Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Береги сени (англ. Banks of the Seine) — набір об'єктів, що мають культурне значення для Парижу та сусідніх регіонів. В 1991 році включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Загальна площа включає в себе Париж та територію уздовж берегів Сени, що становить близько 365 гектарів.
| Береги Сени | |
|---|---|
| Banks of the Seine | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 48°51′30″ пн. ш. 2°17′39″ сх. д. / 48.85833° пн. ш. 2.29417° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Тип | культурний |
| (Критерії) | I, II, IV |
| Об'єкт № | 600 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1991 (15 сесія) |
  | |
 Береги Сени у Вікісховищі | |
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2018) |
 | Від Лувру до Ейфелевої вежі, від площі Згоди до Великого і Петітского палацу, еволюцію Парижа і його історію можна побачити з річки Сени. Собор Нотр-Дам і Сент-Шапель - архітектурні шедеври, а широкі площі та бульвари Османса вплинуло на міське планування кінця 19-го і 20-го століття у всьому світі. |  |
— З напису Світової спадщини для Парижу, "Береги Сени":, http://whc.unesco.org/en/list/600 | ||
Історія
Береги Сени всіяні шедеврами. Тут і Собор Паризької Богоматері, і церква Сент-Шапель, Лувр, Інститут Франції, Дім інвалідів, площа Згоди, Військова школа, Монетний двір, Великий палац, Ейфелева вежа а також Палац Шайо. Деякі з цих будівель, як-от Собор Паризької Богоматері та церква Сент-Шапель, вважалися еталонами в період популярності готичного стилю, а площа Згоди та вид на Дім інвалідів справили значний вплив на розвиток європейських столиць. У кварталі Маре та на Острові Сен-Луї можна побачити чіткі архітектурні ансамблі з важливими прикладами паризької забудови XVII—XVIII ст.: Отель Лозун і Отель Лямбер на Острові Сен-Луї, набережна Мараке та набережна Вольтер.
Лувр, Ейфелева вежа, площа Згоди, Великий і Малий палаци — еволюцію та історію Парижа можна спостерігати з річки Сени. Собор Паризької Богоматері та церква Сент-Шапель вважаються архітектурними шедеврами, а широкі площі та бульвари Османа справили великий вплив на планування міст у всьому світі наприкінці XIX—XX ст.
Париж — річкове місто. Ще з перших доісторичних поселень племені паризіїв Сена відігравала оборонну та економічну роль. Історична частина міста, яка була збудована між XVI і XX ст. (а особливо в XVII ст.), є втіленням еволюції відносин між річкою та людьми: від оборони до торгівлі, прогулянок і далі.
Вибір району між мостами Пон-де-Сюллі та Пон-Д'Лена ґрунтується на віковій відмінності між лівобережним і правобережним Парижем. Лівий берег Парижу, що простягається за Арсеналом, — це місто портів і річкового транспорту. Правобережний Париж — це королівське й аристократичне місто з обмеженою комерційною діяльністю. Саме цю частину, де в будівлях і чинному законодавстві чітко проглядається могутність держави, обрано для включення до Списку Світової спадщини.
Після приєднання двох островів: Сіте та Сен-Луї, будівництва північно-південних магістралей, появи споруд уздовж берегів, причалів і каналів береги та річка поступово підкорилися людині. З часом міські мури (мури Філіппа-Огюста, Шарля V та Фермьє Женеро зникли, проте їх сліди можна побачити у відмінності розмірів будівель і відстаней між ними: тісна забудова у кварталі Маре та на Острові Сен-Луї, вільніша — за Лувром, де знаходиться багато основних класичних будівель, споруджених уздовж трьох перпендикулярних осей: Бурбонський палац — площа Згоди — церква Сен-Мадлен, Дім інвалідів — Великий і Малий палаци, Марсове поле — Військова школа — Палац Шайо. Цей ансамбль має вважатися окремим географічним та історичним об'єктом, оскільки сьогодні він є важливим прикладом міської прибережної архітектури, у якій гармонійно поєднуються нашарування історії.
Урбанізм Османа, що є характерною особливістю західної частини міста, став поштовхом до будівництва великих міст Нового Світу, зокрема в Латинській Америці. Ейфелева вежа та Палац Шайо є живими свідченнями всесвітніх виставок, які мали велике значення в XIX та XX століттях.
Париж на берегах Сени тягнеться від Сен-Шапель і Нотр-Дам на сході до Ейфелевої вежі на заході. Уздовж цього кілометрового маршруту можна знайти багато з основних скарбів французької столиці.
Культурні пам'ятки Берегів Сени
Береги Сени наповнені кількома шедеврами для туристів в Париж. Фактично, культурна та історична цінність структур і пам'ятників в Парижі, Береги Сени складають об'єкт світової спадщини. Нижче наведені деякі з найвідоміших визначних пам'яток.
Собо́р Пари́зької Богома́тері (Нотр-Дам де Парі) (фр. Notre Dame de Paris) — собор у Парижі (Франція), присвячений Діві Марії, матері Ісуса Христа, кафедральний храм Паризької архідієцезії. Один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижа, базиліки Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці галло-римського храму Юпітера, що стояв тут за часів римської влади. Собор є п'ятинефною базилікою. Висота будівлі становить 35 м, довжина — 130 м, ширина — 48 м. Висота дзвіниць — 69 м, вага дзвона Емануель у східній вежі — 15 тонн.
У соборі вбачається подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгомони романського стилю Нормандії, з властивим йому могутньою і щільною єдністю, а з другого, використання новаторських архітектурних досягнень готичного стилю, який додає будівлі легкості й створює враження простоти вертикальної конструкції і вагової опори будови (будучи каркасом опори будови, його видно лише ззовні).
Свята капела (Сент-Шапель) (фр. Sainte Chapelle) — каплиця — релікварій. Знаходиться на території колишнього Королівського палацу (Консьєржері) на острові Сіте в Парижі. Споруджена в готичному стилі. Має невеликі розміри: довжина 35 м, ширина 11 м. Вважається однією з найкрасивіших готичних церков невеликих розмірів. Третій за відвідуваністю монумент Парижа.
Лувр (фр. Musée du Louvre) — один з найбільших музеїв світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі Парижа. Первісні назви — Національний музей, Наполеонівський музей. Після усунення Наполеона І від влади і остаточно від політики та відновлення монархії у Франції — Королівський музей.
Музей Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до XIX століття на площі понад 60 000 м².
Музей розташований у палаці Лувру, який був побудований як фортеця наприкінці XII століття при Філіпі II. Будівля розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. У 1682 році Людовик XIV вибрав Версальський палац як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з 1692 року, колекції античної скульптури. Під час Французької революції, Національна Асамблея постановила, що Лувр повинен використовуватися як музей, демонструючи культурні шедеври країни.
Починаючи з 2008 року, експонати музею розділені на 9 колекцій: Стародавній Схід, Стародавній Єгипет, Стародавня Греція, Етрурія та Рим, Мистецтво ісламу, Скульптури, Предмети мистецтва, Образотворче мистецтво, Графічне мистецтво. Лувр — найбільш відвідуваний художній музей у світі, в 2009 році його відвідали 8,5 млн людей
Інститут Франції (фр. Institut de France) — французька академічна установа, до складу якої входять п'ять академій: Французька академія, Академія надписів та красного письменства, Академія наук, Академія моральних і політичних наук та Академія образотворчого мистецтва.
Інститут Франції було засновано 25 жовтня 1795 року. Його штаб-квартира — будівля з назвою Інститут Франції за адресою Набережна Конті 23.
Повноваження президента Інституту тривають один рік. Цю посаду почергово обіймають президенти академій-членів (у випадку Французької академії — постійний секретар).
Будинок Інвалідів (фр. Les Invalides) в Парижі — комплекс будівель та споруд, що включає в себе музеї, монументи, є пам'яткою військової історії Франції. Найважливіші будівлі — Будинок Інвалідів, Собор та церква Святого Людовика.
Площа Згоди (фр. Place de la Concorde) — центральна площа столиці Франції міста Парижа, пам'ятка містобудування доби класицизму.
Площа Згоди є другою за величиною у Франції (після площі des Quinconces у Бордо).
Військова школа — великий комплекс будівель різних військових установ Франції, розташований в 7-му окрузі Парижа, в південно-східній частині Марсового поля.
Школу було засновано у 1748 році, після закінчення війни за австрійську спадщину. Ця війна була нелегкою для Франції, зокрема через непідготовленість королівських полків. Тому Моріц Саксонський, який воював на стороні французької армії, пропонує королю Людовику XV заснувати школу королівської армії. Доклавши значних зусиль, він отримує підтримку від Мадам де Помпадур, коханки і радника короля, і фінансиста Жозефа Парі Дюверне, яким вдається переконати короля заснувати заклад для військової освіти вихідців з бідних дворянських сімей.
Паризький монетний двір (фр. Monnaie de Paris) — державне промислове та комерційне підприємство, створене для виробництва французької національної валюти. Паризький монетний двір засновано 864 року, таким чином це найстаріша державна установа Франції.
До 2007 року монетний двір був підпорядкований Міністерству економіки, фінансів і промисловості. Паризький монетний двір набув самостійності та обержав статус юридичної особи на підставі закону № 2006—1666. Головний вхід до будівлі монетного двору на набережній Конті у 6-му окрузі Парижа, у якому розташований музей Паризького монетного двору та сам Паризький монетний двір. На Паризькому монетному дворі нині працюють близько 500 співробітників, які задіяні у двох будівлях: Отель де ла Монне (55 % співробітників) та підприємство, що розташоване в департаменті Жиронда (45 % співробітників).
Правила роботи Паризького монетного двору викладено в статті L. 121-3 Валютно-фінансового кодексу. Від імені держави він наділений повноваженнями на випуск грошових знаків Франції.
Він також займається комерційною діяльністю в різних секторах:
- Виробництво і продаж пам'ятних монет, медалей та відзнак;
- Виробництво художніх та ювелірних виробів під торговою маркою Паризького монетного двору;
- Управління музеєм Монетного двору Парижа та обслуговування монетного двору (спеціальний випуск медалей та інші послуги);
- Боротьба з контрафактною продукцією та виготовлення брендів монетного двору з гарантією.
У департаменті Жиронда розташований Національний центр перевірки справжності банкнот євро (CNAC) (Європейський технічний і науковий центр), який також аналізує і класифікує частину підроблених євро з усієї Єврзони. Цей центр є частиною європейської програми з боротьби з шахрайством та технічної координації держав-членів у боротьбі з фальшуванням валюти.
Великий палац (фр. Grand Palais) — велична архітектурна споруда в стилі Боз-ар, ліворуч від Єлисейських Полів в восьмому окрузі Парижа. Визначний культурний і виставковий центр.
«Великий Палац мистецтв» було споруджено в Парижі в 1897 році, для Всесвітньої виставки, що проходила з 15 квітня до 12 листопада 1900 року, на місці розібраного Палацу індустрії. «Будівля присвячена Республікою славі французького мистецтва», що можна прочитати на одному з його фронтонів, спочатку призначалася для проведення офіційних культурних заходів столиці.
У 1925 році Великий палац був одним із місць проведення Міжнародної виставки сучасних декоративних і промислових мистецтв.
Е́йфелева ве́жа (фр. la Tour Eiffel) — архітектурна пам'ятка Парижа, розміщена на Марсовому полі, символ сучасної Франції. Вежу названо на честь її конструктора Гюстава Ейфеля. Сам Ейфель називав її «300-метровою вежею» (фр. tour de 300 mètres), інша, народна назва — «Залізна леді» (фр. La dame de fer). Популярний туристичний об'єкт, щорічно приймає понад 6 мільйонів відвідувачів. У 2007 році на вежі побувало 6 893 000 осіб, що на 78 000 відвідувачів більше ніж у 2006 році, а за її історію з 1889 до 31 грудня 2007 року — 236 445 812 осіб. Вежа стала найвідвідуванішою і найфотографованішою туристичною пам'яткою світу.
Була зведена як тимчасова споруда в ознаменування сторіччя з дня початку Французької революції та до відкриття паризької Всесвітньої виставки 1889 року, що розташовувалась в палаці Трокадеро з 6 травня до 31 жовтня та символізувала багатство і незалежність Франції. Вежу збирались розібрати через деякий час після завершення виставки, але завдяки уже встановленим там радіоантенам, це рішення було скасоване.
Палац Шайо (фр. Palais de Chaillot) — палац, розташований в Парижі. Побудований за проектом Л. Буало, Ж. Карло і Л. Азема до Всесвітньої виставки 1937 року на місці, де раніше стояв палац Трокадеро (фр. Palais du Trocadéro). У палаці Шайо розмістилися кілька музеїв: Музей людини, Морський музей, Музей архітектури.
Причини виникнення
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beregi seni angl Banks of the Seine nabir ob yektiv sho mayut kulturne znachennya dlya Parizhu ta susidnih regioniv V 1991 roci vklyuchenij v spisok Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Zagalna plosha vklyuchaye v sebe Parizh ta teritoriyu uzdovzh beregiv Seni sho stanovit blizko 365 gektariv Beregi SeniBanks of the Seine Svitova spadshina48 51 30 pn sh 2 17 39 sh d 48 85833 pn sh 2 29417 sh d 48 85833 2 29417Krayina FranciyaTipkulturnijKriteriyiI II IVOb yekt 600RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1991 15 sesiya Beregi Seni na Il de Fran Beregi Seni u Vikishovishi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2018 Vid Luvru do Ejfelevoyi vezhi vid ploshi Zgodi do Velikogo i Petitskogo palacu evolyuciyu Parizha i jogo istoriyu mozhna pobachiti z richki Seni Sobor Notr Dam i Sent Shapel arhitekturni shedevri a shiroki ploshi ta bulvari Osmansa vplinulo na miske planuvannya kincya 19 go i 20 go stolittya u vsomu sviti Z napisu Svitovoyi spadshini dlya Parizhu Beregi Seni http whc unesco org en list 600IstoriyaBeregi Seni vsiyani shedevrami Tut i Sobor Parizkoyi Bogomateri i cerkva Sent Shapel Luvr Institut Franciyi Dim invalidiv plosha Zgodi Vijskova shkola Monetnij dvir Velikij palac Ejfeleva vezha a takozh Palac Shajo Deyaki z cih budivel yak ot Sobor Parizkoyi Bogomateri ta cerkva Sent Shapel vvazhalisya etalonami v period populyarnosti gotichnogo stilyu a plosha Zgodi ta vid na Dim invalidiv spravili znachnij vpliv na rozvitok yevropejskih stolic U kvartali Mare ta na Ostrovi Sen Luyi mozhna pobachiti chitki arhitekturni ansambli z vazhlivimi prikladami parizkoyi zabudovi XVII XVIII st Otel Lozun i Otel Lyamber na Ostrovi Sen Luyi naberezhna Marake ta naberezhna Volter Luvr Ejfeleva vezha plosha Zgodi Velikij i Malij palaci evolyuciyu ta istoriyu Parizha mozhna sposterigati z richki Seni Sobor Parizkoyi Bogomateri ta cerkva Sent Shapel vvazhayutsya arhitekturnimi shedevrami a shiroki ploshi ta bulvari Osmana spravili velikij vpliv na planuvannya mist u vsomu sviti naprikinci XIX XX st Parizh richkove misto She z pershih doistorichnih poselen plemeni pariziyiv Sena vidigravala oboronnu ta ekonomichnu rol Istorichna chastina mista yaka bula zbudovana mizh XVI i XX st a osoblivo v XVII st ye vtilennyam evolyuciyi vidnosin mizh richkoyu ta lyudmi vid oboroni do torgivli progulyanok i dali Vibir rajonu mizh mostami Pon de Syulli ta Pon D Lena gruntuyetsya na vikovij vidminnosti mizh livoberezhnim i pravoberezhnim Parizhem Livij bereg Parizhu sho prostyagayetsya za Arsenalom ce misto portiv i richkovogo transportu Pravoberezhnij Parizh ce korolivske j aristokratichne misto z obmezhenoyu komercijnoyu diyalnistyu Same cyu chastinu de v budivlyah i chinnomu zakonodavstvi chitko proglyadayetsya mogutnist derzhavi obrano dlya vklyuchennya do Spisku Svitovoyi spadshini Pislya priyednannya dvoh ostroviv Site ta Sen Luyi budivnictva pivnichno pivdennih magistralej poyavi sporud uzdovzh beregiv prichaliv i kanaliv beregi ta richka postupovo pidkorilisya lyudini Z chasom miski muri muri Filippa Ogyusta Sharlya V ta Fermye Zhenero znikli prote yih slidi mozhna pobachiti u vidminnosti rozmiriv budivel i vidstanej mizh nimi tisna zabudova u kvartali Mare ta na Ostrovi Sen Luyi vilnisha za Luvrom de znahoditsya bagato osnovnih klasichnih budivel sporudzhenih uzdovzh troh perpendikulyarnih osej Burbonskij palac plosha Zgodi cerkva Sen Madlen Dim invalidiv Velikij i Malij palaci Marsove pole Vijskova shkola Palac Shajo Cej ansambl maye vvazhatisya okremim geografichnim ta istorichnim ob yektom oskilki sogodni vin ye vazhlivim prikladom miskoyi priberezhnoyi arhitekturi u yakij garmonijno poyednuyutsya nasharuvannya istoriyi Urbanizm Osmana sho ye harakternoyu osoblivistyu zahidnoyi chastini mista stav poshtovhom do budivnictva velikih mist Novogo Svitu zokrema v Latinskij Americi Ejfeleva vezha ta Palac Shajo ye zhivimi svidchennyami vsesvitnih vistavok yaki mali velike znachennya v XIX ta XX stolittyah Parizh na beregah Seni tyagnetsya vid Sen Shapel i Notr Dam na shodi do Ejfelevoyi vezhi na zahodi Uzdovzh cogo kilometrovogo marshrutu mozhna znajti bagato z osnovnih skarbiv francuzkoyi stolici Kulturni pam yatki Beregiv SeniBeregi Seni napovneni kilkoma shedevrami dlya turistiv v Parizh Faktichno kulturna ta istorichna cinnist struktur i pam yatnikiv v Parizhi Beregi Seni skladayut ob yekt svitovoyi spadshini Nizhche navedeni deyaki z najvidomishih viznachnih pam yatok Notr Dam de Pari Sobor Parizkoyi Bogomateri Sobo r Pari zkoyi Bogoma teri Notr Dam de Pari fr Notre Dame de Paris sobor u Parizhi Franciya prisvyachenij Divi Mariyi materi Isusa Hrista kafedralnij hram Parizkoyi arhidiyeceziyi Odin z najprekrasnishih vitvoriv gotichnogo mistectva Stoyit na ostrovi Site na misci pershoyi hristiyanskoyi cerkvi Parizha baziliki Svyatogo Stefana Cya cerkva bula pobudovana na misci gallo rimskogo hramu Yupitera sho stoyav tut za chasiv rimskoyi vladi Sobor ye p yatinefnoyu bazilikoyu Visota budivli stanovit 35 m dovzhina 130 m shirina 48 m Visota dzvinic 69 m vaga dzvona Emanuel u shidnij vezhi 15 tonn U sobori vbachayetsya podvijnist stilistichnih vpliviv z odnogo boku prisutni vidgomoni romanskogo stilyu Normandiyi z vlastivim jomu mogutnoyu i shilnoyu yednistyu a z drugogo vikoristannya novatorskih arhitekturnih dosyagnen gotichnogo stilyu yakij dodaye budivli legkosti j stvoryuye vrazhennya prostoti vertikalnoyi konstrukciyi i vagovoyi opori budovi buduchi karkasom opori budovi jogo vidno lishe zzovni Sent Shapel Svyata kapela Sent Shapel fr Sainte Chapelle kaplicya relikvarij Znahoditsya na teritoriyi kolishnogo Korolivskogo palacu Konsyerzheri na ostrovi Site v Parizhi Sporudzhena v gotichnomu stili Maye neveliki rozmiri dovzhina 35 m shirina 11 m Vvazhayetsya odniyeyu z najkrasivishih gotichnih cerkov nevelikih rozmiriv Tretij za vidviduvanistyu monument Parizha Luvr Luvr Luvr fr Musee du Louvre odin z najbilshih muzeyiv svitu roztashovanij na pravomu berezi Seni v pershomu okruzi Parizha Pervisni nazvi Nacionalnij muzej Napoleonivskij muzej Pislya usunennya Napoleona I vid vladi i ostatochno vid politiki ta vidnovlennya monarhiyi u Franciyi Korolivskij muzej Muzej Luvr demonstruye 35 000 eksponativ vid najdavnishih chasiv do XIX stolittya na ploshi ponad 60 000 m Muzej roztashovanij u palaci Luvru yakij buv pobudovanij yak fortecya naprikinci XII stolittya pri Filipi II Budivlya rozshiryuvalas bagato raziv sformuvavshi suchasnij palac Luvr U 1682 roci Lyudovik XIV vibrav Versalskij palac yak svoyu rezidenciyu a Luvr peretvorivsya v misce zberigannya korolivskoyi kolekciyi zokrema z 1692 roku kolekciyi antichnoyi skulpturi Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi Nacionalna Asambleya postanovila sho Luvr povinen vikoristovuvatisya yak muzej demonstruyuchi kulturni shedevri krayini Pochinayuchi z 2008 roku eksponati muzeyu rozdileni na 9 kolekcij Starodavnij Shid Starodavnij Yegipet Starodavnya Greciya Etruriya ta Rim Mistectvo islamu Skulpturi Predmeti mistectva Obrazotvorche mistectvo Grafichne mistectvo Luvr najbilsh vidviduvanij hudozhnij muzej u sviti v 2009 roci jogo vidvidali 8 5 mln lyudej Institut Franciyi Institut Franciyi fr Institut de France francuzka akademichna ustanova do skladu yakoyi vhodyat p yat akademij Francuzka akademiya Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva Akademiya nauk Akademiya moralnih i politichnih nauk ta Akademiya obrazotvorchogo mistectva Budinok Invalidiv Institut Franciyi bulo zasnovano 25 zhovtnya 1795 roku Jogo shtab kvartira budivlya z nazvoyu Institut Franciyi za adresoyu Naberezhna Konti 23 Povnovazhennya prezidenta Institutu trivayut odin rik Cyu posadu pochergovo obijmayut prezidenti akademij chleniv u vipadku Francuzkoyi akademiyi postijnij sekretar Dim invalidiv Budinok Invalidiv fr Les Invalides v Parizhi kompleks budivel ta sporud sho vklyuchaye v sebe muzeyi monumenti ye pam yatkoyu vijskovoyi istoriyi Franciyi Najvazhlivishi budivli Budinok Invalidiv Sobor ta cerkva Svyatogo Lyudovika Plosha Zgodi Plosha Zgodi fr Place de la Concorde centralna plosha stolici Franciyi mista Parizha pam yatka mistobuduvannya dobi klasicizmu Plosha Zgodi ye drugoyu za velichinoyu u Franciyi pislya ploshi des Quinconces u Bordo Vijskova shkola Vijskova shkola Vijskova shkola velikij kompleks budivel riznih vijskovih ustanov Franciyi roztashovanij v 7 mu okruzi Parizha v pivdenno shidnij chastini Marsovogo polya Shkolu bulo zasnovano u 1748 roci pislya zakinchennya vijni za avstrijsku spadshinu Cya vijna bula nelegkoyu dlya Franciyi zokrema cherez nepidgotovlenist korolivskih polkiv Tomu Moric Saksonskij yakij voyuvav na storoni francuzkoyi armiyi proponuye korolyu Lyudoviku XV zasnuvati shkolu korolivskoyi armiyi Doklavshi znachnih zusil vin otrimuye pidtrimku vid Madam de Pompadur kohanki i radnika korolya i finansista Zhozefa Pari Dyuverne yakim vdayetsya perekonati korolya zasnuvati zaklad dlya vijskovoyi osviti vihidciv z bidnih dvoryanskih simej Monetnij dvir Parizkij monetnij dvir Parizkij monetnij dvir fr Monnaie de Paris derzhavne promislove ta komercijne pidpriyemstvo stvorene dlya virobnictva francuzkoyi nacionalnoyi valyuti Parizkij monetnij dvir zasnovano 864 roku takim chinom ce najstarisha derzhavna ustanova Franciyi Do 2007 roku monetnij dvir buv pidporyadkovanij Ministerstvu ekonomiki finansiv i promislovosti Parizkij monetnij dvir nabuv samostijnosti ta oberzhav status yuridichnoyi osobi na pidstavi zakonu 2006 1666 Golovnij vhid do budivli monetnogo dvoru na naberezhnij Konti u 6 mu okruzi Parizha u yakomu roztashovanij muzej Parizkogo monetnogo dvoru ta sam Parizkij monetnij dvir Na Parizkomu monetnomu dvori nini pracyuyut blizko 500 spivrobitnikiv yaki zadiyani u dvoh budivlyah Otel de la Monne 55 spivrobitnikiv ta pidpriyemstvo sho roztashovane v departamenti Zhironda 45 spivrobitnikiv Pravila roboti Parizkogo monetnogo dvoru vikladeno v statti L 121 3 Valyutno finansovogo kodeksu Vid imeni derzhavi vin nadilenij povnovazhennyami na vipusk groshovih znakiv Franciyi Vin takozh zajmayetsya komercijnoyu diyalnistyu v riznih sektorah Virobnictvo i prodazh pam yatnih monet medalej ta vidznak Virobnictvo hudozhnih ta yuvelirnih virobiv pid torgovoyu markoyu Parizkogo monetnogo dvoru Upravlinnya muzeyem Monetnogo dvoru Parizha ta obslugovuvannya monetnogo dvoru specialnij vipusk medalej ta inshi poslugi Borotba z kontrafaktnoyu produkciyeyu ta vigotovlennya brendiv monetnogo dvoru z garantiyeyu U departamenti Zhironda roztashovanij Nacionalnij centr perevirki spravzhnosti banknot yevro CNAC Yevropejskij tehnichnij i naukovij centr yakij takozh analizuye i klasifikuye chastinu pidroblenih yevro z usiyeyi Yevrzoni Cej centr ye chastinoyu yevropejskoyi programi z borotbi z shahrajstvom ta tehnichnoyi koordinaciyi derzhav chleniv u borotbi z falshuvannyam valyuti Velikij palac E jfeleva ve zha Velikij palac fr Grand Palais velichna arhitekturna sporuda v stili Boz ar livoruch vid Yelisejskih Poliv v vosmomu okruzi Parizha Viznachnij kulturnij i vistavkovij centr Velikij Palac mistectv bulo sporudzheno v Parizhi v 1897 roci dlya Vsesvitnoyi vistavki sho prohodila z 15 kvitnya do 12 listopada 1900 roku na misci rozibranogo Palacu industriyi Budivlya prisvyachena Respublikoyu slavi francuzkogo mistectva sho mozhna prochitati na odnomu z jogo frontoniv spochatku priznachalasya dlya provedennya oficijnih kulturnih zahodiv stolici U 1925 roci Velikij palac buv odnim iz misc provedennya Mizhnarodnoyi vistavki suchasnih dekorativnih i promislovih mistectv Ejfeleva vezha E jfeleva ve zha fr la Tour Eiffel arhitekturna pam yatka Parizha rozmishena na Marsovomu poli simvol suchasnoyi Franciyi Vezhu nazvano na chest yiyi konstruktora Gyustava Ejfelya Sam Ejfel nazivav yiyi 300 metrovoyu vezheyu fr tour de 300 metres insha narodna nazva Zalizna ledi fr La dame de fer Populyarnij turistichnij ob yekt shorichno prijmaye ponad 6 miljoniv vidviduvachiv U 2007 roci na vezhi pobuvalo 6 893 000 osib sho na 78 000 vidviduvachiv bilshe nizh u 2006 roci a za yiyi istoriyu z 1889 do 31 grudnya 2007 roku 236 445 812 osib Vezha stala najvidviduvanishoyu i najfotografovanishoyu turistichnoyu pam yatkoyu svitu Bula zvedena yak timchasova sporuda v oznamenuvannya storichchya z dnya pochatku Francuzkoyi revolyuciyi ta do vidkrittya parizkoyi Vsesvitnoyi vistavki 1889 roku sho roztashovuvalas v palaci Trokadero z 6 travnya do 31 zhovtnya ta simvolizuvala bagatstvo i nezalezhnist Franciyi Vezhu zbiralis rozibrati cherez deyakij chas pislya zavershennya vistavki ale zavdyaki uzhe vstanovlenim tam radioantenam ce rishennya bulo skasovane Palac Shajo Palac Shajo fr Palais de Chaillot palac roztashovanij v Parizhi Pobudovanij za proektom L Bualo Zh Karlo i L Azema do Vsesvitnoyi vistavki 1937 roku na misci de ranishe stoyav palac Trokadero fr Palais du Trocadero U palaci Shajo rozmistilisya kilka muzeyiv Muzej lyudini Morskij muzej Muzej arhitekturi Prichini viniknennya Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku