Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Миколайович Баєр (1886—1964) — український громадський та політичний діяч, поет, перекладач, пропагандист ідей охорони природи. Народився 4 грудня 1886 р. в німецькій родині інженера-землеміра в с. Бобрик тодішньої Харківської губернії (зараз це територія Сумської області). В автобіографіях зазначав себе як українця за національністю. Дід Андрія Гейма — нобелівського лауреата з фізики (графен)
| Микола Миколайович Баєр | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 грудня 1886 Бобрик, Харківська губернія |
| Помер | 1964 Сочі |
| Поховання | Харкові (кладовище №9) |
| Національність | українець |
| Діяльність | громадський діяч, політик, поет, перекладач, захисник довкілля |
1914 року Полтавська земська управа вела переговори з великим землевласником (імовірно з Мекленбург-Стрілецьким) про створення та огородження заповідної ділянки степу в районі села Ланна під Карлівкою. У травні 1914 року поміщиця Зіньківського повіту Токарська, підтримала ініціативу Земства і передала під охорону Полтавського товариства любителів природи віковий дуб. У матеріалах земського зібрання, яке проходило 7—8 травня 1914, зазначено:
Приблизно в цей же час і граф Кочубей передав під охорону 160 десятин свого Карлівського бору біля Диканьки, що під Полтавою. Такими, напівофіційними заповідниками на Полтавщині були також урочище «Зруб» біля Диканьки і цілина в Стрюковскій економії Костянтиноградського повіту. У майбутньому ці неофіційно оголошені заповідники частково отримали охоронний статус (наприклад, Карлівський бір в наш час став регіональним ландшафтним парком «Диканський»). Природоохоронна активність Полтавського земства відома лише в ті роки, коли в ній працював М. М. Баєр. 1919 року у Полтаві побачила світ пропагандистська книжка Миколи Миколайовича з охорони природи «Шануймо і бережімо рідний край», з якої було розпочато природоохоронну серію видань Полтавського природничого музею. У книжку були вкладені 2 «метелики» — листівки великого формату «Охороняйте степ» та «Охороняйте ліс». На жаль, невідомо, чи був сам М. Баєр автором тексту зазначених листівок. Не відомо, чим ще займався він у Товаристві, окрім підготовки зазначеного видання. Разом з тим, відомо, що про стан охорони природи у світі він був добре обізнаний. Зокрема, ці знання він використав, перекладаючи для Педагогічного Бюро Полтавської Губеріальної Народної Управи книжку американського письменника Е. Томпсона Сетона «Лобо». Книжка, розрахована на середній та старший шкільний вік, розказує драматичну історію волелюбного вовка, сюжет якої відбувається на півдні США. Згадуючи антилопу вилоріга у своєму перекладі, М. Баєр зробив авторську зноску про те, що цей вид є майже винищеним в США і що залишився він під надійною охороною лише на території Йєлоустоунського національного парку Київський періодВ період першої світової війни Микола Миколайович разом з родиною виїхав до Києва. З вибухом Української національно-демократичної революції, він вступив до лав Української партії соціалістів-федералістів. Деякий час він працював керівником департаменту землеробства в уряді УНР. У цей час М. Баєр видав низку видань з земельного питання: «Земельна реформа і основи земельної політики на Україні» (1917), «Соціялізація чи земельна власність?» (1918) (рецензія на цю книжку з'явилась у газеті «Відродження»), «Про земельну справу» (1918). Книжки М. Баєра знаходились у продажу, для просвітницьких організацій продавались зі знижкою. У період Гетьманату Павла Скоропадського 1 червня 1918 року був призначений на посаду межового інженера та старшого землеміру Київської губернської земельної управи. Також був прикомандирований до межового відділу Міністерства земельних справ. Станіславський періодНаприкінці 1918 р. Микола Баєр виїхав до м. Яремче разом зі своєю родиною, намагаючись порятувати життя дружини. Проте, ці намагання виявились марними. Весною 1919 р. Єлизавета Миколаївна померла, лишивши Миколу Миколайовича з трьома дітьми (Леся (Ольга) /1913/, Сергій /1916/ та Микола /1910/), в тому числі наймолодшому — Сергію, було лише три роки. Після цього родинного нещастя Микола Баєр з головою поринув у політичну діяльність. Він став одним із засновників Української народної партії (хліборобів-власників). Ця партія була створена 15 травня 1919 р. у Станіславові (нині — Івано-Франківськ) політичними діячами Української Народної Республіки. Основоположниками цієї партії під гаслом «Свобода і праця» стали колишній український соціал-демократ М.Чудинів-Богун та колишній соціаліст-федераліст М. Баєр, який став її секретарем. Кам'янецький періодУлітку 1919 р. після поразки західноукраїнської революції, М. Баєр опинився у Кам'янці-Подільському, який у той час був тимчасовим політичним і адміністративним центром УНР. Він продовжив займатись політичною діяльністю, був активним діячем Української народної партії, яка дотримувалась правих поглядів. Під час гострої міжпартійної боротьби Українська народна партія блокувалась з УПСФ та народними республіканцями проти українських есерів та українських соціал-демократів, але великої ролі в політичному житті вона не відігравала. 30 жовтня 1919 р. Микола Баєр виступав від імені своєї партії на Державній Нараді УНР, на якій були присутні Головний отаман УНР Симон Петлюра, члени українського уряду та керівники політичних партій. Державні Наради УНР за часів Директорії УНР виконували функції представницької влади. Збиралися неперіодично для розгляду важливих політичних справ. 29 травня 1919 р. М. М. Баєр був обраний викладачем геодезії Кам'янець-Подільського державного українського університету (К-ПДУУ). Тут він став одним із фундаторів сільськогосподарського факультету, на якому у жовтні 1919 р. розпочав читати лекції. Починаючи з грудня 1919 року в Кам'янці-Подільському була створена Українська національна рада на чолі з соціал-федералістом М. Корчинським, що встала в опозицію до уряду й Директорії, висловлюючи значно більш «праві» ідеї. Заступником голови був Ст. Баран (нац.-демократ), членами президії Рад — І. Липа (самостійник-соціаліст), В. Голубович (с.-р.) та представник Української народної партії — Микола Баєр. Метою створення Української національної Ради було «перехоплення» ініціативи в керівництві Українською народною республікою. Того ж грудня 1919 року відбулось засідання Укр. Нац. Ради у Відні, після чого там-таки, у Відні вийшла брошура М. М. Баєра «Причини аграрної революції на Україні і шляхи до розв'язання земельної справи». Упродовж 1919—1920 рр. Микола Баєр викладав лекції із землеустрою та геодезії в Українському Народному університеті. Тут могли навчатись люди без належної середньої освіти. Платня викладачам там не виплачувалась. М. Баєр заснував на базі університету геодезичну станцію. 29 жовтня 1919 року Рада професорів затвердила його завідувачем геологічного кабінету. Викладав геодезію, аграрні дисципліни та сільськогосподарське законодавство. У жовтні 1921 р. його призначили на посаду ректора утвореного після реорганізації Кам'янець-Подільського державного українського університету — сільськогосподарського інституту. Між іншим М. Баєр став першим ректором в історії новоствореного інституту. На перший погляд, викликає подив таке рішення Наркомату освіти — призначити ректором інституту колишнього активного діяча українських національно-визвольних змагань. Проте, кандидати-комуністи не мали відповідної кваліфікації, щоб керувати закладом вищої освіти, а Микола Баєр вважався невтомним організатором і вченим, який користувався великим авторитетом серед своїх колег. На посаді ректора інституту він перебував до 22 листопада 1926 р. Одночасно викладав курси геодезії, землевпорядкування, аграрної політики, а також інших точних наук — математики, геометрії. Перша хвиля репресійПроте, його попередня проукраїнська позиція не залишилась поза увагою місцевих чекістів. В список осіб, що потребують «дій» чекістів Баєр потрапив ще 3 серпня 1922 року. Загалом з Поділля в списку були п'ять викладачів вищих навчальних закладів, релігійний діяч та правозахисник. Щодо М. Баєра в списку значилось: «Керівник кафедри геодезії. Одночасно є ректором с-г інституту в Кам'янці. Брав активну участь у Петлюрівському русі і раніше за Петлюру працював у департаменті Землеробства. Тип шкідливий». Миколу Баєра навіть планували депортувати за межі УСРР. Тим не менш йому вдалось пережити це і не тільки залишитись у місті, а й навіть зберегти посаду. За ректора СГІ особисто заступилася місцева влада. 11 вересня 1922 р. Малий пленум повітового виконавчого комітету, розглянув питання щодо намір М. Баєра і далі працбювати в Кам'янці, вирішив підтримати його і віддати чекістам:
Харківський період. Друга хвиля репресій1927 року, Микола Миколайович із дружиною переїхав до Харкова, де влаштувався на роботу до Харківського геодезичного інституту. Вже у перші місяці після переїзду, за М. Баєра «взялись» органи прокуратури. У ніч з 5 на 6 березня 1928 року була проведена операція по т. зв. «українському к-р активу», у Харкові було арештовано 36 чоловік, в оселях 12 з них проведені обшуки, що тісно співпрацювали з . Серед них і М. Баєр (Байєр). Микола Миколайович був одним з двох, серед усіх арештованих, хто не побоявся зізнатись у своїй участі в Харківській хліборобській організації, хоча цінних відомостей слідству не надав. У 1930 р. до тодішньої столиці УСРР з Кам'янця-Подільського переїхала також уся його сім'я. Спочатку М.Баєр працював професором геодезії, а потім разом з льотчиком Белабрамом почав займатись аерофотозйомкою, що на той час, як і тепер, було питанням людей із грифом секретності «для спеціального користування». Після ліквідації геодезичного інституту Микола Миколайович з 1935 р. викладав в Харківському будівельному інституті. Проживали з родиною у флігелі інституту. Проте, в період «великого терору» йому пригадали те, що він був активним у роки самостійності незалежної України. Висували і зовсім безглузді звинувачення. Наприклад, його звинувачували у тому, що він вів свої конспекти чорним, синім і червоним олівцями, звідси робився зовсім абсурдний висновок, що він начебто фашист. Інкримінували вченому і співробітництво з японською розвідкою через те, що він працював з картами Далекого Сходу та арештували 1937 року. Син М.М. Баєра - Микола (на той час працював реактором державного сільськогосподарського видавництва (тепер - видавництво "Колос") після переслідувань наклав на себе руки, заявивши, що більшовики "ті самі фашисти, що були в Києві 1918-го", що свідчить про актуальність політичних тем у родині. В майбутньому син М.М. Баєра (молодшого) - стане видатним фізиком. Сочинський періодНаступні кілька років М. М. Баєр з дружиною жив у Сочі, а діти Ніна і Андрій — в м. Умань у сестри від першого шлюбу Олесі та брата Миколи, які на той час мешкали там. Микола Миколайович викладав у школі і під час німецької окупації. У післявоєнний період його не депортували до Сибіру (як багатьох етнічних німців), оскільки він працював перекладачем з німецької мови і був необхідний для влади. Натомість до Сибіру депортували родину Баєрів Білоруський період. Третя хвиля репресійМикола Миколайович ненадовго переїхав на роботу до Білоруської академії сільського господарства, де працював асистентом. Проте у 1946 році Радянська армія розшукала у післявоєнній Польщі «нові» документи, що свідчили про спільну роботу М. Баєра з С. Петлюрою. Це антибільшовицьке минуле разом з його німецькою етнічністю та тим фактом, що в той час, коли він складав карти Східного Сибіру, дало підстави для звинувачення його у передачі японцям державних таємниць і відправлення його в північний табір поблизу Воркути. Микола Миколайович був знову заарештований у 1948 році. 11 липня 1949 року позасудовий орган відправив М. Баєра на 10 років у сталінські табори системи ГУЛАГ. За свідченнями родичів покарання відбував у Мордовії, селище Явас. Працював бібліотекарем у колонії для ув'язнених. Рятуючись від цинги, пив хвойний відвар, внаслідок чого зіпсував собі нирки. Це стало причиною важкої хвороби. Відбув політичне покарання не повністю, був звільнений 1956 року, після смерті Сталіна, але після звільнення прожив зовсім небагато. В копменсацію за "хибне" засудження, уряд СРСР виплативі М.М. Баєру коменсацію в сумі двох місячних окладів . Кінець життєвого шляхуПісля ув'язнення повернувся Микола Миколайович до родини у Сочі. Жили у будинку-гуртожитку з коридорним плануванням, на схилі гори Лисої. До кімнати, трохи більшої за ліжко, була прибудована кухня і тому входили до помешкання не загального коридору, а з надвору. Туалет та колонка із водою були у загальному дворі. Митись доводилось ходити до кочегарки. Сьогодні цього будинку вже немає (особисте повідомлення Г. А. Новіцької). Народні методи лікування, до яких Микола Миколайович вдався у засланні, щоб порятувати себе від цинги, сильно підірвали здоров'я. У 1960 р. за рекомендацією лікаря, він поїхав лікувати нирки з Сочі до Харкова. Саме в Харкові 1964 року помер у лікарні, похований у Харкові (кладовище №9). Реабілітований Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про додаткові міри щодо відновлення справеливості по відношенню до жертв репресій, що мали місце в період 30—40-х і початку 50-х років» 16.01.1989 року. Відомості про дату смерті М. М. Баєра, подробиці реабілітації та низка інших принципових деталей біографії не встановлені. 1975 року вдова Миколи Баєра, Марія Дем'янівна, переїхала до доньки Ніни у Нальчик. Нащадки М. М. БаєраПублікації М. БаєраПереклади за авторством М. Баєра | |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Mikolajovich Bayer 1886 1964 ukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach poet perekladach propagandist idej ohoroni prirodi Narodivsya 4 grudnya 1886 r v nimeckij rodini inzhenera zemlemira v s Bobrik todishnoyi Harkivskoyi guberniyi zaraz ce teritoriya Sumskoyi oblasti V avtobiografiyah zaznachav sebe yak ukrayincya za nacionalnistyu Did Andriya Gejma nobelivskogo laureata z fiziki grafen Mikola Mikolajovich BayerNarodivsya4 grudnya 1886 1886 12 04 Bobrik Harkivska guberniyaPomer1964 1964 SochiPohovannyaHarkovi kladovishe 9 NacionalnistukrayinecDiyalnistgromadskij diyach politik poet perekladach zahisnik dovkillyaPrinyatie mѣr napravlennyah k sozdaniyu i ohrany zapovednyh uchastkov kak na kazennyh tak i na chastnyh zemlyah Hodatajstvo o provedenii v zakonodatelnom poryadke zakonov ob usilennoj ohranѣ otdelnyh rastenij i zhivotnyh ol blockquote 1914 roku Poltavska zemska uprava vela peregovori z velikim zemlevlasnikom imovirno z Meklenburg Strileckim pro stvorennya ta ogorodzhennya zapovidnoyi dilyanki stepu v rajoni sela Lanna pid Karlivkoyu U travni 1914 roku pomishicya Zinkivskogo povitu Tokarska pidtrimala iniciativu Zemstva i peredala pid ohoronu Poltavskogo tovaristva lyubiteliv prirodi vikovij dub U materialah zemskogo zibrannya yake prohodilo 7 8 travnya 1914 zaznacheno Takih dubiv zalishkiv starodavnih lisiv v Poltavskij guberniyi zbereglosya malo tak sho vin predstavlyaye interes yak pam yatnik prirodi i zaslugovuye ohoroni Priblizno v cej zhe chas i graf Kochubej peredav pid ohoronu 160 desyatin svogo Karlivskogo boru bilya Dikanki sho pid Poltavoyu Takimi napivoficijnimi zapovidnikami na Poltavshini buli takozh urochishe Zrub bilya Dikanki i cilina v Stryukovskij ekonomiyi Kostyantinogradskogo povitu U majbutnomu ci neoficijno ogolosheni zapovidniki chastkovo otrimali ohoronnij status napriklad Karlivskij bir v nash chas stav regionalnim landshaftnim parkom Dikanskij Prirodoohoronna aktivnist Poltavskogo zemstva vidoma lishe v ti roki koli v nij pracyuvav M M Bayer 1919 roku u Poltavi pobachila svit propagandistska knizhka Mikoli Mikolajovicha z ohoroni prirodi Shanujmo i berezhimo ridnij kraj z yakoyi bulo rozpochato prirodoohoronnu seriyu vidan Poltavskogo prirodnichogo muzeyu U knizhku buli vkladeni 2 meteliki listivki velikogo formatu Ohoronyajte step ta Ohoronyajte lis Na zhal nevidomo chi buv sam M Bayer avtorom tekstu zaznachenih listivok Ne vidomo chim she zajmavsya vin u Tovaristvi okrim pidgotovki zaznachenogo vidannya Razom z tim vidomo sho pro stan ohoroni prirodi u sviti vin buv dobre obiznanij Zokrema ci znannya vin vikoristav perekladayuchi dlya Pedagogichnogo Byuro Poltavskoyi Guberialnoyi Narodnoyi Upravi knizhku amerikanskogo pismennika E Tompsona Setona Lobo Knizhka rozrahovana na serednij ta starshij shkilnij vik rozkazuye dramatichnu istoriyu volelyubnogo vovka syuzhet yakoyi vidbuvayetsya na pivdni SShA Zgaduyuchi antilopu viloriga u svoyemu perekladi M Bayer zrobiv avtorsku znosku pro te sho cej vid ye majzhe vinishenim v SShA i sho zalishivsya vin pid nadijnoyu ohoronoyu lishe na teritoriyi Jyeloustounskogo nacionalnogo parku Kiyivskij period V period pershoyi svitovoyi vijni Mikola Mikolajovich razom z rodinoyu viyihav do Kiyeva Z vibuhom Ukrayinskoyi nacionalno demokratichnoyi revolyuciyi vin vstupiv do lav Ukrayinskoyi partiyi socialistiv federalistiv Deyakij chas vin pracyuvav kerivnikom departamentu zemlerobstva v uryadi UNR U cej chas M Bayer vidav nizku vidan z zemelnogo pitannya Zemelna reforma i osnovi zemelnoyi politiki na Ukrayini 1917 Sociyalizaciya chi zemelna vlasnist 1918 recenziya na cyu knizhku z yavilas u gazeti Vidrodzhennya Pro zemelnu spravu 1918 Knizhki M Bayera znahodilis u prodazhu dlya prosvitnickih organizacij prodavalis zi znizhkoyu U period Getmanatu Pavla Skoropadskogo 1 chervnya 1918 roku buv priznachenij na posadu mezhovogo inzhenera ta starshogo zemlemiru Kiyivskoyi gubernskoyi zemelnoyi upravi Takozh buv prikomandirovanij do mezhovogo viddilu Ministerstva zemelnih sprav Stanislavskij period Naprikinci 1918 r Mikola Bayer viyihav do m Yaremche razom zi svoyeyu rodinoyu namagayuchis poryatuvati zhittya druzhini Prote ci namagannya viyavilis marnimi Vesnoyu 1919 r Yelizaveta Mikolayivna pomerla lishivshi Mikolu Mikolajovicha z troma ditmi Lesya Olga 1913 Sergij 1916 ta Mikola 1910 v tomu chisli najmolodshomu Sergiyu bulo lishe tri roki Pislya cogo rodinnogo neshastya Mikola Bayer z golovoyu porinuv u politichnu diyalnist Vin stav odnim iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi narodnoyi partiyi hliborobiv vlasnikiv Cya partiya bula stvorena 15 travnya 1919 r u Stanislavovi nini Ivano Frankivsk politichnimi diyachami Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Osnovopolozhnikami ciyeyi partiyi pid gaslom Svoboda i pracya stali kolishnij ukrayinskij social demokrat M Chudiniv Bogun ta kolishnij socialist federalist M Bayer yakij stav yiyi sekretarem Kam yaneckij period Ulitku 1919 r pislya porazki zahidnoukrayinskoyi revolyuciyi M Bayer opinivsya u Kam yanci Podilskomu yakij u toj chas buv timchasovim politichnim i administrativnim centrom UNR Vin prodovzhiv zajmatis politichnoyu diyalnistyu buv aktivnim diyachem Ukrayinskoyi narodnoyi partiyi yaka dotrimuvalas pravih poglyadiv Pid chas gostroyi mizhpartijnoyi borotbi Ukrayinska narodna partiya blokuvalas z UPSF ta narodnimi respublikancyami proti ukrayinskih eseriv ta ukrayinskih social demokrativ ale velikoyi roli v politichnomu zhitti vona ne vidigravala 30 zhovtnya 1919 r Mikola Bayer vistupav vid imeni svoyeyi partiyi na Derzhavnij Naradi UNR na yakij buli prisutni Golovnij otaman UNR Simon Petlyura chleni ukrayinskogo uryadu ta kerivniki politichnih partij Derzhavni Naradi UNR za chasiv Direktoriyi UNR vikonuvali funkciyi predstavnickoyi vladi Zbiralisya neperiodichno dlya rozglyadu vazhlivih politichnih sprav 29 travnya 1919 r M M Bayer buv obranij vikladachem geodeziyi Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu K PDUU Tut vin stav odnim iz fundatoriv silskogospodarskogo fakultetu na yakomu u zhovtni 1919 r rozpochav chitati lekciyi Pochinayuchi z grudnya 1919 roku v Kam yanci Podilskomu bula stvorena Ukrayinska nacionalna rada na choli z social federalistom M Korchinskim sho vstala v opoziciyu do uryadu j Direktoriyi vislovlyuyuchi znachno bilsh pravi ideyi Zastupnikom golovi buv St Baran nac demokrat chlenami prezidiyi Rad I Lipa samostijnik socialist V Golubovich s r ta predstavnik Ukrayinskoyi narodnoyi partiyi Mikola Bayer Metoyu stvorennya Ukrayinskoyi nacionalnoyi Radi bulo perehoplennya iniciativi v kerivnictvi Ukrayinskoyu narodnoyu respublikoyu Togo zh grudnya 1919 roku vidbulos zasidannya Ukr Nac Radi u Vidni pislya chogo tam taki u Vidni vijshla broshura M M Bayera Prichini agrarnoyi revolyuciyi na Ukrayini i shlyahi do rozv yazannya zemelnoyi spravi Uprodovzh 1919 1920 rr Mikola Bayer vikladav lekciyi iz zemleustroyu ta geodeziyi v Ukrayinskomu Narodnomu universiteti Tut mogli navchatis lyudi bez nalezhnoyi serednoyi osviti Platnya vikladacham tam ne viplachuvalas M Bayer zasnuvav na bazi universitetu geodezichnu stanciyu 29 zhovtnya 1919 roku Rada profesoriv zatverdila jogo zaviduvachem geologichnogo kabinetu Vikladav geodeziyu agrarni disciplini ta silskogospodarske zakonodavstvo U zhovtni 1921 r jogo priznachili na posadu rektora utvorenogo pislya reorganizaciyi Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu silskogospodarskogo institutu Mizh inshim M Bayer stav pershim rektorom v istoriyi novostvorenogo institutu Na pershij poglyad viklikaye podiv take rishennya Narkomatu osviti priznachiti rektorom institutu kolishnogo aktivnogo diyacha ukrayinskih nacionalno vizvolnih zmagan Prote kandidati komunisti ne mali vidpovidnoyi kvalifikaciyi shob keruvati zakladom vishoyi osviti a Mikola Bayer vvazhavsya nevtomnim organizatorom i vchenim yakij koristuvavsya velikim avtoritetom sered svoyih koleg Na posadi rektora institutu vin perebuvav do 22 listopada 1926 r Odnochasno vikladav kursi geodeziyi zemlevporyadkuvannya agrarnoyi politiki a takozh inshih tochnih nauk matematiki geometriyi Persha hvilya represij Prote jogo poperednya proukrayinska poziciya ne zalishilas poza uvagoyu miscevih chekistiv V spisok osib sho potrebuyut dij chekistiv Bayer potrapiv she 3 serpnya 1922 roku Zagalom z Podillya v spisku buli p yat vikladachiv vishih navchalnih zakladiv religijnij diyach ta pravozahisnik Shodo M Bayera v spisku znachilos Kerivnik kafedri geodeziyi Odnochasno ye rektorom s g institutu v Kam yanci Brav aktivnu uchast u Petlyurivskomu rusi i ranishe za Petlyuru pracyuvav u departamenti Zemlerobstva Tip shkidlivij Mikolu Bayera navit planuvali deportuvati za mezhi USRR Tim ne mensh jomu vdalos perezhiti ce i ne tilki zalishitis u misti a j navit zberegti posadu Za rektora SGI osobisto zastupilasya misceva vlada 11 veresnya 1922 r Malij plenum povitovogo vikonavchogo komitetu rozglyanuv pitannya shodo namir M Bayera i dali pracbyuvati v Kam yanci virishiv pidtrimati jogo i viddati chekistam Prijmayuchi na uvagu poperednyu diyalnist gr Bayera yak rektora Silskogospodarskogo institutu iniciatora vidkrittya robfaku organizatora borotbi zi shkidnikami aktivnogo uchasnika nashoyi radyanskoyi presi po pitannyah silskogo gospodarstva jogo uchast v gromadskij roboti loyalnist u stavlenni do Radyanskoyi vladi v minulomu i korist jogo yak gromadyanskogo diyacha i robitnika nauki a takozh sho jogo bulo zaneseno povitovim z yizdom na chervonu doshku za korisnu robotu vvazhati korisnim i mozhlivim zalishiti jogo v m Kam yanci dlya podalshoyi praci pro sho pidnyati klopotannya pered centrom Harkivskij period Druga hvilya represij 1927 roku Mikola Mikolajovich iz druzhinoyu pereyihav do Harkova de vlashtuvavsya na robotu do Harkivskogo geodezichnogo institutu Vzhe u pershi misyaci pislya pereyizdu za M Bayera vzyalis organi prokuraturi U nich z 5 na 6 bereznya 1928 roku bula provedena operaciya po t zv ukrayinskomu k r aktivu u Harkovi bulo areshtovano 36 cholovik v oselyah 12 z nih provedeni obshuki sho tisno spivpracyuvali z Sered nih i M Bayer Bajyer Mikola Mikolajovich buv odnim z dvoh sered usih areshtovanih hto ne poboyavsya ziznatis u svoyij uchasti v Harkivskij hliborobskij organizaciyi hocha cinnih vidomostej slidstvu ne nadav U 1930 r do todishnoyi stolici USRR z Kam yancya Podilskogo pereyihala takozh usya jogo sim ya Spochatku M Bayer pracyuvav profesorom geodeziyi a potim razom z lotchikom Belabramom pochav zajmatis aerofotozjomkoyu sho na toj chas yak i teper bulo pitannyam lyudej iz grifom sekretnosti dlya specialnogo koristuvannya Pislya likvidaciyi geodezichnogo institutu Mikola Mikolajovich z 1935 r vikladav v Harkivskomu budivelnomu instituti Prozhivali z rodinoyu u fligeli institutu Prote v period velikogo teroru jomu prigadali te sho vin buv aktivnim u roki samostijnosti nezalezhnoyi Ukrayini Visuvali i zovsim bezgluzdi zvinuvachennya Napriklad jogo zvinuvachuvali u tomu sho vin viv svoyi konspekti chornim sinim i chervonim olivcyami zvidsi robivsya zovsim absurdnij visnovok sho vin nachebto fashist Inkriminuvali vchenomu i spivrobitnictvo z yaponskoyu rozvidkoyu cherez te sho vin pracyuvav z kartami Dalekogo Shodu ta areshtuvali 1937 roku Sin M M Bayera Mikola na toj chas pracyuvav reaktorom derzhavnogo silskogospodarskogo vidavnictva teper vidavnictvo Kolos pislya peresliduvan naklav na sebe ruki zayavivshi sho bilshoviki ti sami fashisti sho buli v Kiyevi 1918 go sho svidchit pro aktualnist politichnih tem u rodini V majbutnomu sin M M Bayera molodshogo stane vidatnim fizikom Sochinskij period Nastupni kilka rokiv M M Bayer z druzhinoyu zhiv u Sochi a diti Nina i Andrij v m Uman u sestri vid pershogo shlyubu Olesi ta brata Mikoli yaki na toj chas meshkali tam Mikola Mikolajovich vikladav u shkoli i pid chas nimeckoyi okupaciyi U pislyavoyennij period jogo ne deportuvali do Sibiru yak bagatoh etnichnih nimciv oskilki vin pracyuvav perekladachem z nimeckoyi movi i buv neobhidnij dlya vladi Natomist do Sibiru deportuvali rodinu Bayeriv Biloruskij period Tretya hvilya represij Mikola Mikolajovich nenadovgo pereyihav na robotu do Biloruskoyi akademiyi silskogo gospodarstva de pracyuvav asistentom Prote u 1946 roci Radyanska armiya rozshukala u pislyavoyennij Polshi novi dokumenti sho svidchili pro spilnu robotu M Bayera z S Petlyuroyu Ce antibilshovicke minule razom z jogo nimeckoyu etnichnistyu ta tim faktom sho v toj chas koli vin skladav karti Shidnogo Sibiru dalo pidstavi dlya zvinuvachennya jogo u peredachi yaponcyam derzhavnih tayemnic i vidpravlennya jogo v pivnichnij tabir poblizu Vorkuti Mikola Mikolajovich buv znovu zaareshtovanij u 1948 roci 11 lipnya 1949 roku pozasudovij organ vidpraviv M Bayera na 10 rokiv u stalinski tabori sistemi GULAG Za svidchennyami rodichiv pokarannya vidbuvav u Mordoviyi selishe Yavas Pracyuvav bibliotekarem u koloniyi dlya uv yaznenih Ryatuyuchis vid cingi piv hvojnij vidvar vnaslidok chogo zipsuvav sobi nirki Ce stalo prichinoyu vazhkoyi hvorobi Vidbuv politichne pokarannya ne povnistyu buv zvilnenij 1956 roku pislya smerti Stalina ale pislya zvilnennya prozhiv zovsim nebagato V kopmensaciyu za hibne zasudzhennya uryad SRSR viplativi M M Bayeru komensaciyu v sumi dvoh misyachnih okladiv Kinec zhittyevogo shlyahu Pislya uv yaznennya povernuvsya Mikola Mikolajovich do rodini u Sochi Zhili u budinku gurtozhitku z koridornim planuvannyam na shili gori Lisoyi Do kimnati trohi bilshoyi za lizhko bula pribudovana kuhnya i tomu vhodili do pomeshkannya ne zagalnogo koridoru a z nadvoru Tualet ta kolonka iz vodoyu buli u zagalnomu dvori Mitis dovodilos hoditi do kochegarki Sogodni cogo budinku vzhe nemaye osobiste povidomlennya G A Novickoyi Narodni metodi likuvannya do yakih Mikola Mikolajovich vdavsya u zaslanni shob poryatuvati sebe vid cingi silno pidirvali zdorov ya U 1960 r za rekomendaciyeyu likarya vin poyihav likuvati nirki z Sochi do Harkova Same v Harkovi 1964 roku pomer u likarni pohovanij u Harkovi kladovishe 9 Reabilitovanij Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro dodatkovi miri shodo vidnovlennya spravelivosti po vidnoshennyu do zhertv represij sho mali misce v period 30 40 h i pochatku 50 h rokiv 16 01 1989 roku Vidomosti pro datu smerti M M Bayera podrobici reabilitaciyi ta nizka inshih principovih detalej biografiyi ne vstanovleni 1975 roku vdova Mikoli Bayera Mariya Dem yanivna pereyihala do donki Nini u Nalchik Rodina Bayeriv u Sochi oriyentovno 1955 1956 rik V pershomu ryadu Vladislav Kostyantinovich Gejm onuk M M Bayera V drugomu ryadu Mariya Demyanivna Cingler druzhina M M Bayera Sergij Mikolajovich Bayer sin M M Bayera Olesya Mikolayivna Bayer donka M M Bayera M M Bayer Andrij Mikolajovich Bayer sin M M Bayera V tretomu ryadu nevidoma Kostyantin Oleksijovich Gejm cholovik Nini Bayer Nina Mikolayivna Bayer donka M M Bayera Na foto vidno pomeshkannya Bayeriv u Sochi Rodina Bayeriv u Sochi oriyentovno 1955 1956 rik V pershomu ryadu Vladislav Kostyantinovich Gejm onuk M M Bayera V drugomu ryadu Mariya Demyanivna Cingler druzhina M M Bayera Sergij Mikolajovich Bayer sin M M Bayera Olesya Mikolayivna Bayer donka M M Bayera M M Bayer Andrij Mikolajovich Bayer sin M M Bayera V tretomu ryadu nevidoma Kostyantin Oleksijovich Gejm cholovik Nini Bayer Nina Mikolayivna Bayer donka M M Bayera Na foto vidno pomeshkannya Bayeriv u Sochi Foto z rodinnogo arhivu A K Gejma section Nashadki M M BayeraGejm Andrij Kostyantinovich laureat Nobelevskoyi premiyi 2010 roku z fiziki Sergij Mikolajovich Bejyer vidomij fizik Publikaciyi M BayeraBajyer M M Zavdannya kadastru na Ukrayini Chervona pravda 1922 11 Bajyer Mikola Zemelna reforma i osnovi zemelnoyi politiki na Ukrayini Tekst napisav Mezhovij Inzhenir Mikola Bajyer Inform byuro Kiyiv gubern zem upravi K Druk AT Un tu sv Volodimira M T Korchak Nevickogo 1917 47 s Bejyer M Sociyalizaciya chi zemelna vlasnist Tekst M Bejyer K Upr Posht i Telegrafiv 1918 16 s Bejyer M Pro zemelnu spravu Tekst M Bejyer K Vidavnictvo Tovaristva shirennya narodnoyi kulturi Tip AO Yuzh Kopejka 1918 15 s Bejyer M Zemelna reforma 12 Bejer M M Shanujmo i berezhimo svij ridnij kraj M M Bejyer Poltava Poltav prirodnichij muzej 1919 23 sm Seriya vidan po ohoroni prirodi Kn 1 1919 16 s 2 ark vkl Bejer M Prichini agrarnoyi revolyuciyi na Ukrayini i shlyahi do rozv yazannya agrarnoyi spravi Viden 1920 Bejyer Mikola Na spogad spivcya krasi Lesi Ukrayinki Selyanske slovo K 1918 4 serpnya 11 S 3 Bayer M M Do pitannya organizaciyi pomiriv pri radyanskomu zemle vlashtuvannyu Kamyanec na Podillyu 1926 11 s Bayer M M Pristosuvannya tablic narostkiv koordinat dya obliku polya ploshi figuri za koordinatami yiyi vershin Kamyanec na Podillyu 1927 8 s Bayer M M Sproba obgruntuvati neobhidnu j dostatnyu tochnist oznachennya polya ploshi pri zemle uryadzhennyu Kamyanec na Podillyu 1927 11s Bayer M M Do metodiki vikladannya geodeziyi po vishih specialnih shkolah Kamyanec na Podillyu Druk im Lenina 1924 14 s Bayer M Naukovo doslidcha kafedra prirodi silskogo gospodarstva j kulturi Podillya pri Kamyanec Podilskomu SGI Zapiski silskogospodarskogo institutu u Kamyanci na Podoli 1927 Kn 4 Bayer M M Pidsumki budivnictva Kam yaneckogo Silsko Gospodarskogo Institutu ta perspektivi jogo rozvitku vidbitki z kn 4 yi Zapisok S G Institutu v Kam yanci na Podilli Kam yanec na Podillyu drukarnya imeni Lenina 1927 21 s Perekladi za avtorstvom M BayeraGauf Vilgelm 1802 1827 Almanzorovi prigodi kazka Vilgelm Gauf z nim movi pereklav M Bejyer Ped Byuro Poltav Guberniyal Nar Upravi Poltava b v 1918 31 s Tompson Seton Ernest Lobo korol vovkiv na Kurumpo Tompson Seton pereklav M Bejyer Ped Byuro Poltav Guberniyal Nar Upravi Poltava b v 1918 23 s 1 Seton Tompson Ernest Nashi priyateli opovidannya pro sobak E Seton Tompson z mal Ye Baluti per M Bejyer Ped Byuro Poltav Gubern Zemstva Poltava Trud 1918 48 1 s DAHmO F R 582 Zdrazhko A Ye Vidannya ukrayinskoyi dityachoyi perekladnoyi literaturi na pochatku HH stolittya 1917 poch 1930 h rr A Ye Zdrazhko Mova i kultura 2012 Vip 15 t 1 S 341 346 Arhiv A K Gejma Velika Britaniya list Sergiya Mikolajovicha Bajyera 2011 r Nauka i nauchnye rabotniki SSSR spravochnik Akad nauk SSSR sost Komis Nauka i nauch rabotniki SSSR pod nablyudeniem i neposredstv ruk S F Oldenburga E F Karskogo L 1925 1934 Ch 6 Nauchnye rabotniki SSSR bez Moskvy i Leningrada 1928 VIII S 20 21 NA PKM imeni Vasilya Krichevskogo Spr O1 Ark 9 Vtoroj sezd lesovladelcev i lesovodov pri Poltavskom obshestve selskogo hozyajstva 18 21 dekabrya 1913 goda Poltava Elektrich tip G I Markevicha 1914 S 117 Shtilmark F R 1996 Istoriografiya rossijskih zapovednikov 1895 1995 M TOO Logata 340 s Grigorij Aleksandrovich Kozhevnikov Chelovek 2005 2 S 100 112 Zhurnal Poltavskogo chrezvychajnogo gubernskogo zemskogo sobraniya 7 8 maya 1914 goda Poltava 1914 S 91 Nikolaev V F Doklady Gubernskoj zemskoj upravy 49 go ocherednogo sozyva Poltavskomu Gubernskomu Zemskomu Sobraniyu 1913 goda Poltava Tipo litografiya I P Frishberga 1913 S 437 Nasimovich A A Dorevolyucionnyj period v razvitii zapovednogo dela Opyt raboty i zadachi zapovednikov SSSR M Nauka 1979 S 7 20 Bayer M M Pidsumki budivnictva Kam yaneckogo Silsko Gospodarskogo Institutu ta perspektivi jogo rozvitku vidbitki z kn 4 yi Zapisok S G Institutu v Kam yanci na Podillyu Kam yanec na Podillyu drukarnya imeni Lenina 1927 21 s Tompson Seton Ernest Lobo korol vovkiv na Kurumpo Tekst Tompson Seton pereklav M Bejyer Ped Byuro Poltav Guberniyal Nar Upravi Poltava b v 1918 S 2 Vidrodzhennya 1918 21 grudnya 216 S 4 Shp 4 Vidrodzhennya 1918 20 lipnya 91 S 4 Shp 4 D Visnik 1918 19 veresnya 49 S 3 Shp 4 DAHmO F R 6 Op 1 Spr 122 Ark 133 134 Kollard Yu Spogadi yunackih dniv 1897 1906 Ukrayinska Studentstka Gromada v Harkovi i Revolyucijna Ukrayinska Partiya RUP Sribna surma Toronto 1972 S 131 DAHmO F R 6 Op 1 Spr 122 Ark 133 134 Nash shlyah Pozapartijna gazeta Kamyanec Podilskij 1919 1 listopada Bojko O D Derzhavni naradi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1919 1920 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s Mazepa I Ukrayina v ogni j buri revolyuciyi 1917 1921 T 2 Kamyanecka doba Zimovij pohid I Mazepa Praga Proboyem 1942 S 191 Nash shlyah Pozapartijna gazeta Kamyanec Podilskij 1919 1 listopada DAHmO F R 582 Op 1 Spr 124 Ark 12 zv DAHmO F R 582 Op 1 Spr 421 DAHmO F R 582 Op 1 Spr 22 Ark 47 126 Adamskij V P Ukrayinska naukova elita yak ob yekt politichnih represij na pochatku 1920 h rokiv Pedagogichnij diskurs Zbirnik naukovih prac Hmelnickij HGPA 2007 Vip 2 S 10 20 DAHmO F R 195 Op p 2 spr 23 Ark 71 zv DAHmO F R 336 Op 1 Spr 10 Ark 99 99 zv Naukovo osvitnya inteligenciya Podillya u dobu komunizmu persha hvilya represij Istoriya zbirka naukovih prac Kiyiv 2009 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www info library com ua books text 11185 html 26 sichnya 2019 u Wayback Machine Arhiv A K Gejma Velika Britaniya list Sergiya Mikolajovicha Bajyera 2011 r GDA SBU F 13 Spr 370 T 5 Ark 234 255 Arhiv G A Novickoyi Moskva Rosijska Federaciya list Nini Mikolayivni Bajyer 1987 r Arhiv T B Starshinovoyi ta O S Bejyera Harkiv Ukrayina section