Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балтійський прайд англ Baltic Pride є щорічною культурно масовою ЛГБТ подією яка з 2009 року почергово проходить у балті

Балтійський прайд

Балтійський прайд

Балтійський прайд (англ. Baltic Pride) є щорічною культурно-масовою ЛГБТ-подією, яка з 2009 року почергово проходить у балтійських столицях — Таллінні, Ризі та Вільнюсі. Балтійський прайд декларує боротьбу за «вільне та дбайливе суспільство, де всі мають гарне та безпечне життя, незалежно від сексуальності, гендерної ідентичності та самовираження». Фестиваль, будучи потужним рушієм змін у публічній політиці стосовно ЛГБТ в країнах Балтії, ставить наголос на проблемах ЛГБТ-спільноти, її правового стану та толерантності в суспільстві загалом.

У жовтні 2008 року представники ЛГБТ країн Балтії спільно вирішили у м. Сігулда, що в майбутньому буде організовуватись на ротаційній основі спільний Балтійський прайд-фестиваль. Організаторами заходів виступили (ест. Eesti LGBT Ühing), (латис. Mozaīka) та (лит. Asociacija Lietuvos gėjų lyga).

image
Лоґо Baltic Pride (до 2016 р.), переплетення трьох прапорів — Естонії, Латвії та Литви

Заходи, що передували Балтійському прайду

image
Baltic Pride 2022

Естонія

Хоч гомосексуальна субкультура існувала на теренах Естонії навіть за радянської доби, можливості для її легального розвитку з'явились тільки на початку 1990-х років, одночасно з відновленням незалежності країни. На 2003 рік припадає перша спроба ЛГБТ-спільноти вийти на вулиці за зразком шведського прайду. 2004 року естонські ЛГБТ-активісти і активістки об'єднались у (ест. Gei ja Lesbi Infokeskus), а 12-15 серпня 2004 року відбулась перша подія щорічної серії, яка згодом увійде до «Baltic Pride». Культурні тижні ЛГБТ разом з ходою проходили з 2004 по 2007 рік. Традиція перервалась 2007 року, зокрема, з міркувань безпеки.

Латвія

На початку липня 2005 Латвійська група підтримки гейовської та лесбійської молоді (латис. Latvijas geju un lesbiešu jaunatnes atbalsta grupa) отримала дозвіл мера м. Рига (латис. Rīgas pilsētas izpilddirektors) на організацію Прайд-маршу ЛГБТ у Старому місті 23 липня 2005. За два дні до події, 20 липня 2005 року міська рада анулювала цей дозвіл, мотивуючи це неможливістю створити безпечні умови. Однак причини лежали у політичній площині — Латиська Перша партія (латис. Latvijas Pirmā Partija), погрози заворушень від радикально-націоналістичного Клубу 415 (латис. Klubs 415) та від Союзу національних сил (латис. Nacionālā Spēka savienība), а також звернення прем'єр-міністра Латвії про неприпустимість параду сексуальних меншин у центрі столиці поруч з Кафедральним собором вплинули на зміну рішення міської влади. Того ж дня організатори прайду направили скаргу на дії мера Ріги до районного адміністративного суду та отримали наступного дня рішення про скасування заборони через її суперечність законові та очевидно дискримінаційний характер.

2005 року в Ризі відбулась перша латвійська ЛГБТ-хода «Riga Pride», у якій взяли участь приблизно 70 осіб. Разом з тим, хода перетворилась на жорстоке побиття, коли процесію атакували приблизно 3000 противників. Опоненти прайду спочатку кидали помідори та яйця, після чого напали на учасників прайду попри присутність поліції. Латиська ЛГБТ-спільнота, їхні сім'ї та союзники саме після цієї події заснували громадську організацію «Мозаїка» з метою протистояти гомофобії та покращувати ситуацію з правами людини для ЛГБТ у Латвії.

З 2006 року з ходою в межах Рига-Прайду почали пов'язуватися інші заходи, а вся подія мала офіційну назву «Riga Pride and Friendship Days». Ці правозахисні акції також зазнавали нападів гомофобних протестувальників. До 2008 року прайди супроводжувалися численними протестами, насильством та неодноразовими спробами влади їх скасувати.

Думки ЛГБТ-спільноти Латвії розділились по відношенню до прайду. У лютому 2007-го опитування 537 ЛГБТ, проведене , показало, що 82 % респондентів не підтримували планований «Riga Pride and Friendship Days 2007», тоді як тільки 7 % вважали, що ці події могли б допомогти у просуванні толерантності щодо сексуальних меншин.

Литва

З 16 по 26 травня 2007 року у Вільнюсі відбулася перша в литовській історії прайд-подія, Rainbow days, яка була присвячена Міжнародному дню проти гомофобії. Програма заходів включала прес-конференцію біля Сейму, семінар «Гомофобія: причини і наслідки», дискусії з питань прав людини, низку культурних заходів, живу бібліотеку і вечірку. Кульмінацією стало розгортання найбільшого в Литві веселкового прапора (30 м завдовжки) на Площі Незалежности.

Балтійські прайди

2009: Рига

image
Прайд-хода в Ризі (17 травня 2009)
image
Опоненти прайд-ходи в Ризі (17 травня 2009)

16-17 травня 2009 року в межах Першого фестивалю «Baltic Pride» відбулись два семінари, політичні дебати та показ кінофільмів. ЛГБТ-парад, який було передбачено графіком фестивалю, відбувся у (латис. Vērmanes dārzs) в центрі Риги. У ході взяли участь близько 600 осіб. Парад пройшов під сильною поліцейською охороною без серйозних інцидентів. Хоч уперше в Ризі учасників ходи не транспортували з району прайду на поліцейському автобусі з міркувань безпеки, не було також нападів чи цькувань. Разом з тим, учасників ходи протягом всього маршруту супроводжували плакати гомофобних протестувальників, яких налічувалось близько 400, та їхні підбурювання до фізичного насильства.

Ризька міська рада вирішила анулювати дозвіл на проведення прайду, оскільки, на її думку, марш був «образливим для суспільної пристойності та загрозою громадській безпеці». Amnesty International вкрай критично поставилась до рішення міської ради: «Ухвалене рішення суперечить законам Латвії та порушує право ЛГБТ-людей в країнах Балтії на свободу вираження поглядів та мирне зібрання». Рішення оскаржено в суді, який скасував рішення міської влади та дозволив ходу центром міста.

2010: Вільнюс

5-9 травня 2010 року у Вільнюсі відбувся перший в історії Литви прайд, що включав публічну ходу. Заходи прайд-програми, будучи на той час у центрі уваги литовських медій, привернули увагу до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та на причини і наслідки гомофобії, актуалізували у суспільній свідомості питання сприйняття «нормальності».

Фестиваль включав культурні та соціальні заходи: виставки, кінофестиваль та конференцію на тему «Права людини проти страху та забобонів». У ході взяли участь близько 500 осіб, зокрема два члени литовського парламенту. Сам парад пройшов без серйозних інцидентів, але поліції довелося застосувати силу проти опонентів прайду, які намагалися прорватися до колони. Один поліцейський та один журналіст отримали поранення. Опоненти прайду вигукували образи та кидали в учасників прайду каміння і пляшки. Парад супроводжували від 1000 до 2000 протестувальників та 600 поліцейських.

На початку фестивального тижня литовський нижній суд на звернення мерії Вільнюсу ухвалив рішення зупинити парад з міркувань безпеки. Президент Даля Грибаускайте виступила з жорсткою критикою цього рішення. Суд вищого рівня не погодився з рішенням нижчого суду. Суд заявив, що держава повинна гарантувати своїм громадянам право на мирні зібрання. Цим правом користуються також меншини, які можуть мати непопулярні ідеології (за місяць до параду понад 70 % опитаних литовців виступили проти). Суд підкреслив, що можливі негативні наслідки цього права не є достатньою підставою для скасування ходи.

2011: Таллінн

6-11 червня 2011 року в межах Талліннського Baltic Pride'у відбувся OMA Festival, програма якого включала ЛГБТ-кінопрограму, концерти, виставки, семінари, вечірки та спортивні заходи. Також проведено конференцію «Різноманітність збагачує» (ест. Erinevus rikastab), яка зосередилась на сексуальности людей різного віку. Тиждень завершився концертом просто неба у кварталі «Rotermann». Програма прайду не містила ходи вулицями Таллінна.

Фестиваль підтримали посольства кількох країн (зокрема США) у Естонії. Окрему позицію висловила Католицька церква в Естонії:

«Ми боремось проти дискримінації, адже коли ми поважаємо цінність кожної людини, ми людину захищаємо і ставимось до неї як до цінності, не зважаючи на те, чи це чоловік або жінка, громадянин ЄС чи приїжджий. Повага до цінності людини не означає та не вимагає прийняття чи схвалення кожної її думки, бажання чи манери поведінки. Власне тому християнське послання є найкращою основою для справжньої боротьби з дискримінацією»
Оригінальний текст (ест.)
«Me võitleme diskrimineerimise vastu siis, kui me respekteerime iga inimese väärikust, kui me inimest kaitseme ja kohtleme teda väärikalt, olgu ta mees või naine, Euroopa Liidu kodanik või sisserändaja. Inimese väärikuse respekteerimine ei tähenda ega nõua iga mõtte, soovi või käitumisviisi heakskiitmist ega omaksvõtmist. Seetõttu on kristlik sõnum kõige parem alus reaalseks võitluseks diskrimineerimise vastu»

Відповідно до результатів моніторингу громадської думки Естонії стосовно ЛГБТ-проблематики у 2012 році серед естономовного населення країни 22 % стикались з гомосексуальними людьми, тоді як серед російськомовного населення 13 %. Серед естономовного населення була більша, ніж серед російськомовного частка тих, хто в цілому приймає гомосексуальність. Разом з тим, більша частина опитаних висловила негативні почуття стосовно гей-прайдів.

2012: Рига

26 квітня 2012 року Комітет з безпеки, порядку та профілактики корупції (латис. Drošības, kārtības un korupcijas novēršanas jautājumu komiteja) Ризької міської ради підтримав пропозицію, розроблену (латис. Janis Smits, який крім участі в управлінні діяльністю міськради був також головою Колегії християнських громад та головою неприбуткової організації «No Pride»), змінити Правила громадського порядку в Ризі так, щоби заборонити «пропаганду гомосексуальності». Юридичне управління Ризької міської ради кваліфікувало цю заборону як порушення прав людини відповідно до Ст. 10 Європейської конвенції з прав людини, а також Ст. 100 Конституції Латвії, які визначають, що кожен має право виражати свою думку вільно. Мер Риги не включив ці правки до порядку денного засідання міської ради. Разом з тим, омбудсмен повідомив, що ані він, ані його персонал не будуть брати участь у заходах Baltic Pride 2012 попри те, що він отримав офіційне запрошення від Мозаїки.

З 28 травня по 3 червня 2012 року прайд відбувся за програмою, яка включала семінари, воркшопи та кінопоказ. Головною подією фестивалю став ЛГБТ-хода в центрі Риги, у якій взяло участь приблизно 400 людей. Хода пройшла без серйозних інцидентів. Після параду відбувся мітинг «Голосування за права людини» у Верманському парку. Серед інших у фестивалі взяли участь міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс, міністр соціальних справ та мер Риги Нілс Ушаковс. Ульріке Луначек, прес-секретар Робочої групи Європейського парламенту з прав ЛГБТ, прокоментувала фестиваль у Латвії: «Високий рівень участі та присутність двох міністрів була безпрецедентною. Шість років тому нам, учасникам параду, довелося сховатися в готелі через те, що поліція не змогла або не схотіла захистити нас від радикальних протестувальників, які вийшли на вулицю».

2013: Вільнюс

Прайд-тиждень у Вільнюсі (13-31 червня 2013) включав виставку ЛГБТ-історії Литви, вечір поезії, міжнародну конференцію з прав людини, кінофестиваль, воркшопи, фотовиставки та вечірки. Кульмінацією фестивалю стала хода на проспекті Гедімінаса, у якій взяли участь приблизно 1000 людей, в тому числі кілька депутатів Європейського парламенту та два члени парламенту Литви. Парад відбувся без значних інцидентів (заарештовано 30 право-консервативних протестувальників). Ульріке Луначек, співголова Робочої групи з прав ЛГБТ Європейського парламенту, згодом написала: «Якщо не брати до уваги кілька кинутих яєць та одного пораненого поліцейського, то ситуація в Литві, безсумнівно, покращилася».

Мер Вільнюса Артурас Зуокас (лит. Artūras Zuokas) намагався не допустити ходи в центрі міста, посилаючись на неможливість гарантувати безпеку для учасників. Два суди вирішили, що міська влада Вільнюса порушила права організаторів та учасників мирного зібрання, заборонивши парад. Але навіть після цього міська влада намагалася заборонити парад в центрі міста. Amnesty International висловила обурення такою позицією Вільнюської мерії.

Один із інцидентів під час прайд-ходи являє собою окремий інтерес з огляду на події 2020 року. Депутат литовського Сейму Петрас Ґражуліс (лит. Petras Gražulis) намагався на чолі противників прайду прорватись до ЛГБТ-колони, вигукуючи «За Литву, мужики!» (лит. už Lietuvą, vyrai!) та був затриманий поліцейськими. 2 грудня 2020 року під час засідання Комітету з культури Сейму, яке відбувалось у віртуальному просторі через епідемію COVID-19, Ґражуліс під'єднуючись з дому, увімкнув камеру, яка показала оголеного чоловіка за його спиною (13:45, трансляція засідання [1] [ 19 грудня 2020 у Wayback Machine.]). Пізніше цього оголеного чоловіка було ідентифіковано як одного з помічників депутата.

2014: Таллінн

2-8 липня 2014 року в Таллінні і Тарту в межах Балтійського прайду відбувся черговий OMA-фестиваль, темою якого стали гасла «Виходь!» (ест. Astu välja!) і «Виходь за дбайливе суспільство!» (ест. Astu välja hooliva ühiskonna eest!). Кожен день події був присвячений певній темі: історія, здоров'я, політика, особистість, камінг-аут та сім'я. Фестиваль включав виступи, майстер-класи, дискусії, читацькі групи, виставки тощо. У кінотеатрі «Artis» відбувся тиждень фільму «Різноманітність збагачує», в межах якого уперше продемонстровано документальний фільм [et] (ест. Vahur Laiapea) «Це саме я» (ест. See olengi mina) про життя двох одностатевих пар. Кульмінацією фестивалю став концерт просто неба перед кінотеатром «Sõprus». OMA Festival підтримано Естонською радою азартних ігор (ест. Hasartmängumaksu Nõukogu), посольствами Канади, США, Нідерландів, Інститутом з прав людини при Талліннському технічному університеті, Європейським союзом, Соціальними міністерством Естонії та іншими фізичними і юридичними особами.

Під час фестивалю спікер естонського парламенту Ейкі Нестор (ест. Eiki Nestor) запросив його організаторів і партнерів на прийом до Білої зали Рійгікогу. У той час парламент розглядав законопроєкт про реєстроване цивільне партнерство (який пізніше став законом) і висловлюються думки про те, що саме Балтійський прайд найбільше вплинув на те, щоби це питання було внесене в порядок денний парламенту.

2015: Рига

image
У 2015 році Балтійський прайд долучився до загальноєвропейського фестивалю «Європрайд»
image
Хода під час Балтійського прайду 2015 року
image
Веселкова платформа організації LGL під час IDAHOT-2015 у Вільнюсі

На загальних зборах 2013 року міжнародної неприбуткової організації «European Pride Organisers Association» було вирішено, що черговим місцем проведення Європрайду стане у 2015 році Рига — перша столиця колишньої республіки СРСР, яка взялась через 25 років незалежності країни за організацію загальноєвропейського тижня гордості ЛГБТ.

У травні 2014 року в Ризі проведено опитування загального населення про те, наскільки прийнятною є для респондентів різного типу соціальна дистанція до певних соціальних груп, зокрема гомосексуалів. 38,5 % обрали стосовно гомосексуальних людей варіант «Не слід допускати в країну» — ці результати свідчать про значно гірше ставлення до ЛГБТ, ніж до інших соціально-несхвалюваних груп (таких як ВІЛ-позитивні, алкогольно-залежні, колишні ув'язнені тощо).

15-21 червня 2015 року Балтійський прайд долучився до фестивалю «Європрайд». Гаслом фестивалю було «Змінювати історію — це круто!» (англ. Changing history is hot). Програма фестивалю включала різноманітні культурні заходи, в тому числі експозицію про ЛГБТ-історію Латвії з початку XX століття, виставку оригіналів живопису Tom of Finland, кінофестиваль «Black Carnation», воркшопи, конференції та ЛГБТ бізнес-форум тощо. Кульмінацією фестивалю став концерт просто неба та ЛГБТ-хода, в якій взяли участь приблизно 5000 людей. Хода відбулась без значних інцидентів (приблизно 40 протестувальників, одне кинуте яйце, три арешти). Окрім місцевої ЛГБТ-спільноти, у фестивалі взяли участь низка неурядових організацій, культурних спілок, парламентарі та представник Міністерства закордонних справ Латвії. Прайд підтримано посольствами США, Нідерландів, Німеччини, авіакомпанією AirBaltic. На організацію прайду також було оголошено 30-денний збір коштів.

Разом з тим, гомофобна паніка, викликана Європрайдом у Ризі, призвела до внесення парламентом Латвії «моральної статті» до Закону про освіту (і відповідні зміни в шкільних програмах), що в свою чергу опустило Латвію на найнижче місце серед країн Європейського союзу у Rainbow Europe Index 2016 року.

2016: Вільнюс

Гаслом фестивалю, який відбувся у Вільнюсі 13-19 червня 2016 року, було «Ми — люди, а не пропаганда!» (лит. Mes esame žmonės, ne propaganda!). Гасло привертало увагу до закону про заборону «ЛГБТ-пропаганди» у Литві. Метою фестивалю було ініціювати широку громадську дискусію з регулювання одностатевих відносин у Литві. Програма фестивалю містила культурні та громадські заходи, міжнародну конференцію з прав людини, яка зосередилась на юридичному визнанні одностатевих стосунків. Приблизно 3000 людей відвідали ЛГБТ-ходу від площі Лукішків до парку Бернардинців, яка відбулась без суттєвих інцидентів, адже кількість опонентів не перевищувала 50. Окрім місцевої ЛГБТ-спільноти, у фестивалі взяли участь кілька депутатів Європарламенту, дипломати (зокрема, посол Великої Британії Клер Лоуренс, англ. Claire Lawrence) та литовські політики.

14 червня Міністерство закордонних справ Литовської республіки оприлюднило спільне звернення в підтримку литовської ЛГБТ-спільноти, до якої приєднались представники інших посольств країн, а саме Австрії, Бельгії, Великої Британії, Греції, Данії, Естонії, Ізраїлю, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, США, Угорщини, Франції, Чехії та Швеції. У зверненні дипломати також висловили співчуття та підтримку близьким загиблих у теракті в ґей-клубі «Орландо».

2017: Таллінн

image
У межах Baltic Pride, який відбувся у 2017 році, пройшов Таллінн-Прайд з приблизно 1800 учасниками

Темою фестивалю, який відбувся у Таллінні 6-9 липня, було гасло «Разом!» (ест. Koos!). На думку організаторів, «це не просто натяк на закон про сімейне партнерство. Це також означає бути разом і діяти разом, але також разом і зустрічати старість». Програма фестивалю включала в себе конференцію «ЛГБТ+ спільнота: разом з минулим, сьогоденням та майбутнім» (в тому числі ворк-шоп «Здоров'я як право людини: Перспектива ЛГБТ+»), пікнік для одностатевих сімей, екскурсія по ЛГБТ+ історії Таллінна, День відкритих дверей в громаді ЛГБТ-християн та пам'ятний захід художниці [et] (ест. Anna-Stina Treumund). Крім того, відбувалися семінари, вистави, вечірки та кінопокази (напр., документального фільма «Listen to Me: Untold Stories Beyond Hatred» про життя ЛГБТ+ спільноти у Вірменії). В межах фестивалю в Естонії після майже 10-річної перерви відбулась ЛГБТ-хода, в якій взяли участь близько 1800 людей. Парад у Старому місті Таллінна пройшов без значних інцидентів. Після ходи відбувся концерт просто неба перед кінотеатром «Дружба» (ест. Sõprus).

Фестиваль підтримали посольства кількох країн в Естонії, представництво Європейської комісії в Естонії, Інформаційне бюро Європейського парламенту, Рада міністрів Північних країн, Міністерство закордонних справ Естонії та . У спільній заяві підкреслювалось: «Права людини стосуються всіх, незалежно від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності чи гендерної самопрезентації. Дотримуючись цих принципів, держави зобов'язані захищати всіх своїх громадян від насильства та дискримінації та забезпечувати однакове поводження».

Відповідно до результатів моніторингу громадської думки Естонії стосовно ЛГБТ-проблематики у 2017 році серед естономовного населення країни 31 % стикались з гомосексуальними людьми, тоді як серед російськомовного населення 14 % (у 2012 році таких було 22 % та 13 % відповідно). Серед естономовного населення була більша, ніж серед російськомовного частка тих, хто в цілому приймає гомосексуальність. За п'ять років (2012—2017) в суспільстві зросла підтримка гомосексуальності.

2018: Рига

Балтійський прайд 2018 року збігся зі 100-річчям Латвійської республіки, на знак чого заходи фестивалю тривали не тиждень, як звичайно, а 100 днів — з 3 березня по 10 червня. Актуальність прайду цього року була зумовлена тим, що за словами Крістіни Ґаріної (латис. Kristīne Garina), голови Мозаїки:

«Латвія зупинилась чи навіть зробила крок назад у контексті ЛГБТ-прав… Балтійський прайд-2018 дасть потужний сигнал латвійській владі та законодавцям про те, що нинішня ситуація є неприйнятною і що одностатеві пари досі не можуть офіційно зареєструвати свої стосунки, а захисту від дискримінації недостатньо»
Оригінальний текст (англ.)
«Latvia has stagnated or even taken steps back in terms of LGBT rights… The Baltic Pride 2018 will send a significant signal to Latvian authorities and lawmakers over that the situation is unacceptable and that same-sex couples still have no way of registering their relationships officially, and that furthermore there's not enough protection against discrimination»

Програма прайду була насичена багатьма культурними подіями в різних місцях Риги, в тому числі у Національній бібліотеці Латвії на відзначення не тільки різноманіття і прав людини, але й незалежності Латвії. Одною з подій тижня, що передував прайд-ході, був семінар, організований Євразійською коаліцією з чоловічого здоров'я та присвячений питанням здоров'я геїв, бісексуалів та інших чоловіків, що практикують секс з чоловіками, а також трансгендерів. Кульмінацією стала публічна хода Старим містом 9 червня 2018 року, яка зібрала понад 8000 учасників і учасниць не тільки із Латвії, але з інших країн світу, серед яких були Литва, Естонія, Швеція, Данія, Німеччина, Канада тощо. Публічну підтримку прайдові висловили також посольства США і Великої Британії.

До заходів фестивалю приєднався великий та малий бізнес — так, колона компанії Accenture брала участь у прайд-ході. Уперше в історії Латвії три політичних партії були представлені у Прайд-парку та йшли разом з іншими учасниками і учасницями ходи. Національні бізнес-ініціативи висловлювали підтримку прайдові у своїй рекламі, деякі кав'ярні пропонували веселкові тістечка, а маленькі пивоварні (парадоксальним чином здебільшого пов'язані з право-радикальними силами) створили спеціальну марку пива «Baltic Pride beer» тощо.

2019: Вільнюс

Наприкінці 2018 року НПО «Інститут християнської культури» (лит. Krikščioniškosios kultūros institutas) поширив шляхом поштової розсилки листівки, які твердили, що в Литві зростає «гомосексуальна і транссексуальна пропаганда», а Балтійський прайд 2019 року порушує закон про захист дітей та конституцію країни. Кожному, хто згоден з цим, було запропоновано підписати листівку та відправити її назад. У відповідь Литовський центр прав людини (лит. Lietuvos žmogaus teisių centras) почав кампанію «May God Help You» із закликом наклеїти веселковий стикер на листівку перед її відсилкою до Інституту християнської культури. Разом з тим, литовський Омбудсмен звернувся до Генерального прокурора Литви з вимогою відкрити слідство відносно ініціативи Інституту християнської культури як такої, що мала на меті перешкодити громадянам брати участь у політичному, економічному, соціальному, культурному тощо житті на основі рівності.

Балтійський прайд відбувався з 4 по 9 червня 2019 року. Програма прайд-тижня включала виставку «When the Invisible Becomes Visible» у Paviljonas club, міжнародну конференцію з прав людини (основні спікери: Гелена Даллі (англ. Helena Dalli), міністр європейських відносин та рівності Мальти, Крістіна МакКілві (англ. Christina McKelvie), міністр зі справ старших осіб та рівності Шотландії, ірландський сенатор Девід Норріс (англ. David Norris), Марія Ґолубева (латис. Marija Golubeva), латвійська парламентарка тощо), гала-подію «Pride Voices» у приміщенні Руського драматичного театра Литви, щоденне функціювання Pride House, фестиваль LGBT-фільмів «Kreivės» тощо.

8 червня 2019 року до ходи у межах прайду долучилась рекордна кількість учасників і учасниць: 10000 людей пройшли від парку Бернардинців до площі Лукішків. Офіційним гаслом прайду стало «We are a Family». У прайд-ході брали участь люди інших країн, зокрема Латвії, Естонії, Ізраїлю, Ірландії, Росії, Швеції. До маршу приєднався Ліберальний союз Литви, посольство США, компанія Barclays, гей-клуб Сохо тощо. Під час прайд-ходи не було значних інцидентів.

2020: Таллінн

Подію скасовано (24.03.2020) через епідемію COVID-19.

2021: Рига

Прайд відбувся 2-7 серпня 2021 року. Слоган заходу «Аж поки не будемо всі рівні» (латис. Līdz visi būsim vienlīdzīgi, англ. Until we are all equal). Зважаючи на епідемію COVID-19, заходи прайду застосували низку обмежень, а більша частина проґрами транслювалась онлайн. Swedbank та Tvnet Group стали головними спонсорами Baltic Pride, іншими спонсорами є Printful, Satori, Hanzas perons, the UN Refugee program тощо. У суботу, 7 серпня, тиждень гордості завершився у Ризі унікальною подією в прямому ефірі «Ваш особливий Балтійський прайд 2021» (латис. Tavs īpašais Baltic Pride 2021). Щоб не збільшувати ризик поширення Covid-19, автобус Baltic Pride проїжджав вулицями Риги маршрутом прайду минулих років, а у другій половині дня на Ганзейській платформі кілька сотень вакцинованих глядачів зібрались на концерт, під час якого було оголошено, що з 2022 року Ризький прайд відбуватиметься щороку, тоді як Балтійський прайд і далі відбуватиметься по черзі в трьох столицях країн Балтії:

«Найважливіше в Прайді для спільноти ЛГБТ+ — це бути разом і бути помітними. Необхідно звернути увагу на права людини, оскільки останні події та політичні дискусії показують, що вони не є очевидними і можуть легко опинитись під загрозою. Тому, організаторами Baltic Pride є активісти з Латвії, Литви та Естонії, які вирішили, що місцеві прайди відбуватимуться в країнах Балтії щороку. Водночас ми продовжимо традицію і раз на три роки ми будемо зустрічатися на масштабній події, яка об'єднує всіх нас — Baltic Pride», пояснює Каспарс Залітіс, співголова Baltic Pride"
Оригінальний текст (латис.)
"Praidā svarīgākais ir būšana kopā un LGBT+ kopienas redzamība. Ir jāvērš uzmanība uz cilvēktiesībām, jo pēdējā laika notikumi un politiskās diskusijas rāda, ka tās nav pašsaprotamas un var viegli tikt apdraudētas. Līdz ar to Baltic Pride organizatori no Latvijas, Lietuvas un Igaunijas ir nolēmuši, ka turpmāk katru gadu visās Baltijas valstīs norisināsies vietējie praidi. Vienlaikus turpināsim iesākto tradīciju un reizi trīs gados tiksimies vērienīgā un mūs visus vienojošā notikumā — Baltic Pride, « skaidro Baltic Pride līdzpriekšsēdētājs Kaspars Zālītis»

Перед тим естонські активісти провели «Місяць страйку гордості» перед парламентом Естонії і окремий велопрайд у Таллінні, під час якого стався напад праворадикальних чоловіків на учасницю заходу.

2022: Вільнюс

Прайд відбувся 31 травня — 5 червня 2022 року, а сам Прайд-марш — 4 червня. Гаслом цьогорічного прайду було «За рівність і мир» (лит. Už lygybę ir taiką), зокрема в прайд-марші брала участь українська колона, а зі сцени виступали представники двох українських ЛҐБТ-організацій — «Київ-прайд» і «Харків-прайд» .

Оцінна чисельність учасників і учасниць публічної ходи в межах Балтійських прайдів (прочерком позначено роки, коли ходи не було або прайд був скасований)
Рік 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022
Осіб 600 500 — 400 1000 — 5000 3000 1800 8000 10000 — — 4500

Інші події

Прайди в інших країнах Балтійського реґіону

Див. також

  • Офіційна сторінка LGL [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
  • Сторінка Baltic Pride у Facebook [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. . https://www.lgbt.ee (ест.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24.03.2020.
  2. Auers, D. (2015). Comparative Politics and Government of the Baltic States : Estonia, Latvia and Lithuania in the 21st Century (англ.). Palgrave Macmillan UK. . {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  3. Mažylis L. Two competing normative trajectories in the context of the first Baltic Gay Pride Parade in Lithuania // Baltic Journal of Law & Politics. — 2014. — Vol. 7(2). — P. 37-76 (англ.). DOI 10.1515/bjlp-2015-0002. Процитовано 03.05.2020.
  4. Kuktoraitė E. (16.08.2019). . https://www.lgl.lt (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 26.03.2020.
  5. Intervjuu vene emakeelega LGBT+ kogukonna liikmega. https://tlulgbt.wixsite.com (рос.). Процитовано 18.04.2020.
  6. Drobot V. (19.03.2020). . https://tlulgbt.wixsite.com (ест.). Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25.03.2020.
  7. . https://www.delfi.ee (ест.). 02.08.2004. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 04.05.2020.
  8. Kuusik A. (05.07.2017). . https://feministeerium.ee (ест.). Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25.03.2020.
  9. . http://news.bbc.co.uk (англ.). 22.07.2005. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 25.03.2020.
  10. Kamenska A., Laganovska K., Pūce I. (2014). (PDF). https://fra.europa.eu (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2020. Процитовано 07.05.2020.
  11. . http://news.bbc.co.uk (англ.). 23.07.2005. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 25.03.2020.
  12. Long S. (25.07.2006). . https://www.hrw.org (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 25.03.2020.
  13. . https://www.pinknews.co.uk (англ.). 04.11.2008. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 25.03.2020.
  14. . http://www.ilgalatvija.lv (англ.). 20.01.2008. Архів оригіналу за 20 січня 2008. Процитовано 25.03.2020.
  15. Rainbow days 2007. https://www.lgl.lt (англ.). 08.05.2007. Процитовано 26.03.2020.
  16. McIntosh K. (16.05.2009). . https://www.baltictimes.com (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 16.05.2020.
  17. . https://www.amnesty.org (англ.). 13.05.2009. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 03.05.2020.
  18. Lithuania holds first gay march amid protests. https://uk.reuters.com (англ.). 08.05.2010. Процитовано 04.05.2020.
  19. . http://news.bbc.co.uk (англ.). 08.05.2010. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 04.05.2020.
  20. . https://www.amnesty.org (англ.). 26.06.2013. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 03.05.2020.
  21. . http://news.bbc.co.uk (англ.). 07.05.2010. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 04.05.2020.
  22. Teesalu I. (03.06.2011). . https://news.err.ee (англ.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 06.05.2020.
  23. Vällik M. (07.06.2011). . https://skeptik.ee (ест.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 06.05.2020.
  24. Smutov M. (22.05.2011). . https://www.postimees.ee (ест.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 06.05.2020.
  25. Polt M. C. (11.06.2011). Amb. Polt's Comments for Baltic Pride 2011. http://lifeafterjerusalem.blogspot.com (англ.). Процитовано 06.05.2020.
  26. Kaljuvee A. (06.06.2011). . https://epl.delfi.ee (ест.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 06.05.2020.
  27. Hellenurm H. (11.06.2011). . https://kaev.net (ест.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 06.05.2020.
  28. Gründerg L. (2012). (PDF). https://humanrights.ee (ест.). Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2017. Процитовано 11.05.2020.
  29. . https://www.amnesty.org (англ.). 03.06.2012. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 07.05.2020.
  30. . https://www.lgl.lt (лит.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24.03.2020.
  31. East G. (26.04.2016). . https://delfi.lt (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 16.05.2020.
  32. (лит.). Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 15.12.2020.
  33. (ua) . Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 15.12.2020.
  34. Kossar K. (07.06.2014). Eesti LGBT Ühingu juht: ka tänases Eestis püsib samasooliste vastu suunatud vägivalla oht. https://www.postimees.ee (ест.). Процитовано 14.05.2020.
  35. . https://www.lgbt.ee (ест.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 06.05.2020.
  36. . https://www.riigiteataja.ee (ест.). 16.10.2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 11.05.2020.
  37. William C. (02.05.2014). . https://www.rs21.org.uk (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 08.05.2020.
  38. . https://www.europride.com (англ.). 26.05.2015. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 14.05.2020.
  39. Buyantueva, R.; Shevtsova, M. (2019). LGBTQ+ Activism in Central and Eastern Europe : Resistance, Representation and Identity (англ.). Springer Nature. . {{}}: Пропущений або порожній |url= ()
  40. (рос.). Архів оригіналу за 04.09.2012. Процитовано 05.08.2018.
  41. Lunnon M. . https://www.amnesty.org.uk (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 14.05.2020.
  42. . https://www.lgl.lt (англ.). 25.06.2015. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 14.05.2020.
  43. . https://www.hrw.org (англ.). Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 15.05.2020.
  44. Lawrence C. (17.06.2016). Why I am – marching with Baltic Pride. https://fco.gov.uk (англ.). Процитовано 16.05.2020.
  45. . https://objektiiv.ee (ест.). 23.06.2016. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 16.05.2020.
  46. Embassy joined the Common Declaration in support of the Baltic Pride 2016. https://litauen.um.dk (англ.). 14.06.2016. Процитовано 16.05.2020.[недоступне посилання]
  47. Soomelt K. (28.06.2017). . https://feministeerium.ee (ест.). Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 26.03.2020.
  48. . https://www.rferl.org (англ.). 09.07.2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 16.05.2020.
  49. . https://ecom.ngo (рос.). 11.07.2017. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 10.05.2020.
  50. Gründerg L., Kaldaru H. (2017). (PDF). https://humanrights.ee (ест.). Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2017. Процитовано 11.05.2020.
  51. . https://lsm.lv (англ.). 19.05.2017. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 16.05.2020.
  52. . https://www.ilga-europe.org (англ.). 17.06.2018. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16.05.2020.
  53. . https://ecom.ngo (англ.). 12.06.2018. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 16.05.2020.
  54. Kuktoraitė E. (15.06.2018). . https://www.lgl.lt (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 16.05.2020.
  55. . http://novayagazeta.ee (рос.). 09.06.2018. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 16.05.2020.
  56. Kuktoraitė E. (30.11.2018). . https://www.lgl.lt (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 17.05.2020.
  57. Attempts to Ban Baltic Pride 2019 Countered with a Message of Peace. https://www.liberties.eu (англ.). 17.12.2018. Процитовано 17.05.2020.
  58. . https://www.baltictimes.com (англ.). 04.06.2019. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 17.05.2020.
  59. . http://novayagazeta.ee (рос.). 08.06.2019. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 17.05.2020.
  60. . https://rus.postimees.ee (рос.). 18.04.2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 18.04.2020.
  61. . http://novayagazeta.ee (рос.). 19.04.2020. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 17.05.2020.
  62. . https://eng.lsm.lv (англ.). 18.06.2021. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 04.07.2021.
  63. . https://www.tvnet.lv (латис.). 07.08.2021. Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 07.08.2021.
  64. Лагашина, О. (12.06.2021). . https://rus.postimees.ee (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 04.07.2021.
  65. . https://www.elu24.ee (ест.). 02.07.2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 04.07.2021.
  66. Baltic Pride 2022 Festival Starts on 31st of May in Vilnius. https://www.lgl.lt (англ.). 24.05.2022. Процитовано 29.05.2022.
  67. Даля Пликуне, Кристина Поците, Витянис Мишкинис (04.06.2022). В Вильнюсе состоялось шествие Baltic pride: настроение праздничное, собралось много зарубежных гостей. https://www.delfi.lt (рос.). Процитовано 05.06.2022.
  68. Vytenis Miškinis, Kristina Pocytė, Dalia Pikūnė, ELTA (04.06.2022). Vilniaus centre tūkstančiai žmonių ėjo „Baltic pride“ eitynėse: nuskambėjo ir politinė žinutė. https://www.delfi.lt (лит.). Процитовано 05.06.2022.
Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Baltijskij prajd angl Baltic Pride ye shorichnoyu kulturno masovoyu LGBT podiyeyu yaka z 2009 roku pochergovo prohodit u baltijskih stolicyah Tallinni Rizi ta Vilnyusi Baltijskij prajd deklaruye borotbu za vilne ta dbajlive suspilstvo de vsi mayut garne ta bezpechne zhittya nezalezhno vid seksualnosti gendernoyi identichnosti ta samovirazhennya Festival buduchi potuzhnim rushiyem zmin u publichnij politici stosovno LGBT v krayinah Baltiyi stavit nagolos na problemah LGBT spilnoti yiyi pravovogo stanu ta tolerantnosti v suspilstvi zagalom U zhovtni 2008 roku predstavniki LGBT krayin Baltiyi spilno virishili u m Sigulda sho v majbutnomu bude organizovuvatis na rotacijnij osnovi spilnij Baltijskij prajd festival Organizatorami zahodiv vistupili est Eesti LGBT Uhing latis Mozaika ta lit Asociacija Lietuvos geju lyga Logo Baltic Pride do 2016 r perepletennya troh praporiv Estoniyi Latviyi ta LitviZahodi sho pereduvali Baltijskomu prajduBaltic Pride 2022 Estoniya Hoch gomoseksualna subkultura isnuvala na terenah Estoniyi navit za radyanskoyi dobi mozhlivosti dlya yiyi legalnogo rozvitku z yavilis tilki na pochatku 1990 h rokiv odnochasno z vidnovlennyam nezalezhnosti krayini Na 2003 rik pripadaye persha sproba LGBT spilnoti vijti na vulici za zrazkom shvedskogo prajdu 2004 roku estonski LGBT aktivisti i aktivistki ob yednalis u est Gei ja Lesbi Infokeskus a 12 15 serpnya 2004 roku vidbulas persha podiya shorichnoyi seriyi yaka zgodom uvijde do Baltic Pride Kulturni tizhni LGBT razom z hodoyu prohodili z 2004 po 2007 rik Tradiciya perervalas 2007 roku zokrema z mirkuvan bezpeki Latviya Na pochatku lipnya 2005 Latvijska grupa pidtrimki gejovskoyi ta lesbijskoyi molodi latis Latvijas geju un lesbiesu jaunatnes atbalsta grupa otrimala dozvil mera m Riga latis Rigas pilsetas izpilddirektors na organizaciyu Prajd marshu LGBT u Staromu misti 23 lipnya 2005 Za dva dni do podiyi 20 lipnya 2005 roku miska rada anulyuvala cej dozvil motivuyuchi ce nemozhlivistyu stvoriti bezpechni umovi Odnak prichini lezhali u politichnij ploshini Latiska Persha partiya latis Latvijas Pirma Partija pogrozi zavorushen vid radikalno nacionalistichnogo Klubu 415 latis Klubs 415 ta vid Soyuzu nacionalnih sil latis Nacionala Speka savieniba a takozh zvernennya prem yer ministra Latviyi pro nepripustimist paradu seksualnih menshin u centri stolici poruch z Kafedralnim soborom vplinuli na zminu rishennya miskoyi vladi Togo zh dnya organizatori prajdu napravili skargu na diyi mera Rigi do rajonnogo administrativnogo sudu ta otrimali nastupnogo dnya rishennya pro skasuvannya zaboroni cherez yiyi superechnist zakonovi ta ochevidno diskriminacijnij harakter 2005 roku v Rizi vidbulas persha latvijska LGBT hoda Riga Pride u yakij vzyali uchast priblizno 70 osib Razom z tim hoda peretvorilas na zhorstoke pobittya koli procesiyu atakuvali priblizno 3000 protivnikiv Oponenti prajdu spochatku kidali pomidori ta yajcya pislya chogo napali na uchasnikiv prajdu popri prisutnist policiyi Latiska LGBT spilnota yihni sim yi ta soyuzniki same pislya ciyeyi podiyi zasnuvali gromadsku organizaciyu Mozayika z metoyu protistoyati gomofobiyi ta pokrashuvati situaciyu z pravami lyudini dlya LGBT u Latviyi Z 2006 roku z hodoyu v mezhah Riga Prajdu pochali pov yazuvatisya inshi zahodi a vsya podiya mala oficijnu nazvu Riga Pride and Friendship Days Ci pravozahisni akciyi takozh zaznavali napadiv gomofobnih protestuvalnikiv Do 2008 roku prajdi suprovodzhuvalisya chislennimi protestami nasilstvom ta neodnorazovimi sprobami vladi yih skasuvati Dumki LGBT spilnoti Latviyi rozdililis po vidnoshennyu do prajdu U lyutomu 2007 go opituvannya 537 LGBT provedene pokazalo sho 82 respondentiv ne pidtrimuvali planovanij Riga Pride and Friendship Days 2007 todi yak tilki 7 vvazhali sho ci podiyi mogli b dopomogti u prosuvanni tolerantnosti shodo seksualnih menshin Litva Z 16 po 26 travnya 2007 roku u Vilnyusi vidbulasya persha v litovskij istoriyi prajd podiya Rainbow days yaka bula prisvyachena Mizhnarodnomu dnyu proti gomofobiyi Programa zahodiv vklyuchala pres konferenciyu bilya Sejmu seminar Gomofobiya prichini i naslidki diskusiyi z pitan prav lyudini nizku kulturnih zahodiv zhivu biblioteku i vechirku Kulminaciyeyu stalo rozgortannya najbilshogo v Litvi veselkovogo prapora 30 m zavdovzhki na Ploshi Nezalezhnosti Baltijski prajdi2009 Riga Prajd hoda v Rizi 17 travnya 2009 Oponenti prajd hodi v Rizi 17 travnya 2009 16 17 travnya 2009 roku v mezhah Pershogo festivalyu Baltic Pride vidbulis dva seminari politichni debati ta pokaz kinofilmiv LGBT parad yakij bulo peredbacheno grafikom festivalyu vidbuvsya u latis Vermanes darzs v centri Rigi U hodi vzyali uchast blizko 600 osib Parad projshov pid silnoyu policejskoyu ohoronoyu bez serjoznih incidentiv Hoch upershe v Rizi uchasnikiv hodi ne transportuvali z rajonu prajdu na policejskomu avtobusi z mirkuvan bezpeki ne bulo takozh napadiv chi ckuvan Razom z tim uchasnikiv hodi protyagom vsogo marshrutu suprovodzhuvali plakati gomofobnih protestuvalnikiv yakih nalichuvalos blizko 400 ta yihni pidburyuvannya do fizichnogo nasilstva Rizka miska rada virishila anulyuvati dozvil na provedennya prajdu oskilki na yiyi dumku marsh buv obrazlivim dlya suspilnoyi pristojnosti ta zagrozoyu gromadskij bezpeci Amnesty International vkraj kritichno postavilas do rishennya miskoyi radi Uhvalene rishennya superechit zakonam Latviyi ta porushuye pravo LGBT lyudej v krayinah Baltiyi na svobodu virazhennya poglyadiv ta mirne zibrannya Rishennya oskarzheno v sudi yakij skasuvav rishennya miskoyi vladi ta dozvoliv hodu centrom mista 2010 Vilnyus 5 9 travnya 2010 roku u Vilnyusi vidbuvsya pershij v istoriyi Litvi prajd sho vklyuchav publichnu hodu Zahodi prajd programi buduchi na toj chas u centri uvagi litovskih medij privernuli uvagu do diskriminaciyi za oznakoyu seksualnoyi oriyentaciyi ta na prichini i naslidki gomofobiyi aktualizuvali u suspilnij svidomosti pitannya sprijnyattya normalnosti Festival vklyuchav kulturni ta socialni zahodi vistavki kinofestival ta konferenciyu na temu Prava lyudini proti strahu ta zaboboniv U hodi vzyali uchast blizko 500 osib zokrema dva chleni litovskogo parlamentu Sam parad projshov bez serjoznih incidentiv ale policiyi dovelosya zastosuvati silu proti oponentiv prajdu yaki namagalisya prorvatisya do koloni Odin policejskij ta odin zhurnalist otrimali poranennya Oponenti prajdu vigukuvali obrazi ta kidali v uchasnikiv prajdu kaminnya i plyashki Parad suprovodzhuvali vid 1000 do 2000 protestuvalnikiv ta 600 policejskih Na pochatku festivalnogo tizhnya litovskij nizhnij sud na zvernennya meriyi Vilnyusu uhvaliv rishennya zupiniti parad z mirkuvan bezpeki Prezident Dalya Gribauskajte vistupila z zhorstkoyu kritikoyu cogo rishennya Sud vishogo rivnya ne pogodivsya z rishennyam nizhchogo sudu Sud zayaviv sho derzhava povinna garantuvati svoyim gromadyanam pravo na mirni zibrannya Cim pravom koristuyutsya takozh menshini yaki mozhut mati nepopulyarni ideologiyi za misyac do paradu ponad 70 opitanih litovciv vistupili proti Sud pidkresliv sho mozhlivi negativni naslidki cogo prava ne ye dostatnoyu pidstavoyu dlya skasuvannya hodi 2011 Tallinn 6 11 chervnya 2011 roku v mezhah Tallinnskogo Baltic Pride u vidbuvsya OMA Festival programa yakogo vklyuchala LGBT kinoprogramu koncerti vistavki seminari vechirki ta sportivni zahodi Takozh provedeno konferenciyu Riznomanitnist zbagachuye est Erinevus rikastab yaka zoseredilas na seksualnosti lyudej riznogo viku Tizhden zavershivsya koncertom prosto neba u kvartali Rotermann Programa prajdu ne mistila hodi vulicyami Tallinna Festival pidtrimali posolstva kilkoh krayin zokrema SShA u Estoniyi Okremu poziciyu vislovila Katolicka cerkva v Estoniyi Mi boremos proti diskriminaciyi adzhe koli mi povazhayemo cinnist kozhnoyi lyudini mi lyudinu zahishayemo i stavimos do neyi yak do cinnosti ne zvazhayuchi na te chi ce cholovik abo zhinka gromadyanin YeS chi priyizhdzhij Povaga do cinnosti lyudini ne oznachaye ta ne vimagaye prijnyattya chi shvalennya kozhnoyi yiyi dumki bazhannya chi maneri povedinki Vlasne tomu hristiyanske poslannya ye najkrashoyu osnovoyu dlya spravzhnoyi borotbi z diskriminaciyeyu Originalnij tekst est Me voitleme diskrimineerimise vastu siis kui me respekteerime iga inimese vaarikust kui me inimest kaitseme ja kohtleme teda vaarikalt olgu ta mees voi naine Euroopa Liidu kodanik voi sisserandaja Inimese vaarikuse respekteerimine ei tahenda ega noua iga motte soovi voi kaitumisviisi heakskiitmist ega omaksvotmist Seetottu on kristlik sonum koige parem alus reaalseks voitluseks diskrimineerimise vastu Vidpovidno do rezultativ monitoringu gromadskoyi dumki Estoniyi stosovno LGBT problematiki u 2012 roci sered estonomovnogo naselennya krayini 22 stikalis z gomoseksualnimi lyudmi todi yak sered rosijskomovnogo naselennya 13 Sered estonomovnogo naselennya bula bilsha nizh sered rosijskomovnogo chastka tih hto v cilomu prijmaye gomoseksualnist Razom z tim bilsha chastina opitanih vislovila negativni pochuttya stosovno gej prajdiv 2012 Riga 26 kvitnya 2012 roku Komitet z bezpeki poryadku ta profilaktiki korupciyi latis Drosibas kartibas un korupcijas noversanas jautajumu komiteja Rizkoyi miskoyi radi pidtrimav propoziciyu rozroblenu latis Janis Smits yakij krim uchasti v upravlinni diyalnistyu miskradi buv takozh golovoyu Kolegiyi hristiyanskih gromad ta golovoyu nepributkovoyi organizaciyi No Pride zminiti Pravila gromadskogo poryadku v Rizi tak shobi zaboroniti propagandu gomoseksualnosti Yuridichne upravlinnya Rizkoyi miskoyi radi kvalifikuvalo cyu zaboronu yak porushennya prav lyudini vidpovidno do St 10 Yevropejskoyi konvenciyi z prav lyudini a takozh St 100 Konstituciyi Latviyi yaki viznachayut sho kozhen maye pravo virazhati svoyu dumku vilno Mer Rigi ne vklyuchiv ci pravki do poryadku dennogo zasidannya miskoyi radi Razom z tim ombudsmen povidomiv sho ani vin ani jogo personal ne budut brati uchast u zahodah Baltic Pride 2012 popri te sho vin otrimav oficijne zaproshennya vid Mozayiki Z 28 travnya po 3 chervnya 2012 roku prajd vidbuvsya za programoyu yaka vklyuchala seminari vorkshopi ta kinopokaz Golovnoyu podiyeyu festivalyu stav LGBT hoda v centri Rigi u yakij vzyalo uchast priblizno 400 lyudej Hoda projshla bez serjoznih incidentiv Pislya paradu vidbuvsya miting Golosuvannya za prava lyudini u Vermanskomu parku Sered inshih u festivali vzyali uchast ministr zakordonnih sprav Latviyi Edgar Rinkevichs ministr socialnih sprav ta mer Rigi Nils Ushakovs Ulrike Lunachek pres sekretar Robochoyi grupi Yevropejskogo parlamentu z prav LGBT prokomentuvala festival u Latviyi Visokij riven uchasti ta prisutnist dvoh ministriv bula bezprecedentnoyu Shist rokiv tomu nam uchasnikam paradu dovelosya shovatisya v goteli cherez te sho policiya ne zmogla abo ne shotila zahistiti nas vid radikalnih protestuvalnikiv yaki vijshli na vulicyu 2013 Vilnyus Prajd tizhden u Vilnyusi 13 31 chervnya 2013 vklyuchav vistavku LGBT istoriyi Litvi vechir poeziyi mizhnarodnu konferenciyu z prav lyudini kinofestival vorkshopi fotovistavki ta vechirki Kulminaciyeyu festivalyu stala hoda na prospekti Gediminasa u yakij vzyali uchast priblizno 1000 lyudej v tomu chisli kilka deputativ Yevropejskogo parlamentu ta dva chleni parlamentu Litvi Parad vidbuvsya bez znachnih incidentiv zaareshtovano 30 pravo konservativnih protestuvalnikiv Ulrike Lunachek spivgolova Robochoyi grupi z prav LGBT Yevropejskogo parlamentu zgodom napisala Yaksho ne brati do uvagi kilka kinutih yayec ta odnogo poranenogo policejskogo to situaciya v Litvi bezsumnivno pokrashilasya Mer Vilnyusa Arturas Zuokas lit Arturas Zuokas namagavsya ne dopustiti hodi v centri mista posilayuchis na nemozhlivist garantuvati bezpeku dlya uchasnikiv Dva sudi virishili sho miska vlada Vilnyusa porushila prava organizatoriv ta uchasnikiv mirnogo zibrannya zaboronivshi parad Ale navit pislya cogo miska vlada namagalasya zaboroniti parad v centri mista Amnesty International vislovila oburennya takoyu poziciyeyu Vilnyuskoyi meriyi Odin iz incidentiv pid chas prajd hodi yavlyaye soboyu okremij interes z oglyadu na podiyi 2020 roku Deputat litovskogo Sejmu Petras Grazhulis lit Petras Grazulis namagavsya na choli protivnikiv prajdu prorvatis do LGBT koloni vigukuyuchi Za Litvu muzhiki lit uz Lietuva vyrai ta buv zatrimanij policejskimi 2 grudnya 2020 roku pid chas zasidannya Komitetu z kulturi Sejmu yake vidbuvalos u virtualnomu prostori cherez epidemiyu COVID 19 Grazhulis pid yednuyuchis z domu uvimknuv kameru yaka pokazala ogolenogo cholovika za jogo spinoyu 13 45 translyaciya zasidannya 1 19 grudnya 2020 u Wayback Machine Piznishe cogo ogolenogo cholovika bulo identifikovano yak odnogo z pomichnikiv deputata 2014 Tallinn 2 8 lipnya 2014 roku v Tallinni i Tartu v mezhah Baltijskogo prajdu vidbuvsya chergovij OMA festival temoyu yakogo stali gasla Vihod est Astu valja i Vihod za dbajlive suspilstvo est Astu valja hooliva uhiskonna eest Kozhen den podiyi buv prisvyachenij pevnij temi istoriya zdorov ya politika osobistist kaming aut ta sim ya Festival vklyuchav vistupi majster klasi diskusiyi chitacki grupi vistavki tosho U kinoteatri Artis vidbuvsya tizhden filmu Riznomanitnist zbagachuye v mezhah yakogo upershe prodemonstrovano dokumentalnij film et est Vahur Laiapea Ce same ya est See olengi mina pro zhittya dvoh odnostatevih par Kulminaciyeyu festivalyu stav koncert prosto neba pered kinoteatrom Soprus OMA Festival pidtrimano Estonskoyu radoyu azartnih igor est Hasartmangumaksu Noukogu posolstvami Kanadi SShA Niderlandiv Institutom z prav lyudini pri Tallinnskomu tehnichnomu universiteti Yevropejskim soyuzom Socialnimi ministerstvom Estoniyi ta inshimi fizichnimi i yuridichnimi osobami Pid chas festivalyu spiker estonskogo parlamentu Ejki Nestor est Eiki Nestor zaprosiv jogo organizatoriv i partneriv na prijom do Biloyi zali Rijgikogu U toj chas parlament rozglyadav zakonoproyekt pro reyestrovane civilne partnerstvo yakij piznishe stav zakonom i vislovlyuyutsya dumki pro te sho same Baltijskij prajd najbilshe vplinuv na te shobi ce pitannya bulo vnesene v poryadok dennij parlamentu 2015 Riga U 2015 roci Baltijskij prajd doluchivsya do zagalnoyevropejskogo festivalyu Yevroprajd Hoda pid chas Baltijskogo prajdu 2015 roku Veselkova platforma organizaciyi LGL pid chas IDAHOT 2015 u Vilnyusi Na zagalnih zborah 2013 roku mizhnarodnoyi nepributkovoyi organizaciyi European Pride Organisers Association bulo virisheno sho chergovim miscem provedennya Yevroprajdu stane u 2015 roci Riga persha stolicya kolishnoyi respubliki SRSR yaka vzyalas cherez 25 rokiv nezalezhnosti krayini za organizaciyu zagalnoyevropejskogo tizhnya gordosti LGBT U travni 2014 roku v Rizi provedeno opituvannya zagalnogo naselennya pro te naskilki prijnyatnoyu ye dlya respondentiv riznogo tipu socialna distanciya do pevnih socialnih grup zokrema gomoseksualiv 38 5 obrali stosovno gomoseksualnih lyudej variant Ne slid dopuskati v krayinu ci rezultati svidchat pro znachno girshe stavlennya do LGBT nizh do inshih socialno neshvalyuvanih grup takih yak VIL pozitivni alkogolno zalezhni kolishni uv yazneni tosho 15 21 chervnya 2015 roku Baltijskij prajd doluchivsya do festivalyu Yevroprajd Gaslom festivalyu bulo Zminyuvati istoriyu ce kruto angl Changing history is hot Programa festivalyu vklyuchala riznomanitni kulturni zahodi v tomu chisli ekspoziciyu pro LGBT istoriyu Latviyi z pochatku XX stolittya vistavku originaliv zhivopisu Tom of Finland kinofestival Black Carnation vorkshopi konferenciyi ta LGBT biznes forum tosho Kulminaciyeyu festivalyu stav koncert prosto neba ta LGBT hoda v yakij vzyali uchast priblizno 5000 lyudej Hoda vidbulas bez znachnih incidentiv priblizno 40 protestuvalnikiv odne kinute yajce tri areshti Okrim miscevoyi LGBT spilnoti u festivali vzyali uchast nizka neuryadovih organizacij kulturnih spilok parlamentari ta predstavnik Ministerstva zakordonnih sprav Latviyi Prajd pidtrimano posolstvami SShA Niderlandiv Nimechchini aviakompaniyeyu AirBaltic Na organizaciyu prajdu takozh bulo ogolosheno 30 dennij zbir koshtiv Razom z tim gomofobna panika viklikana Yevroprajdom u Rizi prizvela do vnesennya parlamentom Latviyi moralnoyi statti do Zakonu pro osvitu i vidpovidni zmini v shkilnih programah sho v svoyu chergu opustilo Latviyu na najnizhche misce sered krayin Yevropejskogo soyuzu u Rainbow Europe Index 2016 roku 2016 Vilnyus Gaslom festivalyu yakij vidbuvsya u Vilnyusi 13 19 chervnya 2016 roku bulo Mi lyudi a ne propaganda lit Mes esame zmones ne propaganda Gaslo privertalo uvagu do zakonu pro zaboronu LGBT propagandi u Litvi Metoyu festivalyu bulo iniciyuvati shiroku gromadsku diskusiyu z regulyuvannya odnostatevih vidnosin u Litvi Programa festivalyu mistila kulturni ta gromadski zahodi mizhnarodnu konferenciyu z prav lyudini yaka zoseredilas na yuridichnomu viznanni odnostatevih stosunkiv Priblizno 3000 lyudej vidvidali LGBT hodu vid ploshi Lukishkiv do parku Bernardinciv yaka vidbulas bez suttyevih incidentiv adzhe kilkist oponentiv ne perevishuvala 50 Okrim miscevoyi LGBT spilnoti u festivali vzyali uchast kilka deputativ Yevroparlamentu diplomati zokrema posol Velikoyi Britaniyi Kler Lourens angl Claire Lawrence ta litovski politiki 14 chervnya Ministerstvo zakordonnih sprav Litovskoyi respubliki oprilyudnilo spilne zvernennya v pidtrimku litovskoyi LGBT spilnoti do yakoyi priyednalis predstavniki inshih posolstv krayin a same Avstriyi Belgiyi Velikoyi Britaniyi Greciyi Daniyi Estoniyi Izrayilyu Irlandiyi Ispaniyi Italiyi Kanadi Latviyi Lyuksemburgu Niderlandiv Nimechchini Norvegiyi Polshi Rumuniyi SShA Ugorshini Franciyi Chehiyi ta Shveciyi U zvernenni diplomati takozh vislovili spivchuttya ta pidtrimku blizkim zagiblih u terakti v gej klubi Orlando 2017 Tallinn U mezhah Baltic Pride yakij vidbuvsya u 2017 roci projshov Tallinn Prajd z priblizno 1800 uchasnikami Temoyu festivalyu yakij vidbuvsya u Tallinni 6 9 lipnya bulo gaslo Razom est Koos Na dumku organizatoriv ce ne prosto natyak na zakon pro simejne partnerstvo Ce takozh oznachaye buti razom i diyati razom ale takozh razom i zustrichati starist Programa festivalyu vklyuchala v sebe konferenciyu LGBT spilnota razom z minulim sogodennyam ta majbutnim v tomu chisli vork shop Zdorov ya yak pravo lyudini Perspektiva LGBT piknik dlya odnostatevih simej ekskursiya po LGBT istoriyi Tallinna Den vidkritih dverej v gromadi LGBT hristiyan ta pam yatnij zahid hudozhnici et est Anna Stina Treumund Krim togo vidbuvalisya seminari vistavi vechirki ta kinopokazi napr dokumentalnogo filma Listen to Me Untold Stories Beyond Hatred pro zhittya LGBT spilnoti u Virmeniyi V mezhah festivalyu v Estoniyi pislya majzhe 10 richnoyi perervi vidbulas LGBT hoda v yakij vzyali uchast blizko 1800 lyudej Parad u Staromu misti Tallinna projshov bez znachnih incidentiv Pislya hodi vidbuvsya koncert prosto neba pered kinoteatrom Druzhba est Soprus Festival pidtrimali posolstva kilkoh krayin v Estoniyi predstavnictvo Yevropejskoyi komisiyi v Estoniyi Informacijne byuro Yevropejskogo parlamentu Rada ministriv Pivnichnih krayin Ministerstvo zakordonnih sprav Estoniyi ta U spilnij zayavi pidkreslyuvalos Prava lyudini stosuyutsya vsih nezalezhno vid seksualnoyi oriyentaciyi gendernoyi identichnosti chi gendernoyi samoprezentaciyi Dotrimuyuchis cih principiv derzhavi zobov yazani zahishati vsih svoyih gromadyan vid nasilstva ta diskriminaciyi ta zabezpechuvati odnakove povodzhennya Vidpovidno do rezultativ monitoringu gromadskoyi dumki Estoniyi stosovno LGBT problematiki u 2017 roci sered estonomovnogo naselennya krayini 31 stikalis z gomoseksualnimi lyudmi todi yak sered rosijskomovnogo naselennya 14 u 2012 roci takih bulo 22 ta 13 vidpovidno Sered estonomovnogo naselennya bula bilsha nizh sered rosijskomovnogo chastka tih hto v cilomu prijmaye gomoseksualnist Za p yat rokiv 2012 2017 v suspilstvi zrosla pidtrimka gomoseksualnosti 2018 Riga Baltijskij prajd 2018 roku zbigsya zi 100 richchyam Latvijskoyi respubliki na znak chogo zahodi festivalyu trivali ne tizhden yak zvichajno a 100 dniv z 3 bereznya po 10 chervnya Aktualnist prajdu cogo roku bula zumovlena tim sho za slovami Kristini Garinoyi latis Kristine Garina golovi Mozayiki Latviya zupinilas chi navit zrobila krok nazad u konteksti LGBT prav Baltijskij prajd 2018 dast potuzhnij signal latvijskij vladi ta zakonodavcyam pro te sho ninishnya situaciya ye neprijnyatnoyu i sho odnostatevi pari dosi ne mozhut oficijno zareyestruvati svoyi stosunki a zahistu vid diskriminaciyi nedostatno Originalnij tekst angl Latvia has stagnated or even taken steps back in terms of LGBT rights The Baltic Pride 2018 will send a significant signal to Latvian authorities and lawmakers over that the situation is unacceptable and that same sex couples still have no way of registering their relationships officially and that furthermore there s not enough protection against discrimination Programa prajdu bula nasichena bagatma kulturnimi podiyami v riznih miscyah Rigi v tomu chisli u Nacionalnij biblioteci Latviyi na vidznachennya ne tilki riznomanittya i prav lyudini ale j nezalezhnosti Latviyi Odnoyu z podij tizhnya sho pereduvav prajd hodi buv seminar organizovanij Yevrazijskoyu koaliciyeyu z cholovichogo zdorov ya ta prisvyachenij pitannyam zdorov ya geyiv biseksualiv ta inshih cholovikiv sho praktikuyut seks z cholovikami a takozh transgenderiv Kulminaciyeyu stala publichna hoda Starim mistom 9 chervnya 2018 roku yaka zibrala ponad 8000 uchasnikiv i uchasnic ne tilki iz Latviyi ale z inshih krayin svitu sered yakih buli Litva Estoniya Shveciya Daniya Nimechchina Kanada tosho Publichnu pidtrimku prajdovi vislovili takozh posolstva SShA i Velikoyi Britaniyi Do zahodiv festivalyu priyednavsya velikij ta malij biznes tak kolona kompaniyi Accenture brala uchast u prajd hodi Upershe v istoriyi Latviyi tri politichnih partiyi buli predstavleni u Prajd parku ta jshli razom z inshimi uchasnikami i uchasnicyami hodi Nacionalni biznes iniciativi vislovlyuvali pidtrimku prajdovi u svoyij reklami deyaki kav yarni proponuvali veselkovi tistechka a malenki pivovarni paradoksalnim chinom zdebilshogo pov yazani z pravo radikalnimi silami stvorili specialnu marku piva Baltic Pride beer tosho 2019 Vilnyus Naprikinci 2018 roku NPO Institut hristiyanskoyi kulturi lit Krikscioniskosios kulturos institutas poshiriv shlyahom poshtovoyi rozsilki listivki yaki tverdili sho v Litvi zrostaye gomoseksualna i transseksualna propaganda a Baltijskij prajd 2019 roku porushuye zakon pro zahist ditej ta konstituciyu krayini Kozhnomu hto zgoden z cim bulo zaproponovano pidpisati listivku ta vidpraviti yiyi nazad U vidpovid Litovskij centr prav lyudini lit Lietuvos zmogaus teisiu centras pochav kampaniyu May God Help You iz zaklikom nakleyiti veselkovij stiker na listivku pered yiyi vidsilkoyu do Institutu hristiyanskoyi kulturi Razom z tim litovskij Ombudsmen zvernuvsya do Generalnogo prokurora Litvi z vimogoyu vidkriti slidstvo vidnosno iniciativi Institutu hristiyanskoyi kulturi yak takoyi sho mala na meti pereshkoditi gromadyanam brati uchast u politichnomu ekonomichnomu socialnomu kulturnomu tosho zhitti na osnovi rivnosti Baltijskij prajd vidbuvavsya z 4 po 9 chervnya 2019 roku Programa prajd tizhnya vklyuchala vistavku When the Invisible Becomes Visible u Paviljonas club mizhnarodnu konferenciyu z prav lyudini osnovni spikeri Gelena Dalli angl Helena Dalli ministr yevropejskih vidnosin ta rivnosti Malti Kristina MakKilvi angl Christina McKelvie ministr zi sprav starshih osib ta rivnosti Shotlandiyi irlandskij senator Devid Norris angl David Norris Mariya Golubeva latis Marija Golubeva latvijska parlamentarka tosho gala podiyu Pride Voices u primishenni Ruskogo dramatichnogo teatra Litvi shodenne funkciyuvannya Pride House festival LGBT filmiv Kreives tosho 8 chervnya 2019 roku do hodi u mezhah prajdu doluchilas rekordna kilkist uchasnikiv i uchasnic 10000 lyudej projshli vid parku Bernardinciv do ploshi Lukishkiv Oficijnim gaslom prajdu stalo We are a Family U prajd hodi brali uchast lyudi inshih krayin zokrema Latviyi Estoniyi Izrayilyu Irlandiyi Rosiyi Shveciyi Do marshu priyednavsya Liberalnij soyuz Litvi posolstvo SShA kompaniya Barclays gej klub Soho tosho Pid chas prajd hodi ne bulo znachnih incidentiv 2020 Tallinn Podiyu skasovano 24 03 2020 cherez epidemiyu COVID 19 2021 Riga Prajd vidbuvsya 2 7 serpnya 2021 roku Slogan zahodu Azh poki ne budemo vsi rivni latis Lidz visi busim vienlidzigi angl Until we are all equal Zvazhayuchi na epidemiyu COVID 19 zahodi prajdu zastosuvali nizku obmezhen a bilsha chastina programi translyuvalas onlajn Swedbank ta Tvnet Group stali golovnimi sponsorami Baltic Pride inshimi sponsorami ye Printful Satori Hanzas perons the UN Refugee program tosho U subotu 7 serpnya tizhden gordosti zavershivsya u Rizi unikalnoyu podiyeyu v pryamomu efiri Vash osoblivij Baltijskij prajd 2021 latis Tavs ipasais Baltic Pride 2021 Shob ne zbilshuvati rizik poshirennya Covid 19 avtobus Baltic Pride proyizhdzhav vulicyami Rigi marshrutom prajdu minulih rokiv a u drugij polovini dnya na Ganzejskij platformi kilka soten vakcinovanih glyadachiv zibralis na koncert pid chas yakogo bulo ogolosheno sho z 2022 roku Rizkij prajd vidbuvatimetsya shoroku todi yak Baltijskij prajd i dali vidbuvatimetsya po cherzi v troh stolicyah krayin Baltiyi Najvazhlivishe v Prajdi dlya spilnoti LGBT ce buti razom i buti pomitnimi Neobhidno zvernuti uvagu na prava lyudini oskilki ostanni podiyi ta politichni diskusiyi pokazuyut sho voni ne ye ochevidnimi i mozhut legko opinitis pid zagrozoyu Tomu organizatorami Baltic Pride ye aktivisti z Latviyi Litvi ta Estoniyi yaki virishili sho miscevi prajdi vidbuvatimutsya v krayinah Baltiyi shoroku Vodnochas mi prodovzhimo tradiciyu i raz na tri roki mi budemo zustrichatisya na masshtabnij podiyi yaka ob yednuye vsih nas Baltic Pride poyasnyuye Kaspars Zalitis spivgolova Baltic Pride Originalnij tekst latis Praida svarigakais ir busana kopa un LGBT kopienas redzamiba Ir javers uzmaniba uz cilvektiesibam jo pedeja laika notikumi un politiskas diskusijas rada ka tas nav passaprotamas un var viegli tikt apdraudetas Lidz ar to Baltic Pride organizatori no Latvijas Lietuvas un Igaunijas ir nolemusi ka turpmak katru gadu visas Baltijas valstis norisinasies vietejie praidi Vienlaikus turpinasim iesakto tradiciju un reizi tris gados tiksimies verieniga un mus visus vienojosa notikuma Baltic Pride skaidro Baltic Pride lidzpriekssedetajs Kaspars Zalitis Pered tim estonski aktivisti proveli Misyac strajku gordosti pered parlamentom Estoniyi i okremij veloprajd u Tallinni pid chas yakogo stavsya napad pravoradikalnih cholovikiv na uchasnicyu zahodu 2022 Vilnyus Prajd vidbuvsya 31 travnya 5 chervnya 2022 roku a sam Prajd marsh 4 chervnya Gaslom cogorichnogo prajdu bulo Za rivnist i mir lit Uz lygybe ir taika zokrema v prajd marshi brala uchast ukrayinska kolona a zi sceni vistupali predstavniki dvoh ukrayinskih LGBT organizacij Kiyiv prajd i Harkiv prajd Ocinna chiselnist uchasnikiv i uchasnic publichnoyi hodi v mezhah Baltijskih prajdiv procherkom poznacheno roki koli hodi ne bulo abo prajd buv skasovanij Rik 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 Osib 600 500 400 1000 5000 3000 1800 8000 10000 4500Inshi podiyiLGBT kinofestival Festheart u Rakvere LGBT kolona v hodi uchasnikiv yuvilejnogo Pisennogo svyata Estoniyi 2019 r Kaunas prajd 2021 r https www delfi lt ru news live kaunas pride zakonchilsya 18 chelovek byli dostavleny v otdeleniya policii d id 88109167 Tartu prajd 2022 r https vikervaade ee sel suvel toimub pride tartus Riga prajd 2022 r https rus delfi lv news daily latvia v latvii i v mire startoval mesyac prajda chto o nem nuzhno znat d Prajdi v inshih krayinah Baltijskogo regionuPolsha Warszawa pride https www paradarownosci eu pl strona glowna 22 bereznya 2020 u Wayback Machine Finlyandiya Helsinki pride https pride fi 4 travnya 2022 u Wayback Machine inshi prajdi 2 Shveciya Stockholm pride https www stockholmpride org in english 18 kvitnya 2019 u Wayback Machine Div takozhOficijna storinka LGL 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Storinka Baltic Pride u Facebook 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Primitki https www lgbt ee est Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 24 03 2020 Auers D 2015 Comparative Politics and Government of the Baltic States Estonia Latvia and Lithuania in the 21st Century angl Palgrave Macmillan UK ISBN 978 1 137 36996 3 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Mazylis L Two competing normative trajectories in the context of the first Baltic Gay Pride Parade in Lithuania Baltic Journal of Law amp Politics 2014 Vol 7 2 P 37 76 angl DOI 10 1515 bjlp 2015 0002 Procitovano 03 05 2020 Kuktoraite E 16 08 2019 https www lgl lt angl Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 26 03 2020 Intervjuu vene emakeelega LGBT kogukonna liikmega https tlulgbt wixsite com ros Procitovano 18 04 2020 Drobot V 19 03 2020 https tlulgbt wixsite com est Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Procitovano 25 03 2020 https www delfi ee est 02 08 2004 Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 04 05 2020 Kuusik A 05 07 2017 https feministeerium ee est Arhiv originalu za 25 bereznya 2020 Procitovano 25 03 2020 http news bbc co uk angl 22 07 2005 Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 25 03 2020 Kamenska A Laganovska K Puce I 2014 PDF https fra europa eu angl Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 07 05 2020 http news bbc co uk angl 23 07 2005 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 25 03 2020 Long S 25 07 2006 https www hrw org angl Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 25 03 2020 https www pinknews co uk angl 04 11 2008 Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 25 03 2020 http www ilgalatvija lv angl 20 01 2008 Arhiv originalu za 20 sichnya 2008 Procitovano 25 03 2020 Rainbow days 2007 https www lgl lt angl 08 05 2007 Procitovano 26 03 2020 McIntosh K 16 05 2009 https www baltictimes com angl Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 16 05 2020 https www amnesty org angl 13 05 2009 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 03 05 2020 Lithuania holds first gay march amid protests https uk reuters com angl 08 05 2010 Procitovano 04 05 2020 http news bbc co uk angl 08 05 2010 Arhiv originalu za 24 travnya 2019 Procitovano 04 05 2020 https www amnesty org angl 26 06 2013 Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 03 05 2020 http news bbc co uk angl 07 05 2010 Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 04 05 2020 Teesalu I 03 06 2011 https news err ee angl Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 06 05 2020 Vallik M 07 06 2011 https skeptik ee est Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 06 05 2020 Smutov M 22 05 2011 https www postimees ee est Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 06 05 2020 Polt M C 11 06 2011 Amb Polt s Comments for Baltic Pride 2011 http lifeafterjerusalem blogspot com angl Procitovano 06 05 2020 Kaljuvee A 06 06 2011 https epl delfi ee est Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 06 05 2020 Hellenurm H 11 06 2011 https kaev net est Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 06 05 2020 Grunderg L 2012 PDF https humanrights ee est Arhiv originalu PDF za 15 kvitnya 2017 Procitovano 11 05 2020 https www amnesty org angl 03 06 2012 Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 07 05 2020 https www lgl lt lit Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 24 03 2020 East G 26 04 2016 https delfi lt angl Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 16 05 2020 lit Arhiv originalu za 6 grudnya 2020 Procitovano 15 12 2020 ua Arhiv originalu za 15 grudnya 2020 Procitovano 15 12 2020 Kossar K 07 06 2014 Eesti LGBT Uhingu juht ka tanases Eestis pusib samasooliste vastu suunatud vagivalla oht https www postimees ee est Procitovano 14 05 2020 https www lgbt ee est Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 06 05 2020 https www riigiteataja ee est 16 10 2014 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2018 Procitovano 11 05 2020 William C 02 05 2014 https www rs21 org uk angl Arhiv originalu za 10 veresnya 2020 Procitovano 08 05 2020 https www europride com angl 26 05 2015 Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 14 05 2020 Buyantueva R Shevtsova M 2019 LGBTQ Activism in Central and Eastern Europe Resistance Representation and Identity angl Springer Nature ISBN 978 3 0302 0 4013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka ros Arhiv originalu za 04 09 2012 Procitovano 05 08 2018 Lunnon M https www amnesty org uk angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 14 05 2020 https www lgl lt angl 25 06 2015 Arhiv originalu za 17 chervnya 2015 Procitovano 14 05 2020 https www hrw org angl Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 15 05 2020 Lawrence C 17 06 2016 Why I am marching with Baltic Pride https fco gov uk angl Procitovano 16 05 2020 https objektiiv ee est 23 06 2016 Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 16 05 2020 Embassy joined the Common Declaration in support of the Baltic Pride 2016 https litauen um dk angl 14 06 2016 Procitovano 16 05 2020 nedostupne posilannya Soomelt K 28 06 2017 https feministeerium ee est Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 26 03 2020 https www rferl org angl 09 07 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2018 Procitovano 16 05 2020 https ecom ngo ros 11 07 2017 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 10 05 2020 Grunderg L Kaldaru H 2017 PDF https humanrights ee est Arhiv originalu PDF za 16 lipnya 2017 Procitovano 11 05 2020 https lsm lv angl 19 05 2017 Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 16 05 2020 https www ilga europe org angl 17 06 2018 Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 16 05 2020 https ecom ngo angl 12 06 2018 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 16 05 2020 Kuktoraite E 15 06 2018 https www lgl lt angl Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 16 05 2020 http novayagazeta ee ros 09 06 2018 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2020 Procitovano 16 05 2020 Kuktoraite E 30 11 2018 https www lgl lt angl Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 17 05 2020 Attempts to Ban Baltic Pride 2019 Countered with a Message of Peace https www liberties eu angl 17 12 2018 Procitovano 17 05 2020 https www baltictimes com angl 04 06 2019 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2020 Procitovano 17 05 2020 http novayagazeta ee ros 08 06 2019 Arhiv originalu za 15 veresnya 2019 Procitovano 17 05 2020 https rus postimees ee ros 18 04 2020 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2020 Procitovano 18 04 2020 http novayagazeta ee ros 19 04 2020 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 17 05 2020 https eng lsm lv angl 18 06 2021 Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 04 07 2021 https www tvnet lv latis 07 08 2021 Arhiv originalu za 7 serpnya 2021 Procitovano 07 08 2021 Lagashina O 12 06 2021 https rus postimees ee ros Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 04 07 2021 https www elu24 ee est 02 07 2021 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 04 07 2021 Baltic Pride 2022 Festival Starts on 31st of May in Vilnius https www lgl lt angl 24 05 2022 Procitovano 29 05 2022 Dalya Plikune Kristina Pocite Vityanis Mishkinis 04 06 2022 V Vilnyuse sostoyalos shestvie Baltic pride nastroenie prazdnichnoe sobralos mnogo zarubezhnyh gostej https www delfi lt ros Procitovano 05 06 2022 Vytenis Miskinis Kristina Pocyte Dalia Pikune ELTA 04 06 2022 Vilniaus centre tukstanciai zmoniu ejo Baltic pride eitynese nuskambejo ir politine zinute https www delfi lt lit Procitovano 05 06 2022 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ