Байрам-Цуррі

Байрам-Цуррі (алб. Bajram Curri) — місто на півночі Албанії поблизу кордону із Косово. Місто з 2015 року є адміністративним центром округу Тропоя.

Байрам-Цуррі алб. Bajram Curri
Вулиця Мік Соколі Вулиця Мік Соколі
Основні дані
42°21′29″ пн. ш. 20°04′33″ сх. д. / 42.35821666669477281° пн. ш. 20.07601111113877934° сх. д. / 42.35821666669477281; 20.07601111113877934Координати: 42°21′29″ пн. ш. 20°04′33″ сх. д. / 42.35821666669477281° пн. ш. 20.07601111113877934° сх. д. / 42.35821666669477281; 20.07601111113877934
Країна	Албанія
Адмінодиниця	Тропоя^[1] ^d
Столиця для	Тропоя^[1] (municipality of Albania)
Засновано	1952
Населення	5340 осіб (2011)
Висота НРМ	360  м
Телефонний код	(+355) 0213
Часовий пояс	UTC+1, літній час UTC +2
Номери автомобілів	BC
GeoNames	7932375
OSM	↑1759995 ·R (Тропоя, Bashkia e Bajram Curri)
Поштові індекси	8701, 8702
Міська влада
Мер міста	Беснік Душай
Вебсайт	bashkiabajramcurri.al
Мапа
Байрам-Цуррі у Вікісховищі

Пам'ятник албанському герою Байраму Цуррі

Байрам-Цуррі знаходиться у долині річки Валбона. Населення станом на 2011 рік становило 5340 осіб.

Місто назване в честь Байрама Цуррі, національного героя початку 20-го століття, лідера визвольної боротьби.

Історія

Регіон здавна заселений племенем Беріша і був центром комерційної торгівлі зі сходу (Косово Вілаят) на захід (Скутарі Вилаят). Регіон Тропоя знаходився на шляху від Адріатичного моря на схід. Одним з основних торгових товарів була сіль, яку обмінювали на сільськогосподарську продукцію.

Байрам-Цуррі це нове місто. Воно побудоване у 1952 році як новий адміністративний центр на місці села Колгекай. З огляду на той факт, що місто було побудоване за часів соціалістичної системи, організація міського розвитку в перші роки його створення було функцією державного управління. Спочатку були побудовані двоповерхові будинки для проживання партійних діячів, чиновників, службовців тощо. Побудована школа, лікарня, ринок, дорожня інфраструктура. У 1977 році побудований палац культури, а у 1985 році відкрився історичний музей. Пізніше побудували ряд 5-ти та 6-ти поверхових будинків.

В наш час місто приваблює туристів, особливо з Європи та Ізраїлю, своєю природою нагір'я.

Економіка

Економіка міста основа на вирощуванні садових культур. Місто відоме своїми їстівними каштанами, яблуками, горіхами, виноградом та чорницями. В околицях міста виявлені великі запаси платини, родію, рутенію, паладію, іридію, осмію. Албанські, італійські і китайські інженери, які працюють для «Albanian Minerals» та «Bytyci ShPK», припускають, що область може містити понад 500 мільйонів тонн хромової руди і більше двох мільярдів тонн олівіну, у якому частка платини становить 5-7 грамів на тонну руди, Це родовище олівіну є одним з найбільших в світі.

Посилання

• Dienes Tibor: Albánia. Útikönyv. Budapest: Hibernia. 2005.

1. Law nr. 115/2014