Баїя́-Бла́нка (ісп. Bahía Blanca — біла бухта) — місто на сході Аргентини у провінції Буенос-Айрес. Порт на каналі, що сполучається із [en] Атлантичного океану. Населення 299 101 особа (перепис 2010 р.) Адміністративний центр округу Баїя-Бланка.
Баїя-Бланка Bahía Blanca | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Загальний вигляд міста | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
38°43′ пд. ш. 62°16′ зх. д. / 38.717° пд. ш. 62.267° зх. д.Координати: 38°43′ пд. ш. 62°16′ зх. д. / 38.717° пд. ш. 62.267° зх. д. | |||||
Країна | Аргентина | ||||
Регіон | Провінція Буенос-Айрес | ||||
Столиця для | Баїя-Бланка (округ) (округ, муніципалітет) | ||||
Поділ | | ||||
Засновано | 1828 | ||||
Площа | 2247 км² | ||||
Населення | 299 101 особа (перепис 2010 р.) | ||||
· густота | 134,18 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | -90 м | ||||
Водойма | Баїя-Бланка[d] | ||||
Назва мешканців | італ. bahiensi | ||||
Міста-побратими | Ашдод (1996)[1], Крайстчерч, Сьєнфуегос, Далянь (28 жовтня 2003)[2], Фермо, Джексонвілл, Нант, П'юра, d, Талькауано, Реус, Куритиба | ||||
Телефонний код | (+54) 291 | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
GeoNames | 3865086 | ||||
OSM | ↑2582799 ·R (Баїя-Бланка (округ)) | ||||
Поштові індекси | 8000 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Ектор Гай | ||||
Вебсайт | bahiablanca.gov.ar | ||||
Мапа | |||||
Баїя-Бланка Баїя-Бланка (Аргентина) | |||||
Баїя-Бланка Баїя-Бланка (Буенос-Айрес (провінція)|Провінція Буенос-Айрес) | |||||
| |||||
| |||||
Баїя-Бланка у Вікісховищі |
Залізничний вузол і торговий центр району Пампи. У економіці переважають м'ясо-молочна, борошномельна, шкіряна, нафтоперегінна промисловість, вивіз зерна, шкір, вовни, м'яса.
Історія
Баїя-Бланка була заснована полковником Рамоном Бернабе Естомбою 11 квітня 1828 як фортеця для захисту від нападів індіанців та бразильського флоту, який висадився тут 1827 року.
1833 року у рамках своєї навколосвітньої подорожі місто відвідав Чарльз Дарвін.
Місто стало важливим економічним центром після проведення до нього Південної залізниці 1884 року та залізниці Росаріо 1922 року, які поєднали Баїя-Бланка з містами Буенос-Айрес, Росаріо та рештою Аргентини.
Наприкінці XIX ст. місто переживало бум економічного та демографічного зростання, через що навіть пропонувалося зробити його столицею провінції Буенос-Айрес.
- Залізнична станція Інхеньєро-Вайт (1910)
- Станція на залізниці Росаріо — Пуерто-Бельграно (1930)
- Будівництво у Баїя-Бланка (1910)
Український акцент
У муніціпальному театрі міста 18-19 та 22.08.1923 р. тут відбулися концерти української капели О. Кошиця (Української республіканської капели УНР, висланої С. Петлюрою), що подорожувала Америкою вже як комерційний проект Макса Рабінова.
Економіка
Баїя-Бланка — важливий економічний центр Аргентини. Через місто проходить значна частина експорту зернових і вовни з півдня провінції Буенос-Айрес та нафти з провінції Неукен. Його морський порт є одним з найважливіших в Аргентині та єдиним у країні, що має природну глибину понад 10 м.
Вздовж бухти Баїя-Бланка знаходяться такі порти:
- (ісп. Puerto Galván), що спеціалізується на нафті та хімікатах. Тут знаходиться термінал для приймання зрідженого природного газу
- (ісп. Puerto Ingeniero White), що спеціалізується на зернових
- (ісп. Puerto Belgrano), за 29 км від міста, є найважливішою базою флоту Аргентини та всієї Південної Америки.
Також Баїя-Бланка є важливим залізничним вузлом Аргентини, третім після Буенос-Айреса та Росаріо.
Баїя-Бланка є найбільшим центром нафтохімії у регіоні, який виробляє 58 % продукції провінції Буенос-Айрес та 45 % продукції Аргентини. Зокрема, тут знаходяться крекінг-установки та установка фракціонування.
Клімат
Клімат Баїя-Бланка помірний. Річна кількість опадів 600 мм, найвологіші місяці: березень, жовтень, лютий, листопад. Влітку переважають північні та південно-західні вітри, а взимку — південні і південно-східні.
Клімат Баїя-Бланка (1961—1990) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 43,8 | 40,6 | 38,8 | 34,5 | 32,8 | 27,8 | 27,0 | 32,6 | 32,1 | 34,9 | 38,4 | 42,2 | 43,8 |
Середній максимум, °C | 30,6 | 29,5 | 25,9 | 21,6 | 17,5 | 13,8 | 13,7 | 15,9 | 18,4 | 21,3 | 25,6 | 28,9 | 21,9 |
Середня температура, °C | 23,0 | 21,9 | 18,7 | 14,6 | 11,0 | 7,9 | 7,6 | 9,1 | 11,4 | 14,4 | 18,4 | 21,4 | 14,9 |
Середній мінімум, °C | 15,7 | 14,9 | 12,6 | 8,9 | 5,9 | 3,2 | 3,0 | 3,6 | 5,3 | 7,9 | 11,2 | 14,2 | 8,9 |
Абсолютний мінімум, °C | 2,4 | 2,4 | −1,5 | −3,4 | −6,4 | −9,8 | −11,8 | −7,9 | −7,3 | −4,5 | −1,5 | 0,5 | −11,8 |
Годин сонячного сяйва | 300,7 | 254,3 | 195,3 | 192,0 | 127,1 | 111,0 | 111,6 | 145,7 | 156,0 | 201,4 | 249,0 | 266,6 | 2310,7 |
Норма опадів, мм | 61.8 | 67.1 | 89.6 | 62.9 | 32.7 | 25.5 | 29.6 | 27.9 | 45.3 | 70.4 | 61.8 | 70.8 | 645.4 |
Днів з опадами | 7 | 6 | 7 | 6 | 6 | 5 | 6 | 5 | 6 | 9 | 8 | 8 | 79 |
Вологість повітря, % | 52 | 56 | 65 | 70 | 73 | 74 | 74 | 67 | 64 | 65 | 58 | 53 | 64 |
Джерело: NOAA, Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows), Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days), UNLP (sun only) |
Освіта
Баїя-Бланка має велику кількість державних та приватних навчальних закладів.
Вид | Кількість закладів | Кількість учнів |
---|---|---|
Дошкільна освіта | 72 | 10 325 |
Початкові школи | 85 | 34 465 |
Середні школи | 36 | 22 539 |
Середньо-спеціальні навчальні заклади | 16 | 2 067 |
Університети | 2 | 14 504 |
У місті є два державних університети:
- (ісп. Universidad Nacional del Sur), заснований 5 січня 1956 року. На 2009 рік в університеті навчалося 23 тисячі студентів на 18 відділеннях.
- Національний технологічний університет (ісп. Universidad Tecnológica Nacional), регіональне відділення. Має 5 інженерних спеціальностей.
Культура
У місті є декілька музеїв, зокрема:
- Портовий Музей (ісп. Museo del Puerto),
- Історичний музей (ісп. Museo de Historia),
- Музей образотворчого мистецтва (ісп. Museo de Bellas Artes)
- Музей сучасного мистецтва (ісп. Museo de Arte Contemporáneo).
Також художні виставки проходять у Бібліотеці Рівадавія, Торговій палаті, Будинку Культури і Французькому Альянсі. У місті є дві спілки художників: Асоціація художників Баїя-Бланка (ісп. Asociación Bahiense de Artistas Plásticos) і Південна Асоціація Художників (ісп. Asociación de Artistas del Sur).
У місті Баїя-Бланка налічується 113 парків і скверів, зокрема 3 великі міські парки.
- Банк
- Аргентинський клуб
- Центр міста
- Район Паліуе
- Парк Незалежності
- Житлові будинки
- Площа Рівадавія
- Залізничний вокзал
Міста-побратими
Відстані до великих міст
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баїя-Бланка |
- Муніципалітет міста [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Культурне життя міста [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- https://www.bahia.gob.ar/internacional/#ashdod-(israel)
- http://www.wb.dl.gov.cn/index.php/home/index/news_list/id/890/column_id/2.html
- Парнікоза, Іван. Муніціпальний театр. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . Микола Жарких.
- BAHIA BLANCA AERO Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 31 березня 2015.
- . Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 11 червня 2015.
- (Spanish) . Servicio Meteorológico Nacional. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
- . Atlas Bioclimáticos (Spanish) . Universidad Nacional de La Plata. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 5 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 грудня 2004. Процитовано 25 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 25 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Bayiya Blanka Bayiya Bla nka isp Bahia Blanca bila buhta misto na shodi Argentini u provinciyi Buenos Ajres Port na kanali sho spoluchayetsya iz en Atlantichnogo okeanu Naselennya 299 101 osoba perepis 2010 r Administrativnij centr okrugu Bayiya Blanka Bayiya Blanka Bahia Blanca praporZagalnij viglyad mistaZagalnij viglyad mistaRoztashuvannya u Provinciyi Buenos AjresOsnovni dani38 43 pd sh 62 16 zh d 38 717 pd sh 62 267 zh d 38 717 62 267 Koordinati 38 43 pd sh 62 16 zh d 38 717 pd sh 62 267 zh d 38 717 62 267 Krayina ArgentinaRegion Provinciya Buenos AjresStolicya dlya Bayiya Blanka okrug okrug municipalitet Podil 98 rajonivZasnovano 1828Plosha 2247 km Naselennya 299 101 osoba perepis 2010 r gustota 134 18 osib km Visota NRM 90 mVodojma Bayiya Blanka d Nazva meshkanciv ital bahiensiMista pobratimi Ashdod 1996 1 Krajstcherch Syenfuegos Dalyan 28 zhovtnya 2003 2 Fermo Dzheksonvill Nant P yura d Talkauano Reus KuritibaTelefonnij kod 54 291Chasovij poyas UTC 3GeoNames 3865086OSM 2582799 R Bayiya Blanka okrug Poshtovi indeksi 8000 Miska vlada Mer mista Ektor GajVebsajt bahiablanca gov ar Mapa Bayiya BlankaBayiya Blanka Argentina Bayiya BlankaBayiya Blanka Buenos Ajres provinciya Provinciya Buenos Ajres Bayiya Blanka u Vikishovishi Zaliznichnij vuzol i torgovij centr rajonu Pampi U ekonomici perevazhayut m yaso molochna boroshnomelna shkiryana naftopereginna promislovist viviz zerna shkir vovni m yasa IstoriyaBayiya Blanka bula zasnovana polkovnikom Ramonom Bernabe Estomboyu 11 kvitnya 1828 yak fortecya dlya zahistu vid napadiv indianciv ta brazilskogo flotu yakij visadivsya tut 1827 roku 1833 roku u ramkah svoyeyi navkolosvitnoyi podorozhi misto vidvidav Charlz Darvin Misto stalo vazhlivim ekonomichnim centrom pislya provedennya do nogo Pivdennoyi zaliznici 1884 roku ta zaliznici Rosario 1922 roku yaki poyednali Bayiya Blanka z mistami Buenos Ajres Rosario ta reshtoyu Argentini Naprikinci XIX st misto perezhivalo bum ekonomichnogo ta demografichnogo zrostannya cherez sho navit proponuvalosya zrobiti jogo stoliceyu provinciyi Buenos Ajres Zaliznichna stanciya Inhenyero Vajt 1910 Stanciya na zaliznici Rosario Puerto Belgrano 1930 Budivnictvo u Bayiya Blanka 1910 Ukrayinskij akcentU municipalnomu teatri mista 18 19 ta 22 08 1923 r tut vidbulisya koncerti ukrayinskoyi kapeli O Koshicya Ukrayinskoyi respublikanskoyi kapeli UNR vislanoyi S Petlyuroyu sho podorozhuvala Amerikoyu vzhe yak komercijnij proekt Maksa Rabinova EkonomikaPort Bayiya Blanka Bayiya Blanka vazhlivij ekonomichnij centr Argentini Cherez misto prohodit znachna chastina eksportu zernovih i vovni z pivdnya provinciyi Buenos Ajres ta nafti z provinciyi Neuken Jogo morskij port ye odnim z najvazhlivishih v Argentini ta yedinim u krayini sho maye prirodnu glibinu ponad 10 m Vzdovzh buhti Bayiya Blanka znahodyatsya taki porti isp Puerto Galvan sho specializuyetsya na nafti ta himikatah Tut znahoditsya terminal dlya prijmannya zridzhenogo prirodnogo gazu isp Puerto Ingeniero White sho specializuyetsya na zernovih isp Puerto Belgrano za 29 km vid mista ye najvazhlivishoyu bazoyu flotu Argentini ta vsiyeyi Pivdennoyi Ameriki Takozh Bayiya Blanka ye vazhlivim zaliznichnim vuzlom Argentini tretim pislya Buenos Ajresa ta Rosario Bayiya Blanka ye najbilshim centrom naftohimiyi u regioni yakij viroblyaye 58 produkciyi provinciyi Buenos Ajres ta 45 produkciyi Argentini Zokrema tut znahodyatsya kreking ustanovki ta ustanovka frakcionuvannya KlimatKlimat Bayiya Blanka pomirnij Richna kilkist opadiv 600 mm najvologishi misyaci berezen zhovten lyutij listopad Vlitku perevazhayut pivnichni ta pivdenno zahidni vitri a vzimku pivdenni i pivdenno shidni Klimat Bayiya Blanka 1961 1990 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 43 8 40 6 38 8 34 5 32 8 27 8 27 0 32 6 32 1 34 9 38 4 42 2 43 8 Serednij maksimum C 30 6 29 5 25 9 21 6 17 5 13 8 13 7 15 9 18 4 21 3 25 6 28 9 21 9 Serednya temperatura C 23 0 21 9 18 7 14 6 11 0 7 9 7 6 9 1 11 4 14 4 18 4 21 4 14 9 Serednij minimum C 15 7 14 9 12 6 8 9 5 9 3 2 3 0 3 6 5 3 7 9 11 2 14 2 8 9 Absolyutnij minimum C 2 4 2 4 1 5 3 4 6 4 9 8 11 8 7 9 7 3 4 5 1 5 0 5 11 8 Godin sonyachnogo syajva 300 7 254 3 195 3 192 0 127 1 111 0 111 6 145 7 156 0 201 4 249 0 266 6 2310 7 Norma opadiv mm 61 8 67 1 89 6 62 9 32 7 25 5 29 6 27 9 45 3 70 4 61 8 70 8 645 4 Dniv z opadami 7 6 7 6 6 5 6 5 6 9 8 8 79 Vologist povitrya 52 56 65 70 73 74 74 67 64 65 58 53 64 Dzherelo NOAA Oficina de Riesgo Agropecuario record highs and lows Servicio Meteorologico Nacional precipitation days UNLP sun only OsvitaNacionalnij Pivdennij Universitet Bayiya Blanka maye veliku kilkist derzhavnih ta privatnih navchalnih zakladiv Vid Kilkist zakladiv Kilkist uchniv Doshkilna osvita 72 10 325 Pochatkovi shkoli 85 34 465 Seredni shkoli 36 22 539 Seredno specialni navchalni zakladi 16 2 067 Universiteti 2 14 504 U misti ye dva derzhavnih universiteti isp Universidad Nacional del Sur zasnovanij 5 sichnya 1956 roku Na 2009 rik v universiteti navchalosya 23 tisyachi studentiv na 18 viddilennyah Nacionalnij tehnologichnij universitet isp Universidad Tecnologica Nacional regionalne viddilennya Maye 5 inzhenernih specialnostej KulturaU misti ye dekilka muzeyiv zokrema Portovij Muzej isp Museo del Puerto Istorichnij muzej isp Museo de Historia Muzej obrazotvorchogo mistectva isp Museo de Bellas Artes Muzej suchasnogo mistectva isp Museo de Arte Contemporaneo Takozh hudozhni vistavki prohodyat u Biblioteci Rivadaviya Torgovij palati Budinku Kulturi i Francuzkomu Alyansi U misti ye dvi spilki hudozhnikiv Asociaciya hudozhnikiv Bayiya Blanka isp Asociacion Bahiense de Artistas Plasticos i Pivdenna Asociaciya Hudozhnikiv isp Asociacion de Artistas del Sur U misti Bayiya Blanka nalichuyetsya 113 parkiv i skveriv zokrema 3 veliki miski parki Bank Argentinskij klub Centr mista Rajon Paliue Park Nezalezhnosti Zhitlovi budinki Plosha Rivadaviya Zaliznichnij vokzalMista pobratimi SShA Dzheksonvill Italiya Fermo Ispaniya Reus Greciya Hios Peru Pyura KNR Dalyan Kuba Syenfuegos Izrayil Ashdod Chili Talkauano Italiya Lachedoniya Nimechchina FrajburgVidstani do velikih mistLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bayiya Blanka Municipalitet mista 29 listopada 2010 u Wayback Machine Kulturne zhittya mista 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Primitkihttps www bahia gob ar internacional ashdod israel http www wb dl gov cn index php home index news list id 890 column id 2 html Parnikoza Ivan Municipalnij teatr Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih BAHIA BLANCA AERO Climate Normals 1961 1990 National Oceanic and Atmospheric Administration Procitovano 31 bereznya 2015 Estadisticas meteorologicas decadiales Spanish Oficina de Riesgo Agropecuario Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2015 Spanish Servicio Meteorologico Nacional Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 31 bereznya 2015 Atlas Bioclimaticos Spanish Universidad Nacional de La Plata Arhiv originalu za 25 serpnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 14 grudnya 2004 Procitovano 25 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 21 grudnya 2010 Procitovano 25 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya