Безпе́чна — село в Україні, в Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на правому березі річки Конела (притока Гірського Тікичу) за 22 км на південь від міста Жашків та за 8 км від автошляху М05. Населення становить 433 особи.
село Безпечна | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Жашківська міська громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | до 1768 |
Населення | 433 |
Поштовий індекс | 19251 |
Телефонний код | +380 4747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 207 м |
Водойми | р. Конела |
Відстань до обласного центру | 144,3 (фізична) км |
Найближча залізнична станція | Жашків |
Місцева влада | |
Адреса ради | 19251, Черкаська обл., Жашківський р-н, с.Безпечна |
Сільський голова | Батрак Наталя Володимирівна |
Карта | |
Безпечна | |
Безпечна | |
Мапа | |
Безпечна у Вікісховищі |
Історія
Згідно з переказами старожилів село Безпечна почало своє існування 700—800 років тому. Родючі землі, ліси, поля, вода приваблювали мешканців навколишніх слов'янських племен. В ті давні часи вся місцевість була покрита лісами. Село складалося з 20 сімей, а також попа і дяка. Жили ці люди там, де нині соколівський курятник. На той час у лісах водилось безліч різних диких звірів, які не давали спокою жителям села. Люди, рятуючись від звірів, почали шукати інше місце, безпечніше. Кілька сімей перебралося з рівнини в Сасів Яр, з глибокого яру якого навкруги все було добре видно. Згодом усі люди перейшли на нове місце — Сасів Яр. Люди вирішили, що тут їм буде безпечно. Від слова безпечно і походить назва села — Безпечна.
Наприкінці XV століття Уманщина належить польському магнату Конецпольському. До його володінь належить і Безпечна.
Жителі села Безпечної брали активну участь у боротьбі проти польських загарбників. Пізніше жителі Безпечної брали активну участь у боротьбі селян проти польської шляхти. Влітку 1768 року через село проходив Максим Залізняк разом із своїм загоном на з'єднання із загоном Івана Гонти. Між Конелою та Соколівкою на полі відбулось об'єднання загонів в один, який пішов на здобуття Умані. Чимало мешканців села пішло разом із ним.
Унаслідок трьох поділів Польщі Правобережна Україна перейшла під владу Росії, але пани залишились польські, а гніт — феодальним і національним. Безпечна в той час належала пану Сусаліну.
Після приєднання Правобережної України до Росії село належало до Хижнянської волості Уманського повіту Київської губернії. На той час у селі були збудовані церковно-приходська школа, церква, корчма.
Безпечна переважно було селом бідняцьким, де землі у селян мало, а поміщик ще за кріпосного права завів «місячину». При цій формі експлуатації поміщик забирав землю в селян, а їм давав «місячне», тобто корм і паливо на місяць. Через те і після реформи земля залишалась у поміщика. Лише такі, як Майборода, Вакула, Ковальський мали землі по 10 десятин, через що їх називали куркулями.
У роки революції 1905—1907 років в селі селяни виступили проти поміщика. Було спалено скирти, воловні разом з волами. Пригнічені панською реакцією люди тікали з села. Особливо багато людей в ті роки виїхало до Америки.
У 1917—1920 роках влада постійно змінювалась. Остаточно радянська окупація ствердилась у січні 1921 року.
У 30-х роках, під час примусової колективізації, у селі створено багатогалузевий колгосп «Червоний плуготар». За цей час у селі було побудовано 2 корівники, 2 свинарники, конюшня, комора, клуб, 15 хат для колгоспників та інше.
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 195 мешканців села.
В боях радянсько-німецької війни брало участь майже 200 жителів села, з них 50 загинули на фронтах війни, 49 вивезено до Німеччини на примусові роботи, 15 мирних жителів загинули під час окупації. Єврейське населення було знищено окупантами — живими закопані за селом біля лісу. У Конельському лісі розстріляно 1 500 чоловіків із Маньківського, Монастирищенського, Жашківського районів. За бойові заслуги було нагороджено орденами і медалями 180 чоловік.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 431 | 98.85% |
російська | 5 | 1.15% |
Усього | 436 | 100% |
Сучасність
На сьогодні у селі діють: 3 магазини, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, молитовний будинок, дворів — 251.
Відомі люди
- Мацієвич Лев Степанович (1843—1915) — український бібліофіл, джерелознавець, історик, літературознавець.
Галерея
- Вулиця Центральна
- Сільрада
- Будинок культури
- Церква
- Дім молитви
- Ставок
- Братська могила радянських воїнів
Див. також
Джерела
- Bezpieczna, wś, pow. humański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 163. (пол.) — S. 433. (пол.);
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 22 листопада 2007.
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 9 червня 2013.
Посилання
- Безпечна на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з червня 2019]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezpe chna selo v Ukrayini v Zhashkivskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi richki Konela pritoka Girskogo Tikichu za 22 km na pivden vid mista Zhashkiv ta za 8 km vid avtoshlyahu M05 Naselennya stanovit 433 osobi selo Bezpechna Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Zhashkivska miska gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane do 1768 Naselennya 433 Poshtovij indeks 19251 Telefonnij kod 380 4747 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 04 40 pn sh 30 07 43 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 207 m Vodojmi r Konela Vidstan do oblasnogo centru 144 3 fizichna km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhashkiv Misceva vlada Adresa radi 19251 Cherkaska obl Zhashkivskij r n s Bezpechna Silskij golova Batrak Natalya Volodimirivna Karta Bezpechna Bezpechna Mapa Bezpechna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bezpechna IstoriyaZgidno z perekazami starozhiliv selo Bezpechna pochalo svoye isnuvannya 700 800 rokiv tomu Rodyuchi zemli lisi polya voda privablyuvali meshkanciv navkolishnih slov yanskih plemen V ti davni chasi vsya miscevist bula pokrita lisami Selo skladalosya z 20 simej a takozh popa i dyaka Zhili ci lyudi tam de nini sokolivskij kuryatnik Na toj chas u lisah vodilos bezlich riznih dikih zviriv yaki ne davali spokoyu zhitelyam sela Lyudi ryatuyuchis vid zviriv pochali shukati inshe misce bezpechnishe Kilka simej perebralosya z rivnini v Sasiv Yar z glibokogo yaru yakogo navkrugi vse bulo dobre vidno Zgodom usi lyudi perejshli na nove misce Sasiv Yar Lyudi virishili sho tut yim bude bezpechno Vid slova bezpechno i pohodit nazva sela Bezpechna Naprikinci XV stolittya Umanshina nalezhit polskomu magnatu Konecpolskomu Do jogo volodin nalezhit i Bezpechna Zhiteli sela Bezpechnoyi brali aktivnu uchast u borotbi proti polskih zagarbnikiv Piznishe zhiteli Bezpechnoyi brali aktivnu uchast u borotbi selyan proti polskoyi shlyahti Vlitku 1768 roku cherez selo prohodiv Maksim Zaliznyak razom iz svoyim zagonom na z yednannya iz zagonom Ivana Gonti Mizh Koneloyu ta Sokolivkoyu na poli vidbulos ob yednannya zagoniv v odin yakij pishov na zdobuttya Umani Chimalo meshkanciv sela pishlo razom iz nim Unaslidok troh podiliv Polshi Pravoberezhna Ukrayina perejshla pid vladu Rosiyi ale pani zalishilis polski a gnit feodalnim i nacionalnim Bezpechna v toj chas nalezhala panu Susalinu Pislya priyednannya Pravoberezhnoyi Ukrayini do Rosiyi selo nalezhalo do Hizhnyanskoyi volosti Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Na toj chas u seli buli zbudovani cerkovno prihodska shkola cerkva korchma Bezpechna perevazhno bulo selom bidnyackim de zemli u selyan malo a pomishik she za kriposnogo prava zaviv misyachinu Pri cij formi ekspluataciyi pomishik zabirav zemlyu v selyan a yim davav misyachne tobto korm i palivo na misyac Cherez te i pislya reformi zemlya zalishalas u pomishika Lishe taki yak Majboroda Vakula Kovalskij mali zemli po 10 desyatin cherez sho yih nazivali kurkulyami U roki revolyuciyi 1905 1907 rokiv v seli selyani vistupili proti pomishika Bulo spaleno skirti volovni razom z volami Prignicheni panskoyu reakciyeyu lyudi tikali z sela Osoblivo bagato lyudej v ti roki viyihalo do Ameriki U 1917 1920 rokah vlada postijno zminyuvalas Ostatochno radyanska okupaciya stverdilas u sichni 1921 roku U 30 h rokah pid chas primusovoyi kolektivizaciyi u seli stvoreno bagatogaluzevij kolgosp Chervonij plugotar Za cej chas u seli bulo pobudovano 2 korivniki 2 svinarniki konyushnya komora klub 15 hat dlya kolgospnikiv ta inshe Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv tilki za oficijnimi danimi vid golodu pomerlo 195 meshkanciv sela V boyah radyansko nimeckoyi vijni bralo uchast majzhe 200 zhiteliv sela z nih 50 zaginuli na frontah vijni 49 vivezeno do Nimechchini na primusovi roboti 15 mirnih zhiteliv zaginuli pid chas okupaciyi Yevrejske naselennya bulo znisheno okupantami zhivimi zakopani za selom bilya lisu U Konelskomu lisi rozstrilyano 1 500 cholovikiv iz Mankivskogo Monastirishenskogo Zhashkivskogo rajoniv Za bojovi zaslugi bulo nagorodzheno ordenami i medalyami 180 cholovik NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 431 98 85 rosijska 5 1 15 Usogo 436 100 SuchasnistNa sogodni u seli diyut 3 magazini budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt molitovnij budinok dvoriv 251 Vidomi lyudiMaciyevich Lev Stepanovich 1843 1915 ukrayinskij bibliofil dzhereloznavec istorik literaturoznavec GalereyaVulicya Centralna Silrada Budinok kulturi Cerkva Dim molitvi Stavok Bratska mogila radyanskih voyinivDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaBezpieczna ws pow humanski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 163 pol S 433 pol Bezpechna u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Bezpechna u Vikishovishi Primitki Arhiv originalu za 29 bereznya 2008 Procitovano 22 listopada 2007 maps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 9 chervnya 2013 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaBezpechna na who is who com ua nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi