Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вале рій Миха йлович Бе бик нар 24 квітня 1959 Великі Бубни Роменський район Сумська область УРСР СРСР український псевд

Бебик Валерій Михайлович

Бебик Валерій Михайлович

Вале́рій Миха́йлович Бе́бик (нар. 24 квітня 1959, Великі Бубни, Роменський район, Сумська область, УРСР, СРСР) — український псевдонауковець, політолог, соціальний психолог, журналіст, кандидат психологічних наук (1990), доктор політичних наук (1996), професор (2002), тимчасовий голова Громадської ради при Міністерстві інформполітики України (2015).

Валерій Бебик
image
Народився24 квітня 1959(1959-04-24) (65 років)
Великі Бубни, Роменський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Країнаimage СРСР (1959—1991)
image Україна (з 1991)
Діяльністьполітолог
Alma materНаціональний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Науковий ступінькандидат психологічних наук, доктор політичних наук

Відомий серією публіцистичних статей та телепередач, присвячених історії України. Його історичні розвідки українським науковим співтовариством вважаються псевдонауковими та характеризуються як новітня міфотворчість.

Походження та навчання

Народився в сім'ї військовослужбовця. 1976 року розпочав навчання і 1982 року закінчив факультет систем управління Київського політехнічного інституту.

1990 року захистив у Київському університеті кандидатську дисертацію «Соціально-психологічні аспекти депутатської діяльності». 1996 року в Інституті держави і права НАН України захистив докторську дисертацію «Політичний маркетинг і менеджмент у демократичному суспільстві».

Трудова діяльність

До 1984 року працював інженером науково-дослідного інституту «Електрон». У 1988—1992 роках був інструктором, консультантом організаційного відділу Київського обласного виконавчого комітету. У 1992—1997 роках — головний консультант пресслужби Президента України, у 1997—1998 роках — заступник завідувача відділу суспільно-політичного аналізу Адміністрації Президента України. 1999 року став ректором Міжрегіональної академії управління персоналом. У 2005—2014 роках — проректор Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», згодом — завідувач кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики та соціальних комунікацій Університету «Україна».

Наукова діяльність

Валерій Бебик — професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1997), професор Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова (2006), професор Вищої школи міжнародних відносин та соціальних комунікацій (Польща, Холм, 2014), професор Національної академії державного управління при Президентові України (2017)[].

Почесний професор Вищої соціально-економічної школи Варшави (2000), почесний доктор Азербайджанського міжнародного університету (2001), Україно-американського Вісконсінського університету (2001).[]

Автор 42 індивідуальних та колективних монографій підручників та посібників, у тому числі — англійською і польською мовами. Підготував 8 докторів і 20 кандидатів наук.

Головний редактор українського наукового журналу «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації» (2006), голова редакційної ради міжнародного журналу «Nauki Społeczno-Humanistyczne. Polsko-ukraińska czasopismo naukowe / Соціально-Гуманітарні Науки. Польсько-український науковий журнал / Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal» (2014).[]

Виступи на історичні теми та їх оцінка науковцями

Валерій Бебик є автором статей, присвячених «українській античній цивілізації» — нібито одній із найдавніших цивілізацій світу, яка породила «культурно-цивілізаційний феномен еллінізму», «як Античну Україну-Елладу перетворили на Грецію», українцю Платону тощо. Його історичні розвідки українським науковим співтовариством вважаються псевдонауковими та характеризуються як новітня міфотворчість.

Публічні виступи Валерія Бебика неодноразово критикували історики. Так, кандидат історичних наук Олексій Кузьмук називає статті Бебика в газеті «Голос України» «популяризацією новітніх міфів». Доктор історичних наук Леонід Залізняк у статті для журналу «Український тиждень» назвав погляд Бебика на етногенез українців «хибним, карикатурно спрощеним».

У листопаді 2012 року редакційна колегія наукового журналу «Археологія» виступила з відкритим листом до преси, закликавши журналістів відмовитися від пропаганди, на їх думку, псевдонаукових концепцій. Передачі та статті Бебика в листі названі «фантастичними „концепціями“», «проявом найгіршого сорту наївного історичного примітивізму та дилетантства», а сам він — «міфотворцем» та псевдовченим. Згодом до листа долучилися редакції порталу «Historians.in.ua» та інтернет-журналу «Історична правда».

11 грудня 2014 року загальні збори ВГО «Спілка археологів України» ухвалили відкритий лист до української громадськості, політичних діячів і журналістів (автори — доктори історичних наук Леонід Залізняк і Віталій Отрощенко) з приводу чергового висунення професора В.Бебика на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Головний зміст листа — протест проти популяризації «нісенітниць доктора політичних наук В.Бебика». Серед археологів, які підписали лист: Гліб Івакін, Сергій Крижицький, Олександр Моця та інші. Лист було надіслано голові Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Миколі Княжицькому, голові Комітету з питань науки і освіти Лілії Гриневич та голові Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олегові Наливайку.

Валерія Бебика неодноразово висували на звання «Псевдонауковець року» відзнаки «Академічна негідність року», проте він жодного разу не здобував антиперемогу в ній. Зокрема, у 2018 році за результатами голосування він програв Ользі Богомолець, отримавши 30 % проти 37 % у неї.

Журналістика

У 2011—2017 роках Валерій Бебик — автор і ведучий освітньо-наукового проєкту «Цивілізація Incognita» телеканалу «TONIS».. У 1998—2017 роках — автор програми «З глибини тисячоліть» Першого каналу Українського радіо.

Політична діяльність

Висував свою кандидатуру в депутати Верховної Ради та місцевих рад.

У 1990—1994 роках обраний депутатом Ленінської (надалі Старокиївської) районної в місті Києві ради депутатів.

На виборах до Верховної Ради України у 1998 році балотувався за списком СДПУ(о) під номером 82, але депутатом не став.

Балотувався як самовисуванець на виборах до Верховної Ради України у 2012 році за одномандатним округом № 117 (Львівська область). За результатами виборів набрав 0,4 % (441 голосів «за»).

У 2014 році знову був кандидатом у народні депутати, висунутий політичною партією «Народний рух України» за одномандатним округом № 221 (місто Київ). За результатами виборів посів 12-те місце, набравши 2,31 % (2070 голосів).

На виборах до Київської міської ради 2015 року очолював список партії «Народний рух України», який не подолав необхідного виборчого бар'єру.

Нагороди

  • Орден Святого Миколая (2017, УПЦ КП)[]
  • медаль «Григорій Сковорода» (Національна академія педагогічних наук України, 2015)[]
  • медаль «Срібне перо» — за найкращу телевізійну програму 2013 року (ХІІ Міжнародний конкурс журналістської майстерності «Срібне перо», 2013)[]
  • Золота медаль «Незалежність» (Київська спілка журналістів, 2012)[]
  • відзнака галицької «Просвіти» (Львів)[]

Примітки

  1. . Урядовий портал. Пресслужба Міністерства інформаційної політики. 07 травня 2015. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 13 березня 2016.
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  3. . Архів оригіналу за 12 грудня 2018. Процитовано 23 березня 2016.
  4. Відкритий лист. Спілка археологів України (25 грудня 2014). Перевірено 13 березня 2016.
  5. Шуба О. В. Бебик Валерій Михайлович [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — . — С. 360.
  6. Дмитро Рафаель (24 грудня, 2010). . Тиждень.ua. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  7. . Карпатський університет імені Августина Волошина. 23 квітня 2019. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  8. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
  9. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 3 березня 2016.
  10. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 14 березня 2016.
  11. . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  12. Результати народного голосування відзнаки "Академічна негідність 2017". Тексти.org.ua. 23 грудня 2017. Процитовано 3 лютого 2020.
  13. . ZN.ua. 16 січня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  14. TV C.Incognita [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.] // YouTube
  15. Світлана Остапа (17 вересня 2011). . Суспільне. Детектор медіа. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
  16. . Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
  17. . Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  18. . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.

Література

Посилання

  • Бебик Валерій Михайлович (архів). Офіційна Україна сьогодні. Перевірено 23 березня 2016.
  • Валерій Бебик. Офіційний сайт. Перевірено 23 березня 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vale rij Miha jlovich Be bik nar 24 kvitnya 1959 Veliki Bubni Romenskij rajon Sumska oblast URSR SRSR ukrayinskij psevdonaukovec politolog socialnij psiholog zhurnalist kandidat psihologichnih nauk 1990 doktor politichnih nauk 1996 profesor 2002 timchasovij golova Gromadskoyi radi pri Ministerstvi informpolitiki Ukrayini 2015 Valerij BebikNarodivsya24 kvitnya 1959 1959 04 24 65 rokiv Veliki Bubni Romenskij rajon Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSR 1959 1991 Ukrayina z 1991 DiyalnistpolitologAlma materNacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut Naukovij stupinkandidat psihologichnih nauk doktor politichnih nauk Vidomij seriyeyu publicistichnih statej ta teleperedach prisvyachenih istoriyi Ukrayini Jogo istorichni rozvidki ukrayinskim naukovim spivtovaristvom vvazhayutsya psevdonaukovimi ta harakterizuyutsya yak novitnya mifotvorchist Pohodzhennya ta navchannyaNarodivsya v sim yi vijskovosluzhbovcya 1976 roku rozpochav navchannya i 1982 roku zakinchiv fakultet sistem upravlinnya Kiyivskogo politehnichnogo institutu 1990 roku zahistiv u Kiyivskomu universiteti kandidatsku disertaciyu Socialno psihologichni aspekti deputatskoyi diyalnosti 1996 roku v Instituti derzhavi i prava NAN Ukrayini zahistiv doktorsku disertaciyu Politichnij marketing i menedzhment u demokratichnomu suspilstvi Trudova diyalnistDo 1984 roku pracyuvav inzhenerom naukovo doslidnogo institutu Elektron U 1988 1992 rokah buv instruktorom konsultantom organizacijnogo viddilu Kiyivskogo oblasnogo vikonavchogo komitetu U 1992 1997 rokah golovnij konsultant pressluzhbi Prezidenta Ukrayini u 1997 1998 rokah zastupnik zaviduvacha viddilu suspilno politichnogo analizu Administraciyi Prezidenta Ukrayini 1999 roku stav rektorom Mizhregionalnoyi akademiyi upravlinnya personalom U 2005 2014 rokah prorektor Vidkritogo mizhnarodnogo universitetu rozvitku lyudini Ukrayina zgodom zaviduvach kafedri suspilno politichnih nauk globalistiki ta socialnih komunikacij Universitetu Ukrayina Naukova diyalnistValerij Bebik profesor Institutu mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1997 profesor Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Dragomanova 2006 profesor Vishoyi shkoli mizhnarodnih vidnosin ta socialnih komunikacij Polsha Holm 2014 profesor Nacionalnoyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya pri Prezidentovi Ukrayini 2017 dzherelo Pochesnij profesor Vishoyi socialno ekonomichnoyi shkoli Varshavi 2000 pochesnij doktor Azerbajdzhanskogo mizhnarodnogo universitetu 2001 Ukrayino amerikanskogo Viskonsinskogo universitetu 2001 dzherelo Avtor 42 individualnih ta kolektivnih monografij pidruchnikiv ta posibnikiv u tomu chisli anglijskoyu i polskoyu movami Pidgotuvav 8 doktoriv i 20 kandidativ nauk Golovnij redaktor ukrayinskogo naukovogo zhurnalu Osvita regionu politologiya psihologiya komunikaciyi 2006 golova redakcijnoyi radi mizhnarodnogo zhurnalu Nauki Spoleczno Humanistyczne Polsko ukrainska czasopismo naukowe Socialno Gumanitarni Nauki Polsko ukrayinskij naukovij zhurnal Social and Human Sciences Polish Ukrainian scientific journal 2014 dzherelo Vistupi na istorichni temi ta yih ocinka naukovcyamiValerij Bebik ye avtorom statej prisvyachenih ukrayinskij antichnij civilizaciyi nibito odnij iz najdavnishih civilizacij svitu yaka porodila kulturno civilizacijnij fenomen ellinizmu yak Antichnu Ukrayinu Elladu peretvorili na Greciyu ukrayincyu Platonu tosho Jogo istorichni rozvidki ukrayinskim naukovim spivtovaristvom vvazhayutsya psevdonaukovimi ta harakterizuyutsya yak novitnya mifotvorchist Publichni vistupi Valeriya Bebika neodnorazovo kritikuvali istoriki Tak kandidat istorichnih nauk Oleksij Kuzmuk nazivaye statti Bebika v gazeti Golos Ukrayini populyarizaciyeyu novitnih mifiv Doktor istorichnih nauk Leonid Zaliznyak u statti dlya zhurnalu Ukrayinskij tizhden nazvav poglyad Bebika na etnogenez ukrayinciv hibnim karikaturno sproshenim U listopadi 2012 roku redakcijna kolegiya naukovogo zhurnalu Arheologiya vistupila z vidkritim listom do presi zaklikavshi zhurnalistiv vidmovitisya vid propagandi na yih dumku psevdonaukovih koncepcij Peredachi ta statti Bebika v listi nazvani fantastichnimi koncepciyami proyavom najgirshogo sortu nayivnogo istorichnogo primitivizmu ta diletantstva a sam vin mifotvorcem ta psevdovchenim Zgodom do lista doluchilisya redakciyi portalu Historians in ua ta internet zhurnalu Istorichna pravda 11 grudnya 2014 roku zagalni zbori VGO Spilka arheologiv Ukrayini uhvalili vidkritij list do ukrayinskoyi gromadskosti politichnih diyachiv i zhurnalistiv avtori doktori istorichnih nauk Leonid Zaliznyak i Vitalij Otroshenko z privodu chergovogo visunennya profesora V Bebika na zdobuttya Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Golovnij zmist lista protest proti populyarizaciyi nisenitnic doktora politichnih nauk V Bebika Sered arheologiv yaki pidpisali list Glib Ivakin Sergij Krizhickij Oleksandr Mocya ta inshi List bulo nadislano golovi Komitetu Verhovnoyi Radi z pitan kulturi ta duhovnosti Mikoli Knyazhickomu golovi Komitetu z pitan nauki i osviti Liliyi Grinevich ta golovi Derzhavnogo komitetu telebachennya i radiomovlennya Ukrayini Olegovi Nalivajku Valeriya Bebika neodnorazovo visuvali na zvannya Psevdonaukovec roku vidznaki Akademichna negidnist roku prote vin zhodnogo razu ne zdobuvav antiperemogu v nij Zokrema u 2018 roci za rezultatami golosuvannya vin prograv Olzi Bogomolec otrimavshi 30 proti 37 u neyi ZhurnalistikaU 2011 2017 rokah Valerij Bebik avtor i veduchij osvitno naukovogo proyektu Civilizaciya Incognita telekanalu TONIS U 1998 2017 rokah avtor programi Z glibini tisyacholit Pershogo kanalu Ukrayinskogo radio Politichna diyalnistVisuvav svoyu kandidaturu v deputati Verhovnoyi Radi ta miscevih rad U 1990 1994 rokah obranij deputatom Leninskoyi nadali Starokiyivskoyi rajonnoyi v misti Kiyevi radi deputativ Na viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini u 1998 roci balotuvavsya za spiskom SDPU o pid nomerom 82 ale deputatom ne stav Balotuvavsya yak samovisuvanec na viborah do Verhovnoyi Radi Ukrayini u 2012 roci za odnomandatnim okrugom 117 Lvivska oblast Za rezultatami viboriv nabrav 0 4 441 golosiv za U 2014 roci znovu buv kandidatom u narodni deputati visunutij politichnoyu partiyeyu Narodnij ruh Ukrayini za odnomandatnim okrugom 221 misto Kiyiv Za rezultatami viboriv posiv 12 te misce nabravshi 2 31 2070 golosiv Na viborah do Kiyivskoyi miskoyi radi 2015 roku ocholyuvav spisok partiyi Narodnij ruh Ukrayini yakij ne podolav neobhidnogo viborchogo bar yeru NagorodiOrden Svyatogo Mikolaya 2017 UPC KP dzherelo medal Grigorij Skovoroda Nacionalna akademiya pedagogichnih nauk Ukrayini 2015 dzherelo medal Sribne pero za najkrashu televizijnu programu 2013 roku HII Mizhnarodnij konkurs zhurnalistskoyi majsternosti Sribne pero 2013 dzherelo Zolota medal Nezalezhnist Kiyivska spilka zhurnalistiv 2012 dzherelo vidznaka galickoyi Prosviti Lviv dzherelo Primitki Uryadovij portal Pressluzhba Ministerstva informacijnoyi politiki 07 travnya 2015 Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 13 bereznya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 14 bereznya 2016 Procitovano 14 bereznya 2016 Arhiv originalu za 12 grudnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2016 Vidkritij list Spilka arheologiv Ukrayini 25 grudnya 2014 Perevireno 13 bereznya 2016 Shuba O V Bebik Valerij Mihajlovich 28 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 S 360 Dmitro Rafael 24 grudnya 2010 Tizhden ua Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2020 Karpatskij universitet imeni Avgustina Voloshina 23 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2020 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2016 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 3 bereznya 2016 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 14 bereznya 2016 Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 14 bereznya 2016 Rezultati narodnogo golosuvannya vidznaki Akademichna negidnist 2017 Teksti org ua 23 grudnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2020 ZN ua 16 sichnya 2019 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2020 Procitovano 3 lyutogo 2020 TV C Incognita 4 travnya 2016 u Wayback Machine YouTube Svitlana Ostapa 17 veresnya 2011 Suspilne Detektor media Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2020 Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 14 bereznya 2016 Arhiv originalu za 15 bereznya 2016 Procitovano 14 bereznya 2016 LiteraturaShuba O V Bebik Valerij Mihajlovich 28 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 S 360 PosilannyaBebik Valerij Mihajlovich arhiv Oficijna Ukrayina sogodni Perevireno 23 bereznya 2016 Valerij Bebik Oficijnij sajt Perevireno 23 bereznya 2016

Дата публікації:
Топ