Бахру́шин Олексій Олександрович (рос. Бахрушин Алексей Александрович 31 січня, 1865 — 7 червня, 1929) — російський купець і меценат, більш відомий як прихильник історії театру і колекціонер театральної старовини. Засновник першого в світі театрального музею.
Бахрушин Олексій Олександрович | |
---|---|
рос. Алексей Александрович Бахрушин | |
фотопортрет в молоді роки | |
Народився | 31 січня 1865 Москва |
Помер | 7 червня 1929 (64 роки) Москва |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Громадянство | Російська імперія |
Національність | росіянин |
Місце проживання | Москва |
Діяльність | підприємець, меценат, колекціонер, історик театру |
Галузь | музей[1] |
Alma mater | d (1879) |
Знання мов | російська[1] |
Суспільний стан | купецтво |
Батько | d |
Родичі | d, Бахрушин Сергій Володимирович і Q15075760? |
У шлюбі з | d[2] |
Діти | d |
|
Життєпис
Народився в Москві і походив з родини заможних московських купців. Освіту отримав в приватній гімназії Ф. Креймана. По закінченні гімназії залучився до родинного бізнесу. До 1917 року був директором «Товарищества кожевенной и суконной мануфактуры А. Бахрушин и сыновья». Бахрушини були меценатами і благодійниками. Олексій Бахрушин продовжив традицію і здійснював патронаж лікарні та прихистку для бідних братів Бахрушиних, керував московським Народним будинком на Введенській площі. У 1901-1906 роках його обирали гласним (депутатом) Московської державної думи.
Початок колекціонування
Колекціонерську діяльність Олексій Бахрушин почав під впливом двоюрідного брата — Олексія Петровича Бахрушина, пристрасного колекціонера. Першою темою збірок були витвори східного мистецтва. Потім було захоплення Наполеоном Бонапартом. Обидва хобі Олексія Бахрушина ще були імітацією чужої діяльності за прикладом, відбитком незрілості і пошуків молодості.
Пристрасть до театру мали майже всі Бахрушини. Шестирічним хлопцем його вивозили на вистави до Большого театру в Москві. Молодиком від був прихильником Малого театру і почав збирати театральні програмки та фото популярних акторів. Сам спробував грати на сцені Перловського театрального гуртка, але далі цього не йшло.
Спочатку театральне мистецтво цікавило Бахрушина взагалі і стало темою колекціонування трохи несподівано. Він побився об заклад з купцем Купріяновим Н. А., щоб дізнатися, хто збере більше театральних артефактів за один рік. Термін був довгим, але Олексій Бахрушин не зволікав і збирав пристрасно і цілеспрямовано — і виграв. Перемога не охолола колекціонера, бо відкрила в ньому дослідника і поціновувача театральної історії. До того ж, це була досить нова тема, і Бахрушин довго не мав серйозних конкурентів. У ньому народилася особа дослідника і історика театру, що спрямувала його ж діяльність на роки вперед.
Музей з двома датами народження
30 травня 1894 року історики вважають датою відкриття першого московського літературно-театрального музею (так його охрестили). У цей день Бахрушин вперше показав товариству свою колекцію.
До нього почали звертатись науковці, історики театру, друкарі, театральні режисери. Адже він мав таку збірку, якої ще не було ніде в Європі. Власну колекцію Бахрушин неодноразово подавав на виставки, серед них і 1900 року на Всесвітню виставку в Париж.
Літературно-театральний музей первісно розташували на Лужнецькій вулиці в помешканні самого Олексія Бахрушина. Колекція невпинно зростала і переросла межі звичного приватного зібрання. Частка театральних речей не могла бути перенесеною до приватної колекції через надвеликі розміри (театральні завіси і декорації, театральна машинерія тощо). Піклування про подальшу долю зібрання примусило Бахрушина передати збірку під залізну руку Російської держави. Він запропонував віддати зібрання в подарунок безоплатно — самоуряду Москви, але зустрів опір. Дар — не відбувся через повну незацікавленість уряду. 1909 року в незвичному зібранні московського мецената і колекціонера виявила зацікавленість лише Петербурзька академія наук. Перемови і узгодження тривали майже чотири роки. 25 листопада 1913 року відбувся урочистий акт зміни володаря. Було створене нове правління музею з головуванням Олексія Бахрушина, котрого зробили довічним почесним попечителем закладу. Музей залишався розташованим в Москві при володінні ним Петербурзькою академією наук. День 25 листопада 1913 року став фактично другим днем народження театрального музею, першого на той час в світі.
Театральні старожитності Російської імперії
Колекцію збагачували часті відвідини московського ринку біля та так звані «Бахрушинські суботи», коли багатій запрошував до себе акторів і режисерів московських театрів. Багато хто з них дарував колекціонеру автографи, театральні програмки, афіші, фото акторів в житті і в сценічних костюмах. Відвідини Петербурга дали змогу придбати цілком колекцію і архів актора і колекціонера Горбунова.
Накопичення різноманітних речей спонукало Бахрушина відобразити в колекції весь період вітчизняної театральної історії — від початку 18 століття до початку 20-го. Вже при житті Бахрушина в колекцію придбали твори театральних художників Костянтина Коровіна та Олександра Головіна.
Особливе місце в колекції посіли театральні речі доби кріпацтва, які не збирав майже ніхто.
Навіть Бахрушину не вдалося перехопити архівні і театральні речі, що стосувались театру в Кусково доби кріпацтва. Управитель садиби без дозволу володаря С. Шеремєтєва спалив декілька скринь з театральним реквізитом, переліками ролей і нотними збірками 18 століття. Без втручання Бахрушина историчні втрати в історії театру могли бути значно більшими.
Родина
- Дружина — Віра Василівна Носова (1875—1942).
- Син — Бахрушин Юрій Олексійович (1896—1973), історик балету і викладач.
- Дочка — Бахрушина Кіра Олексіївна (1906—1968)
Останні роки
На відміну від багатьох московських багатіїв і дворян, Бахрушин не емігрував із Росії, навіть після приходу до влади більшовиків. Відомо, що сам Володимир Ленін підозріло ставився до Бахрушина і чекав, коли ж і він емігрує, як і сотні тисяч інших незгодних з більшовицьким урядом. Більшовицькі репресії якось оминули Бахрушина і той не полишав піклування про театральний музей.
О. О. Бахрушин помер 1929 року і був похований на Ваганьковському цвинтарі.
Нетеатральна війна з театральним музеєм по смерті Бахрушина
Але ставлення до засновника музею О. Бахрушина було підозрілим навіть з боку В. І. Леніна, що чекав моменту, коли цей колишній фабрикант або емігрує, або перейде в яку-небуть контрреволюційну компанію. Розстріли як ефектний засіб вирішення проблем «професійні революціонери» засвоїли добре. (Бахрушин — не емігрував).
Підозріле ставлення до музею виливалось у справжню війну з музейним закладом. Вже восени1924 р. в музей прибула Замоскворецька контрольна комісія (російською — «в составе товарищей Казакова, Полторака, Серёгиной»). Музей ретельно обстежили, визнавши в акті обстеження — (російською) «На всем лежит печать Бахрушина, политическая физиономия которого, как бывшего фабриканта, не требует характеристики». Акт визнавав необхідність конфіскацій і утисків «против злейшего классового врага» О. Бахрушина. На захист театрального музею та його численних збірок став навіть тоді ще впливовий нарком Луначарський Анатолій Васильович (1875—1933) та діячі московських театрів. Але музею залишили лише невелику за площами головну споруду, саму колишню садибу і сад — конфіскували. Незабаром колишній каретний сарай Бахрушина став гаражем для завідувача радянської «Головнауки товариша Петрова». Зазіхння на музейне приміщення не припинили і надалі — його намагалися відібрати неодноразово у 1920-ті, у 1930-ті, у 1940-ві. По смерті Бахрушина почалася низка змін відомчої приналежності музею — він належав то
- Головнауці,
- то Головмистецтву,
- то комітету по справам мистецтва,
- то Управлінню наукових підрозділів Міністерства культури СРСР,
- то Управлінню радянських театрів,
- то Міністерству культури Російської Федерації.
Зміна «власників» не привела ні до ладу, ні до дійсної зацікавленості в існуванні культурно-історичного закладу. Дійшло до розташування в садибі лікарського закладу та виробництва сухих супів в пакетиках. Найбільш руйнівним був план розширення площі, що передбачав повне знищення історичної будівлі Бахрушинського музею. Але план не встигли реалізувати і здали в архів.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- , okipr.ru
- http://moskvoved.narod.ru/bahrushiny.htm [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
- «Алексей Александрович Бахрушин» [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.], cultcalend.ru
Див. також
- Кріпацький театр
- Опера
- Водевіль
- Балет
- Театральна завіса
- Сценографія
- Театральна програмка
- Портрет актора в ролі
- Театральна бібліотека (Санкт-Петербург)
- Czech National Authority Database
- https://www.geni.com/people/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%B0-%D0%91%D0%B0%D1%85%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0/6000000001420967657
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bahru shin Oleksij Oleksandrovich ros Bahrushin Aleksej Aleksandrovich 31 sichnya 1865 7 chervnya 1929 rosijskij kupec i mecenat bilsh vidomij yak prihilnik istoriyi teatru i kolekcioner teatralnoyi starovini Zasnovnik pershogo v sviti teatralnogo muzeyu Bahrushin Oleksij Oleksandrovichros Aleksej Aleksandrovich Bahrushinfotoportret v molodi rokiNarodivsya31 sichnya 1865 1865 01 31 MoskvaPomer7 chervnya 1929 1929 06 07 64 roki MoskvaPohovannyaVagankovske kladovisheGromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninMisce prozhivannyaMoskvaDiyalnistpidpriyemec mecenat kolekcioner istorik teatruGaluzmuzej 1 Alma materd 1879 Znannya movrosijska 1 Suspilnij stankupectvoBatkodRodichid Bahrushin Sergij Volodimirovich i Q15075760 U shlyubi zd 2 Ditid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bahrushin ZhittyepisNarodivsya v Moskvi i pohodiv z rodini zamozhnih moskovskih kupciv Osvitu otrimav v privatnij gimnaziyi F Krejmana Po zakinchenni gimnaziyi zaluchivsya do rodinnogo biznesu Do 1917 roku buv direktorom Tovarishestva kozhevennoj i sukonnoj manufaktury A Bahrushin i synovya Bahrushini buli mecenatami i blagodijnikami Oleksij Bahrushin prodovzhiv tradiciyu i zdijsnyuvav patronazh likarni ta prihistku dlya bidnih brativ Bahrushinih keruvav moskovskim Narodnim budinkom na Vvedenskij ploshi U 1901 1906 rokah jogo obirali glasnim deputatom Moskovskoyi derzhavnoyi dumi Pochatok kolekcionuvannyaKolekcionersku diyalnist Oleksij Bahrushin pochav pid vplivom dvoyuridnogo brata Oleksiya Petrovicha Bahrushina pristrasnogo kolekcionera Pershoyu temoyu zbirok buli vitvori shidnogo mistectva Potim bulo zahoplennya Napoleonom Bonapartom Obidva hobi Oleksiya Bahrushina she buli imitaciyeyu chuzhoyi diyalnosti za prikladom vidbitkom nezrilosti i poshukiv molodosti Pristrast do teatru mali majzhe vsi Bahrushini Shestirichnim hlopcem jogo vivozili na vistavi do Bolshogo teatru v Moskvi Molodikom vid buv prihilnikom Malogo teatru i pochav zbirati teatralni programki ta foto populyarnih aktoriv Sam sprobuvav grati na sceni Perlovskogo teatralnogo gurtka ale dali cogo ne jshlo Spochatku teatralne mistectvo cikavilo Bahrushina vzagali i stalo temoyu kolekcionuvannya trohi nespodivano Vin pobivsya ob zaklad z kupcem Kupriyanovim N A shob diznatisya hto zbere bilshe teatralnih artefaktiv za odin rik Termin buv dovgim ale Oleksij Bahrushin ne zvolikav i zbirav pristrasno i cilespryamovano i vigrav Peremoga ne oholola kolekcionera bo vidkrila v nomu doslidnika i pocinovuvacha teatralnoyi istoriyi Do togo zh ce bula dosit nova tema i Bahrushin dovgo ne mav serjoznih konkurentiv U nomu narodilasya osoba doslidnika i istorika teatru sho spryamuvala jogo zh diyalnist na roki vpered Muzej z dvoma datami narodzhennyaPervisne pomeshkannya muzeyu na suchasnij Paveleckij ploshi v Moskvi Dokladnishe Teatralnij muzej imeni Bahrushina 30 travnya 1894 roku istoriki vvazhayut datoyu vidkrittya pershogo moskovskogo literaturno teatralnogo muzeyu tak jogo ohrestili U cej den Bahrushin vpershe pokazav tovaristvu svoyu kolekciyu Do nogo pochali zvertatis naukovci istoriki teatru drukari teatralni rezhiseri Adzhe vin mav taku zbirku yakoyi she ne bulo nide v Yevropi Vlasnu kolekciyu Bahrushin neodnorazovo podavav na vistavki sered nih i 1900 roku na Vsesvitnyu vistavku v Parizh Literaturno teatralnij muzej pervisno roztashuvali na Luzhneckij vulici v pomeshkanni samogo Oleksiya Bahrushina Kolekciya nevpinno zrostala i pererosla mezhi zvichnogo privatnogo zibrannya Chastka teatralnih rechej ne mogla buti perenesenoyu do privatnoyi kolekciyi cherez nadveliki rozmiri teatralni zavisi i dekoraciyi teatralna mashineriya tosho Pikluvannya pro podalshu dolyu zibrannya primusilo Bahrushina peredati zbirku pid zaliznu ruku Rosijskoyi derzhavi Vin zaproponuvav viddati zibrannya v podarunok bezoplatno samouryadu Moskvi ale zustriv opir Dar ne vidbuvsya cherez povnu nezacikavlenist uryadu 1909 roku v nezvichnomu zibranni moskovskogo mecenata i kolekcionera viyavila zacikavlenist lishe Peterburzka akademiya nauk Peremovi i uzgodzhennya trivali majzhe chotiri roki 25 listopada 1913 roku vidbuvsya urochistij akt zmini volodarya Bulo stvorene nove pravlinnya muzeyu z golovuvannyam Oleksiya Bahrushina kotrogo zrobili dovichnim pochesnim popechitelem zakladu Muzej zalishavsya roztashovanim v Moskvi pri volodinni nim Peterburzkoyu akademiyeyu nauk Den 25 listopada 1913 roku stav faktichno drugim dnem narodzhennya teatralnogo muzeyu pershogo na toj chas v sviti Teatralni starozhitnosti Rosijskoyi imperiyiSerov Valentin Portret opernogo spivaka F Shalyapina Kolekciyu zbagachuvali chasti vidvidini moskovskogo rinku bilya ta tak zvani Bahrushinski suboti koli bagatij zaproshuvav do sebe aktoriv i rezhiseriv moskovskih teatriv Bagato hto z nih daruvav kolekcioneru avtografi teatralni programki afishi foto aktoriv v zhitti i v scenichnih kostyumah Vidvidini Peterburga dali zmogu pridbati cilkom kolekciyu i arhiv aktora i kolekcionera Gorbunova Nakopichennya riznomanitnih rechej sponukalo Bahrushina vidobraziti v kolekciyi ves period vitchiznyanoyi teatralnoyi istoriyi vid pochatku 18 stolittya do pochatku 20 go Vzhe pri zhitti Bahrushina v kolekciyu pridbali tvori teatralnih hudozhnikiv Kostyantina Korovina ta Oleksandra Golovina Osoblive misce v kolekciyi posili teatralni rechi dobi kripactva yaki ne zbirav majzhe nihto Navit Bahrushinu ne vdalosya perehopiti arhivni i teatralni rechi sho stosuvalis teatru v Kuskovo dobi kripactva Upravitel sadibi bez dozvolu volodarya S Sheremyetyeva spaliv dekilka skrin z teatralnim rekvizitom perelikami rolej i notnimi zbirkami 18 stolittya Bez vtruchannya Bahrushina istorichni vtrati v istoriyi teatru mogli buti znachno bilshimi RodinaDruzhina Vira Vasilivna Nosova 1875 1942 Sin Bahrushin Yurij Oleksijovich 1896 1973 istorik baletu i vikladach Dochka Bahrushina Kira Oleksiyivna 1906 1968 Ostanni rokiNa vidminu vid bagatoh moskovskih bagatiyiv i dvoryan Bahrushin ne emigruvav iz Rosiyi navit pislya prihodu do vladi bilshovikiv Vidomo sho sam Volodimir Lenin pidozrilo stavivsya do Bahrushina i chekav koli zh i vin emigruye yak i sotni tisyach inshih nezgodnih z bilshovickim uryadom Bilshovicki represiyi yakos ominuli Bahrushina i toj ne polishav pikluvannya pro teatralnij muzej O O Bahrushin pomer 1929 roku i buv pohovanij na Vagankovskomu cvintari Neteatralna vijna z teatralnim muzeyem po smerti BahrushinaAle stavlennya do zasnovnika muzeyu O Bahrushina bulo pidozrilim navit z boku V I Lenina sho chekav momentu koli cej kolishnij fabrikant abo emigruye abo perejde v yaku nebut kontrrevolyucijnu kompaniyu Rozstrili yak efektnij zasib virishennya problem profesijni revolyucioneri zasvoyili dobre Bahrushin ne emigruvav Pidozrile stavlennya do muzeyu vilivalos u spravzhnyu vijnu z muzejnim zakladom Vzhe voseni1924 r v muzej pribula Zamoskvorecka kontrolna komisiya rosijskoyu v sostave tovarishej Kazakova Poltoraka Seryoginoj Muzej retelno obstezhili viznavshi v akti obstezhennya rosijskoyu Na vsem lezhit pechat Bahrushina politicheskaya fizionomiya kotorogo kak byvshego fabrikanta ne trebuet harakteristiki Akt viznavav neobhidnist konfiskacij i utiskiv protiv zlejshego klassovogo vraga O Bahrushina Na zahist teatralnogo muzeyu ta jogo chislennih zbirok stav navit todi she vplivovij narkom Lunacharskij Anatolij Vasilovich 1875 1933 ta diyachi moskovskih teatriv Ale muzeyu zalishili lishe neveliku za ploshami golovnu sporudu samu kolishnyu sadibu i sad konfiskuvali Nezabarom kolishnij karetnij saraj Bahrushina stav garazhem dlya zaviduvacha radyanskoyi Golovnauki tovarisha Petrova Zazihnnya na muzejne primishennya ne pripinili i nadali jogo namagalisya vidibrati neodnorazovo u 1920 ti u 1930 ti u 1940 vi Po smerti Bahrushina pochalasya nizka zmin vidomchoyi prinalezhnosti muzeyu vin nalezhav to Golovnauci to Golovmistectvu to komitetu po spravam mistectva to Upravlinnyu naukovih pidrozdiliv Ministerstva kulturi SRSR to Upravlinnyu radyanskih teatriv to Ministerstvu kulturi Rosijskoyi Federaciyi Zmina vlasnikiv ne privela ni do ladu ni do dijsnoyi zacikavlenosti v isnuvanni kulturno istorichnogo zakladu Dijshlo do roztashuvannya v sadibi likarskogo zakladu ta virobnictva suhih supiv v paketikah Najbilsh rujnivnim buv plan rozshirennya ploshi sho peredbachav povne znishennya istorichnoyi budivli Bahrushinskogo muzeyu Ale plan ne vstigli realizuvati i zdali v arhiv DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 okipr ru http moskvoved narod ru bahrushiny htm 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Aleksej Aleksandrovich Bahrushin 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine cultcalend ruDiv takozhPortal Teatr Portal Istoriya Kripackij teatr Opera Vodevil Balet Teatralna zavisa Scenografiya Teatralna programka Portret aktora v roli Teatralna biblioteka Sankt Peterburg Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www geni com people D0 92 D0 B5 D1 80 D0 B0 D0 91 D0 B0 D1 85 D1 80 D1 83 D1 88 D0 B8 D0 BD D0 B0 6000000001420967657