Бар (музична форма)

Бар, бар-форма (від нім. die Barform чи der Bar) — музично-поетична форма, у якій створювалися пісні мейстерзангу. Була започаткована в XX столітті в Німеччині та переважно використовувалась у лютеранському хоралі.

Оригінальне використання

Даний термін походить від строгої термінології гільдій Мейстерзангу XV—XVIII століття та використовувався для позначення як своїх пісень, так і пісень своїх попередників, мінезангерів XII—XIV століття. Слово bar, швидше за все, скорочений варіант від barat, що означає майстерний випад у фехтуванні.

Форма AAB описує кожну строфу в мейстерзангському барі, що поділяється на дві структурно ідентичні та пов'язані римуванням частини, які називаються нім. Stollen (A), де перша підстрофа називається нім. Aufgesang, а друга нім. Abgesang. Таким чином музична форма має два повторення однієї й тієї ж мелодії (Stollen — «stanzas»), за якою йде інша мелодія (Abgesang — «aftersong»). Одну з таких мелодій ілюструє Ганс Фольц:

Зверніть увагу, що розділ B не обов'язково має таку ж довжину, як і кожен розділ A. Розділ B також може включати частини розділу A: у наведеному вище прикладі, останні 14 нот розділу B повторюють 14 нот кожного розділу A.

Сучасне використання

Композитор Ріхард Вагнер в III акті опери «Нюрнберзькі мейстерзінгери», використовував неправильно слово бар як відсилання до строфи призової пісні та ґрунтувалося на його неправильному розумінні нерозуміння Вагензейля. Крім того, відомий баховський біограф Спітт у своїй монументальній біографії 1873—1880 років, підкреслює роль лютеранських хоралів, які майже усі в формі AAB, у тому, що вважає їх найбільш зрілими баховськими кантатами. Композитор Йоганнес Брамс стверджував, що форма хоралу ААВ «Jesu, meine Freude» створює крупніші формальні структури баховського мотету з однойменною назвою. Подальша популярність і дослідження використання строфи ААВ у роботах Баха й Вагнера призвело до широкого застосування терміна бар-форма для будь-якої пісні або крупнішої музичної форми, що може бути раціоналізована із трьох частин форми AAB з повторенням першої частини.

Такі AAB-форми можуть бути відшукані в роботах, починаючи від Лютеранських хоралів до «The Star-Spangled Banner» та пісень Шуберта, Шумана і Брамса. Барток почав використовувати бар-форму в XX столітті, і більшість блюзів слідує за шаблоном А₁А₂B.

Примітки

1. Wagenseil, Johann Christoph (1697). De sacri rom. imperii libera civitate noribrgensi commentatio, appendix Buch von der Meister-Singer Holdseligen Kunst. Altdorf.(нім.)
2. Spitta, Phillip (1873–1880). Johann Sebastian Bach, 2 vols. Leipzig: Breitkopf & Härtel.(нім.)

Джерела

• Michael., Randel, Don (1978). Harvard concise dictionary of music. Cambridge, Mass.: Belknap Press. ISBN . OCLC 3843532.(англ.)
• Jay., Grout, Donald (1973). A history of Western music (вид. Rev). New York: W.W. Norton. ISBN . OCLC 600175.(англ.)

Посилання