Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Бахметьєв Борис Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 березня 1880 Тбілісі |
| Помер | 21 липня 1951 (71 рік) Нью-Йорк, штат Нью-Йорк ·інфаркт міокарда |
| Країна |  США |
| Національність | Росія |
| Діяльність | дипломат, викладач університету, автор |
| Alma mater | Петербурзький державний університет шляхів сполучення |
| Галузь | гідродинаміка |
| Заклад | Колумбійський університет |
| Посада | посол |
| Нагороди | d d |
 Бахметьєв Борис Олександрович у Вікісховищі | |
Борис Олександрович Бахметєв (1880 Тифліс — 1951 Нью-Йорк) — російський і американський вчений у галузі гідродинаміки, політичний і громадський діяч.
Біографія
Народився в 1880 році в Тифлісі. Його старший брат — штаб-офіцер для доручень при начальнику Головного управління військово-навчальних закладів Микола Олександрович Бахметєв (1874 -?).
Закінчив Тифліську класичну гімназію із золотою медаллю (1898), потім в 1902 році Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення. У 1903 році він продовжив освіту в Цюріхському політехнічному інституті. У 1911 році захистив докторську дисертацію в Інституті інженерів шляхів сполучення. З 1905 по 1917 рік був професором по кафедрах гідравліки, гідроенергетики, теоретичної та прикладної механіки Петербурзького політехнічного інституту.
Громадська діяльність
З початку Першої світової війни Б. А. Бахметев став займатися суспільно-політичною діяльністю: в 1915 році він включився в роботу Міжнародного Червоного Хреста на території Російської імперії; він був членом Військово-промислового комітету і Закупівельної комісії, яка займалася організацією поставок спорядження для російської армії з США і Великої Британії.
У 1917 році Бахметєв став товаришем (заступником) міністра торгівлі і промисловості Тимчасового уряду.
Він став ініціатором створення в США Російського гуманітарного фонду («Бахметівський гуманітарний фонд»), який він очолював протягом багатьох років. Документи різноманітного характеру, в тому числі і дипломатичні, російської еміграції, які він збирав довгий час стали основою організованого ним архіву російський і східноєвропейської історії та культури Колумбійського університету США, який пізніше був названий його ім'ям. Він також був директором організованого за його участю фонду допомоги російським студентам.
Місія Бахметева. Посол Росії в США
У квітні 1917 року Тимчасовий уряд доручив Бахметьєву надзвичайну дипломатичну місію для ведення переговорів про отримання позики у американського уряду для придбання сільськогосподарської техніки та інвентарю. Керівником місії був призначений Бахметєв; як представник Міністерства землеробства в її склад був включений Н. А. Бородін. Місія відбула через Владивосток до Тихоокеанського узбережжя США, звідки спеціальним поїздом переїхала в Чикаго. Приїзд російської делегації і перебування в найбільших містах Америки, включаючи Нью-Йорк, Вашингтон і Бостон, широко і дуже доброзичливо висвітлювався в американській пресі.
 | Новий посол їхав в США через Японію. Нам було цікаво, що за дипломата посилає Тимчасовий уряд представляти себе за кордоном. Бахметев показав себе розумною і блискучою людиною, але сильно відрізнявся від наших уявлень про російську дипломатію. <...> Бахметєва супроводжувало близько п'ятдесяти чоловік представників різних міністерств з дружинами, секретарями та навіть друзями секретарів. У всіх було дуже висока платня, неможлива в царській Росії. |  |
У червні 1917 року місія була перетворена в посольство Росії в США, а Бахметєв призначений послом Тимчасового уряду в США. Після Жовтневої революції в Росії Бахметєв залишився в США і, формально залишаючись послом, він продовжив свою діяльність в закупівельній комісії і в роботі Російського інформбюро в Нью-Йорку Так як Конгрес критикував уряд США за підтримку російських дипломатів, які більше не становили дійсний уряд Росії 30 червня 1922 року Бахметев пішов у відставку. Він взяв на себе турботи про емігрантів, які прибули з Росії в США, в тому числі він допомагав в облаштуванні в США таким видатним діячам науки як В. Зворикін, О. Струве, І. Сікорський, С. Тимошенко.
Бахметев брав активну участь у розробці проектів документів для Паризької мирної конференції 1919—1920 років.
Наукова діяльність
Після підписання в 1922 році Рапалльського договору Радянської Росії з Німеччиною, Бахметєв повернувся до науково-інженерної діяльності. У 1923 році ним була відкрита в Нью-Йорку консультаційна фірма з питань проектування гідравлічних систем, а також він був одним із засновників ряду інших фірм науково-технічного характеру. Найбільш тісно Бахметєв співпрацював з фірмою «Lion Match Co», в якій він був головою ради компанії.
В цей же час він займався науковими дослідженнями з гідродинаміки — він досліджував змінні потоки рідини в лабораторії гідравліки Колумбійського університету Нью-Йорка, а з 1931 року став професором кафедри цивільного будівництва цього університету. Бахметев один з перших застосував методи аеродинаміки в гідродинаміки, що відкривало нові перспективи в розвитку цієї науки про перебіг рідин.
Нм були написані і отримали широку популярність такі наукові роботи з гідродинаміки: «Змінні потоки рідини» (1914), «Гідравліка відкритих каналів» (1923), «Механіка турбулентного руху» (1936). В середині 1940-х років Бахметев став одним з членів — засновників Американського Національного фонду Наукових досліджень, а також він входив до Національного зовнішньополітичної ради, Асоціації прогресу науки, Академію наук істориків Нью-Йорка і Коннектикуту.
Наукові нагороди
За свою роботу «Механіка турбулентного руху» Бахметєв був нагороджений Великою медаллю суспільства дипломованих інженерів Франції. Він також був лауреатом премій Дж. Лорі (1937) і Дж. Стівенса (1944), які було йому присуджено за заслуги в розвитку прикладної науки. У 1945 році він був обраний почесним членом Американського товариства цивільних інженерів, членом якого він був з 1917 року. Він також був членом Американського товариства інженерів — механіків та Інституту аерокосмічних наук. Бахметев був любителем і колекціонером робіт російських художників (в його колекції перебувала картина Зінаїди Серебрякової «Спляча дівчинка на червоній ковдрі»), а також колекціонував російські ікони.
Примітки
- О. В. Будницкий. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2005. — Т. 3. «Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз. — С. {{{сторінки}}}. — . (рос.)
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 29 травня 2018.
- Его жена, Любовь Ивановна Бахметева была владелицей пятью участков в Куоккала.
- Не путать с герценовским «Бахметьевским фондом» — средствами, переданными в 1858 году Герцену молодым помещиком П. А. Бахметьевым на нужды русской революции и находившиеся в распоряжении , а затем .
- Иванян Э. А. Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII-XX века. — Москва : Международные отношения, 2001. — С. 71. — 696 с. — .
- [ru] Судьба русского дипломата. М.: Русский путь, 2008. Стр. 313.
- Так как администрация США не признала советскую власть.
- Поддерживая деятельность русского правительства Колчака.
Посилання
- Бахметьев Борис Олександрович [ 29 квітня 2019 у Wayback Machine.] на «Хроносе»
- Бахметьев Борис Олександрович [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Російське зарубіжжя. Золота книга еміграції. Перша третина XX століття. Енциклопедичний біографічний словник. — М .: Російська політична енциклопедія, 1997. — С. 70-71.
- Біографія Бахметева [ 24 червня 2010 у Wayback Machine.] на сторінці «Бахметевском фонду» на сайті Колумбійського університету (англ.)
- Борис Олександрович Бахметьев [ 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
partiya shirina vijskove zvannya Bahmetyev Boris OleksandrovichNarodivsya 1 bereznya 1880 1880 03 01 TbilisiPomer 21 lipnya 1951 1951 07 21 71 rik Nyu Jork shtat Nyu Jork infarkt miokardaKrayina SShANacionalnist RosiyaDiyalnist diplomat vikladach universitetu avtorAlma mater Peterburzkij derzhavnij universitet shlyahiv spoluchennyaGaluz gidrodinamikaZaklad Kolumbijskij universitetPosada posolNagorodi d d Bahmetyev Boris Oleksandrovich u Vikishovishi Boris Oleksandrovich Bahmetyev 1880 Tiflis 1951 Nyu Jork rosijskij i amerikanskij vchenij u galuzi gidrodinamiki politichnij i gromadskij diyach BiografiyaNarodivsya v 1880 roci v Tiflisi Jogo starshij brat shtab oficer dlya doruchen pri nachalniku Golovnogo upravlinnya vijskovo navchalnih zakladiv Mikola Oleksandrovich Bahmetyev 1874 Zakinchiv Tiflisku klasichnu gimnaziyu iz zolotoyu medallyu 1898 potim v 1902 roci Peterburzkij institut inzheneriv shlyahiv spoluchennya U 1903 roci vin prodovzhiv osvitu v Cyurihskomu politehnichnomu instituti U 1911 roci zahistiv doktorsku disertaciyu v Instituti inzheneriv shlyahiv spoluchennya Z 1905 po 1917 rik buv profesorom po kafedrah gidravliki gidroenergetiki teoretichnoyi ta prikladnoyi mehaniki Peterburzkogo politehnichnogo institutu Gromadska diyalnistZ pochatku Pershoyi svitovoyi vijni B A Bahmetev stav zajmatisya suspilno politichnoyu diyalnistyu v 1915 roci vin vklyuchivsya v robotu Mizhnarodnogo Chervonogo Hresta na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi vin buv chlenom Vijskovo promislovogo komitetu i Zakupivelnoyi komisiyi yaka zajmalasya organizaciyeyu postavok sporyadzhennya dlya rosijskoyi armiyi z SShA i Velikoyi Britaniyi U 1917 roci Bahmetyev stav tovarishem zastupnikom ministra torgivli i promislovosti Timchasovogo uryadu Vin stav iniciatorom stvorennya v SShA Rosijskogo gumanitarnogo fondu Bahmetivskij gumanitarnij fond yakij vin ocholyuvav protyagom bagatoh rokiv Dokumenti riznomanitnogo harakteru v tomu chisli i diplomatichni rosijskoyi emigraciyi yaki vin zbirav dovgij chas stali osnovoyu organizovanogo nim arhivu rosijskij i shidnoyevropejskoyi istoriyi ta kulturi Kolumbijskogo universitetu SShA yakij piznishe buv nazvanij jogo im yam Vin takozh buv direktorom organizovanogo za jogo uchastyu fondu dopomogi rosijskim studentam Misiya Bahmeteva Posol Rosiyi v SShAU kvitni 1917 roku Timchasovij uryad doruchiv Bahmetyevu nadzvichajnu diplomatichnu misiyu dlya vedennya peregovoriv pro otrimannya poziki u amerikanskogo uryadu dlya pridbannya silskogospodarskoyi tehniki ta inventaryu Kerivnikom misiyi buv priznachenij Bahmetyev yak predstavnik Ministerstva zemlerobstva v yiyi sklad buv vklyuchenij N A Borodin Misiya vidbula cherez Vladivostok do Tihookeanskogo uzberezhzhya SShA zvidki specialnim poyizdom pereyihala v Chikago Priyizd rosijskoyi delegaciyi i perebuvannya v najbilshih mistah Ameriki vklyuchayuchi Nyu Jork Vashington i Boston shiroko i duzhe dobrozichlivo visvitlyuvavsya v amerikanskij presi Novij posol yihav v SShA cherez Yaponiyu Nam bulo cikavo sho za diplomata posilaye Timchasovij uryad predstavlyati sebe za kordonom Bahmetev pokazav sebe rozumnoyu i bliskuchoyu lyudinoyu ale silno vidriznyavsya vid nashih uyavlen pro rosijsku diplomatiyu lt gt Bahmetyeva suprovodzhuvalo blizko p yatdesyati cholovik predstavnikiv riznih ministerstv z druzhinami sekretaryami ta navit druzyami sekretariv U vsih bulo duzhe visoka platnya nemozhliva v carskij Rosiyi U chervni 1917 roku misiya bula peretvorena v posolstvo Rosiyi v SShA a Bahmetyev priznachenij poslom Timchasovogo uryadu v SShA Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi v Rosiyi Bahmetyev zalishivsya v SShA i formalno zalishayuchis poslom vin prodovzhiv svoyu diyalnist v zakupivelnij komisiyi i v roboti Rosijskogo informbyuro v Nyu Jorku Tak yak Kongres kritikuvav uryad SShA za pidtrimku rosijskih diplomativ yaki bilshe ne stanovili dijsnij uryad Rosiyi 30 chervnya 1922 roku Bahmetev pishov u vidstavku Vin vzyav na sebe turboti pro emigrantiv yaki pribuli z Rosiyi v SShA v tomu chisli vin dopomagav v oblashtuvanni v SShA takim vidatnim diyacham nauki yak V Zvorikin O Struve I Sikorskij S Timoshenko Bahmetev brav aktivnu uchast u rozrobci proektiv dokumentiv dlya Parizkoyi mirnoyi konferenciyi 1919 1920 rokiv Naukova diyalnistPislya pidpisannya v 1922 roci Rapallskogo dogovoru Radyanskoyi Rosiyi z Nimechchinoyu Bahmetyev povernuvsya do naukovo inzhenernoyi diyalnosti U 1923 roci nim bula vidkrita v Nyu Jorku konsultacijna firma z pitan proektuvannya gidravlichnih sistem a takozh vin buv odnim iz zasnovnikiv ryadu inshih firm naukovo tehnichnogo harakteru Najbilsh tisno Bahmetyev spivpracyuvav z firmoyu Lion Match Co v yakij vin buv golovoyu radi kompaniyi V cej zhe chas vin zajmavsya naukovimi doslidzhennyami z gidrodinamiki vin doslidzhuvav zminni potoki ridini v laboratoriyi gidravliki Kolumbijskogo universitetu Nyu Jorka a z 1931 roku stav profesorom kafedri civilnogo budivnictva cogo universitetu Bahmetev odin z pershih zastosuvav metodi aerodinamiki v gidrodinamiki sho vidkrivalo novi perspektivi v rozvitku ciyeyi nauki pro perebig ridin Nm buli napisani i otrimali shiroku populyarnist taki naukovi roboti z gidrodinamiki Zminni potoki ridini 1914 Gidravlika vidkritih kanaliv 1923 Mehanika turbulentnogo ruhu 1936 V seredini 1940 h rokiv Bahmetev stav odnim z chleniv zasnovnikiv Amerikanskogo Nacionalnogo fondu Naukovih doslidzhen a takozh vin vhodiv do Nacionalnogo zovnishnopolitichnoyi radi Asociaciyi progresu nauki Akademiyu nauk istorikiv Nyu Jorka i Konnektikutu Naukovi nagorodiZa svoyu robotu Mehanika turbulentnogo ruhu Bahmetyev buv nagorodzhenij Velikoyu medallyu suspilstva diplomovanih inzheneriv Franciyi Vin takozh buv laureatom premij Dzh Lori 1937 i Dzh Stivensa 1944 yaki bulo jomu prisudzheno za zaslugi v rozvitku prikladnoyi nauki U 1945 roci vin buv obranij pochesnim chlenom Amerikanskogo tovaristva civilnih inzheneriv chlenom yakogo vin buv z 1917 roku Vin takozh buv chlenom Amerikanskogo tovaristva inzheneriv mehanikiv ta Institutu aerokosmichnih nauk Bahmetev buv lyubitelem i kolekcionerom robit rosijskih hudozhnikiv v jogo kolekciyi perebuvala kartina Zinayidi Serebryakovoyi Splyacha divchinka na chervonij kovdri a takozh kolekcionuvav rosijski ikoni PrimitkiO V Budnickij Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2005 T 3 Banketnaya kampaniya 1904 Bolshoj Irgiz S storinki ISBN 5 85270 331 1 ros Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 29 travnya 2018 Ego zhena Lyubov Ivanovna Bahmeteva byla vladelicej pyatyu uchastkov v Kuokkala Ne putat s gercenovskim Bahmetevskim fondom sredstvami peredannymi v 1858 godu Gercenu molodym pomeshikom P A Bahmetevym na nuzhdy russkoj revolyucii i nahodivshiesya v rasporyazhenii a zatem Ivanyan E A Enciklopediya rossijsko amerikanskih otnoshenij XVIII XX veka Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya 2001 S 71 696 s ISBN 5 7133 1045 0 ru Sudba russkogo diplomata M Russkij put 2008 Str 313 Tak kak administraciya SShA ne priznala sovetskuyu vlast Podderzhivaya deyatelnost russkogo pravitelstva Kolchaka PosilannyaBahmetev Boris Oleksandrovich 29 kvitnya 2019 u Wayback Machine na Hronose Bahmetev Boris Oleksandrovich 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Rosijske zarubizhzhya Zolota kniga emigraciyi Persha tretina XX stolittya Enciklopedichnij biografichnij slovnik M Rosijska politichna enciklopediya 1997 S 70 71 Biografiya Bahmeteva 24 chervnya 2010 u Wayback Machine na storinci Bahmetevskom fondu na sajti Kolumbijskogo universitetu angl Boris Oleksandrovich Bahmetev 7 lyutogo 2020 u Wayback Machine