Барово мак Барово село в общині Демир Капія в регіоні Бошавія поблизу міста Демир Капія Село Барово мак Барово Барово об

Барово (мак. Барово) — село в общині Демир-Капія, в регіоні Бошавія, поблизу міста Демир-Капія.

Село Барово мак. Барово
Барово (община Демир-Капія)
Основні дані
Країна	Північна Македонія
Регіон	Вардарський
Община	Демир-Капія
Населення	3 особи (перепис 2021
Географічні координати	41°20′15″ пн. ш. 22°10′14″ сх. д. / 41.33750° пн. ш. 22.17056° сх. д. / 41.33750; 22.17056Координати: 41°20′15″ пн. ш. 22°10′14″ сх. д. / 41.33750° пн. ш. 22.17056° сх. д. / 41.33750; 22.17056
Висота над рівнем моря	100 м
Водойма	річка Вардар
Карта
Барово

Походження назви

Назва села вперше зафіксована в турецьких документах XV ст. Ім'я пов'язане з особовим іменем Баро (Варвара, Варфоломій, Браніслав).

Географія та розташування

Село розташоване в районі Бошавія, в південно-західній частині території муніципалітету Демир Капія, на межі з общиною Кавадарці. Село розташоване на пагорбі над долиною на лівому березі річки Босава, і на тій же стороні ґрунтової місцевої дороги Демир-Капія - Конопіште, яка проходить через село Бесвиця. Село горбисте, на висоті 470 метрів, від міста Неготино 33 кілометри.

Барово розташоване під Витачевським плато, розташованим на терасі, через яку проходить долина, а річка Бошава проходить під селом у середній частині Баровської ущелини. В селі є кілька криниць, з’єднаних з фонтанами, а нижче села є джерело Врело. Навколо села є кілька джерел.

Місцевості в районі села носять такі назви: Страньє, Чука, Голяк, Шумаст Рід і Голем Сурія.

Село має компактний тип і поділяється на три мікрорайони: Горно, Срецело та Чифлик.

Барово вирізняється традиційною будівельною архітектурою.

Історія

Барово — старе село, про що свідчить багато старожитностей навколо села. Є кілька місцевостей, де є залишки колишньої діяльності старшого населення. Церква у селі Барово також згадується серед внесків царя Душана Трескавецькому монастирю з 1335 року.

Економіка

Територія громади села середніх розмірів займає площу 14,4 км². Переважають рілля на площі 653,5 га, пасовища становлять 539,5 га, ліси 162,4 га.

В основному село має сільськогосподарсько-лісогосподарське призначення.

Жителі села жили із землеробства та тваринництва. Крім мусульманського населення, значна частина християнського населення працювала на своїх полях, а решта працювала на фермах. У минулому вздовж річки Босава були рисові поля і було три великі млини, а в самому селі був магазин і дві кузні.

Населення

За даними Василя К'нчова (« Македонія. Етнографія і статистика ») за 1900 рік, у селі Барово проживало 474 жителі, з яких 220 македонських християн, 248 македонських мусульман і 6 ромів. За даними секретаря Болгарського екзархату Димитра Мішева («La Macédoine et sa Population Chrétienne ») у 1905 році в Барово проживало 304 жителі.

Барово – невелике село у фазі повного відселення. У 1961 році в селі було 263 жителі, а в 1994 році лише 28 жителів македонського населення.

За переписом населення 2002 року в селі Барово проживало 10 осіб, з них 9 македонців і 1 турок.

За даними останнього перепису населення Македонії 2021 року, Барово має 3 мешканців.

Барово було змішаним мусульмансько-християнським македонським селом.

Культурні та природні пам'ятки

Головний сільський храм «Різдва Пресвятої Богородиці»

Археологічні пам'ятки

Грамадже — храм і некрополь римських часів;
Гробана — некрополь римських часів;
Дабот — пізньоантичний некрополь; і
Рідот — поселення та некрополь римських часів.

Церкви

Церква «Різдва Пресвятої Богородиці» — головний храм села.

Пам'ятники

Пам'ятник на честь НОБ

Персоналії

Александр Цандовський (1936-2020) — священик і професор.

Галерея

Будинок у селі
Будинки в селі
Струмок поблизу села

Примітки

Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 20. Процитовано 21 август 2021.
Радовановиќ, Воислав (1924). Тиквеш и Раец. Белград. с. 315—318.
(PDF). Општина Демир Капија. Архів оригіналу (PDF) за 21 травня 2021. Процитовано 22 август 2021.
Васил К’нчов. „Македонија. Етнографија и статистика“. Софија, 1900, стр. 155.
D.M.Brancoff. "La Macédoine et sa Population Chrétienne". Paris, 1905, р. 104-105.
Јелена Павловска, Наташа Ниќифоровиќ и Огнен Коцевски (2011). Валентина Божиновска (ред.). Карта на верски објекти во Македонија (македонски) . Менора - Скопје: Комисија за односи во верските заедници и религиозните групи. ISBN .

[енциклопедија-1] Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (PDF) (македонски) . Скопје: Патрија. с. 20. Процитовано 21 август 2021.

[:0-2] Радовановиќ, Воислав (1924). Тиквеш и Раец. Белград. с. 315—318.

[3] (PDF). Општина Демир Капија. Архів оригіналу (PDF) за 21 травня 2021. Процитовано 22 август 2021.

[4] Васил К’нчов. „Македонија. Етнографија и статистика“. Софија, 1900, стр. 155.

[5] D.M.Brancoff. "La Macédoine et sa Population Chrétienne". Paris, 1905, р. 104-105.

[6] Јелена Павловска, Наташа Ниќифоровиќ и Огнен Коцевски (2011). Валентина Божиновска (ред.). Карта на верски објекти во Македонија (македонски) . Менора - Скопје: Комисија за односи во верските заедници и религиозните групи. ISBN .