Безпалко Осип

Безпа́лко Йосип (Осип) Іванович (нар.13 травня 1881 — пом.1950) — український політичний і державний діяч.

Безпалко Йосип Іванович
Знімок Осипа Безпалка з анкети Українського громадського комітету в Чехословацькій республіці.
Народився	13 травня 1881(1881-05-13) Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	1950 ГУЛАГ^[d], СРСР
Діяльність	політик
Партія	УСДРП
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у місті Чернівці, Північна Буковина у бідній міщанській родині.

Через політичну діяльність виключено з гімназії. У 1899 році — заснував таємний гурток гімназійної та студентської молоді. У 1901—1902 роках редагував газету «Буковина» — орган буковинської національної організації. У 1903 році розпочав педагогічну діяльність. Засновник одного з перших на Буковині товариств «Січ» і редактор учительського часопису «Промінь» (1903). У 1907—1908  роках крайовий секретар профспілок Буковини.

У 1907—1914 роках засновник і голова крайової організації Української соціал-демократичної партії (УСДП) на Буковині, у 1908—1914 роках редактор місцевого партійного органу — газетою «Борба».

У 1915—1916 роках — голова просвітньої комісії у таборі для українських військовополонених (, Німеччина).

Делегат Української Національної Ради Буковини і ЗУНР — ЗУНР-ЗОУНР (грудень 1918 — квітень 1919), УСДРП (1919), Трудового Конгресу, в листопаді 1918 — комісар Чернівців. Не погоджувався разом з Семеном Вітиком, підтримуваний Симоном Петлюрою, з реорганізацією системи державного управління під керівництвом диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича. У 1919—1920 роках міністр праці в урядах Бориса Мартоса та Ісаака Мазепи.

11 лютого 1920 р. в Кам'янці-Подільському був арештований польською владою разом з представниками уряду УНР Мазепою Ісааком, Андрієм Лівицьким, Іваном Огієнком відповідно до наказу польського головного комісара Волині й Подільського фронту А. Мінкєвича. Офіційне вибачення за «прикрий випадок» арешту було надано польським МЗС 11 березня українській дипломатичній місії в Варшаві.

Члени Конференції УСДРП в Подєбрадах 1926 р. Йосип Безпалко стоїть третій зправа.

У 1920 році — емігрував до Чехословаччини, викладав німецьку мову в Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехія). Автор наукових розвідок з історії українсько-німецьких відносин. Автор численних політичних статей, розвідок про німецько-слов'янські взаємини на початку XIX століття.

У 1938 році — обрано головою Українського січового союзу.

У 1947 році схоплений спецслужбами СРСР, доправлений до Радянського Союзу та репресований НКВС СРСР. Загинув у концтаборі (Казахстан).

Примітки

1. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… с. 197
2. . Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 30 жовтня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 11 лютого 2013.

Посилання

• Світлина. БЕЗПАЛКО Йосип Іванович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Інститут історії України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

• Осташко Т. С. БЕЗПАЛКО Йосип Іванович [ 5 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 213. — .
• Осип Безпалко. Бібліографічний покажчик / упоряд.: Н. М. Загородна, М. С. Семенюк ; наук. ред., автор вступ. ст. В. М. Ботушанський. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2021. — 117 c.

Література

• Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл.
• Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами, ч. 1. Прага, 1942
• Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України, т. 1. К., 1993