Де́цим Це́лій Кальві́н Бальбі́н (лат. Decius Caelius Calvinus Balbinus; близько 178 року н. е.— 238 року н. е.) — римський імператор у квітні — липні 238 року. Керував імперією разом із Пупієном впродовж усього 99 днів під час так званого року шістьох імператорів.
Бальбін лат. Decimus Caelius Calvinus Balbinus | ||
| ||
---|---|---|
29 липня 238 — 29 липня 238 | ||
Попередник: | Пупієн | |
Наступник: | Гордіан III | |
| ||
| ||
| ||
| ||
Народження: | 178[1][2][…] | |
Смерть: | 29 липня 238 Рим, Римська імперія | |
Країна: | Стародавній Рим | |
Релігія: | давньоримська релігія | |
Батько: | d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Походження і кар'єра
Про Бальбіна до обрання його імператором відомо досить мало. Він походив із шляхетної патриціанської родини, за однією із версій, був нащадком [en], консула-ординарія 136 чи 137 р. та його дружини Аквілії. Якщо ці дані вірні, тоді Бальбін пов'язаний з родиною Квінта Помпея Фалькона та політика і інженера I ст. Юлія Фронтіна. Бальбін був сином (прийомним чи рідним) Целія Кальвіна, легата Каппадокії у 184 р. За іншою версією він був сином Децима Целія Бальбіна, консула-ординарія 213 р.
За свідченням Геродіана, Бальбін керував багатьма провінціями, але список семи провінцій, що наводиться в «Історії августів», так само як і твердження про те, що Бальбін був проконсулом римських провінцій Азія та Африка, здається суцільною вигадкою. Точно відомо, що він двічі був консулом: вперше в 203 чи 211 р., вдруге — 213 р. разом з Каракаллою, що є ознакою того, що він користувався прихильністю імператора).
Незважаючи на досвід керування військовими силами, Бальбін все ж краще працював у цивільній сфері. Він заробив любов та повагу оточуючих порядністю, добротою та бездоганністю. Будучи гарним поетом та ритором, Бальбін був також схильним до розкоші. Втім, його позитивні якості компенсували недоліки, через що Бальбіна поважали в Сенаті.
Правління
Коли в Африці імператорами були проголошені Гордіан I та Гордіан II, Сенат, очікуючи на їхнє прибуття до Риму, призначив комісію з двадцяти осіб, включаючи Бальбіна, для координації дій проти Максиміна Фракійця. Дізнавшись про загибель Гордіанів та побоючись помсти з боку Максиміна, сенатори на закритому засіданні у храмі Юпітера обрали імператорами Пупієна та Бальбіна. На той час Бальбіну було близько 70 років. Точні причини його обрання невідомі, окрім лише того, що він був старшим сенатором, багатим та мав зв'язки в суспільстві.
Незадоволенні вибором Сенату, народні маси не дозволили пройти новим імператорам до Капітолію, де їх мали освятити та надати їм імперську владу. Бунтівники вимагали, щоб керування державою надалось комусь із роду Гордіанів. Вони почали закидати палками та камінням нових імператорів — Пупієна та Бальбіна, а також створили натовп перед входом до пагорба. Не маючи іншого рішення, Пупієн та Бальбін наказали привести до них малолітнього онука Гордіана I, сина його дочки, Марка Антонія Гордіана (Гордіана ІІІ), якому на той час було 13 років — під час смути на Капітолії він залишався удома. Обидва імператори посадили його на плечі задля того, щоб кожен бачив молодого Гордіана, та разом із ним вирушили до Капітолію.
Пупієна та Бальбіна проголосили імператорами в Храмі Юпітера Капітолійського 22 квітня, а тринадцятирічного хлопчиську зробили їхнім співправителем та спадкоємцем (церазем) під ім’ям Гордіан III. Бальбін та Пупієн були повністю рівними в правах (на відміну від Гордіана, який був призначений лише номінально) і навіть одночасно мали посади великих жерців, що раніше не траплялось при співправлінні імператорів. Вони прийняли титул «Батьки Вітчизни» (в інших варіаціях "Батьки Сенату") та стали августами.
Пупієн, який рушив із своїм військом до Равенни, аби відбити наступ Максиміна, оцінював свої шанси досить скептично, проте битви не сталося, бо Максиміна було вбито своїми ж солдатами під час осади Аквілеї, а його голову будо доставлено до Равенни. Пупієн, прийнявши колишніх вояків супротивника до своїх легіонів, відправив військо назад до відповідних провінцій та повернувся до Риму лише з преторіанською гвардією та власною охороною.
Бальбін зі свого боку не впорався із підтримкою порядку у столиці. Тому імператорам довелося відвернути увагу від армії та взятися за вирішення соціальних проблем, що викликало гнів військовиків, які вже з жалем згадували вбитого Максиміна.
Після перемоги над Максиміном правління Пупієна та Бальбіна почалося над усією імперією, хоча й деякі провінції, що були лояльними колишньому імператору, ще намагалися дати відсіч. Не дивлячись на рівні можливості та обов’язки, суперечки між двома августами були постійними. Бальбін не без причин вважав, що суровий та дисциплінований Пупієн мав наміри стати одноосібним володарем, а сам Пупієн насміхався з Бальбіна через його слабість та боягузтво. Головною суперечкою між імператорами став напрямок наступного військового походу: Пупієн бажав піти на Сасанідів, а Бальбін — на готів. Постійні конфлікти між августами згодом повністю підірвали вірність війська, яке розподілилось на два табори: тих, що сумували за часами Максиміна та тих, хто вважав, що Гордіан має отримати повну владу.
Тому 29 липня, під час [en], Преторіанська гвардія вторглась до імператорського палацу, де оточила Пупієна, в той час, як вірні йому германці знаходились в іншій частині будівлі, місці засідання Бальбіна. Пупієн наказав Бальбіну відправити допомогу, але Бальбін, вважаючи, що це змова Пупієна, не став цього робити. Унаслідок цього преторіанці схопили обох старих імператорів (на той час Пупієну було 70, а Бальбіну — 60 років), роздягнули їх та повели містом до свого табору, б’ючи їх та насміхаючись. Проте вірні імператорам германці почали переслідувати імперську гвардію, тому преторіанці були змушенні вбити Пупієна та Бальбіна, не пройшовши і половини шляху. Таким чином правління Пупієна та Бальбіна тривало всього 99 днів. Після цього преторіанці, не знаючи кого обрати імператором, визнали їм Горідана III, який у 13 років став наймолодшим керівником об'єднаної Римської імперії за всю її історію. Також поширювалися чутки, що саме Гордіан наказав стратити імператорів з метою отримання одноосібної влади.
Саркофаг Бальбіна
У мистецтві Римської імперії Бальбін залишився завдяки своєму саркофагу. Протягом свого нетривалого правління Бальбін наказав виготовити для себе та своєї дружини (чиє ім'я невідоме) мармуровий саркофаг. Його було знайдено поблизу Аппієвої дороги та реконструйовано. Він є єдиним саркофагом часів Римської імперії, що зберіглися до сьогодні. На кришці зображено фігури Бальбіна та його дружини, а на боці — сам Бальбін у військовому вбранні, хоча він і був цивільною людиною, на відміну від військовика Пупієна.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119163608 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
Джерела
- Edward Gibbon. The History of the Decline and Fall of the Roman Empire.
Посилання
- http://www.insecula.com/oeuvre/photo_ME0000080619.html [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- http://www.livius.org/ba-bd/balbinus/balbinus.html [ 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
De cim Ce lij Kalvi n Balbi n lat Decius Caelius Calvinus Balbinus blizko 178 roku n e 238 roku n e rimskij imperator u kvitni lipni 238 roku Keruvav imperiyeyu razom iz Pupiyenom vprodovzh usogo 99 dniv pid chas tak zvanogo roku shistoh imperatoriv Balbin lat Decimus Caelius Calvinus BalbinusRimskij Imperator29 lipnya 238 29 lipnya 238Poperednik PupiyenNastupnik Gordian IIIAvgustCezarRexPontifex Maximus Narodzhennya 178 1 2 Smert 29 lipnya 238 Rim Rimska imperiyaKrayina Starodavnij RimReligiya davnorimska religiyaBatko d Mediafajli b u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balbin prizvishe Pohodzhennya i kar yeraPro Balbina do obrannya jogo imperatorom vidomo dosit malo Vin pohodiv iz shlyahetnoyi patricianskoyi rodini za odniyeyu iz versij buv nashadkom en konsula ordinariya 136 chi 137 r ta jogo druzhini Akviliyi Yaksho ci dani virni todi Balbin pov yazanij z rodinoyu Kvinta Pompeya Falkona ta politika i inzhenera I st Yuliya Frontina Balbin buv sinom prijomnim chi ridnim Celiya Kalvina legata Kappadokiyi u 184 r Za inshoyu versiyeyu vin buv sinom Decima Celiya Balbina konsula ordinariya 213 r Za svidchennyam Gerodiana Balbin keruvav bagatma provinciyami ale spisok semi provincij sho navoditsya v Istoriyi avgustiv tak samo yak i tverdzhennya pro te sho Balbin buv prokonsulom rimskih provincij Aziya ta Afrika zdayetsya sucilnoyu vigadkoyu Tochno vidomo sho vin dvichi buv konsulom vpershe v 203 chi 211 r vdruge 213 r razom z Karakalloyu sho ye oznakoyu togo sho vin koristuvavsya prihilnistyu imperatora Nezvazhayuchi na dosvid keruvannya vijskovimi silami Balbin vse zh krashe pracyuvav u civilnij sferi Vin zarobiv lyubov ta povagu otochuyuchih poryadnistyu dobrotoyu ta bezdogannistyu Buduchi garnim poetom ta ritorom Balbin buv takozh shilnim do rozkoshi Vtim jogo pozitivni yakosti kompensuvali nedoliki cherez sho Balbina povazhali v Senati PravlinnyaKoli v Africi imperatorami buli progolosheni Gordian I ta Gordian II Senat ochikuyuchi na yihnye pributtya do Rimu priznachiv komisiyu z dvadcyati osib vklyuchayuchi Balbina dlya koordinaciyi dij proti Maksimina Frakijcya Diznavshis pro zagibel Gordianiv ta poboyuchis pomsti z boku Maksimina senatori na zakritomu zasidanni u hrami Yupitera obrali imperatorami Pupiyena ta Balbina Na toj chas Balbinu bulo blizko 70 rokiv Tochni prichini jogo obrannya nevidomi okrim lishe togo sho vin buv starshim senatorom bagatim ta mav zv yazki v suspilstvi Nezadovolenni viborom Senatu narodni masi ne dozvolili projti novim imperatoram do Kapitoliyu de yih mali osvyatiti ta nadati yim impersku vladu Buntivniki vimagali shob keruvannya derzhavoyu nadalos komus iz rodu Gordianiv Voni pochali zakidati palkami ta kaminnyam novih imperatoriv Pupiyena ta Balbina a takozh stvorili natovp pered vhodom do pagorba Ne mayuchi inshogo rishennya Pupiyen ta Balbin nakazali privesti do nih malolitnogo onuka Gordiana I sina jogo dochki Marka Antoniya Gordiana Gordiana III yakomu na toj chas bulo 13 rokiv pid chas smuti na Kapitoliyi vin zalishavsya udoma Obidva imperatori posadili jogo na plechi zadlya togo shob kozhen bachiv molodogo Gordiana ta razom iz nim virushili do Kapitoliyu Pupiyena ta Balbina progolosili imperatorami v Hrami Yupitera Kapitolijskogo 22 kvitnya a trinadcyatirichnogo hlopchisku zrobili yihnim spivpravitelem ta spadkoyemcem cerazem pid im yam Gordian III Balbin ta Pupiyen buli povnistyu rivnimi v pravah na vidminu vid Gordiana yakij buv priznachenij lishe nominalno i navit odnochasno mali posadi velikih zherciv sho ranishe ne traplyalos pri spivpravlinni imperatoriv Voni prijnyali titul Batki Vitchizni v inshih variaciyah Batki Senatu ta stali avgustami Pupiyen yakij rushiv iz svoyim vijskom do Ravenni abi vidbiti nastup Maksimina ocinyuvav svoyi shansi dosit skeptichno prote bitvi ne stalosya bo Maksimina bulo vbito svoyimi zh soldatami pid chas osadi Akvileyi a jogo golovu budo dostavleno do Ravenni Pupiyen prijnyavshi kolishnih voyakiv suprotivnika do svoyih legioniv vidpraviv vijsko nazad do vidpovidnih provincij ta povernuvsya do Rimu lishe z pretorianskoyu gvardiyeyu ta vlasnoyu ohoronoyu Balbin zi svogo boku ne vporavsya iz pidtrimkoyu poryadku u stolici Tomu imperatoram dovelosya vidvernuti uvagu vid armiyi ta vzyatisya za virishennya socialnih problem sho viklikalo gniv vijskovikiv yaki vzhe z zhalem zgaduvali vbitogo Maksimina Pislya peremogi nad Maksiminom pravlinnya Pupiyena ta Balbina pochalosya nad usiyeyu imperiyeyu hocha j deyaki provinciyi sho buli loyalnimi kolishnomu imperatoru she namagalisya dati vidsich Ne divlyachis na rivni mozhlivosti ta obov yazki superechki mizh dvoma avgustami buli postijnimi Balbin ne bez prichin vvazhav sho surovij ta disciplinovanij Pupiyen mav namiri stati odnoosibnim volodarem a sam Pupiyen nasmihavsya z Balbina cherez jogo slabist ta boyaguztvo Golovnoyu superechkoyu mizh imperatorami stav napryamok nastupnogo vijskovogo pohodu Pupiyen bazhav piti na Sasanidiv a Balbin na gotiv Postijni konflikti mizh avgustami zgodom povnistyu pidirvali virnist vijska yake rozpodililos na dva tabori tih sho sumuvali za chasami Maksimina ta tih hto vvazhav sho Gordian maye otrimati povnu vladu Tomu 29 lipnya pid chas en Pretorianska gvardiya vtorglas do imperatorskogo palacu de otochila Pupiyena v toj chas yak virni jomu germanci znahodilis v inshij chastini budivli misci zasidannya Balbina Pupiyen nakazav Balbinu vidpraviti dopomogu ale Balbin vvazhayuchi sho ce zmova Pupiyena ne stav cogo robiti Unaslidok cogo pretorianci shopili oboh starih imperatoriv na toj chas Pupiyenu bulo 70 a Balbinu 60 rokiv rozdyagnuli yih ta poveli mistom do svogo taboru b yuchi yih ta nasmihayuchis Prote virni imperatoram germanci pochali peresliduvati impersku gvardiyu tomu pretorianci buli zmushenni vbiti Pupiyena ta Balbina ne projshovshi i polovini shlyahu Takim chinom pravlinnya Pupiyena ta Balbina trivalo vsogo 99 dniv Pislya cogo pretorianci ne znayuchi kogo obrati imperatorom viznali yim Goridana III yakij u 13 rokiv stav najmolodshim kerivnikom ob yednanoyi Rimskoyi imperiyi za vsyu yiyi istoriyu Takozh poshiryuvalisya chutki sho same Gordian nakazav stratiti imperatoriv z metoyu otrimannya odnoosibnoyi vladi Sarkofag BalbinaU mistectvi Rimskoyi imperiyi Balbin zalishivsya zavdyaki svoyemu sarkofagu Protyagom svogo netrivalogo pravlinnya Balbin nakazav vigotoviti dlya sebe ta svoyeyi druzhini chiye im ya nevidome marmurovij sarkofag Jogo bulo znajdeno poblizu Appiyevoyi dorogi ta rekonstrujovano Vin ye yedinim sarkofagom chasiv Rimskoyi imperiyi sho zberiglisya do sogodni Na krishci zobrazheno figuri Balbina ta jogo druzhini a na boci sam Balbin u vijskovomu vbranni hocha vin i buv civilnoyu lyudinoyu na vidminu vid vijskovika Pupiyena PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119163608 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168DzherelaEdward Gibbon The History of the Decline and Fall of the Roman Empire Posilannyahttp www insecula com oeuvre photo ME0000080619 html 30 veresnya 2007 u Wayback Machine http www livius org ba bd balbinus balbinus html 1 bereznya 2010 u Wayback Machine