«Бари́льце» (фр. La Patronne) — новела французького письменника Гі де Мопассана, видана у 1884 році. Твір розповідає про підступного шинкаря, який хитро розрахованим подарунком спроваджує на той світ селянку, з якою він підписав ділову угоду. В новелі висвітлені етико-юридичні проблеми шахрайства із використанням моральних вад жертви.
Автор | Гі де Мопассан |
---|---|
Назва мовою оригіналу | фр. Le Petit Fût |
Країна | Франція |
Мова | французька |
Жанр | новела |
Місце | Париж |
Укр. видавництво | Дніпро |
Видавництво | газета |
Видано | 7 квітня 1884 |
Перекладач(і) | Людмила Івченкова |
Тип носія | на папері |
Попередній твір | Господиня |
Наступний твір | (Він?) |
Історія
Ця новела вперше була надрукована в газеті 7 квітня 1884 року. Автор присвятив її Адольфові Таверньє. Пізніше твір увійшов до збірки . Український переклад «Барильця» належить перу Людмили Івченкової. Новела побачила світ у видавництві «Дніпро» двічі: у восьмитомному зібранні творів Гі де Мопассана (1969—1972) і двотомному виданні вибраних творів письменника (1990).
Сюжет
Шинкар Проспер Шіко вже багато років умовляє тітку Маглуар продати йому свою ферму. Однак стара тілом «міцна, як церковний дзвін», а вдачею непоступлива, немов осел. Зрештою Шіко вдається зацікавити її вигідними умовами: він буде давати пані Маглуар щомісяця чималу суму, вона й далі житиме на своїй фермі, а після смерті весь її наділ перейде до шинкаря. Жінка погоджується і підписує угоду.
За три роки шинкар усвідомлює свою помилку. Бабця не збирається на той світ, а завдяки щомісячній «пенсії» від Шіко живе тепер краще, ніж будь-коли. Тоді він запрошує її до себе в гості, де частує найякіснішою горілкою. Стара Маглуар із задоволенням смакує почастунок. Помітивши це, Шіко дарує бабці ціле барильце хмільного напою. Самотня жінка, не маючи іншої розради, швидко перетворюється на алкоголічку. Шинкар удавано співчуває, а невдовзі отримує бажаний результат — напередодні Різдва п'яна стара гине на вулиці від переохолодження.
Аналіз твору
В новелі «Барильце» Гі де Мопассан висвітлює декілька соціальних явищ. По-перше, це удаване добродійство, лицемірство, які письменник часто піддавав критиці у багатьох своїх творах. Зовні поведінка Шіко виглядає бездоганною. Він не дозволяє собі по відношенню до незручної сусідки не тільки фізичної агресії, а навіть психологічного тиску: розмовляє завжди приязно і схиляє Маглуар на свій бік не насиллям, а безперечно вигідними для неї умовами. Але усвідомивши, що за такої угоди йому з часом доведеться виплатити реальну вартість ферми, тут же вигадує шахрайську схему відчуження ласого майна. На цьому шляху він не зупиняється навіть перед убивством.
Другий акцент, який робить письменник у новелі, — це власне спосіб, в який це шахрайство здійснюється. Головний герой не вдається до прямого обману, це був би надто брудний метод досягнення мети і потенційно небезпечний для шинкаря, адже у разі викриття брехні Шіко загрожували соціальні санкції: щонайменше осуд односельців, а може й кримінальна справа. Тому засобом вбивства літньої жінки шинкар обирає її власний нездоровий нахил. Розрахувавши, що самотній людині без сторонніх порад важко усвідомлювати свої слабкості, шинкар вміло плекає в Маглуар любов до алкоголю, доки та не вбиває безпорадну жертву.
Третя особливість новели «Барильце» — це виняткова життєвість сюжету, який не є ані надуманим, ані старомодним. Висвітлена у творі проблема залишається актуальною і в XXI столітті, через багато років після смерті Гі де Мопассана. Схема відчуження майна у любителів спиртних напоїв через зумисне культивування поганої звички (так зване ) доволі поширена в країнах із високим рівнем алкоголізму. Зокрема, багато подібних випадків фіксують правники Росії, України. На відміну від мопассанівського сюжету такі випадки не завжди завершуються фізичною смертю жертви, часто доступ до майна зловмисники отримують, переселяючи жертву в інше житло, відправляючи її на примусове лікування, змушуючи продати майно або скоїти кримінальний злочин, що тягне за собою ув'язнення. Розслідування подібних злочинів вкрай неефективне, оскільки в більшості випадків (наприклад, як і в цій новелі) не вдається встановити зв'язок між діями злочинця і безпосереднім настанням смерті, оскільки жертва здебільшого сама вчиняє шкоду власному здоров'ю чи майну.
Джерела
- Гі де Мопассан Твори. — К.: Дніпро, 1990. — Т. 2. — С. 457—461.
- Гі де Мопассан Твори в восьми томах / ред. Д. В. Затонський — Київ: Дніпро, 1969—1972. — Т. 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bari lce fr La Patronne novela francuzkogo pismennika Gi de Mopassana vidana u 1884 roci Tvir rozpovidaye pro pidstupnogo shinkarya yakij hitro rozrahovanim podarunkom sprovadzhuye na toj svit selyanku z yakoyu vin pidpisav dilovu ugodu V noveli visvitleni etiko yuridichni problemi shahrajstva iz vikoristannyam moralnih vad zhertvi Barilce AvtorGi de MopassanNazva movoyu originalufr Le Petit FutKrayinaFranciyaMovafrancuzkaZhanrnovelaMisceParizhUkr vidavnictvoDniproVidavnictvogazetaVidano7 kvitnya 1884Perekladach i Lyudmila IvchenkovaTip nosiyana paperiPoperednij tvirGospodinyaNastupnij tvirVin IstoriyaCya novela vpershe bula nadrukovana v gazeti 7 kvitnya 1884 roku Avtor prisvyativ yiyi Adolfovi Tavernye Piznishe tvir uvijshov do zbirki Ukrayinskij pereklad Barilcya nalezhit peru Lyudmili Ivchenkovoyi Novela pobachila svit u vidavnictvi Dnipro dvichi u vosmitomnomu zibranni tvoriv Gi de Mopassana 1969 1972 i dvotomnomu vidanni vibranih tvoriv pismennika 1990 SyuzhetShinkar Prosper Shiko vzhe bagato rokiv umovlyaye titku Magluar prodati jomu svoyu fermu Odnak stara tilom micna yak cerkovnij dzvin a vdacheyu nepostupliva nemov osel Zreshtoyu Shiko vdayetsya zacikaviti yiyi vigidnimi umovami vin bude davati pani Magluar shomisyacya chimalu sumu vona j dali zhitime na svoyij fermi a pislya smerti ves yiyi nadil perejde do shinkarya Zhinka pogodzhuyetsya i pidpisuye ugodu Za tri roki shinkar usvidomlyuye svoyu pomilku Babcya ne zbirayetsya na toj svit a zavdyaki shomisyachnij pensiyi vid Shiko zhive teper krashe nizh bud koli Todi vin zaproshuye yiyi do sebe v gosti de chastuye najyakisnishoyu gorilkoyu Stara Magluar iz zadovolennyam smakuye pochastunok Pomitivshi ce Shiko daruye babci cile barilce hmilnogo napoyu Samotnya zhinka ne mayuchi inshoyi rozradi shvidko peretvoryuyetsya na alkogolichku Shinkar udavano spivchuvaye a nevdovzi otrimuye bazhanij rezultat naperedodni Rizdva p yana stara gine na vulici vid pereoholodzhennya Analiz tvoruV noveli Barilce Gi de Mopassan visvitlyuye dekilka socialnih yavish Po pershe ce udavane dobrodijstvo licemirstvo yaki pismennik chasto piddavav kritici u bagatoh svoyih tvorah Zovni povedinka Shiko viglyadaye bezdogannoyu Vin ne dozvolyaye sobi po vidnoshennyu do nezruchnoyi susidki ne tilki fizichnoyi agresiyi a navit psihologichnogo tisku rozmovlyaye zavzhdi priyazno i shilyaye Magluar na svij bik ne nasillyam a bezperechno vigidnimi dlya neyi umovami Ale usvidomivshi sho za takoyi ugodi jomu z chasom dovedetsya viplatiti realnu vartist fermi tut zhe vigaduye shahrajsku shemu vidchuzhennya lasogo majna Na comu shlyahu vin ne zupinyayetsya navit pered ubivstvom Drugij akcent yakij robit pismennik u noveli ce vlasne sposib v yakij ce shahrajstvo zdijsnyuyetsya Golovnij geroj ne vdayetsya do pryamogo obmanu ce buv bi nadto brudnij metod dosyagnennya meti i potencijno nebezpechnij dlya shinkarya adzhe u razi vikrittya brehni Shiko zagrozhuvali socialni sankciyi shonajmenshe osud odnoselciv a mozhe j kriminalna sprava Tomu zasobom vbivstva litnoyi zhinki shinkar obiraye yiyi vlasnij nezdorovij nahil Rozrahuvavshi sho samotnij lyudini bez storonnih porad vazhko usvidomlyuvati svoyi slabkosti shinkar vmilo plekaye v Magluar lyubov do alkogolyu doki ta ne vbivaye bezporadnu zhertvu Tretya osoblivist noveli Barilce ce vinyatkova zhittyevist syuzhetu yakij ne ye ani nadumanim ani staromodnim Visvitlena u tvori problema zalishayetsya aktualnoyu i v XXI stolitti cherez bagato rokiv pislya smerti Gi de Mopassana Shema vidchuzhennya majna u lyubiteliv spirtnih napoyiv cherez zumisne kultivuvannya poganoyi zvichki tak zvane dovoli poshirena v krayinah iz visokim rivnem alkogolizmu Zokrema bagato podibnih vipadkiv fiksuyut pravniki Rosiyi Ukrayini Na vidminu vid mopassanivskogo syuzhetu taki vipadki ne zavzhdi zavershuyutsya fizichnoyu smertyu zhertvi chasto dostup do majna zlovmisniki otrimuyut pereselyayuchi zhertvu v inshe zhitlo vidpravlyayuchi yiyi na primusove likuvannya zmushuyuchi prodati majno abo skoyiti kriminalnij zlochin sho tyagne za soboyu uv yaznennya Rozsliduvannya podibnih zlochiniv vkraj neefektivne oskilki v bilshosti vipadkiv napriklad yak i v cij noveli ne vdayetsya vstanoviti zv yazok mizh diyami zlochincya i bezposerednim nastannyam smerti oskilki zhertva zdebilshogo sama vchinyaye shkodu vlasnomu zdorov yu chi majnu DzherelaGi de Mopassan Tvori K Dnipro 1990 T 2 S 457 461 Gi de Mopassan Tvori v vosmi tomah red D V Zatonskij Kiyiv Dnipro 1969 1972 T 3