Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаммер Барбара Джин Гаммер 15 травня 1939 1939 05 15 Голлівуд Каліфорн

Барбара Гаммер

Барбара Гаммер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаммер.

Барбара Джин Гаммер (15 травня 1939(1939-05-15), Голлівуд, Каліфорнія — 16 березня 2019(2019-03-16), Мангеттен, Нью-Йорк) — американська режисерка документального кіно, ЛГБТ-активістка та феміністка, найбільш відома експериментальними фільмами, що досліджують лесбійську сексуальність, історію репрезентації ЛГБТ-відносин у кіно та гомофобне стирання.

Барбара ГаммерBarbara Hammer
image
Зображення
Дата народження15 травня 1939(1939-05-15)[1][2][…]Місце народженняГоллівуд, Каліфорнія[1][4]Дата смерті16 березня 2019(2019-03-16)[4][5][…] (79 років)Місце смертіМангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]Громадянствоimage США[7]Alma materd (1963), Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1961), d (1975), d і dПрофесіякінорежисеркаКар'єра1968 — 2019ЗакладdНагородиIMDbID 0358430barbarahammerfilms.com image Барбара Гаммер у Вікісховищі

Гаммер зняла фільм «Моя бабуся: у пошуку української ідентичності» про свою поїздку до України — батьківщину бабусі по материнській лінії.

Життєпис та діяльність

Барбара Джин Гаммер народилася 15 травня 1939 року в Лос-Анджелесі в сім'ї власника автозаправки Джона Гаммера та секретарки Маріан Гаммер (до шлюбу Кус). Дитинство та юність провела в Інглвуді в Каліфорнії. Після закінчення Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі зі ступенем бакалавра з літератури Гаммер пошлюбила Клейтона Ворда. Потім закінчила магістерську програму з англійської літератури в Коледжі штату Каліфорнія у Сан-Франциско.

Гаммер експериментувала з малюванням, а в автобіографії докладно описала момент, коли наприкінці 1960-х зрозуміла, що має знімати кіно: увійшовши до мальовничого занедбаного будинку з кінокамерою, вона розташувала перед об'єктивом біфокальну лінзу своїх окулярів і побачила, як зображення рухається та двоїться. Перевіряючи цей ефект на оздобленні будинку, власній тіні на тротуарі і чоловікові, що сидів неподалік в кріслі, Гаммер відчула, що ці відчуття збігаються з її уявленнями про відчуття «жінки, яка живе у світі чоловіків». У 1968 році Гаммер зняла свій перший короткометражний фільм «Schizy», який був показаний на місцевому фестивалі для фільмів на плівці «8-мм кіноплівка» і отримав почесну згадку.

У своєму другому фільмі «Barbara Ward Will Never Die» (1969) вона відобразила розлучення з чоловіком, прізвище якого носила у шлюбі: героїня, від імені якої ведеться зйомка, перекидає надгробки на католицькому цвинтарі і пише «Барбара Ворд». Незабаром вона оформила розлучення і повернула дошлюбне прізвище. Після розлучення Гаммер викладала англійську в коледжі в Санта-Розі, відвідувала феміністську групу і усвідомила себе як лесбійку.

Гаммер здобула другий магістерський ступінь з історії кіно в Університеті штату Каліфорнія в Сан-Франциско в 1973 році. В університеті вона вперше побачила експериментальний короткометражний фільм Майї Дерен «Полуденні мережі», що справив на неї колосальне враження тим, як окремі епізоди поетично поєднувалися не логікою дії, а загальною емоцією чи ідеєю, і тим, як у ньому була показана «жінка, що відкидає пелену, туман, обмеження геть зі своїх очей і свого буття». Гаммер прямо цитувала «Південні мережі» у короткометражному фільмі «Я була / Я стала» («I Was/I Am», 1973), в якому зображено перетворення героїні-«принцеси» (її грає сама Гаммер) на байкерку-дайк.

Роботи Гаммер 1970-х років присвячені переважно жіночому тілу та лесбійській сексуальності. Знаковою роботою вважається чотирихвилинний фільм «Дайктактікс» («Dyketactics», 1974). У першій частині група оголених жінок танцює в буколічному пейзажі, друга є еротичною сценою з Гаммер і її партнерки, можливо, перша в своєму роді, знята відкритою лесбійкою. В інших фільмах цього періоду Гаммер теж знімала своїх партнерок — відеохудожницю [en] в «Супердайк зустрічає Мадам X» («Superdyke Meets Madame X», 1975), фотографку [en] у «Жінках, яких я люблю» («Women I Love», 1976), танцівницю [en] в «Подвоєній силі» («Double Strength», 1978). Гаммер працювала відокремлено від переважно чоловічої спільноти авангардних кінематографістів і показувала свої фільми у феміністських книжкових магазинах, кафе, гуртках і воркшопах, часто сама здобуваючи кінопрєкційне обладнання. Щоб отримати можливість демонструвати фільми ширшій аудиторії, вона заснувала дистриб'юторську компанію Goddess Film.

У період фемінстичних секс-воєн у феміністському русі кінця 1970-х — початку 1980-х радикальні феміністки критикували ранні фільми Гаммер за об'єктивацію жіночого тіла. У фільмі 1982 року «Публіка» («Audience») Гаммер документувала реакцію аудиторії на свої фільми та дискусії на кінопоказах. У 1983 році режисерка переїхала з Сан-Франциско до Нью-Йорка. Її фільми 1980-х присвячені різним темам: смерті бабусі («Зоровий нерв» («Optic Nerve»), 1985), відчуженості людей у міському транспорті («Хочеш познайомитися із сусідом? Запис з Нью-Йоркського метро (Would You Like to Meet Your Neighbor)? A New York City Subway Tape»), 1985), («No No Nooky TV», 1987; фільм створений за допомогою раннього персонального комп'ютера Amiga 1000). «Зоровий нерв» потрапив у програму виставки Бієнале Вітні, що ознаменувало визнання Гаммер найважливішими інституціями сучасного мистецтва США.

З середини 1980 років Барбара Гаммер під впливом її партнерки правозахисниці [en] (вони залишалися разом до смерті Гаммер) стала знімати фільми про (ВІЛ-інфекцію) та . У 1992 році Гаммер завдяки гранту Національного фонду мистецтв зняла свій перший повнометражний фільм [en]» — есе про маргіналізацію та «невидимість» ЛГБТ-відносин протягом XX століття на прикладах письменниці Вілли Катер (Гаммер була переконана, що Катер була лесбійкою, і розглядала знищення письменницею частини свого архіву як підтвердження цьому), німого фільму 1933 року «Лот у Содомі», ставлення до гомосексуальності в середовищі афроамериканців та спогадів в'язнів нацистських концтаборів .

«Нітратні поцілунки» були показані на найбільших фестивалях американського незалежного кіно — міжнародному кінофестивалі в Торонто та «Санденс». Спадщині режисера «Лота в Содомі» Джеймса Сіблі Вотсона Гаммер присвятила два короткометражних фільми «Sanctus» (1990) і «Рентгенівські промені лікаря Вотсона» («Dr. Watson's X-Rays», 1991), а проблематиці стирання два повнометражні фільми разом з «Нітратними поцілунками», що розглядаються як трилогія: «Ніжні вигадки» («Tender Fictions», 1995) і «Уроки історії» («History Lessons», 2000). В інтерв'ю Гаммер пояснювала звернення до повнометражного формату в тому числі й проблемами сприйняття короткого метра: для короткометражного фільму було складніше знайти фінансування, а фестивалі, що навіть починалися як активістська самодіяльність, одержуючи доступ до спонсорського фінансування, теж починали орієнтуватися на показ повного метра.

Гаммер на грант фонду «Відкрите суспільство» випустила фільм «Моя бабуся: у пошуку української ідентичності» про свою поїздку до України — батьківщину бабусі по материнській лінії.

Фільм 2008 року «Кінь це не метафора» («Horse Is Not a Metaphor»), який документував терапію раку яєчників, яку проходила Гаммер, отримав премію «Тедді» 59-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. У 2010-х роках Гаммер отримала повноцінне інституційне визнання як режисерка та ЛГБТ-активістка. Її ретроспективи пройшли у нью-йоркському Музеї сучасного мистецтва (2010) та Тейт Модерн (2012), 2010 року вийшла її автобіографія «HAMMER! Making Movies Out of Sex and Life».

Барбара Гаммер померла від раку яєчників 16 березня 2019 року на 80-му році життя.

Режисерська фільмографія

  • Schizy (1968)
  • Barbara Ward Will Never Die (1969)
  • Traveling: Marie and Me (1970)
  • The Song of the Clinking Cup (1972)
  • I Was/I Am (1973)
  • Sisters! (1974)
  • A Gay Day (1973)
  • Dyketactics (1974)
  • X (1974)
  • Women's Rites, or Truth is the Daughter of Time (1974)
  • Menses (1974)
  • Jane Brakhage (1975)
  • Superdyke (1975)
  • Psychosynthesis (1975)
  • Superdyke Meets Madame X (1975)
  • Moon Goddess (1975) — with G. Churchman
  • Eggs (1972)
  • Multiple Orgasm (1976)
  • Women I Love (1976)
  • Stress Scars and Pleasure Wrinkles (1976)
  • The Great Goddess (1977)
  • Double Strength (1978)
  • Home (1978)
  • Haircut (1978)
  • Available Space (1978)
  • Sappho (1978)
  • Dream Age (1979)
  • Lesbian Humor: Collection of short films (1980—1987)
  • Pictures for Barbara (1980)
  • Machu Picchu (1980)
  • Natura Erotica (1980)
  • See What You Hear What You See (1980)
  • Our Trip (1981)
  • Arequipa (1981)
  • Pools (1981) — with B. Klutinis
  • Synch-Touch (1981)
  • The Lesbos Film (1981)
  • Pond and Waterfall (1982)
  • Audience (1983)
  • Stone Circles (1983)
  • New York Loft (1983)
  • Bamboo Xerox (1984)
  • Pearl Diver (1984)
  • Bent Time (1984)
  • Doll House (1984)
  • Parisian Blinds (1984)
  • Tourist (1984-85)
  • Optic Nerve (1985)
  • Hot Flash (1985)
  • Would You Like to Meet Your Neighbor? A New York Subway Tape (1985)
  • Bedtime Stories (1986)
  • The History of the World According to a Lesbian (1986)
  • Snow Job: The Media Hysteria of AIDS (1986)
  • No No Nooky T.V. (1987)
  • Place Mattes (1987)
  • Endangered (1988)
  • Two Bad Daughters (1988)
  • Still Point (1989)
  • T.V. Tart (1989)
  • Sanctus (1990)
  • Vital Signs (1991)
  • Dr. Watson's X-Rays (1991)
  • Nitrate Kisses (1992)
  • Out in South Africa (1994)
  • Tender Fictions (1996)
  • The Female Closet (1997)
  • Devotion: A Film About Ogawa Productions (2000)
  • History Lessons (2000)
  • My Babushka: Searching Ukrainian Identities (2001)
  • Resisting Paradise (2003)
  • Love/Other (2005)
  • Fucking Different New York (2007) (эпизод «Villa Serbolloni»)
  • A Horse is not a Metaphor (2009)
  • Generations (2010)
  • Maya Deren's Sink (2011)
  • Welcome to this House (2015)
  • Evidentiary Bodies (2018)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #132780895 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Barbara Hammer — 2008.
    d:Track:Q18558540
  3. Filmportal.de — 2005.
    d:Track:Q15706812
  4. https://www.nytimes.com/2019/03/20/obituaries/barbara-hammer-dead.html
  5. Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
    d:Track:Q10498496d:Track:Q201469
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  8. Sandomir, R. (20 марта 2019). Barbara Hammer, Filmmaker of Lesbian Sexuality, Dies at 79. The New York Times. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 29 серпня 2020.
  9. Hammer, 2010, с. 13—14.
  10. Майзель, Е. (20 августа 2020). (Не)видимые фильмы из жизни и секса: Барбара Хаммер — пионерка радикального лесбийского кино. . оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  11. Oral history interview with Barbara Hammer, 2018 March 15-17. [en] . оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  12. Hammer, 2010, с. 86.
  13. Schwartz, A. Modern Women: Women Artists at The Museum of Modern Art. — New York : The Museum of Modern Art, 2010. — P. 309. — .
  14. Между молотом и квиром: что нужно знать о пионерке фем-киноавангарда Барбаре Хаммер. . 21 августа 2020. оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 30 серпня 2020.
  15. Blaetz, 2007, с. 170.
  16. Mayer, S. (4 квітня 2019). Barbara Hammer obituary: an experimental pioneer who put lesbian life on screen. . оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 26 березня 2023.
  17. Churner, R. (апрель 2018). O Pioneer!. . оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  18. Blaetz, 2007, с. 176—177.
  19. . . 1993. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
  20. Blaetz, 2007, с. 173—174.
  21. Blaetz, 2007, с. 174.

Література

  • Blaetz, R. Women's Experimental Cinema: Critical Frameworks. — Durham : Duke University Press, 2007. — 421 p. — .
  • Hammer, B. HAMMER! Making Movies Out of Sex and Life. — New York : The Feminist Press at CUNY, 2010. — 288 p. — .
  • Kleinhans, Chuck (2007). Barbara Hammer: Lyrics and History. У Robin Blaetz (ред.). Women's Experimental Cinema. Duke University Press.
  • Brunow, Dagmar (2019). «Att sätta arkivet i rörelse: Barbara Hammer.» Walden. Tidskrift för filmkritik 15/16, pp. 21–28.
  • Epstein, Sonia (2016). «Barbara Hammer and the X-rays of James Sibley Watson.» Sloan Science & Film.
  • , editor (2001). Women of Vision: Histories in Feminist Film and Video. University of Minnesota Press.
  • White, Patricia (December 1, 2021). «Introduction: Late Hammer». In Camera Obscura: Feminism, Culture, and Media Studies. 36 (3): 84–87. doi:10.1215/02705346-9349371. ISSN 0270-5346.
  • Osterweil, Ara (April 9, 2010). «A Body Is Not a Metaphor: Barbara Hammer's X-Ray Vision». Journal of Lesbian Studies. 14 (2–3): 185—200. doi:10.1080/10894160903196533. ISSN 1089-4160. PMID 20408011.

Посилання

  • Офіційний сайт
  • Барбара Гаммер на сайті IMDb (англ.)
  • at UbuWeb Experimental Film Archive
  • at website
  • Barbara Hammer in the collection of MoMA
  • "Barbara Hammer's Exit Interview, " Masha Gessen, New Yorker, February 24, 2019.
  • Barbara Hammer Papers. General Collection, Beinecke Rare Book and Manuscript Library, Yale University.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gammer Barbara Dzhin Gammer 15 travnya 1939 1939 05 15 Gollivud Kaliforniya 16 bereznya 2019 2019 03 16 Mangetten Nyu Jork amerikanska rezhiserka dokumentalnogo kino LGBT aktivistka ta feministka najbilsh vidoma eksperimentalnimi filmami sho doslidzhuyut lesbijsku seksualnist istoriyu reprezentaciyi LGBT vidnosin u kino ta gomofobne stirannya Barbara GammerBarbara HammerZobrazhennyaData narodzhennya15 travnya 1939 1939 05 15 1 2 Misce narodzhennyaGollivud Kaliforniya 1 4 Data smerti16 bereznya 2019 2019 03 16 4 5 79 rokiv Misce smertiMangetten Nyu Jork Nyu Jork SShA 4 Gromadyanstvo SShA 7 Alma materd 1963 Kalifornijskij universitet v Los Andzhelesi 1961 d 1975 d i dProfesiyakinorezhiserkaKar yera1968 2019ZakladdNagorodipremiya Lyambda d 2011 Grant Guggengajma 2013 IMDbID 0358430barbarahammerfilms com Barbara Gammer u Vikishovishi Gammer znyala film Moya babusya u poshuku ukrayinskoyi identichnosti pro svoyu poyizdku do Ukrayini batkivshinu babusi po materinskij liniyi Zhittyepis ta diyalnistBarbara Dzhin Gammer narodilasya 15 travnya 1939 roku v Los Andzhelesi v sim yi vlasnika avtozapravki Dzhona Gammera ta sekretarki Marian Gammer do shlyubu Kus Ditinstvo ta yunist provela v Inglvudi v Kaliforniyi Pislya zakinchennya Kalifornijskogo universitetu v Los Andzhelesi zi stupenem bakalavra z literaturi Gammer poshlyubila Klejtona Vorda Potim zakinchila magistersku programu z anglijskoyi literaturi v Koledzhi shtatu Kaliforniya u San Francisko Gammer eksperimentuvala z malyuvannyam a v avtobiografiyi dokladno opisala moment koli naprikinci 1960 h zrozumila sho maye znimati kino uvijshovshi do malovnichogo zanedbanogo budinku z kinokameroyu vona roztashuvala pered ob yektivom bifokalnu linzu svoyih okulyariv i pobachila yak zobrazhennya ruhayetsya ta dvoyitsya Pereviryayuchi cej efekt na ozdoblenni budinku vlasnij tini na trotuari i cholovikovi sho sidiv nepodalik v krisli Gammer vidchula sho ci vidchuttya zbigayutsya z yiyi uyavlennyami pro vidchuttya zhinki yaka zhive u sviti cholovikiv U 1968 roci Gammer znyala svij pershij korotkometrazhnij film Schizy yakij buv pokazanij na miscevomu festivali dlya filmiv na plivci 8 mm kinoplivka i otrimav pochesnu zgadku U svoyemu drugomu filmi Barbara Ward Will Never Die 1969 vona vidobrazila rozluchennya z cholovikom prizvishe yakogo nosila u shlyubi geroyinya vid imeni yakoyi vedetsya zjomka perekidaye nadgrobki na katolickomu cvintari i pishe Barbara Vord Nezabarom vona oformila rozluchennya i povernula doshlyubne prizvishe Pislya rozluchennya Gammer vikladala anglijsku v koledzhi v Santa Rozi vidviduvala feministsku grupu i usvidomila sebe yak lesbijku Gammer zdobula drugij magisterskij stupin z istoriyi kino v Universiteti shtatu Kaliforniya v San Francisko v 1973 roci V universiteti vona vpershe pobachila eksperimentalnij korotkometrazhnij film Majyi Deren Poludenni merezhi sho spraviv na neyi kolosalne vrazhennya tim yak okremi epizodi poetichno poyednuvalisya ne logikoyu diyi a zagalnoyu emociyeyu chi ideyeyu i tim yak u nomu bula pokazana zhinka sho vidkidaye pelenu tuman obmezhennya get zi svoyih ochej i svogo buttya Gammer pryamo cituvala Pivdenni merezhi u korotkometrazhnomu filmi Ya bula Ya stala I Was I Am 1973 v yakomu zobrazheno peretvorennya geroyini princesi yiyi graye sama Gammer na bajkerku dajk Roboti Gammer 1970 h rokiv prisvyacheni perevazhno zhinochomu tilu ta lesbijskij seksualnosti Znakovoyu robotoyu vvazhayetsya chotirihvilinnij film Dajktaktiks Dyketactics 1974 U pershij chastini grupa ogolenih zhinok tancyuye v bukolichnomu pejzazhi druga ye erotichnoyu scenoyu z Gammer i yiyi partnerki mozhlivo persha v svoyemu rodi znyata vidkritoyu lesbijkoyu V inshih filmah cogo periodu Gammer tezh znimala svoyih partnerok videohudozhnicyu en v Superdajk zustrichaye Madam X Superdyke Meets Madame X 1975 fotografku en u Zhinkah yakih ya lyublyu Women I Love 1976 tancivnicyu en v Podvoyenij sili Double Strength 1978 Gammer pracyuvala vidokremleno vid perevazhno cholovichoyi spilnoti avangardnih kinematografistiv i pokazuvala svoyi filmi u feministskih knizhkovih magazinah kafe gurtkah i vorkshopah chasto sama zdobuvayuchi kinopryekcijne obladnannya Shob otrimati mozhlivist demonstruvati filmi shirshij auditoriyi vona zasnuvala distrib yutorsku kompaniyu Goddess Film U period feminstichnih seks voyen u feministskomu rusi kincya 1970 h pochatku 1980 h radikalni feministki kritikuvali ranni filmi Gammer za ob yektivaciyu zhinochogo tila U filmi 1982 roku Publika Audience Gammer dokumentuvala reakciyu auditoriyi na svoyi filmi ta diskusiyi na kinopokazah U 1983 roci rezhiserka pereyihala z San Francisko do Nyu Jorka Yiyi filmi 1980 h prisvyacheni riznim temam smerti babusi Zorovij nerv Optic Nerve 1985 vidchuzhenosti lyudej u miskomu transporti Hochesh poznajomitisya iz susidom Zapis z Nyu Jorkskogo metro Would You Like to Meet Your Neighbor A New York City Subway Tape 1985 No No Nooky TV 1987 film stvorenij za dopomogoyu rannogo personalnogo komp yutera Amiga 1000 Zorovij nerv potrapiv u programu vistavki Biyenale Vitni sho oznamenuvalo viznannya Gammer najvazhlivishimi instituciyami suchasnogo mistectva SShA Z seredini 1980 rokiv Barbara Gammer pid vplivom yiyi partnerki pravozahisnici en voni zalishalisya razom do smerti Gammer stala znimati filmi pro VIL infekciyu ta U 1992 roci Gammer zavdyaki grantu Nacionalnogo fondu mistectv znyala svij pershij povnometrazhnij film en ese pro marginalizaciyu ta nevidimist LGBT vidnosin protyagom XX stolittya na prikladah pismennici Villi Kater Gammer bula perekonana sho Kater bula lesbijkoyu i rozglyadala znishennya pismenniceyu chastini svogo arhivu yak pidtverdzhennya comu nimogo filmu 1933 roku Lot u Sodomi stavlennya do gomoseksualnosti v seredovishi afroamerikanciv ta spogadiv v yazniv nacistskih konctaboriv Nitratni pocilunki buli pokazani na najbilshih festivalyah amerikanskogo nezalezhnogo kino mizhnarodnomu kinofestivali v Toronto ta Sandens Spadshini rezhisera Lota v Sodomi Dzhejmsa Sibli Votsona Gammer prisvyatila dva korotkometrazhnih filmi Sanctus 1990 i Rentgenivski promeni likarya Votsona Dr Watson s X Rays 1991 a problematici stirannya dva povnometrazhni filmi razom z Nitratnimi pocilunkami sho rozglyadayutsya yak trilogiya Nizhni vigadki Tender Fictions 1995 i Uroki istoriyi History Lessons 2000 V interv yu Gammer poyasnyuvala zvernennya do povnometrazhnogo formatu v tomu chisli j problemami sprijnyattya korotkogo metra dlya korotkometrazhnogo filmu bulo skladnishe znajti finansuvannya a festivali sho navit pochinalisya yak aktivistska samodiyalnist oderzhuyuchi dostup do sponsorskogo finansuvannya tezh pochinali oriyentuvatisya na pokaz povnogo metra Gammer na grant fondu Vidkrite suspilstvo vipustila film Moya babusya u poshuku ukrayinskoyi identichnosti pro svoyu poyizdku do Ukrayini batkivshinu babusi po materinskij liniyi Film 2008 roku Kin ce ne metafora Horse Is Not a Metaphor yakij dokumentuvav terapiyu raku yayechnikiv yaku prohodila Gammer otrimav premiyu Teddi 59 go Berlinskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu U 2010 h rokah Gammer otrimala povnocinne institucijne viznannya yak rezhiserka ta LGBT aktivistka Yiyi retrospektivi projshli u nyu jorkskomu Muzeyi suchasnogo mistectva 2010 ta Tejt Modern 2012 2010 roku vijshla yiyi avtobiografiya HAMMER Making Movies Out of Sex and Life Barbara Gammer pomerla vid raku yayechnikiv 16 bereznya 2019 roku na 80 mu roci zhittya Rezhiserska filmografiyaSchizy 1968 Barbara Ward Will Never Die 1969 Traveling Marie and Me 1970 The Song of the Clinking Cup 1972 I Was I Am 1973 Sisters 1974 A Gay Day 1973 Dyketactics 1974 X 1974 Women s Rites or Truth is the Daughter of Time 1974 Menses 1974 Jane Brakhage 1975 Superdyke 1975 Psychosynthesis 1975 Superdyke Meets Madame X 1975 Moon Goddess 1975 with G Churchman Eggs 1972 Multiple Orgasm 1976 Women I Love 1976 Stress Scars and Pleasure Wrinkles 1976 The Great Goddess 1977 Double Strength 1978 Home 1978 Haircut 1978 Available Space 1978 Sappho 1978 Dream Age 1979 Lesbian Humor Collection of short films 1980 1987 Pictures for Barbara 1980 Machu Picchu 1980 Natura Erotica 1980 See What You Hear What You See 1980 Our Trip 1981 Arequipa 1981 Pools 1981 with B Klutinis Synch Touch 1981 The Lesbos Film 1981 Pond and Waterfall 1982 Audience 1983 Stone Circles 1983 New York Loft 1983 Bamboo Xerox 1984 Pearl Diver 1984 Bent Time 1984 Doll House 1984 Parisian Blinds 1984 Tourist 1984 85 Optic Nerve 1985 Hot Flash 1985 Would You Like to Meet Your Neighbor A New York Subway Tape 1985 Bedtime Stories 1986 The History of the World According to a Lesbian 1986 Snow Job The Media Hysteria of AIDS 1986 No No Nooky T V 1987 Place Mattes 1987 Endangered 1988 Two Bad Daughters 1988 Still Point 1989 T V Tart 1989 Sanctus 1990 Vital Signs 1991 Dr Watson s X Rays 1991 Nitrate Kisses 1992 Out in South Africa 1994 Tender Fictions 1996 The Female Closet 1997 Devotion A Film About Ogawa Productions 2000 History Lessons 2000 My Babushka Searching Ukrainian Identities 2001 Resisting Paradise 2003 Love Other 2005 Fucking Different New York 2007 epizod Villa Serbolloni A Horse is not a Metaphor 2009 Generations 2010 Maya Deren s Sink 2011 Welcome to this House 2015 Evidentiary Bodies 2018 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 132780895 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Barbara Hammer 2008 d Track Q18558540 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 https www nytimes com 2019 03 20 obituaries barbara hammer dead html Muzej Solomona Guggengajma 1937 d Track Q10498496d Track Q201469 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 Sandomir R 20 marta 2019 Barbara Hammer Filmmaker of Lesbian Sexuality Dies at 79 The New York Times Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 29 serpnya 2020 Hammer 2010 s 13 14 Majzel E 20 avgusta 2020 Ne vidimye filmy iz zhizni i seksa Barbara Hammer pionerka radikalnogo lesbijskogo kino originalu za 21 serpnya 2020 Procitovano 29 serpnya 2020 Oral history interview with Barbara Hammer 2018 March 15 17 en originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 29 serpnya 2020 Hammer 2010 s 86 Schwartz A Modern Women Women Artists at The Museum of Modern Art New York The Museum of Modern Art 2010 P 309 ISBN 9780870706608 Mezhdu molotom i kvirom chto nuzhno znat o pionerke fem kinoavangarda Barbare Hammer 21 avgusta 2020 originalu za 3 veresnya 2020 Procitovano 30 serpnya 2020 Blaetz 2007 s 170 Mayer S 4 kvitnya 2019 Barbara Hammer obituary an experimental pioneer who put lesbian life on screen originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 26 bereznya 2023 Churner R aprel 2018 O Pioneer originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 15 listopada 2020 Blaetz 2007 s 176 177 1993 Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 15 listopada 2020 Blaetz 2007 s 173 174 Blaetz 2007 s 174 LiteraturaBlaetz R Women s Experimental Cinema Critical Frameworks Durham Duke University Press 2007 421 p ISBN 9780822340447 Hammer B HAMMER Making Movies Out of Sex and Life New York The Feminist Press at CUNY 2010 288 p ISBN 9781558616851 Kleinhans Chuck 2007 Barbara Hammer Lyrics and History U Robin Blaetz red Women s Experimental Cinema Duke University Press Brunow Dagmar 2019 Att satta arkivet i rorelse Barbara Hammer Walden Tidskrift for filmkritik 15 16 pp 21 28 Epstein Sonia 2016 Barbara Hammer and the X rays of James Sibley Watson Sloan Science amp Film editor 2001 Women of Vision Histories in Feminist Film and Video University of Minnesota Press White Patricia December 1 2021 Introduction Late Hammer In Camera Obscura Feminism Culture and Media Studies 36 3 84 87 doi 10 1215 02705346 9349371 ISSN 0270 5346 Osterweil Ara April 9 2010 A Body Is Not a Metaphor Barbara Hammer s X Ray Vision Journal of Lesbian Studies 14 2 3 185 200 doi 10 1080 10894160903196533 ISSN 1089 4160 PMID 20408011 PosilannyaOficijnij sajt Barbara Gammer na sajti IMDb angl at UbuWeb Experimental Film Archive at website Barbara Hammer in the collection of MoMA Barbara Hammer s Exit Interview Masha Gessen New Yorker February 24 2019 Barbara Hammer Papers General Collection Beinecke Rare Book and Manuscript Library Yale University

Дата публікації:
Топ