Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Беатріс Вуд англ Beatrice Wood 3 березня 1893 18930303 Сан Франциско 12 березня 1998 Охай американська художниця скульпт

Беатріс Вуд

Беатріс Вуд

Беатріс Вуд (англ. Beatrice Wood, 3 березня 1893(18930303), Сан-Франциско — 12 березня 1998, Охай) — американська художниця, скульпторка, керамістка, письменниця і журналістка, яка вплинула на такі напрямки, як дадаїзм і сюрреалізм.

Беатріс Вуд
англ. Beatrice Wood
image
Народження3 березня 1893(1893-03-03)[1][2][…]
Сан-Франциско, Каліфорнія, США[4]
Смерть12 березня 1998(1998-03-12)[1][2][…] (105 років)
 Охай, Вентура, Каліфорнія, США
Країнаimage США[5][6]
НавчанняАкадемія Жуліана, Голлівудська старша школа і d
Діяльністьхудожниця, скульпторка, керамістка, письменниця, дизайнерка, мисткиня
Напрямокдадаїзм
Роки творчості1908[1] — 1998[1]
Роботи в колекціїd, Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[7], Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Художній музей Крокера[8][8], Смітсонівський музей американського мистецтва[9] і Музей мистецтв Філадельфії[10]
Нагороди

d (1987)

d (1992)

d (1987)

image Беатріс Вуд у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вуд (прізвище).

Життєпис та творчість

image
Марсель Дюшан, Франсіс Пікабіа та Беатріс Вуд у Бродвейському фотомагазині, Нью-Йорк, 1917 рік

Беатріс народилася 1893 року в багатій, респектабельній родині. У 1898 році Вуди переїжджають до Нью-Йорка, звідки часто здійснюють поїздки до Європи. Юність дівчини — аж до початку першої світової війни — проходить у Парижі, де вона, починаючи з 1912 року, вивчає історію мистецтва в художній Академії Жуліана. Деякий час Беатріс проводить також у Живерні, місті Клода Моне. З початком воєнних дій вона повертається до Нью-Йорка. Тут Беатріс Вуд, спільно з Марселем Дюшаном та Анрі-П'єром Роше видає перший в Америці дадаїстський журнал . У 1920-ті роки за дівчиною закріпилася назва «Мама Дада».

Вуд мала незалежний, ексцентричний характер. Внаслідок стосунків, що нещасливо закінчилися, та наступного шлюбу, вона потрапляє до Монреалю, де деякий час виступає танцівницею у вар'єте. Відносини її із заможними батьками були дуже напруженими, оскільки вони не бажали, щоб їхня донька вела богемний спосіб життя. Бажаючи стати вільною художницею та заробляти цим на життя, Беатріс їде в Лос-Анджелесу, вивчає там майстерність кераміки і з початку 1930-х років присвячує цьому мистецтву свою творчість. Оселившись потім у каліфорнійському містечку Охай, Беатріс Вуд багато уваги приділяє східним містичним вченням та філософії. Перебувала у тісному контакті з гуру-теософом Джідду Крішнамурті, який мав на художницю величезний вплив. У 1938 році вона знову одружується, цього разу з інженером Стівом Хоггом.

У 1948 році Беатріс Вуд оселилася в Охаї, штат Каліфорнія в США, щоб бути поруч з філософом Джідду Крішнамурті. Вона стала довічним членом Теософського товариства — Адьяр. Співпраця з цими асоціаціями значно вплинули на її художню філософію. Вуд також викладала та жила поряд із школою Хеппі Веллі, відомої зараз як школа Безант Гілл.

У 90-річному віці Вуд стала письменницею, заохочена своєю подругою Анаїс Нін. Її найвідомішою книгою є її автобіографія «Я шокую себе» (1985). Серед її літературних творів найвідоміші: The Angel Who Wore Black Tights, автобіографічної I Shock Myself, а також Pinching Spaniards та 33rd Wife of a Maharajah: A Love Affair in India. Писала під псевдонімом «графиня Лола Скревінська».

Коли її запитали про секрет довголіття, Вуд відповіла: «Усьому я завдячую книгам про мистецтво, шоколаду та молодим людям». Вуд все життя була вегетаріанкою, утримуючись від алкоголю та куріння.

Беатріс Вуд протягом 85 років вела щоденники. У 2011 році Френсіс М. Науманн та його дружина Марі Т. Келлер відредагували добірку її журналів, в яких розповідалося про її мистецьке життя.

Визнання

У 1961 році проходила виставка робіт Беатріс Вуд у Японії, в 1961—1965 роках вона проживала та працювала в Індії, а в 1972 році знову відвідувала Індію.

Не дотримуючись якихось конкретних політичних чи ідеологічних теорій, Вуд дуже вплинула на розвиток деяких сучасних їй художніх течій, зокрема дадаїзму. Серед її близьких знайомих і коханців слід назвати такі великі постаті світової культури XX століття, як композитор Едгар Варез, скульптор Константін Бранкузі, художники Франсіс Пікабіа, Ман Рей та Джозеф Стелла, письменниця Анаїс Нін.

У 1994 році Смітсонівський інститут назвав Беатріс Вуд «Шановним американським художником». Вуд залишила свій будинок і студію фонду Happy Valley. У 2005 році фонд звернувся до Кевіна Вергіла Воллеса з проханням перетворити його на Центр мистецтв Беатріс Вуд.

image
Беатріс Вуд (праворуч) та в Охаї в 1993 році
  • «Беатріс Вуд: Мама Дада»: цей документальний фільм режисера було випущено на 16 мм плівці в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія 3 березня 1993 року, до 100-річчя Вуд.
  • Вуд також частково була прообразом для ролі Рози Дьюїтт Б'юкейтер, вдови у 101-річному віці з відомого художнього фільму Джеймса Камерона «Титанік», зіграної акторкою Глорією Стюарт. За словами Кемерона, дружина Білла Пекстона позичила йому примірник «I Shock Myself». Почавши читати, він зрозумів, що:

перший розділ майже буквально описує персонажа, якого я вже писав для «Старої Рози» … Коли я зустрів її [Беатріс Вуд], вона була чарівною, креативною та неймовірно смішною … Звичайно, «Роза» у фільмі — це лише перефраз Беатріс, поєднаний з багатьма вигаданими елементами.

Відповідно до її некрологу в тижневику «Ojai Valley News», Кемерону вручили «П'яту щорічну кінопремію Беатріс Вуд».

Померла 12 березня 1998 року, за 9 днів після свого 105-річчя.

Література

  • Гарт Кларк. Позолочене судно: блискуче мистецтво та життя Беатріс Вуд, Garth Clark: Gilded Vessel: The Lustrous Art and Life of Beatrice Wood, Guild Pub 2001, .
  • Марлін Воллес та Беатріс Вуд. Гра шахів із серцем: Столітнє святкування Беатріс Вуд, Marlene Wallace und Beatrice Wood: Playing Chess with the Heart: A Centennial Celebration of Beatrice Wood, Chronicle Books 1994, .
  • Беатріс Вуд. Я приголомшую саму себе. Автобіографія Беатріс Вуд, Beatrice Wood: I Shock Myself. The Autobiography of Beatrice Wood. 1985. Neuauflage Chronicle Books, San Francisco 2006.

Примітки

  1. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119204592 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  6. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  7. http://www.moma.org/collection/works/198715
  8. https://www.crockerart.org/collections/american-art-after-1945?page=1
  9. https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=5468
  10. https://hedendaagsesieraden.nl/2023/07/21/philadelphia-museum-of-art/
  11. Smith, Roberta (14 березня 1998). Beatrice Wood, 105, Potter and Mama of Dada is dead. The New York Times. Процитовано 16 квітня 2023.
  12. Karlstrom, Paul. Oral history interview with Beatrice Wood, 26 серпня 1976 року. Процитовано 11 жовтня 2015.
  13. Internet Broadway Database: Beatrice Wood Credits on Broadway
  14. Wood, Beatrice (1985). I Shock Myself: The Autobiography of Beatrice Wood. San Francisco: Chronicle Books. ISBN .
  15. Curtis, Penelope (1999). Sculpture 1900-1940. Oxford University Press. с. 144.
  16. Gotthardt, Alexxa (1 серпня 2016). The Forgotten Legacy of Cult Artist Beatrice Wood. Artsy (англ.). Процитовано 16 квітня 2023.
  17. «Beatrice Wood, 105, Potter And Mama of Dada, Is Dead». The New York Times
  18. See Francis M. Naumann and Marie T. Keller, eds, «My Life in Art: Excerpts from the Diaries of Beatrice Wood», in Beatrice Wood: Career Woman—Drawings, Paintings, Vessels, and Objects, exh. cat., Santa Monica Museum of Art, 10 вересня 2011 – 3 березня 2012, pp. 72-131.
  19. «Unearthing Lost Treasures in California», New York Times, 13 березня 2010 року
  20. Titanic: James Cameron's Illustrated Screenplay, overleaf for page 7, Harper, 1998
  21. . Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 16 квітня 2023., LA Weekly

Посилання

  • Життєпис Беатріс Вуд Архівовано травень 8, 2012 на сайті Wayback Machine. (англ. мовою)
  • Artnet.de — Вибрані художні роботи Б. Вуд
  • Images of Tides in a Man's Life, ceramic sculpture by Wood at the Smithsonian American Art Museum
  • Beatrice Wood papers, 1894—1998, bulk 1930—1990. Archives of American Art, Smithsonian Institution
  • Beatrice Wood Papers. Yale Collection of American Literature, Beinecke Rare Book and Manuscript Library.
  • Beatrice Wood Center for the Arts
  • Oral history interview with Beatrice Wood, 1976 Aug. 26, Archives of American Art, Smithsonian Institution
  • Biography, Philadelphia Museum of Art]
  • Beatrice Wood Obit, National Public Radio
  • American Museum of Ceramic Art, Beatrice Wood ceramics, Permanent Collection
  • MacNeill, Bonnie. «Mama of Dada Beatrice Wood dies at 105», The Ojai Valley News. (Issue 44, Friday, March 13, 1998, p. A-1).
  • Edward Weston, R. M. Schindler, Anna Zacsek, Lloyd Wright, Lawrence Tibbett, Reginald Pole, Beatrice Wood and Their Dramatic Circles for much on Wood's early relationships with Walter and Louise Arensberg, Reginald Pole, and Lloyd Wright and their dramatic circles.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Beatris Vud angl Beatrice Wood 3 bereznya 1893 18930303 San Francisko 12 bereznya 1998 Ohaj amerikanska hudozhnicya skulptorka keramistka pismennicya i zhurnalistka yaka vplinula na taki napryamki yak dadayizm i syurrealizm Beatris Vudangl Beatrice Wood opis zobrazhennya Narodzhennya3 bereznya 1893 1893 03 03 1 2 San Francisko Kaliforniya SShA 4 Smert12 bereznya 1998 1998 03 12 1 2 105 rokiv Ohaj Ventura Kaliforniya SShAKrayina SShA 5 6 NavchannyaAkademiya Zhuliana Gollivudska starsha shkola i dDiyalnisthudozhnicya skulptorka keramistka pismennicya dizajnerka mistkinyaNapryamokdadayizmRoki tvorchosti1908 1 1998 1 Roboti v kolekciyid Nacionalna galereya mistectv Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 7 Pensilvanska akademiya obrazotvorchih mistectv Hudozhnij muzej Krokera 8 8 Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 9 i Muzej mistectv Filadelfiyi 10 Nagorodid 1987 d 1992 d 1987 Beatris Vud u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vud prizvishe Zhittyepis ta tvorchistMarsel Dyushan Fransis Pikabia ta Beatris Vud u Brodvejskomu fotomagazini Nyu Jork 1917 rik Beatris narodilasya 1893 roku v bagatij respektabelnij rodini U 1898 roci Vudi pereyizhdzhayut do Nyu Jorka zvidki chasto zdijsnyuyut poyizdki do Yevropi Yunist divchini azh do pochatku pershoyi svitovoyi vijni prohodit u Parizhi de vona pochinayuchi z 1912 roku vivchaye istoriyu mistectva v hudozhnij Akademiyi Zhuliana Deyakij chas Beatris provodit takozh u Zhiverni misti Kloda Mone Z pochatkom voyennih dij vona povertayetsya do Nyu Jorka Tut Beatris Vud spilno z Marselem Dyushanom ta Anri P yerom Roshe vidaye pershij v Americi dadayistskij zhurnal U 1920 ti roki za divchinoyu zakripilasya nazva Mama Dada Vud mala nezalezhnij ekscentrichnij harakter Vnaslidok stosunkiv sho neshaslivo zakinchilisya ta nastupnogo shlyubu vona potraplyaye do Monrealyu de deyakij chas vistupaye tancivniceyu u var yete Vidnosini yiyi iz zamozhnimi batkami buli duzhe napruzhenimi oskilki voni ne bazhali shob yihnya donka vela bogemnij sposib zhittya Bazhayuchi stati vilnoyu hudozhniceyu ta zaroblyati cim na zhittya Beatris yide v Los Andzhelesu vivchaye tam majsternist keramiki i z pochatku 1930 h rokiv prisvyachuye comu mistectvu svoyu tvorchist Oselivshis potim u kalifornijskomu mistechku Ohaj Beatris Vud bagato uvagi pridilyaye shidnim mistichnim vchennyam ta filosofiyi Perebuvala u tisnomu kontakti z guru teosofom Dzhiddu Krishnamurti yakij mav na hudozhnicyu velicheznij vpliv U 1938 roci vona znovu odruzhuyetsya cogo razu z inzhenerom Stivom Hoggom U 1948 roci Beatris Vud oselilasya v Ohayi shtat Kaliforniya v SShA shob buti poruch z filosofom Dzhiddu Krishnamurti Vona stala dovichnim chlenom Teosofskogo tovaristva Adyar Spivpracya z cimi asociaciyami znachno vplinuli na yiyi hudozhnyu filosofiyu Vud takozh vikladala ta zhila poryad iz shkoloyu Heppi Velli vidomoyi zaraz yak shkola Bezant Gill U 90 richnomu vici Vud stala pismenniceyu zaohochena svoyeyu podrugoyu Anayis Nin Yiyi najvidomishoyu knigoyu ye yiyi avtobiografiya Ya shokuyu sebe 1985 Sered yiyi literaturnih tvoriv najvidomishi The Angel Who Wore Black Tights avtobiografichnoyi I Shock Myself a takozh Pinching Spaniards ta 33rd Wife of a Maharajah A Love Affair in India Pisala pid psevdonimom grafinya Lola Skrevinska Koli yiyi zapitali pro sekret dovgolittya Vud vidpovila Usomu ya zavdyachuyu knigam pro mistectvo shokoladu ta molodim lyudyam Vud vse zhittya bula vegetariankoyu utrimuyuchis vid alkogolyu ta kurinnya Beatris Vud protyagom 85 rokiv vela shodenniki U 2011 roci Frensis M Naumann ta jogo druzhina Mari T Keller vidredaguvali dobirku yiyi zhurnaliv v yakih rozpovidalosya pro yiyi mistecke zhittya ViznannyaU 1961 roci prohodila vistavka robit Beatris Vud u Yaponiyi v 1961 1965 rokah vona prozhivala ta pracyuvala v Indiyi a v 1972 roci znovu vidviduvala Indiyu Ne dotrimuyuchis yakihos konkretnih politichnih chi ideologichnih teorij Vud duzhe vplinula na rozvitok deyakih suchasnih yij hudozhnih techij zokrema dadayizmu Sered yiyi blizkih znajomih i kohanciv slid nazvati taki veliki postati svitovoyi kulturi XX stolittya yak kompozitor Edgar Varez skulptor Konstantin Brankuzi hudozhniki Fransis Pikabia Man Rej ta Dzhozef Stella pismennicya Anayis Nin U 1994 roci Smitsonivskij institut nazvav Beatris Vud Shanovnim amerikanskim hudozhnikom Vud zalishila svij budinok i studiyu fondu Happy Valley U 2005 roci fond zvernuvsya do Kevina Vergila Vollesa z prohannyam peretvoriti jogo na Centr mistectv Beatris Vud Beatris Vud pravoruch ta v Ohayi v 1993 roci Beatris Vud Mama Dada cej dokumentalnij film rezhisera bulo vipusheno na 16 mm plivci v Los Andzhelesi shtat Kaliforniya 3 bereznya 1993 roku do 100 richchya Vud Vud takozh chastkovo bula proobrazom dlya roli Rozi Dyuyitt B yukejter vdovi u 101 richnomu vici z vidomogo hudozhnogo filmu Dzhejmsa Kamerona Titanik zigranoyi aktorkoyu Gloriyeyu Styuart Za slovami Kemerona druzhina Billa Pekstona pozichila jomu primirnik I Shock Myself Pochavshi chitati vin zrozumiv sho pershij rozdil majzhe bukvalno opisuye personazha yakogo ya vzhe pisav dlya Staroyi Rozi Koli ya zustriv yiyi Beatris Vud vona bula charivnoyu kreativnoyu ta nejmovirno smishnoyu Zvichajno Roza u filmi ce lishe perefraz Beatris poyednanij z bagatma vigadanimi elementami Vidpovidno do yiyi nekrologu v tizhneviku Ojai Valley News Kemeronu vruchili P yatu shorichnu kinopremiyu Beatris Vud Pomerla 12 bereznya 1998 roku za 9 dniv pislya svogo 105 richchya LiteraturaGart Klark Pozolochene sudno bliskuche mistectvo ta zhittya Beatris Vud Garth Clark Gilded Vessel The Lustrous Art and Life of Beatrice Wood Guild Pub 2001 ISBN 1 893164 13 6 Marlin Volles ta Beatris Vud Gra shahiv iz sercem Stolitnye svyatkuvannya Beatris Vud Marlene Wallace und Beatrice Wood Playing Chess with the Heart A Centennial Celebration of Beatrice Wood Chronicle Books 1994 ISBN 0 8118 0607 3 Beatris Vud Ya prigolomshuyu samu sebe Avtobiografiya Beatris Vud Beatrice Wood I Shock Myself The Autobiography of Beatrice Wood 1985 Neuauflage Chronicle Books San Francisco 2006 PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 119204592 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 RKDartists d Track Q17299517 http www moma org collection works 198715 https www crockerart org collections american art after 1945 page 1 https americanart si edu collections search artist id 5468 https hedendaagsesieraden nl 2023 07 21 philadelphia museum of art Smith Roberta 14 bereznya 1998 Beatrice Wood 105 Potter and Mama of Dada is dead The New York Times Procitovano 16 kvitnya 2023 Karlstrom Paul Oral history interview with Beatrice Wood 26 serpnya 1976 roku Procitovano 11 zhovtnya 2015 Internet Broadway Database Beatrice Wood Credits on Broadway Wood Beatrice 1985 I Shock Myself The Autobiography of Beatrice Wood San Francisco Chronicle Books ISBN 9780811853613 Curtis Penelope 1999 Sculpture 1900 1940 Oxford University Press s 144 Gotthardt Alexxa 1 serpnya 2016 The Forgotten Legacy of Cult Artist Beatrice Wood Artsy angl Procitovano 16 kvitnya 2023 Beatrice Wood 105 Potter And Mama of Dada Is Dead The New York Times See Francis M Naumann and Marie T Keller eds My Life in Art Excerpts from the Diaries of Beatrice Wood in Beatrice Wood Career Woman Drawings Paintings Vessels and Objects exh cat Santa Monica Museum of Art 10 veresnya 2011 3 bereznya 2012 pp 72 131 Unearthing Lost Treasures in California New York Times 13 bereznya 2010 roku Titanic James Cameron s Illustrated Screenplay overleaf for page 7 Harper 1998 Arhiv originalu za 12 bereznya 2007 Procitovano 16 kvitnya 2023 LA WeeklyPosilannyaZhittyepis Beatris Vud Arhivovano traven 8 2012 na sajti Wayback Machine angl movoyu Artnet de Vibrani hudozhni roboti B Vud Images of Tides in a Man s Life ceramic sculpture by Wood at the Smithsonian American Art Museum Beatrice Wood papers 1894 1998 bulk 1930 1990 Archives of American Art Smithsonian Institution Beatrice Wood Papers Yale Collection of American Literature Beinecke Rare Book and Manuscript Library Beatrice Wood Center for the Arts Oral history interview with Beatrice Wood 1976 Aug 26 Archives of American Art Smithsonian Institution Biography Philadelphia Museum of Art Beatrice Wood Obit National Public Radio American Museum of Ceramic Art Beatrice Wood ceramics Permanent Collection MacNeill Bonnie Mama of Dada Beatrice Wood dies at 105 The Ojai Valley News Issue 44 Friday March 13 1998 p A 1 Edward Weston R M Schindler Anna Zacsek Lloyd Wright Lawrence Tibbett Reginald Pole Beatrice Wood and Their Dramatic Circles for much on Wood s early relationships with Walter and Louise Arensberg Reginald Pole and Lloyd Wright and their dramatic circles

Дата публікації:
Топ