Басо́ля, басе́тля (через пол. basetla від італ. bassetto — «невеликий контрабас»), бас — український народний смичковий музичний інструмент, який походить від старослов'янського великого гудка — гудища. Інструмент мав три струни і грали на ньому лукоподібним смичком. За структурою і розмірами нагадує віолончель, саме віолончель стала зразком для виготовлення української басолі, вона має 4 струни, настроєні по квінтах («до» великої октави, «соль» — «ре» — «ля» малої октави).
Баси (басолі). 20 ст. Покуття. Національний музей народної архітектури та побуту, МІ-199, МІ-439 | |
Класифікація | струнний музичний інструмент, смичковий музичний інструмент, хордофон |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.321-71 |
Подібні інструменти | |
Басоля у Вікісховищі |
Виконавця на басолі називають басистом або басилом. Схожим на басолю серед народних музичних інструментів, але більшим за розміром є козобас.
Види
Розрізняють чотириструнну басолю з центральної України і триструнну — з Бойківщини. На них грають переважно смичком (нар. «смиком»), інколи щипком. Використовується як акомпанемент у малих інструментальних ансамблях (троїстих музиках). У Закарпатті зустрічається п'ятиструнна басоля, на якій грають щипком пальців та ударом по струнах спеціальною паличкою — бильцем. Верхня дека виробляється із смереки, ялини або явора, нижня з явора, обичайка із бука. Під струнотримачем інколи вирізався спеціальний отвір, куди вставлялося скельце для особливого забарвлення звука (зафіксовано на Бойківщині). Розмір інструменту коливається від 50–70 см (Поділля, Полтавщина) до 140–160 см (Закарпаття). Сучасне виробництво зафіксоване на Закарпатті.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- М. Хай, Н. Якименко Басоля // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 153
- Чубинский П. Труды этнографично-статистической экспедиции в Западно-русский край. — С.Пб., 1874. — Т. 5;
- Хоткевич Г. Музичні інструменти українського народу. — К., 1930;
- Гуменюк А. Українські народні інструменти. — К., 1967;
- Хай М. Музика Бойківщини. — К., 2002;
- Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти. — К., 2003;
- Гордійчук М., Якименко Н. Народні інструменти // ІУМ. — 1989. — Т. 1.
Посилання
- Музей театрального, музичного і кіномистецтва України [ 22 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про музичні інструменти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baso lya base tlya cherez pol basetla vid ital bassetto nevelikij kontrabas bas ukrayinskij narodnij smichkovij muzichnij instrument yakij pohodit vid staroslov yanskogo velikogo gudka gudisha Instrument mav tri struni i grali na nomu lukopodibnim smichkom Za strukturoyu i rozmirami nagaduye violonchel same violonchel stala zrazkom dlya vigotovlennya ukrayinskoyi basoli vona maye 4 struni nastroyeni po kvintah do velikoyi oktavi sol re lya maloyi oktavi BasolyaBasi basoli 20 st Pokuttya Nacionalnij muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu MI 199 MI 439Basi basoli 20 st Pokuttya Nacionalnij muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu MI 199 MI 439Klasifikaciyastrunnij muzichnij instrument smichkovij muzichnij instrument hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa321 321 71Podibni instrumentiviolonchel kontrabas kozobas Basolya u Vikishovishi Vikonavcya na basoli nazivayut basistom abo basilom Shozhim na basolyu sered narodnih muzichnih instrumentiv ale bilshim za rozmirom ye kozobas VidiRozriznyayut chotiristrunnu basolyu z centralnoyi Ukrayini i tristrunnu z Bojkivshini Na nih grayut perevazhno smichkom nar smikom inkoli shipkom Vikoristovuyetsya yak akompanement u malih instrumentalnih ansamblyah troyistih muzikah U Zakarpatti zustrichayetsya p yatistrunna basolya na yakij grayut shipkom palciv ta udarom po strunah specialnoyu palichkoyu bilcem Verhnya deka viroblyayetsya iz smereki yalini abo yavora nizhnya z yavora obichajka iz buka Pid strunotrimachem inkoli virizavsya specialnij otvir kudi vstavlyalosya skelce dlya osoblivogo zabarvlennya zvuka zafiksovano na Bojkivshini Rozmir instrumentu kolivayetsya vid 50 70 sm Podillya Poltavshina do 140 160 sm Zakarpattya Suchasne virobnictvo zafiksovane na Zakarpatti PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaM Haj N YakimenkoBasolya Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 153 Chubinskij P Trudy etnografichno statisticheskoj ekspedicii v Zapadno russkij kraj S Pb 1874 T 5 Hotkevich G Muzichni instrumenti ukrayinskogo narodu K 1930 Gumenyuk A Ukrayinski narodni instrumenti K 1967 Haj M Muzika Bojkivshini K 2002 Cherkaskij L Ukrayinski narodni muzichni instrumenti K 2003 Gordijchuk M Yakimenko N Narodni instrumenti IUM 1989 T 1 PosilannyaMuzej teatralnogo muzichnogo i kinomistectva Ukrayini 22 lyutogo 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro muzichni instrumenti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi