Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еспер Іванович Башинський 17 грудня 1878 с Ключевське Камчатської області після 1939 Франція генерал хорунжий Армії УНР

Башинський Еспер Іванович

Башинський Еспер Іванович

Еспер Іванович Башинський (17 грудня 1878, с. Ключевське Камчатської області — після 1939, Франція) — генерал-хорунжий Армії УНР.

Еспер Башинський
image Полковник (1916)
image Генерал-хорунжий (1.11.1921)
image
генерал-хорунжий Армії УНР
Еспер Башинський
Загальна інформація
Народження 17 грудня 1878(1878-12-17)
с. Ключевське Камчатської області, image Російська імперія
Смерть після 1937
, image Франція
Alma Mater Петровський Полтавський кадетський корпус
Військова служба
Приналежність image Російська імперія — image УНР — image Польща — image Франція
Рід військ артилерія
Війни / битви Російсько-японська війна
Битва під Мукденом
Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Перший Зимовий похід
Командування
начальник 2-ї гарматної бригади 2-ї Волинської стрілецької дивізії Армії УНР (1920 р.)
Нагороди та відзнаки
image
Хрест Симона Петлюри
image
Орден Святого Володимира 3 ступеня
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святої Анни 2 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святої Анни 4 ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Башинський.

Служба в РІА

Походив з родини дворянина Харківської губернії. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище за 1-м розрядом (1897), вийшов підпоручиком до 31-ї артилерійської бригади (Білгород). У складі цієї бригади брав участь у Російсько-японській війні — у битвах при Мукдені та Ляояні. За бойові заслуги був нагороджений всіма орденами до Святої Анни II ступеня з мечами та званням штабс-капітана. З 13 травня 1913 р. — капітан, старший офіцер 1-ї батареї 31-ї артилерійської бригади. З 21 жовтня 1914 р. — командир 3-ї батареї 31-ї артилерійської бригади. З 25 березня 1915 р. — командир 5-го важкого артилерійського дивізіону. 12 серпня 1915 р. дістав поранення в голову. 9 лютого 1916 р. був важко контужений, але залишився у складі дивізіону. 21 листопада 1916 р. дістав звання полковника. 11 січня 1917 р. був отруєний газами у боях під Ригою, але знову залишився у складі дивізіону. З 18 березня 1917 р. — командир 2-го окремого Сибірського артилерійського дивізіону. 16 жовтня 1917 р. звільнився у 5-тижневу відпустку, на фронт під Ригою більше не повертався.

За Першу світову війну нагороджений Георгіївською зброєю (24 березня 1916), всіма орденами до Святого Володимира III ступеня з мечами та биндою (8 квітня 1917).

Служба в Армії УНР

21 листопада 1917 р. за власним бажанням вступив до українізованих військ російської армії — очолив 2-й дивізіон 31-ї Української артилерійської бригади.

З 1 березня 1918 р. — командир 2-го дивізіону 1-ї гарматної бригади військ Центральної Ради на Київщині.

З 10 серпня 1918 р. — командир 40-го гарматного полку Армії Української Держави.

З 17 грудня 1918 р. — начальник 14-ї гарматної бригади.

З 28 лютого 1919 р. — начальник 18-ї гарматної бригади Дієвої армії УНР.

З 28 травня 1919 р. — начальник 1-ї гарматної Північної бригади Дієвої армії УНР.

З 17 листопада 1919 р. — начальник Збірної гарматної бригади Волинської групи Дієвої армії УНР, на чолі якої брав участь у Першому Зимовому поході.

З 3 липня 1920 р. — начальник 2-ї гарматної бригади 2-ї Волинської стрілецької дивізії Армії УНР. 3 25 червня 1921 р. — за сумісництвом другий помічник начальника 2-ї Волинської дивізії Армії УНР.

З 1 листопада 1921 р. — генерал-хорунжий Армії УНР.

З 1923 р. жив на еміграції у Каліші (Польща), згодом у Парижі. Подальша доля невідома. Похований на цвинтарі містечка Одюн-ле-Тіш в Лотарингії (Франція).

Примітки

  1. У книзі Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — . вказано що Еспер Башинський дістав ранг генерал-хорунжого 1 серпня 1921 року
  2. . Архів оригіналу за 8 березня 2018.

Джерела

  • РГВИА. — Ф. 409. — Оп. 1. — п/с 167—914;
  • ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 1. — Спр. 68. — С 5-6;
  • Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою незалежність//3а Державність. — Варшава. — 1939. — № 9. — С. 21;
  • Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма. — Київ. — 2002.
  • [[https://web.archive.org/web/20160304215446/http://warmemorial.ucoz.ua/publ/1914_1936/armija_unr_i_ud/bashinskij_esper/3-1-0-133 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Башинський Еспер]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Esper Ivanovich Bashinskij 17 grudnya 1878 s Klyuchevske Kamchatskoyi oblasti pislya 1939 Franciya general horunzhij Armiyi UNR Esper Bashinskij Polkovnik 1916 General horunzhij 1 11 1921 general horunzhij Armiyi UNR Esper BashinskijZagalna informaciyaNarodzhennya 17 grudnya 1878 1878 12 17 s Klyuchevske Kamchatskoyi oblasti Rosijska imperiyaSmert pislya 1937 FranciyaAlma Mater Petrovskij Poltavskij kadetskij korpusVijskova sluzhbaPrinalezhnist Rosijska imperiya UNR Polsha FranciyaRid vijsk artileriyaVijni bitvi Rosijsko yaponska vijna Bitva pid Mukdenom Persha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Pershij Zimovij pohidKomanduvannyanachalnik 2 yi garmatnoyi brigadi 2 yi Volinskoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR 1920 r Nagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bashinskij Sluzhba v RIAPohodiv z rodini dvoryanina Harkivskoyi guberniyi Zakinchiv Petrovskij Poltavskij kadetskij korpus Mihajlivske artilerijske uchilishe za 1 m rozryadom 1897 vijshov pidporuchikom do 31 yi artilerijskoyi brigadi Bilgorod U skladi ciyeyi brigadi brav uchast u Rosijsko yaponskij vijni u bitvah pri Mukdeni ta Lyaoyani Za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij vsima ordenami do Svyatoyi Anni II stupenya z mechami ta zvannyam shtabs kapitana Z 13 travnya 1913 r kapitan starshij oficer 1 yi batareyi 31 yi artilerijskoyi brigadi Z 21 zhovtnya 1914 r komandir 3 yi batareyi 31 yi artilerijskoyi brigadi Z 25 bereznya 1915 r komandir 5 go vazhkogo artilerijskogo divizionu 12 serpnya 1915 r distav poranennya v golovu 9 lyutogo 1916 r buv vazhko kontuzhenij ale zalishivsya u skladi divizionu 21 listopada 1916 r distav zvannya polkovnika 11 sichnya 1917 r buv otruyenij gazami u boyah pid Rigoyu ale znovu zalishivsya u skladi divizionu Z 18 bereznya 1917 r komandir 2 go okremogo Sibirskogo artilerijskogo divizionu 16 zhovtnya 1917 r zvilnivsya u 5 tizhnevu vidpustku na front pid Rigoyu bilshe ne povertavsya Za Pershu svitovu vijnu nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu 24 bereznya 1916 vsima ordenami do Svyatogo Volodimira III stupenya z mechami ta bindoyu 8 kvitnya 1917 Sluzhba v Armiyi UNR21 listopada 1917 r za vlasnim bazhannyam vstupiv do ukrayinizovanih vijsk rosijskoyi armiyi ocholiv 2 j divizion 31 yi Ukrayinskoyi artilerijskoyi brigadi Z 1 bereznya 1918 r komandir 2 go divizionu 1 yi garmatnoyi brigadi vijsk Centralnoyi Radi na Kiyivshini Z 10 serpnya 1918 r komandir 40 go garmatnogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 17 grudnya 1918 r nachalnik 14 yi garmatnoyi brigadi Z 28 lyutogo 1919 r nachalnik 18 yi garmatnoyi brigadi Diyevoyi armiyi UNR Z 28 travnya 1919 r nachalnik 1 yi garmatnoyi Pivnichnoyi brigadi Diyevoyi armiyi UNR Z 17 listopada 1919 r nachalnik Zbirnoyi garmatnoyi brigadi Volinskoyi grupi Diyevoyi armiyi UNR na choli yakoyi brav uchast u Pershomu Zimovomu pohodi Z 3 lipnya 1920 r nachalnik 2 yi garmatnoyi brigadi 2 yi Volinskoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR 3 25 chervnya 1921 r za sumisnictvom drugij pomichnik nachalnika 2 yi Volinskoyi diviziyi Armiyi UNR Z 1 listopada 1921 r general horunzhij Armiyi UNR Z 1923 r zhiv na emigraciyi u Kalishi Polsha zgodom u Parizhi Podalsha dolya nevidoma Pohovanij na cvintari mistechka Odyun le Tish v Lotaringiyi Franciya PrimitkiU knizi Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 vkazano sho Esper Bashinskij distav rang general horunzhogo 1 serpnya 1921 roku Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Bashinskij Esper Ivanovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni RGVIA F 409 Op 1 p s 167 914 CDAVOU F 1075 Op 1 Spr 68 S 5 6 Yeroshevich P Z borotbi ukrayinskogo narodu za svoyu nezalezhnist 3a Derzhavnist Varshava 1939 9 S 21 Omelyanovich Pavlenko M Spogadi ukrayinskogo komandarma Kiyiv 2002 https web archive org web 20160304215446 http warmemorial ucoz ua publ 1914 1936 armija unr i ud bashinskij esper 3 1 0 133 Arhivovano4 bereznya 2016 u Wayback Machine Bashinskij Esper

Дата публікації:
Топ