po golovnij aleyi parku Druga prokladena vid paradnogo dvoru na gospodarsku zonu de rozmisheni budivli sluzhbi majsterni skladi Vid starogo parku zbereglisya dvopoverhovij palac dva odnopoverhovih fligeli altanka stavok plosha blizko 1 ga z dvoma ostrivcyami sistema alej yaki peretinayut parkovi nasadzhennya i podilyayut na kvartali plodovi sadi FloraIstorichnu ta estetichnu cinnist parku viznachayut shtuchni nasadzhennya derevnih ta chagarnikovih porid zapochatkovani she naprikinci XVIII protyagom XIX stolit Prote naukove znachennya ciyeyi teritoriyi pidsilyuye nayavnist dilyanok prirodnoyi roslinnosti sho zbereglasya po terasah richki Perevod i predstavlena riznomanitnimi cenozami Do shiliv pravogo korinnogo berega richki priurochenij masiv shirokolistyanogo lisu tipovoyi dibrovi z povnocinnim derevnim chagarnikovim ta trav yanistim skladom roslin Tut zrostayut prirodni komponenti dibrovi dub zvichajnij jogo suputniki lipa sercelista klen gostrolistij klen polovij V chagarnikovomu yarusi traplyayetsya lishina zvichajna bruslina borodavchasta ta yevropejska biryuchina zvichajna U trav yanistomu yarusi chimalo tipovih lisovih roslin rozhidnik zvichajnij zirochnik lisovij tonkonig dibrovnij medunka temna Navesni tut rozvivayetsya kilim z pervocvitiv proliski sibirskoyi ta dvolistoyi ohoronyayetsya v Poltavskij oblasti anemona zhovteceva ryast ushilnenij ta porozhnistij regionalno ridkisnij Na zaplavnih lukah vidmicheno bagate riznotrav ya v skladi yakogo dominuyut vidi bobovih konyushina lyucerna lyadvenec goroshok rannikiv veronika lonok ajstrovih voloshka luchna stenaktis odnorichnij derevij zvichajnij U suchasnij dendroflori parku narahovuyetsya blizko 50 perevazhno aborigennih vidiv derevnih i kushovih roslin Na okremih dilyankah perevazhayut yasen visokij zi znachnoyu uchastyu klena gostrolistogo ta dekilkoh vidiv v yaziv 7 vidiv Najcikavishim ye ekzemplyar girskogo v yazu yaki poshireni v Seredzemnomor yi v malij Aziyi V yaz gladenkij vid prirodnoyi flori Na okremi dilyanci ye nasadzhennya sosni zvichajnoyi Prikrasoyu parku ye aleya berez povisloyi ta puhnastoyi U riznih chastinah parku ye vikovi dereva duba zvichajnogo z nih najstarishij za vikom ponad 200 rokiv dub Shevchenkiv Najdavnishimi za vikom ye nasadzhennya derev girkokashtanu zvichajnogo rodom iz Greciyi yaki utvoryuyut ryad alej Rizni dilyanki parku prikrashayut chagarniki miscevoyi flori cheremha zvichajna biryuchina zvichajna kalina zvichajna ta z inshih miscevostej zhimolost tatarska spireya yaponska ajva yaponska skumpiya zvichajna forziciya V znizhenij chastini zaplavi v bik do rusla r Perevod grupa derev verbi biloyi Navproti navchalnogo korpusu i na kolekcijno doslidnomu poli tehnikumu stvoreni nevelichki dilyanki na yakih rostut ekzoti katalpa lipa krupnolista yasen pensilvanskij barhat amurskij yablunya Nezdveckogo vid zanesenij do Chervonoyi knigi SRSR Znachnu chastinu teritoriyi parku ponad 20 ga zajmayut plodovi sadi osnovu yakih skladaye kolekciya riznomanitnih sortiv yablun parmen zimovij zolotij dzhonatan kalvil snigovij reneta Simirenka makintosh antonivka zvichajna putivka osinnya ta inshi FaunaNa teritoriyi zakaznika mozhna zustriti 150 vidiv nazemnih hrebetnih Sered nih vidmicheno 3 vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini dali ChKU 1 vid zanesenij do Yevropejskogo chervonogo spisku dali YeChS ta 2 regionalno ridkisnih dali RR U parku traplyayetsya 108 vidiv ptahiv Ce stanovit 35 vid zagalnoyi kilkosti vidiv ptahiv bud koli zafiksovanih na teritoriyi Poltavskoyi oblasti Sered nih vidmicheno 7 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 1 vid zanesenij do yevropejskogo chervonogo spisku ta 11 regionalno ridkisnih U gnizdovij period na teritoriyi zakaznika viyavleno 106 vidiv v tomu chisli u skladi gnizduyuchih vidiv vidmichenij derkach YeChS Vidmichayetsya zbilshennya vidovogo riznomanittya ptahiv pid chas vesnyanoyi ta osinnoyi migracij Vidmicheno 19 vidiv ssavciv sho stanovit 28 8 vid zagalnoyi kilkosti vidiv zviriv Poltavskoyi oblasti Sered nih vidmicheno 1 vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Plazuniv vidmicheno 3 iz 11 vidiv Poltavshini Voni vhodyat do skladu lishe 2 faunistichnih kompleksiv 2 do priberezhno vodnogo cherepaha bolotna ta vuzh zvichajnij i 1 do luchno stepovogo yashirka prudka Zemnovodnih vidmicheno 8 iz 10 vidiv Poltavshini Hocha vsi amfibiyi v period rozmnozhennya pov yazani z vodnim seredovishem spravzhnimi vodno bolotnimi formami yaki vhodyat do priberezhno vodnogo faunistichnogo kompleksu sered zemnovodnih ye tilki 2 dzherelyanka chervonochereva ta zhaba ozerna Krim togo odnu z batkivskih form a same zhabu stavkovu znajti dosi ne vdalosya Do luchno stepovogo kompleksu vhodit lishe ropuha zelena Najbilshe amfibij predstavleno u derevno chagarnikovomu faunistichnomu kompleksi 5 vidiv kvaksha zvichajna zhaba gostromorda ta tritoni grebinchastij i zvichajnij Chasnichnicya zvichajna mozhe vhoditi do derevno chagarnikovogo luko stepovogo ta sinantropnogo kompleksiv Berezovorudskij park odin iz chotiroh na Poltavshini parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennyamaye Vin maye cinne naukove istorichne ta estetichne znachennya vikoristovuyetsya v navchalno vihovnih zahodah dlya studentiv shkolyariv ekskursantiv GalereyaTuyeva aleya Vodojma bilya parku Vhid do parku 2016 rik Pid kronami derevPrimitkiShevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 t 1DzherelaPortal Sadi i parki Poltavshina Encikl dovid Za red A V Kudrickogo K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 Ya I Davidenko Homuteckij park Malovnicha Poltavshina Putivnik po zapovidnikah i pam yatkah prirodi Harkiv Prapor 1982 S 36 39 Prirodno zapovidnij fond Poltavshini 9 zhovtnya 2007 u Wayback Machine