Безпа́лко Йосип (Осип) Іванович (нар.13 травня 1881 — пом.1950) — український політичний і державний діяч.
Безпалко Йосип Іванович | |
---|---|
Знімок Осипа Безпалка з анкети Українського громадського комітету в Чехословацькій республіці. | |
Народився | 13 травня 1881 Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Помер | 1950 ГУЛАГ[d], СРСР |
Діяльність | політик |
Партія | УСДРП |
|
Життєпис
Народився у місті Чернівці, Північна Буковина у бідній міщанській родині.
Через політичну діяльність виключено з гімназії. У 1899 році — заснував таємний гурток гімназійної та студентської молоді. У 1901—1902 роках редагував газету «Буковина» — орган буковинської національної організації. У 1903 році розпочав педагогічну діяльність. Засновник одного з перших на Буковині товариств «Січ» і редактор учительського часопису «Промінь» (1903). У 1907—1908 роках крайовий секретар профспілок Буковини.
У 1907—1914 роках засновник і голова крайової організації Української соціал-демократичної партії (УСДП) на Буковині, у 1908—1914 роках редактор місцевого партійного органу — газетою «Борба».
У 1915—1916 роках — голова просвітньої комісії у таборі для українських військовополонених (, Німеччина).
Делегат Української Національної Ради Буковини і ЗУНР — ЗУНР-ЗОУНР (грудень 1918 — квітень 1919), УСДРП (1919), Трудового Конгресу, в листопаді 1918 — комісар Чернівців. Не погоджувався разом з Семеном Вітиком, підтримуваний Симоном Петлюрою, з реорганізацією системи державного управління під керівництвом диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича. У 1919—1920 роках міністр праці в урядах Бориса Мартоса та Ісаака Мазепи.
11 лютого 1920 р. в Кам'янці-Подільському був арештований польською владою разом з представниками уряду УНР Мазепою Ісааком, Андрієм Лівицьким, Іваном Огієнком відповідно до наказу польського головного комісара Волині й Подільського фронту А. Мінкєвича. Офіційне вибачення за «прикрий випадок» арешту було надано польським МЗС 11 березня українській дипломатичній місії в Варшаві.
У 1920 році — емігрував до Чехословаччини, викладав німецьку мову в Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехія). Автор наукових розвідок з історії українсько-німецьких відносин. Автор численних політичних статей, розвідок про німецько-слов'янські взаємини на початку XIX століття.
У 1938 році — обрано головою Українського січового союзу.
У 1947 році схоплений спецслужбами СРСР, доправлений до Радянського Союзу та репресований НКВС СРСР. Загинув у концтаборі (Казахстан).
Примітки
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… с. 197
- . Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 30 жовтня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 11 лютого 2013.
Посилання
- Світлина. БЕЗПАЛКО Йосип Іванович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Інститут історії України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Осташко Т. С. БЕЗПАЛКО Йосип Іванович [ 5 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 213. — .
- Осип Безпалко. Бібліографічний покажчик / упоряд.: Н. М. Загородна, М. С. Семенюк ; наук. ред., автор вступ. ст. В. М. Ботушанський. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2021. — 117 c.
Література
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір», 1995.— 368 с., іл.
- Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами, ч. 1. Прага, 1942
- Підкова І., Шуст Р. Довідник з історії України, т. 1. К., 1993
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezpa lko Josip Osip Ivanovich nar 13 travnya 1881 pom 1950 ukrayinskij politichnij i derzhavnij diyach Bezpalko Josip IvanovichZnimok Osipa Bezpalka z anketi Ukrayinskogo gromadskogo komitetu v Chehoslovackij respublici Narodivsya13 travnya 1881 1881 05 13 Chernivci Gercogstvo Bukovina Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer1950 GULAG d SRSRDiyalnistpolitikPartiyaUSDRP Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Chernivci Pivnichna Bukovina u bidnij mishanskij rodini Cherez politichnu diyalnist viklyucheno z gimnaziyi U 1899 roci zasnuvav tayemnij gurtok gimnazijnoyi ta studentskoyi molodi U 1901 1902 rokah redaguvav gazetu Bukovina organ bukovinskoyi nacionalnoyi organizaciyi U 1903 roci rozpochav pedagogichnu diyalnist Zasnovnik odnogo z pershih na Bukovini tovaristv Sich i redaktor uchitelskogo chasopisu Promin 1903 U 1907 1908 rokah krajovij sekretar profspilok Bukovini U 1907 1914 rokah zasnovnik i golova krajovoyi organizaciyi Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi USDP na Bukovini u 1908 1914 rokah redaktor miscevogo partijnogo organu gazetoyu Borba U 1915 1916 rokah golova prosvitnoyi komisiyi u tabori dlya ukrayinskih vijskovopolonenih Nimechchina Delegat Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Bukovini i ZUNR ZUNR ZOUNR gruden 1918 kviten 1919 USDRP 1919 Trudovogo Kongresu v listopadi 1918 komisar Chernivciv Ne pogodzhuvavsya razom z Semenom Vitikom pidtrimuvanij Simonom Petlyuroyu z reorganizaciyeyu sistemi derzhavnogo upravlinnya pid kerivnictvom diktatora ZUNR Yevgena Petrushevicha U 1919 1920 rokah ministr praci v uryadah Borisa Martosa ta Isaaka Mazepi 11 lyutogo 1920 r v Kam yanci Podilskomu buv areshtovanij polskoyu vladoyu razom z predstavnikami uryadu UNR Mazepoyu Isaakom Andriyem Livickim Ivanom Ogiyenkom vidpovidno do nakazu polskogo golovnogo komisara Volini j Podilskogo frontu A Minkyevicha Oficijne vibachennya za prikrij vipadok areshtu bulo nadano polskim MZS 11 bereznya ukrayinskij diplomatichnij misiyi v Varshavi Chleni Konferenciyi USDRP v Podyebradah 1926 r Josip Bezpalko stoyit tretij zprava U 1920 roci emigruvav do Chehoslovachchini vikladav nimecku movu v Ukrayinskij gospodarskij akademiyi v Podyebradah Chehiya Avtor naukovih rozvidok z istoriyi ukrayinsko nimeckih vidnosin Avtor chislennih politichnih statej rozvidok pro nimecko slov yanski vzayemini na pochatku XIX stolittya U 1938 roci obrano golovoyu Ukrayinskogo sichovogo soyuzu U 1947 roci shoplenij specsluzhbami SRSR dopravlenij do Radyanskogo Soyuzu ta represovanij NKVS SRSR Zaginuv u konctabori Kazahstan PrimitkiLitvin M Naumenko K Istoriya ZUNR s 197 Arhiv originalu za 4 travnya 2008 Procitovano 30 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2013 PosilannyaSvitlina BEZPALKO Josip Ivanovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini 29 chervnya 2016 u Wayback Machine DzherelaOstashko T S BEZPALKO Josip Ivanovich 5 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 213 ISBN 966 00 0734 5 Osip Bezpalko Bibliografichnij pokazhchik uporyad N M Zagorodna M S Semenyuk nauk red avtor vstup st V M Botushanskij Chernivci Cherniveckij nac un t 2021 117 c LiteraturaLitvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 Narizhnij S Ukrayinska emigraciya Kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovimi vijnami ch 1 Praga 1942 Pidkova I Shust R Dovidnik z istoriyi Ukrayini t 1 K 1993