Барбара Вертгайм Та́кман (англ. Barbara Wertheim Tuchman, 30 січня 1912, Нью-Йорк, США — 6 лютого 1989, Ґринвіч, Коннектикут, США) — американська історикиня та авторка. Двічі лауреатка Пулітцерівської премії за нехудожній прозовий твір — за книги «Серпневі гармати» (1963) (бестселер про передумови та перший місяць Першої світової війни) і «Стілвел та американський досвід у Китаї, 1911-45» (1972) (біографія генерала Джозефа Стілвела).
Барбара Такман | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Barbara Wertheim Tuchman | ||||
Ім'я при народженні | Барбара Вертхайм | |||
Народилася | 30 січня 1912[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[5] | |||
Померла | 6 лютого 1989[1][2][…](77 років) Гринвіч[6][7] | |||
Поховання | d[8] | |||
Країна | США[9][10] | |||
Діяльність | журналістка, історик, письменниця, біограф | |||
Alma mater | Гарвардський університет, Коледж Редкліфф (1933) і Університет штату Огайо | |||
Заклад | Гарвардський університет | |||
Мова творів | Англійська | |||
Роки активності | 1938 —1988 (письменник) | |||
Жанр | ||||
Magnum opus | d і Серпневі гармати[11] | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук і Американська академія мистецтв та літератури | |||
Батько | d | |||
Родичі | Генрі Моргентау, Генрі Моргентау (старший) і d | |||
У шлюбі з | Лестер Р. Такман | |||
Діти | три дочки | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Барбара Такман у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Народилась 30 січна 1912 року у сім'ї банкіра [en] та його першої дружини Альми Моргентау. Батько був власником журналу [en]» (найстаріший з існуючих тижневик у США, заснований у 1865 році), президентом [en], колекціонером і засновником [en]. Мати була дочкою Генрі Моргентау (старшого), посла Вудро Вільсона в Османській імперії.
У молодому віці Вертгайм захоплювалась книгами , [en], Джеймса Вольфа та історичними романами Олександра Дюма. Вчилась у школі [en] на Мангеттені. Отримала диплом бакалавра мистецтв у коледжі Редкліфф (з 1999 — входить до Гарвардського університету) у Кембриджі у 1933, вивчаючи історію та літературу.
Працювала в Інституті Тихоокеанських досліджень у Нью-Йорку, пробувши рік у Токіо у 1934-35, включаючи місяць у Китаї, перед поверненням в США через Транссиб, Москву та Париж. Також працювала кореспонденткою «Нації», мандрувала в Валенсію та Мадрид для опису громадянської війни в Іспанії. Потім написала першу книгу, «Втрачена британська політика: Британія та Іспанія з 1700», опубліковану в 1938.
У 1940 Вертгайм одружилась з Лестером Р. Такманом (1904—1997), лікарем, дослідником та професором медичних наук у [en] у Мангеттені. Взяла його прізвище, народила трьох дочок.
У роки Другої світової війни Такман працювала в Офісі військової інформації. Після війни виховувала доньок, виконуючи базові дослідження для того, що зрештою стало у 1956 книгою «Біблія та меч: Англія та Палестина з Бронзової доби до Бальфура».
Барбара Такман померла від інсульту в 77 років 6 лютого, 1989 у Ґринвічі, штат Коннектикут.
Доробок
Такман найбільш відома як дворазова лауреатка Пулітцерівської премії, перша за «Серпневі гармати» у 1963 році, друга за [en]» у 1972.
«Серпневі гармати» була одною з улюблених книг Джона Кеннеді. Він заохочував членів свого кабінету прочитати книгу та хотів, щоб її прочитав «кожен офіцер в армії». Вважається, що це було одним з факторів мирного врегулювання Карибської кризи. Секретар армії розіслав копії книги у кожну американську військову базу на світі.
До творчого доробку Барбари Такман входять книги:
- Втрачена британська політика: Британія та Іспанія з 1700, Лондон: Об'єднане видавництво, 1938.
- Біблія та меч: Англія та Палестина з Бронзової доби до Бальфура. New York: New York University Press, 1956.
- Телеграма Ціммермана. New York: Viking Press, 1958.
- Серпневі гармати. New York: Macmillan, 1962.
- . New York: Macmillan, 1966.
- [en]. New York: Macmillan, 1971.
- Нотатки з Китаю. New York: Collier, 1972.
- Далеке дзеркало: багатостраждальне 14-те століття. New York: Alfred A. Knopf, 1978.
- Практична історія: окремі нариси. New York: Alfred A. Knopf, 1981.
- Марш дурості: від Трої до Вєтнаму. New York: Knopf/Random House, 1984.
- Перший салют: погляд на американську революцію. New York: Knopf/Random House, 1988.
Інші роботи:
- Американська безпека в 1980-х. Лондон: Міжнародний інститут стратегічних досліджень, 1982.
Закон Такман
У книзі [en]» Барбара Такман написала фразу, пізніше названу «законом Такман».
"Велика небезпека, притаманна самій природі записаної історії - це надлишок негативу: непропорційне збереження темної сторони: зла, страждань, розбрату і бід. В історії та ж ситуація, як у щоденних газетах. Щось нормальне не потрапляє до гарячих новин. Історія створюється документами, які збереглися, а вони тяжіють до опису кризи і лиха, злочинів і аномальної поведінки, оскільки ці речі стали предметом документообігу: у судових процесах, трактатах, викриттях моралістів, літературної сатири, Папських буллах. Жоден Папа жодного разу не видав буллу, щоб виразити схвалення. Негатив, що б'є через край, можна бачити в роботі церковного реформатора Ніколаса де Кламанжа, який, засуджуючи недостойних і суєтних прелатів в 1401 році, сказав, що у своєму завзятті виправити зловживання він не буде говорити про гарних священиків, оскільки «їх не помічають поруч із зіпсованими людьми».
«Лихо рідко буває таким всеосяжним, яким виглядає з записаних даних. Через сам факт опису воно здається безперервним і повсюдним, у той час, як воно з більшою ймовірністю було лише окремим випадком і в часі, і в просторі. Крім того, живучість нормального стану речей зазвичай вища, ніж ефект відхилення, що нам відомо на прикладі власної епохи. Після поглинання всіх сучасних новин можна очікувати зустрічі зі світом, що повністю складається лише зі страйків, злочинів, відключень електрики, проривів водопроводу, зламаних потягів, закритих шкіл, грабіжників, наркоманів, неонацистів і ґвалтівників. Насправді ж можна ввечері піти додому і, якщо всміхнеться доля, уникнути зустрічі більш ніж з одним чи двома такими явищами.»
Тому закон Такман можна сформулювати як: «Факт повідомлення помножує гадану ступінь будь-якого прикрого розвитку подій у п'ять чи десять разів» (чи на будь-яку іншу цифру за бажанням читача).
Він визначається як психологічний принцип пізнавальної готовності (суб'єктивної ймовірності).
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Барбара Такман |
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Dreifus E. Tuchman, Barbara Wertheim (30 January 1912–06 February 1989), Pulitzer Prize-winning historian and writer // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1400878
- Barbara Tuchman Dead at 77; A Pulitzer-Winning Historian // The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1989. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- https://writersalmanac.publicradio.org/index.php%3Fdate=2012%252F01%252F30.html — 2012.
- Timeline 1989
- Barbara W. Tuchman - Autograph
- Find a Grave — 1996.
- Tuchman, Barbara Wertheim
- Scanlon J., Cosner S. American Women Historians, 1700s-1990s: A Biographical Dictionary — Greenwood Publishing Group, 1996. — 304 с. — , 978-1-56750-917-5
- https://www.pulitzer.org/winners/barbara-w-tuchman
- LIBRIS — 2013.
- Oliver B. Pollack, "Barbara W. Tuchman (1912—1989), " in Paula E. Hyman and Deborah Dash Moore (eds.), Jewish Women in America: An Historical Encyclopedia: Volume II, M-Z. New York: Routledge, 1997; pp. 1414—1416.
- Douglas Martin, Walden School, At 73, Files for Bankruptcy [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], The New York Times, June 23, 1987
- Barbara Tuchman Dead at 77; A Pulitzer-Winning Historian [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]. The New York Times, February 7, 1989.
- The New York Times: Lester Tuchman, Internist and Professor, 93. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 10 грудня 2015.
- . New York Times. 19 грудня 1997. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 27 листопада 2012.
- Ernest Becker. . Pulitzer.org. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2012.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.
- Tuchman, Barbara A Distant Mirror: The Calamitous 14th Century. New York: Alfred A. Knopf, 1978; pg. xviii.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 9 грудня 2015.
- Texas Research Institute of Mental Sciences, Violence and the Violent Individual: Proceedings of the Twelfth Annual Symposium, Texas Research Institute of Mental Sciences, Houston, Texas, November 1–3, 1979. Spectrum Publications, pg. 412
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barbara Vertgajm Ta kman angl Barbara Wertheim Tuchman 30 sichnya 1912 19120130 Nyu Jork SShA 6 lyutogo 1989 Grinvich Konnektikut SShA amerikanska istorikinya ta avtorka Dvichi laureatka Pulitcerivskoyi premiyi za nehudozhnij prozovij tvir za knigi Serpnevi garmati 1963 bestseler pro peredumovi ta pershij misyac Pershoyi svitovoyi vijni i Stilvel ta amerikanskij dosvid u Kitayi 1911 45 1972 biografiya generala Dzhozefa Stilvela Barbara Takmanangl Barbara Wertheim TuchmanIm ya pri narodzhenni Barbara VerthajmNarodilasya 30 sichnya 1912 1912 01 30 1 2 Nyu Jork Nyu Jork SShA 5 Pomerla 6 lyutogo 1989 1989 02 06 1 2 77 rokiv Grinvich 6 7 Pohovannya d 8 Krayina SShA 9 10 Diyalnist zhurnalistka istorik pismennicya biografAlma mater Garvardskij universitet Koledzh Redkliff 1933 i Universitet shtatu OgajoZaklad Garvardskij universitetMova tvoriv AnglijskaRoki aktivnosti 1938 1988 pismennik ZhanrMagnum opus d i Serpnevi garmati 11 Chlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiBatko dRodichi Genri Morgentau Genri Morgentau starshij i dU shlyubi z Lester R TakmanDiti tri dochkiNagorodi d 1980 d 1963 Literaturna premiya Sent Luyisa 1971 d 1972 d 1980 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Barbara Takman u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaNarodilas 30 sichna 1912 roku u sim yi bankira en ta jogo pershoyi druzhini Almi Morgentau Batko buv vlasnikom zhurnalu en najstarishij z isnuyuchih tizhnevik u SShA zasnovanij u 1865 roci prezidentom en kolekcionerom i zasnovnikom en Mati bula dochkoyu Genri Morgentau starshogo posla Vudro Vilsona v Osmanskij imperiyi U molodomu vici Vertgajm zahoplyuvalas knigami en Dzhejmsa Volfa ta istorichnimi romanami Oleksandra Dyuma Vchilas u shkoli en na Mangetteni Otrimala diplom bakalavra mistectv u koledzhi Redkliff z 1999 vhodit do Garvardskogo universitetu u Kembridzhi u 1933 vivchayuchi istoriyu ta literaturu Barbara Takman v centri Vilyam Shirer zliva i Dzhon Ejzenhauer na konferenciyi po doslidzhennyu Drugij svitovij vijni ta nacionalnih arhivah 14 15 chervnya 1971 Pracyuvala v Instituti Tihookeanskih doslidzhen u Nyu Jorku probuvshi rik u Tokio u 1934 35 vklyuchayuchi misyac u Kitayi pered povernennyam v SShA cherez Transsib Moskvu ta Parizh Takozh pracyuvala korespondentkoyu Naciyi mandruvala v Valensiyu ta Madrid dlya opisu gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Potim napisala pershu knigu Vtrachena britanska politika Britaniya ta Ispaniya z 1700 opublikovanu v 1938 U 1940 Vertgajm odruzhilas z Lesterom R Takmanom 1904 1997 likarem doslidnikom ta profesorom medichnih nauk u en u Mangetteni Vzyala jogo prizvishe narodila troh dochok U roki Drugoyi svitovoyi vijni Takman pracyuvala v Ofisi vijskovoyi informaciyi Pislya vijni vihovuvala donok vikonuyuchi bazovi doslidzhennya dlya togo sho zreshtoyu stalo u 1956 knigoyu Bibliya ta mech Angliya ta Palestina z Bronzovoyi dobi do Balfura Barbara Takman pomerla vid insultu v 77 rokiv 6 lyutogo 1989 u Grinvichi shtat Konnektikut DorobokTakman najbilsh vidoma yak dvorazova laureatka Pulitcerivskoyi premiyi persha za Serpnevi garmati u 1963 roci druga za en u 1972 Serpnevi garmati bula odnoyu z ulyublenih knig Dzhona Kennedi Vin zaohochuvav chleniv svogo kabinetu prochitati knigu ta hotiv shob yiyi prochitav kozhen oficer v armiyi Vvazhayetsya sho ce bulo odnim z faktoriv mirnogo vregulyuvannya Karibskoyi krizi Sekretar armiyi rozislav kopiyi knigi u kozhnu amerikansku vijskovu bazu na sviti Do tvorchogo dorobku Barbari Takman vhodyat knigi Vtrachena britanska politika Britaniya ta Ispaniya z 1700 London Ob yednane vidavnictvo 1938 Bibliya ta mech Angliya ta Palestina z Bronzovoyi dobi do Balfura New York New York University Press 1956 Telegrama Cimmermana New York Viking Press 1958 Serpnevi garmati New York Macmillan 1962 New York Macmillan 1966 en New York Macmillan 1971 Notatki z Kitayu New York Collier 1972 Daleke dzerkalo bagatostrazhdalne 14 te stolittya New York Alfred A Knopf 1978 Praktichna istoriya okremi narisi New York Alfred A Knopf 1981 Marsh durosti vid Troyi do Vyetnamu New York Knopf Random House 1984 Pershij salyut poglyad na amerikansku revolyuciyu New York Knopf Random House 1988 Inshi roboti Amerikanska bezpeka v 1980 h London Mizhnarodnij institut strategichnih doslidzhen 1982 Zakon TakmanU knizi en Barbara Takman napisala frazu piznishe nazvanu zakonom Takman Velika nebezpeka pritamanna samij prirodi zapisanoyi istoriyi ce nadlishok negativu neproporcijne zberezhennya temnoyi storoni zla strazhdan rozbratu i bid V istoriyi ta zh situaciya yak u shodennih gazetah Shos normalne ne potraplyaye do garyachih novin Istoriya stvoryuyetsya dokumentami yaki zbereglisya a voni tyazhiyut do opisu krizi i liha zlochiniv i anomalnoyi povedinki oskilki ci rechi stali predmetom dokumentoobigu u sudovih procesah traktatah vikrittyah moralistiv literaturnoyi satiri Papskih bullah Zhoden Papa zhodnogo razu ne vidav bullu shob viraziti shvalennya Negativ sho b ye cherez kraj mozhna bachiti v roboti cerkovnogo reformatora Nikolasa de Klamanzha yakij zasudzhuyuchi nedostojnih i suyetnih prelativ v 1401 roci skazav sho u svoyemu zavzyatti vipraviti zlovzhivannya vin ne bude govoriti pro garnih svyashenikiv oskilki yih ne pomichayut poruch iz zipsovanimi lyudmi Liho ridko buvaye takim vseosyazhnim yakim viglyadaye z zapisanih danih Cherez sam fakt opisu vono zdayetsya bezperervnim i povsyudnim u toj chas yak vono z bilshoyu jmovirnistyu bulo lishe okremim vipadkom i v chasi i v prostori Krim togo zhivuchist normalnogo stanu rechej zazvichaj visha nizh efekt vidhilennya sho nam vidomo na prikladi vlasnoyi epohi Pislya poglinannya vsih suchasnih novin mozhna ochikuvati zustrichi zi svitom sho povnistyu skladayetsya lishe zi strajkiv zlochiniv vidklyuchen elektriki proriviv vodoprovodu zlamanih potyagiv zakritih shkil grabizhnikiv narkomaniv neonacistiv i gvaltivnikiv Naspravdi zh mozhna vvecheri piti dodomu i yaksho vsmihnetsya dolya uniknuti zustrichi bilsh nizh z odnim chi dvoma takimi yavishami Tomu zakon Takman mozhna sformulyuvati yak Fakt povidomlennya pomnozhuye gadanu stupin bud yakogo prikrogo rozvitku podij u p yat chi desyat raziv chi na bud yaku inshu cifru za bazhannyam chitacha Vin viznachayetsya yak psihologichnij princip piznavalnoyi gotovnosti sub yektivnoyi jmovirnosti Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Barbara TakmanPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Dreifus E Tuchman Barbara Wertheim 30 January 1912 06 February 1989 Pulitzer Prize winning historian and writer American National Biography Online S Ware New York Oxford University Press 2017 ISSN 1470 6229 doi 10 1093 ANB 9780198606697 ARTICLE 1400878 d Track Q16983137d Track Q103882798d Track Q20824348 Barbara Tuchman Dead at 77 A Pulitzer Winning Historian The New York Times J Kahn Manhattan NYC New York Times Company A G Sulzberger 1989 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q60d Track Q54837 https writersalmanac publicradio org index php 3Fdate 2012 252F01 252F30 html 2012 Timeline 1989 d Track Q99640590 Barbara W Tuchman Autograph Find a Grave 1996 d Track Q63056 Tuchman Barbara Wertheim d Track Q99642647 Scanlon J Cosner S American Women Historians 1700s 1990s A Biographical Dictionary Greenwood Publishing Group 1996 304 s ISBN 978 0 313 29664 2 978 1 56750 917 5 d Track Q88584931d Track Q3116159 https www pulitzer org winners barbara w tuchman LIBRIS 2013 d Track Q1798125 Oliver B Pollack Barbara W Tuchman 1912 1989 in Paula E Hyman and Deborah Dash Moore eds Jewish Women in America An Historical Encyclopedia Volume II M Z New York Routledge 1997 pp 1414 1416 Douglas Martin Walden School At 73 Files for Bankruptcy 3 bereznya 2016 u Wayback Machine The New York Times June 23 1987 Barbara Tuchman Dead at 77 A Pulitzer Winning Historian 27 listopada 2015 u Wayback Machine The New York Times February 7 1989 The New York Times Lester Tuchman Internist and Professor 93 Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Procitovano 10 grudnya 2015 New York Times 19 grudnya 1997 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 27 listopada 2012 Ernest Becker Pulitzer org Arhiv originalu za 27 grudnya 2015 Procitovano 27 listopada 2012 Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 grudnya 2015 Tuchman Barbara A Distant Mirror The Calamitous 14th Century New York Alfred A Knopf 1978 pg xviii Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 9 grudnya 2015 Texas Research Institute of Mental Sciences Violence and the Violent Individual Proceedings of the Twelfth Annual Symposium Texas Research Institute of Mental Sciences Houston Texas November 1 3 1979 Spectrum Publications pg 412