Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балаклавська залізниця або Велика Кримська Центральна залізниця (англ. Grand Crimean Central Railway) — стандартної колії, побудована в 1855 році під час Кримської війни. Загальна довжина залізниці становила близько 23 км. Мета будівництва цієї залізниці полягала в постачанні для армій союзників, які брали участь в облозі Севастополя. Вперше в історії на цій залізниці було сформовано санітарний поїзд.
 | |
| Ділянка Великої Кримської Центральної залізниці | |
| Тип | залізнична лінія |
|---|---|
| Статус | історична |
| Повна назва | Велика Кримська Центральна залізниця англ. Grand Crimean Central Railway |
| Закриття (ліквідація) | 1856 |
| Штаб-квартира | Таврійська губернія Російська імперія |
| Експлуатаційна довжина колій | ~23 км |
| Ширина колії | 1520 мм |
 Балаклавська залізниця у Вікісховищі | |
Залізниця була побудована без укладання договору британським залізничним будівельником-підрядником . Будівництво залізниці було розпочато після трьох тижнів з дня доставки матеріалів і запасних частин. Перші 11 км колії були побудовані протягом семи тижнів. Дана залізниця відігравала значну роль в успішній облозі союзниками Севастополя. Після закінчення війни залізниця була розібрана і продана.
Початок облоги
28 березня 1854 року Велика Британія та Французька імперія на підтримку Османської імперії оголосили війну Російській імперії. У кінці літа 1854 року , командувач британськими силами, після спільного обговорення планів бойових дій ухвалив рішення про доцільність облоги Севастополя, головної бази Чорноморського флоту Росії.
Після висадки союзних сил поблизу Севастополя британською стороною була створена база в порту Балаклава за 13 км від Севастополя. Велика частина суші між Балаклавою і Севастополем перебувала на плато, на висоті приблизно 183 м над рівнем моря. Міста були пов'язані вузькою дорогою.
Облога Севастополя вкрай затягнулася. Всупереч очікуванням про короткостроковість його облоги, положення загострювало й наближення зими, відсутність нормальних сухопутних шляхів. Все це вимагало від союзного командування вирішення питання про постійне і безперебійне постачання військ.
Передумови будівництва залізниці
Про погіршені умови бойових дій стало відомо в основному завдяки кореспонденту газети The Times Вільяму Говард Расселу. Дізнавшись про ці новини, Самуель Мортон Пето, один з провідних будівельників-підрядчиків залізниць в той час, зі своїми партнерами запропонував будівництво залізниці без всяких комерційних умов. Він обіцяв побудувати залізницю через три тижні після висадки союзників у Балаклаві. Пропозиція була прийнята, і підрядники почали отримувати будівельні матеріали, кошти на придбання або оренду суден, а також наймати будівельників. Флот з матеріалами і робітниками відплив 21 грудня і на початку лютого прибув до Балаклави.
Тим часом, Джеймс Бітті, один з партнерів Пето при будівництві залізниць у Європі і Північній Америці, був призначений головним інженером будівництва. Лінія була обстежена Дональдом Кемпбеллом, який брав участь також у будівництві та експлуатації залізниць в Європі і Північній Америці. Першочергово завданням Кемпбелла було визначення місця вивантаження матеріалів, створення бази для будівництва колії. З наявних маршрутів Кемпбелл вирішив дотримуватися існуючих доріг.
Будівництво та конструкція
8 лютого 1855 року, менш ніж через тиждень після висадки та розвантаження обладнання і матеріалів, почалося будівництво самої залізниці. Заради будівництва британські кораблі доставили в Балаклаву 1,8 тисяч рейок, 6 тисяч шпал, 300 тонн дощок та 2 локомотиви. Пробний монтаж стаціонарних двигунів (придбали два, на випадок поломки одного з них) був зроблений до 10 лютого.
В березні залізниця досягла плато Сапун-гори. У травні будівництво було завершено. Залізниця проходила по обох берегах Балаклавської бухти, через село Кадикой йшла на північ. Далі вона розгалужувалася: одна лінія йшла до Воронцовської дороги (закінчувалася біля Сапун-гори), де розташовувалися британські війська. Інша йшла до Федюхіних висот, де стояли війська сардинців.
Потяги інколи були неспроможні тягнути вантаж на схилах, тоді могутні ломові коні та мули тягнули потяги вгору. У зворотньому напрямку потяги спускалися за інерцією.
Рухомий склад
Перші локомотиви стали використовуватися з 8 листопада, але було вже надто пізно, щоб зміна тяги змогла хоч якось вплинути на ефективність перевезень і тим самим на результати бойових дій і облоги. Локомотиви не були ефективними, оскільки не могли впоратися навіть з легкими ухилами колії між Балаклавою і Кадиківкою. На залізниці, можливо, використовувалося п'ять паротягів, але крім паротягу Swan типу 1-1-1, побудованого на заводі , про решту не залишилося ніяких відомостей.
Подальша історія залізниці
Загальна довжина залізниці в цілому склала близько 23 км. Після закінчення війни російський уряд розібрав колії і продав їх Османській імперії. Інше обладнання, завезене союзниками, у тому числі паровози й вагони, надалі було продано в Аргентину.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2015.
Посилання
- Cooke, Brian (1990), The Grand Crimean Central Railway, Knutsford: Cavalier House ISBN 0-9515889-0-7 [ 14 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balaklavska zaliznicya abo Velika Krimska Centralna zaliznicya angl Grand Crimean Central Railway standartnoyi koliyi pobudovana v 1855 roci pid chas Krimskoyi vijni Zagalna dovzhina zaliznici stanovila blizko 23 km Meta budivnictva ciyeyi zaliznici polyagala v postachanni dlya armij soyuznikiv yaki brali uchast v oblozi Sevastopolya Vpershe v istoriyi na cij zaliznici bulo sformovano sanitarnij poyizd Balaklavska zaliznicyaDilyanka Velikoyi Krimskoyi Centralnoyi zalizniciTipzaliznichna liniyaStatusistorichnaPovna nazvaVelika Krimska Centralna zaliznicya angl Grand Crimean Central RailwayZakrittya likvidaciya 1856Shtab kvartiraTavrijska guberniya Rosijska imperiyaEkspluatacijna dovzhina kolij 23 kmShirina koliyi1520 mm Balaklavska zaliznicya u Vikishovishi Zaliznichna stanciya v Balaklavi Zaliznicya bula pobudovana bez ukladannya dogovoru britanskim zaliznichnim budivelnikom pidryadnikom Budivnictvo zaliznici bulo rozpochato pislya troh tizhniv z dnya dostavki materialiv i zapasnih chastin Pershi 11 km koliyi buli pobudovani protyagom semi tizhniv Dana zaliznicya vidigravala znachnu rol v uspishnij oblozi soyuznikami Sevastopolya Pislya zakinchennya vijni zaliznicya bula rozibrana i prodana Pochatok oblogi28 bereznya 1854 roku Velika Britaniya ta Francuzka imperiya na pidtrimku Osmanskoyi imperiyi ogolosili vijnu Rosijskij imperiyi U kinci lita 1854 roku komanduvach britanskimi silami pislya spilnogo obgovorennya planiv bojovih dij uhvaliv rishennya pro docilnist oblogi Sevastopolya golovnoyi bazi Chornomorskogo flotu Rosiyi Pislya visadki soyuznih sil poblizu Sevastopolya britanskoyu storonoyu bula stvorena baza v portu Balaklava za 13 km vid Sevastopolya Velika chastina sushi mizh Balaklavoyu i Sevastopolem perebuvala na plato na visoti priblizno 183 m nad rivnem morya Mista buli pov yazani vuzkoyu dorogoyu Obloga Sevastopolya vkraj zatyagnulasya Vsuperech ochikuvannyam pro korotkostrokovist jogo oblogi polozhennya zagostryuvalo j nablizhennya zimi vidsutnist normalnih suhoputnih shlyahiv Vse ce vimagalo vid soyuznogo komanduvannya virishennya pitannya pro postijne i bezperebijne postachannya vijsk Peredumovi budivnictva zalizniciZaliznicya v Balaklavi Pro pogirsheni umovi bojovih dij stalo vidomo v osnovnomu zavdyaki korespondentu gazeti The Times Vilyamu Govard Rasselu Diznavshis pro ci novini Samuel Morton Peto odin z providnih budivelnikiv pidryadchikiv zaliznic v toj chas zi svoyimi partnerami zaproponuvav budivnictvo zaliznici bez vsyakih komercijnih umov Vin obicyav pobuduvati zaliznicyu cherez tri tizhni pislya visadki soyuznikiv u Balaklavi Propoziciya bula prijnyata i pidryadniki pochali otrimuvati budivelni materiali koshti na pridbannya abo orendu suden a takozh najmati budivelnikiv Flot z materialami i robitnikami vidpliv 21 grudnya i na pochatku lyutogo pribuv do Balaklavi Tim chasom Dzhejms Bitti odin z partneriv Peto pri budivnictvi zaliznic u Yevropi i Pivnichnij Americi buv priznachenij golovnim inzhenerom budivnictva Liniya bula obstezhena Donaldom Kempbellom yakij brav uchast takozh u budivnictvi ta ekspluataciyi zaliznic v Yevropi i Pivnichnij Americi Pershochergovo zavdannyam Kempbella bulo viznachennya miscya vivantazhennya materialiv stvorennya bazi dlya budivnictva koliyi Z nayavnih marshrutiv Kempbell virishiv dotrimuvatisya isnuyuchih dorig Budivnictvo ta konstrukciya8 lyutogo 1855 roku mensh nizh cherez tizhden pislya visadki ta rozvantazhennya obladnannya i materialiv pochalosya budivnictvo samoyi zaliznici Zaradi budivnictva britanski korabli dostavili v Balaklavu 1 8 tisyach rejok 6 tisyach shpal 300 tonn doshok ta 2 lokomotivi Probnij montazh stacionarnih dviguniv pridbali dva na vipadok polomki odnogo z nih buv zroblenij do 10 lyutogo V berezni zaliznicya dosyagla plato Sapun gori U travni budivnictvo bulo zaversheno Zaliznicya prohodila po oboh beregah Balaklavskoyi buhti cherez selo Kadikoj jshla na pivnich Dali vona rozgaluzhuvalasya odna liniya jshla do Voroncovskoyi dorogi zakinchuvalasya bilya Sapun gori de roztashovuvalisya britanski vijska Insha jshla do Fedyuhinih visot de stoyali vijska sardinciv Potyagi inkoli buli nespromozhni tyagnuti vantazh na shilah todi mogutni lomovi koni ta muli tyagnuli potyagi vgoru U zvorotnomu napryamku potyagi spuskalisya za inerciyeyu Ruhomij skladOdin z parovoziv tipu 1 1 1 yaki pracyuvali na Krimskij zaliznici Pershi lokomotivi stali vikoristovuvatisya z 8 listopada ale bulo vzhe nadto pizno shob zmina tyagi zmogla hoch yakos vplinuti na efektivnist perevezen i tim samim na rezultati bojovih dij i oblogi Lokomotivi ne buli efektivnimi oskilki ne mogli vporatisya navit z legkimi uhilami koliyi mizh Balaklavoyu i Kadikivkoyu Na zaliznici mozhlivo vikoristovuvalosya p yat parotyagiv ale krim parotyagu Swan tipu 1 1 1 pobudovanogo na zavodi pro reshtu ne zalishilosya niyakih vidomostej Podalsha istoriya zalizniciZagalna dovzhina zaliznici v cilomu sklala blizko 23 km Pislya zakinchennya vijni rosijskij uryad rozibrav koliyi i prodav yih Osmanskij imperiyi Inshe obladnannya zavezene soyuznikami u tomu chisli parovozi j vagoni nadali bulo prodano v Argentinu Div takozhKrimska vijnaPrimitki Arhiv originalu za 18 kvitnya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2015 PosilannyaCooke Brian 1990 The Grand Crimean Central Railway Knutsford Cavalier House ISBN 0 9515889 0 7 14 lyutogo 2011 u Wayback Machine