Безперервно-стрижнева бойова частина — бойова частина, якій властива кільцева структура осколкового вибуху. При вибуху осколки утворюють коло, яке при розширенні прорізає ціль. Застосовується в зенітних і протиракетних установках .
Ранні зенітні боєприпаси
Гвинтівкові та кулеметні кулі застосовувалися проти військових літаків ще під час Першої світової війни. Артилерія застосовувалася при польотах авіації на висотах вищих, ніж досягають гвинтівкові та кулеметні кулі. Оскільки ймовірність справжнього влучення артилерійського снаряда в літак була невеликою, снаряди налаштовували так, щоб вони вибухали приблизно на висоті літака, викидаючи зливу осколків поблизу місця вибуху. Подібна протиповітряна зброя з більшими калібрами, вищою швидкострільністю та вдосконаленими детонаторами продовжувала використовуватися під Другої світової війни . Кулі та дрібні осколки часто пробивали невеликі отвори в планері літака. Якщо куля чи осколок не влучили в пілота чи в якусь критичну частину літака (наприклад, паливопровід, частину системи охолодження двигуна, критично важливий дріт або гідравлічну лінію, що приводить в дію керуючі поверхні), літак залишався працездатним.
Деякі зенітні артилерійські снаряди розривалися на довгі тонкі осколки, щоб завдати більшої шкоди планеру. Отвори, утворені такими осколками, з більшою ймовірністю спричинили руйнівне порушення повітряного потоку навколо високошвидкісного літака. Але при меншій кількості осколків від бойової частини однакового розміру ймовірність попадання ставала меншою. Проблема загострилась після Другої світової війни, коли замість гармат були розроблені зенітні ракети. Менша кількість ракет вимагала б покращеної бойової частини, щоб відповідати ймовірності знищення літака більшою кількістю артилерійських снарядів, потенційно перенесених зброєю такого ж розміру та вартості. Концепція складеної безперервно-стрижневої бойової частини була запропонована в 1952 році. Лабораторія прикладної фізики Університету Джона Гопкінса винайшла безперервну розширювальну стрижневу бойову частину при виконанні контракту з військово-морським флотом у рамках розробки програми протиповітряної та протиракетної оборони ВМС США. Подробиці устрою бойової частини лишались цілком таємними, аж поки не зникла потреба в її використанні.
Конструкція
Парна кількість окремих сталевих стрижнів, розташованих паралельно, утворює циліндр. Кінці стрижнів зварюють між собою: перший стрижень і другий стрижень зварюють разом зверху, другий і третій знизу і так далі, аж поки останній стрижень не зварять з першим.
- Стрижні, розташовані на перед зварюванням (показано один шар)
- Почергові зварні шви завершені та готові до приймання вибухівки
- Зображення розширення стрижнів внаслідок детонації вибухових речовин
- Використання та ефекти (перебільшені)
Дія
Під час детонації вибухова речовина надає імпульс стрижням, штовхаючи їх назовні по колу, що розширюється. Хвиля тиску від вибухової речовини повинна рівномірно діяти на стрижні по всій довжині, тому використовується відповідний заряд для формування ударної хвилі, подібної до утворюваної лінзою вибухової речовини. Стрижні досить м’які (пластичні), щоб мати змогу кільцю розширюватись без руйнування стрижнів або зварних з’єднань. Швидкість детонації обмежена до 1150 м/с, даючи змогу стрижням згинатися замість руйнування. У деякій проміжній точці кільце матиме вигляд зигзагоподібної (перемінний напрямок) циліндричної оболонки. Після остаточного розширення кільце є круглим і міститься в площині. Після цього кільце розірветься і, зрештою, утворюючи один або кілька лінійних фрагментів. Оскільки сумарний імпульс стрижня відносно ракети приблизно дорівнює нулю, його ефективність швидко зменшуватиметься, коли розірване кільце розширюватиметься.
Це кільце, що швидко розширюється, при потраплянні в літак може бути ефективнішим, ніж еквівалентна осколкова бойова частина. Частини літака, перехоплені розширювальним кільцем безперервно-стрижневої бойової частини, отримають суцільний розріз обшивки, керуючих аеродинамічних поверхонь, а також кабелів, що знаходяться під ними, гідравлічних ліній чи інших критично важливих елементів конструкції. Це може спричинити відмову або порушити резервування систем літака. Ефект виражений лише до тих пір, поки кільце не розірвано, тому використовують кілька шарів стрижнів для збільшення ефективного радіусу.
При проектуванні зенітного ракетного комплексу Mauler моделювання методом Монте-Карло на найсучаснішому на той час комп'ютері IBM 650 показали, що безперервно-стрижнева бойова частина, певно, буде менш ефективною, ніж осколкова. Подальші реалізації показали протилежне.
Список літератури
- Talos Missile Warhead History. Процитовано 27 січня 2011.
- Fundamentals of Naval Weapons Systems. Процитовано 15 травня 2011.
- Payne, Craig M. (8 грудня 2006). Principles of Naval Weapon Systems. Naval Institute Press. с. 352. ISBN .
- Margolin, M, J, et al. , US Army, Pictinny Arsenal, report PATM-137B46-(A57)-Vol-2, 1 November 1958
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezperervno strizhneva bojova chastina bojova chastina yakij vlastiva kilceva struktura oskolkovogo vibuhu Pri vibuhu oskolki utvoryuyut kolo yake pri rozshirenni prorizaye cil Zastosovuyetsya v zenitnih i protiraketnih ustanovkah Viprobuvannya bezperervno strizhnevoyi bojovoyi chastini 1972 rik na stanciyi vijskovo povitryanih ozbroyen China Lake Ranni zenitni boyepripasiGvintivkovi ta kulemetni kuli zastosovuvalisya proti vijskovih litakiv she pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Artileriya zastosovuvalasya pri polotah aviaciyi na visotah vishih nizh dosyagayut gvintivkovi ta kulemetni kuli Oskilki jmovirnist spravzhnogo vluchennya artilerijskogo snaryada v litak bula nevelikoyu snaryadi nalashtovuvali tak shob voni vibuhali priblizno na visoti litaka vikidayuchi zlivu oskolkiv poblizu miscya vibuhu Podibna protipovitryana zbroya z bilshimi kalibrami vishoyu shvidkostrilnistyu ta vdoskonalenimi detonatorami prodovzhuvala vikoristovuvatisya pid Drugoyi svitovoyi vijni Kuli ta dribni oskolki chasto probivali neveliki otvori v planeri litaka Yaksho kulya chi oskolok ne vluchili v pilota chi v yakus kritichnu chastinu litaka napriklad palivoprovid chastinu sistemi oholodzhennya dviguna kritichno vazhlivij drit abo gidravlichnu liniyu sho privodit v diyu keruyuchi poverhni litak zalishavsya pracezdatnim Deyaki zenitni artilerijski snaryadi rozrivalisya na dovgi tonki oskolki shob zavdati bilshoyi shkodi planeru Otvori utvoreni takimi oskolkami z bilshoyu jmovirnistyu sprichinili rujnivne porushennya povitryanogo potoku navkolo visokoshvidkisnogo litaka Ale pri menshij kilkosti oskolkiv vid bojovoyi chastini odnakovogo rozmiru jmovirnist popadannya stavala menshoyu Problema zagostrilas pislya Drugoyi svitovoyi vijni koli zamist garmat buli rozrobleni zenitni raketi Mensha kilkist raket vimagala b pokrashenoyi bojovoyi chastini shob vidpovidati jmovirnosti znishennya litaka bilshoyu kilkistyu artilerijskih snaryadiv potencijno perenesenih zbroyeyu takogo zh rozmiru ta vartosti Koncepciya skladenoyi bezperervno strizhnevoyi bojovoyi chastini bula zaproponovana v 1952 roci Laboratoriya prikladnoyi fiziki Universitetu Dzhona Gopkinsa vinajshla bezperervnu rozshiryuvalnu strizhnevu bojovu chastinu pri vikonanni kontraktu z vijskovo morskim flotom u ramkah rozrobki programi protipovitryanoyi ta protiraketnoyi oboroni VMS SShA Podrobici ustroyu bojovoyi chastini lishalis cilkom tayemnimi azh poki ne znikla potreba v yiyi vikoristanni KonstrukciyaParna kilkist okremih stalevih strizhniv roztashovanih paralelno utvoryuye cilindr Kinci strizhniv zvaryuyut mizh soboyu pershij strizhen i drugij strizhen zvaryuyut razom zverhu drugij i tretij znizu i tak dali azh poki ostannij strizhen ne zvaryat z pershim Strizhni roztashovani na pered zvaryuvannyam pokazano odin shar Pochergovi zvarni shvi zaversheni ta gotovi do prijmannya vibuhivki Zobrazhennya rozshirennya strizhniv vnaslidok detonaciyi vibuhovih rechovin Vikoristannya ta efekti perebilsheni DiyaFoto do ta pislya detonaciyi bezperervno strizhnevoyi bojovoyi chastini K11A1 priznachenoyi dlya RAF Bloodhound Mk 2 Pid chas detonaciyi vibuhova rechovina nadaye impuls strizhnyam shtovhayuchi yih nazovni po kolu sho rozshiryuyetsya Hvilya tisku vid vibuhovoyi rechovini povinna rivnomirno diyati na strizhni po vsij dovzhini tomu vikoristovuyetsya vidpovidnij zaryad dlya formuvannya udarnoyi hvili podibnoyi do utvoryuvanoyi linzoyu vibuhovoyi rechovini Strizhni dosit m yaki plastichni shob mati zmogu kilcyu rozshiryuvatis bez rujnuvannya strizhniv abo zvarnih z yednan Shvidkist detonaciyi obmezhena do 1150 m s dayuchi zmogu strizhnyam zginatisya zamist rujnuvannya U deyakij promizhnij tochci kilce matime viglyad zigzagopodibnoyi pereminnij napryamok cilindrichnoyi obolonki Pislya ostatochnogo rozshirennya kilce ye kruglim i mistitsya v ploshini Pislya cogo kilce rozirvetsya i zreshtoyu utvoryuyuchi odin abo kilka linijnih fragmentiv Oskilki sumarnij impuls strizhnya vidnosno raketi priblizno dorivnyuye nulyu jogo efektivnist shvidko zmenshuvatimetsya koli rozirvane kilce rozshiryuvatimetsya Ce kilce sho shvidko rozshiryuyetsya pri potraplyanni v litak mozhe buti efektivnishim nizh ekvivalentna oskolkova bojova chastina Chastini litaka perehopleni rozshiryuvalnim kilcem bezperervno strizhnevoyi bojovoyi chastini otrimayut sucilnij rozriz obshivki keruyuchih aerodinamichnih poverhon a takozh kabeliv sho znahodyatsya pid nimi gidravlichnih linij chi inshih kritichno vazhlivih elementiv konstrukciyi Ce mozhe sprichiniti vidmovu abo porushiti rezervuvannya sistem litaka Efekt virazhenij lishe do tih pir poki kilce ne rozirvano tomu vikoristovuyut kilka shariv strizhniv dlya zbilshennya efektivnogo radiusu Pri proektuvanni zenitnogo raketnogo kompleksu Mauler modelyuvannya metodom Monte Karlo na najsuchasnishomu na toj chas komp yuteri IBM 650 pokazali sho bezperervno strizhneva bojova chastina pevno bude mensh efektivnoyu nizh oskolkova Podalshi realizaciyi pokazali protilezhne Spisok literaturiTalos Missile Warhead History Procitovano 27 sichnya 2011 Fundamentals of Naval Weapons Systems Procitovano 15 travnya 2011 Payne Craig M 8 grudnya 2006 Principles of Naval Weapon Systems Naval Institute Press s 352 ISBN 978 1 59114 658 2 Margolin M J et al US Army Pictinny Arsenal report PATM 137B46 A57 Vol 2 1 November 1958