Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балтін Едуард Дмитрович (рос. Балтин Эдуард Дмитриевич; 21 грудня 1936, Смоленськ — 7 жовтня 2008, Москва) — радянський і російський воєначальник. Командувач Чорноморським флотом (1993—1996), Герой Радянського Союзу (9.10.1981). Адмірал (16.06.1993), кандидат військових наук.
| Балтін Едуард Дмитрович | |
|---|---|
| Народження | 21 грудня 1936 Смоленськ, РСФРР, СРСР |
| Смерть | 7 жовтня 2008 (71 рік) Москва, Росія |
| Поховання | d |
| Країна |  СРСР Росія |
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Партія | КПРС |
| Звання | адмірал |
| Командування | Чорноморський флот Російської Федерації |
| Нагороди |                    |
Біографія
Народився 21 грудня 1936 року у Смоленську. Син військовослужбовця. Під час другої світової війни перебував на окупованій території під Вязьмою, де мешкав у родичів. Після війни родина жила у різних містах, де проходив службу батько. Закінчив 7 класів школи у Смоленську. З 8-го по 10-й клас навчався у Виборзі, де захопився морською справою, займався у секції парусного спорту та брав участь у змаганнях з парусного спорту. Також досяг успіху в багатоборстві та лижних перегонах.
У ВМФ СРСР із липня 1954 року. Навчався в 1-му Балтійському вищому військово-морському училищі (1954—1956), закінчив Каспійське вище військово-морське училище імені С. М. Кірова (1956—1958). У 1959 вступив до КПРС.
Службу проходив: командиром БЧ-3 сторожового корабля «Куниця» (10.1958-10.1960), командиром торпедної групи (10.1960-09.1961), командиром БЧ-3 (09.1961-12.1962) підводного човна «С-65» -234" (12.1962-05.1964) Північного флоту, стажером на судах Мінморфлоту СРСР (05.1964-09.1965), командиром БЧ-3-помічником командира підводного човна «С-151» (09.1965-04.1968), 04.-12.1966), старшим помічником командира підводного човна «С-74» (12.1966-1967) Північного флоту. Закінчив Вищі спеціальні офіцерські класи ВМФ (1967—1968). Службу проходив: старшим помічником командира 353-го екіпажу підводного човна (09.-12.1968), командиром підводного човна «С-310» (12.1968-04.1969) Чорноморського флоту, старшим помічником командира підводного човна «Д-249» (04.196) «К-418» (проект 667А) (06.1971-09.1973) Північного флоту. Закінчив Військово-морську академію (1973—1975). Службу проходив начальником штабу 13-ї дивізії підводного човна Північного флоту (1975—1978). Закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил імені К. Є. Ворошилова (1978—1980). Службу проходив: начальником штабу (06.1980-02.1982) та командиром (02.1982-10.1983) 41-ї дивізії підводного човна Північного флоту.
9 жовтня 1981 року указом Президії Верховної Ради СРСР за мужність і відвагу, виявлені у виконанні спеціального завдання командування, капітану 1 рангу Балтину Едуарду Дмитровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка4». 17 лютого 1982 року присвоєно військове звання контр-адмірала.
У жовтні 1983 — листопаді 1987 — командувач 2-ї флотилією підводного човна Тихоокеанського флоту.
У листопаді 1987 року призначений посаду 1-го заступника командувача Тихоокеанським флотом. 7 травня 1989 року надано військове звання «віце-адмірал».
У червні 1990 року призначений начальником кафедри оперативного мистецтва ВМФ Військової академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР.
У грудні 1992 року, після довгих консультацій між Росією та Україною, віце-адмірал Е. Д. Балтін був призначений командувачем Чорноморського флоту як кандидатура, яка влаштовує обидві сторони (затверджений на посаді указами президентів Росії та України у січні 1993). Брав участь у миротворчих акціях. Визначною заслугою адмірала Е. Д. Балтіна стала багато в чому під його особисту відповідальність (через побоювання вищого політичного керівництва країни) операція з евакуації мирного населення із зони військового конфлікту між Грузією та Абхазією в 1993 році. Для забезпечення евакуації в Абхазії було висаджено морський десант, зайнято та обладнано прибережний оборонний район, який став центром операцій з порятунку та вивезення до Росії тисяч мирних жителів. Командуючи миротворчим військовим контингентом, врятував від смерті главу Грузії Е. А. Шеварднадзе, який невдовзі «віддячив» адміралу, назвавши його посібником абхазьких сепаратистів та ворогом Грузії[2]. За успішне проведення цієї операції адмірала Балтіна було нагороджено іменною зброєю, а пізніше орденом «За військові заслуги».
У січні 1996 року був несподівано звільнений з посади і призначений у розпорядження Міністра оборони РФ.
У листопаді 1996 року звільнений у запас. Викладав та вів наукову роботу у Військовій академії Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, доцент.
Помер на 72-му році життя 7 жовтня 2008 року у Москві. Похований на Братському цвинтарі у Смоленську.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baltin Eduard Dmitrovich ros Baltin Eduard Dmitrievich 21 grudnya 1936 Smolensk 7 zhovtnya 2008 Moskva radyanskij i rosijskij voyenachalnik Komanduvach Chornomorskim flotom 1993 1996 Geroj Radyanskogo Soyuzu 9 10 1981 Admiral 16 06 1993 kandidat vijskovih nauk Baltin Eduard DmitrovichNarodzhennya21 grudnya 1936 1936 12 21 Smolensk RSFRR SRSRSmert7 zhovtnya 2008 2008 10 07 71 rik Moskva RosiyaPohovannyadKrayina SRSR RosiyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiyaKPRSZvannyaadmiralKomanduvannyaChornomorskij flot Rosijskoyi FederaciyiNagorodiBiografiyaNarodivsya 21 grudnya 1936 roku u Smolensku Sin vijskovosluzhbovcya Pid chas drugoyi svitovoyi vijni perebuvav na okupovanij teritoriyi pid Vyazmoyu de meshkav u rodichiv Pislya vijni rodina zhila u riznih mistah de prohodiv sluzhbu batko Zakinchiv 7 klasiv shkoli u Smolensku Z 8 go po 10 j klas navchavsya u Viborzi de zahopivsya morskoyu spravoyu zajmavsya u sekciyi parusnogo sportu ta brav uchast u zmagannyah z parusnogo sportu Takozh dosyag uspihu v bagatoborstvi ta lizhnih peregonah U VMF SRSR iz lipnya 1954 roku Navchavsya v 1 mu Baltijskomu vishomu vijskovo morskomu uchilishi 1954 1956 zakinchiv Kaspijske vishe vijskovo morske uchilishe imeni S M Kirova 1956 1958 U 1959 vstupiv do KPRS Sluzhbu prohodiv komandirom BCh 3 storozhovogo korablya Kunicya 10 1958 10 1960 komandirom torpednoyi grupi 10 1960 09 1961 komandirom BCh 3 09 1961 12 1962 pidvodnogo chovna S 65 234 12 1962 05 1964 Pivnichnogo flotu stazherom na sudah Minmorflotu SRSR 05 1964 09 1965 komandirom BCh 3 pomichnikom komandira pidvodnogo chovna S 151 09 1965 04 1968 04 12 1966 starshim pomichnikom komandira pidvodnogo chovna S 74 12 1966 1967 Pivnichnogo flotu Zakinchiv Vishi specialni oficerski klasi VMF 1967 1968 Sluzhbu prohodiv starshim pomichnikom komandira 353 go ekipazhu pidvodnogo chovna 09 12 1968 komandirom pidvodnogo chovna S 310 12 1968 04 1969 Chornomorskogo flotu starshim pomichnikom komandira pidvodnogo chovna D 249 04 196 K 418 proekt 667A 06 1971 09 1973 Pivnichnogo flotu Zakinchiv Vijskovo morsku akademiyu 1973 1975 Sluzhbu prohodiv nachalnikom shtabu 13 yi diviziyi pidvodnogo chovna Pivnichnogo flotu 1975 1978 Zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil imeni K Ye Voroshilova 1978 1980 Sluzhbu prohodiv nachalnikom shtabu 06 1980 02 1982 ta komandirom 02 1982 10 1983 41 yi diviziyi pidvodnogo chovna Pivnichnogo flotu 9 zhovtnya 1981 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR za muzhnist i vidvagu viyavleni u vikonanni specialnogo zavdannya komanduvannya kapitanu 1 rangu Baltinu Eduardu Dmitrovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka4 17 lyutogo 1982 roku prisvoyeno vijskove zvannya kontr admirala U zhovtni 1983 listopadi 1987 komanduvach 2 yi flotiliyeyu pidvodnogo chovna Tihookeanskogo flotu U listopadi 1987 roku priznachenij posadu 1 go zastupnika komanduvacha Tihookeanskim flotom 7 travnya 1989 roku nadano vijskove zvannya vice admiral U chervni 1990 roku priznachenij nachalnikom kafedri operativnogo mistectva VMF Vijskovoyi akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR U grudni 1992 roku pislya dovgih konsultacij mizh Rosiyeyu ta Ukrayinoyu vice admiral E D Baltin buv priznachenij komanduvachem Chornomorskogo flotu yak kandidatura yaka vlashtovuye obidvi storoni zatverdzhenij na posadi ukazami prezidentiv Rosiyi ta Ukrayini u sichni 1993 Brav uchast u mirotvorchih akciyah Viznachnoyu zaslugoyu admirala E D Baltina stala bagato v chomu pid jogo osobistu vidpovidalnist cherez poboyuvannya vishogo politichnogo kerivnictva krayini operaciya z evakuaciyi mirnogo naselennya iz zoni vijskovogo konfliktu mizh Gruziyeyu ta Abhaziyeyu v 1993 roci Dlya zabezpechennya evakuaciyi v Abhaziyi bulo visadzheno morskij desant zajnyato ta obladnano priberezhnij oboronnij rajon yakij stav centrom operacij z poryatunku ta vivezennya do Rosiyi tisyach mirnih zhiteliv Komanduyuchi mirotvorchim vijskovim kontingentom vryatuvav vid smerti glavu Gruziyi E A Shevardnadze yakij nevdovzi viddyachiv admiralu nazvavshi jogo posibnikom abhazkih separatistiv ta vorogom Gruziyi 2 Za uspishne provedennya ciyeyi operaciyi admirala Baltina bulo nagorodzheno imennoyu zbroyeyu a piznishe ordenom Za vijskovi zaslugi U sichni 1996 roku buv nespodivano zvilnenij z posadi i priznachenij u rozporyadzhennya Ministra oboroni RF U listopadi 1996 roku zvilnenij u zapas Vikladav ta viv naukovu robotu u Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi Federaciyi docent Pomer na 72 mu roci zhittya 7 zhovtnya 2008 roku u Moskvi Pohovanij na Bratskomu cvintari u Smolensku