Береза нка село в Україні у Киселівській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області Населення станови

51°33′08″ пн. ш. 31°26′18″ сх. д. / 51.55222° пн. ш. 31.43833° сх. д.Координати: 51°33′08″ пн. ш. 31°26′18″ сх. д. / 51.55222° пн. ш. 31.43833° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

112 м

Водойми

річка Замглай, 4 озера

Місцева влада

Адреса ради

15530, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Киселівка, вул. Молодіжна, буд. 10

Карта

Березанка

Березанка

Мапа

Березанка у Вікісховищі

Див. також: Березанка

Історія

Церква Різдва Богородиці, зруйнована в 1980-ті роки (фото 1950-их.)

Село Березанка належало на ранг чернігівського війта і вперше згадується в Чернігівській переписній книзі 1666 року. На той час в селі налічувалося три селянських двори і один бобильський.

У 1623 році село Березанка опинилося у власності Чернігова, після надання місту магдебурзького права. Універсалом від 13 липня 1672 року гетьман Іван Самойлович підтвердив усі права та привілеї Чернігова на села Березанка, Петрушин, Свинь (Улянівка), Киселівка та Хмільниця

З 1902 року в Березанці діє початкова школа, до якої діяла церковна школа грамоти. 7 листопада 1919 року в село прийшли більшовики і встановили радянську окупаційну владу. У 1930 році був створений колгосп. Під час Голодомору в Україні (1932—1933) померло 32 людини, серед яких 2 померло від голоду.

З 1957 року існувала футбольна команда «Чайка», що займала призові місця на чемпіонатах Чернігівського району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	302	97.73%
російська	6	1.94%
білоруська	1	0.33%
Усього	309	100%

Пам'ятки

Археологічні пам'ятки

За З км на захід від села, в урочищі Овраменків Круг досліджено поселення ІІІ-V, Х-ХІІІ сторіч.

Церква Різдва Богородиці

Вперше Церква Різдва Богородиці села Березанка письмово згадується в описах 1666 року. Точної дати побудови першої церкви невідомо. У 1878 році на місці старої церкви побудовано нову, теж дерев'яну, яку згодом навесні 1980 року зруйнують комуністи. Церкву закрили в 1964 році. З того часу і до руйнування будівля виконувала функцію зерноскладу.

Символіка

Герб

Представляє собою щит, з березою на тлі сходу сонця. Вгорі щита розташовано назву населеного пункту. Внизу щита — рік заснування села. Під щитом два колоски — символ відродження. Зерно лягає в землю, начебто вмираючи, але знову проростає навесні. В Євангелії від Іоанна (12:24) Ісус Христос говорить: «Якщо пшеничне зерно не впаде в землю і не вмре, то воно залишиться всього лише зерном. Якщо ж воно помре, то з нього станеться багато зерен».

Прапор

Прапор являє собою зелене полотнище з горизонтальною білою смугою, що проходить по центру (див. Прапор Чернігівської області). По центру полотна розташований малий герб села (щит).

Світлини

Річка Замглай
Кладка
Житловий будинок
Озеро на місці висушеної річки Рудки
Будівля початкової школи
Вид Сіверської вулиці
Пам'ятний хрест на місці зруйнованої церкви

Уродженці

Ничипоренко Анастасія (* 1995) — молдавська біатлоністка українського походження.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Чернігівська переписна книга 1666 року / Упор. та вступ Ігор Ситий, Сергій Горобець. — Чернігів, 2013. — С. 97–98.
Василенко Н. Генеральное следствие о маєтностях Черниговского полка 1729—1730 г. — Чернигов, 1908. — С. 363
Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657—1687). — К.; Л., 2004. — С. 645.
https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Уривалкін О. М., Історичне краєзнавство, Навчальний посібник. — К: КНТ, 2008. — 296 c.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березанка (Чернігівський район)

Погода в селі Березанка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Чернігівська переписна книга 1666 року / Упор. та вступ Ігор Ситий, Сергій Горобець. — Чернігів, 2013. — С. 97–98.

[2] Василенко Н. Генеральное следствие о маєтностях Черниговского полка 1729—1730 г. — Чернигов, 1908. — С. 363

[3] Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657—1687). — К.; Л., 2004. — С. 645.

[4] ttps://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/

[5] Уривалкін О. М., Історичне краєзнавство, Навчальний посібник. — К: КНТ, 2008. — 296 c.