Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ба́за зна́нь, БЗ (англ. Knowledge base, KB) — це особливого роду база даних, розроблена для управління знаннями (метаданими), тобто збором, зберіганням, пошуком і видачею знань. Розділ штучного інтелекту, що вивчає бази даних і методи роботи із знаннями, називається інженерією знань.
Інше визначення ж говорить, що: База знань — це сукупність відомостей (про реальні об'єкти, процес, події або явища), що відносяться до певної теми або задачі, організована так, щоб забезпечити зручне представлення цієї сукупності як в цілому так і будь-якої її частини. Це означає, що система управління базою знань (саме знань, а не даних) повинна забезпечити представлення й обробку моделі, зіставною за своєю складністю з моделлю, що використовується свідомістю людини.
Найважливіший параметр БЗ — якість знань, що накопичені в ній. Найкращі БЗ містять релевантну і свіжу інформацію, мають довершені системи пошуку інформації і ретельно пророблену структуру і формат знань.
Класифікація баз знань
Залежно від рівня складності систем, в яких застосовуються бази знань, розрізняють[]:
- БЗ всесвітнього масштабу, наприклад: Інтернет чи Вікіпедія
- БЗ національні — наприклад, Вікіпедія
- БЗ галузеві — на кшталт
- БЗ організацій — див. Управління знаннями
- БЗ експертних систем — див. Експертна система
- БЗ спеціалістів
Тип інформації і її місцезнаходження в базі визначаються системою підтримки бази знань. Гарна підтримка — гарантія високої продуктивності БЗ.
Застосування бази знань
Прості бази знань можуть використовуватися для зберігання даних про організації: документації, інструкцій, статей технічного забезпечення. Головна мета створення таких баз — допомогти менш досвідченішим людям знайти існуючий опис способу вирішення якої-небудь проблеми предметної області.
Онтологія може служити для представлення в базі знань ієрархії понять і відношень між ними. Онтологія, яка ще містить і екземпляри об'єктів не що інше, як база знань.
База знань — важливий компонент інтелектуальної системи. Найвідоміший клас таких програм — експертні системи. Вони призначені для знаходження способу вирішення специфічних проблем, базуючись на записах БЗ і на користувацькому описі ситуації.
Створення і використання систем штучного інтелекту потребує величезних баз знань. Для прикладу дивіться Вікіпедія.
Бази знань в інтелектуальній системі
Нижче перераховані цікаві особливості, які можуть (але не зобов'язані) бути в інтелектуальній системі, і які стосуються баз знань. Список може бути не повним.
- Машинне навчання : Це модифікація своєї БЗ в процесі роботи інтелектуальної системи, адаптація до проблемної області. Аналогічна можливості людини «набиратися досвіду».
- Автоматичне доведення (висновки) Здатність системи виводити нові знання із старих, знаходити закономірності в БЗ. Деякі автори вважають, що БЗ відрізняється від бази даних наявністю механізму висновків.
- Інтроспекція : Знаходження протиріч, нестиковок в БЗ, відслідковування правильної організації і коректності роботи БЗ.
- : Здатність системи «пояснювати» хід її думок при знаходження вирішення задачі, причому по «першій вимозі».
Див. також
Посилання
- Что такое база знаний и зачем она нужна [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття зі штучного інтелекту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Baza Ba za zna n BZ angl Knowledge base KB ce osoblivogo rodu baza danih rozroblena dlya upravlinnya znannyami metadanimi tobto zborom zberigannyam poshukom i vidacheyu znan Rozdil shtuchnogo intelektu sho vivchaye bazi danih i metodi roboti iz znannyami nazivayetsya inzheneriyeyu znan dzherelo ne vkazane 3922 dni Inshe viznachennya zh govorit sho Baza znan ce sukupnist vidomostej pro realni ob yekti proces podiyi abo yavisha sho vidnosyatsya do pevnoyi temi abo zadachi organizovana tak shob zabezpechiti zruchne predstavlennya ciyeyi sukupnosti yak v cilomu tak i bud yakoyi yiyi chastini dzherelo ne vkazane 3922 dni Ce oznachaye sho sistema upravlinnya bazoyu znan same znan a ne danih povinna zabezpechiti predstavlennya j obrobku modeli zistavnoyu za svoyeyu skladnistyu z modellyu sho vikoristovuyetsya svidomistyu lyudini Najvazhlivishij parametr BZ yakist znan sho nakopicheni v nij Najkrashi BZ mistyat relevantnu i svizhu informaciyu mayut doversheni sistemi poshuku informaciyi i retelno proroblenu strukturu i format znan Klasifikaciya baz znanZalezhno vid rivnya skladnosti sistem v yakih zastosovuyutsya bazi znan rozriznyayut dzherelo BZ vsesvitnogo masshtabu napriklad Internet chi Vikipediya BZ nacionalni napriklad Vikipediya BZ galuzevi na kshtalt BZ organizacij div Upravlinnya znannyami BZ ekspertnih sistem div Ekspertna sistema BZ specialistiv Tip informaciyi i yiyi misceznahodzhennya v bazi viznachayutsya sistemoyu pidtrimki bazi znan Garna pidtrimka garantiya visokoyi produktivnosti BZ Zastosuvannya bazi znanProsti bazi znan mozhut vikoristovuvatisya dlya zberigannya danih pro organizaciyi dokumentaciyi instrukcij statej tehnichnogo zabezpechennya Golovna meta stvorennya takih baz dopomogti mensh dosvidchenishim lyudyam znajti isnuyuchij opis sposobu virishennya yakoyi nebud problemi predmetnoyi oblasti Ontologiya mozhe sluzhiti dlya predstavlennya v bazi znan iyerarhiyi ponyat i vidnoshen mizh nimi Ontologiya yaka she mistit i ekzemplyari ob yektiv ne sho inshe yak baza znan Baza znan vazhlivij komponent intelektualnoyi sistemi Najvidomishij klas takih program ekspertni sistemi Voni priznacheni dlya znahodzhennya sposobu virishennya specifichnih problem bazuyuchis na zapisah BZ i na koristuvackomu opisi situaciyi Stvorennya i vikoristannya sistem shtuchnogo intelektu potrebuye velicheznih baz znan Dlya prikladu divitsya Vikipediya Bazi znan v intelektualnij sistemiNizhche pererahovani cikavi osoblivosti yaki mozhut ale ne zobov yazani buti v intelektualnij sistemi i yaki stosuyutsya baz znan Spisok mozhe buti ne povnim Mashinne navchannya Ce modifikaciya svoyeyi BZ v procesi roboti intelektualnoyi sistemi adaptaciya do problemnoyi oblasti Analogichna mozhlivosti lyudini nabiratisya dosvidu Avtomatichne dovedennya visnovki Zdatnist sistemi vivoditi novi znannya iz starih znahoditi zakonomirnosti v BZ Deyaki avtori vvazhayut sho BZ vidriznyayetsya vid bazi danih nayavnistyu mehanizmu visnovkiv Introspekciya Znahodzhennya protirich nestikovok v BZ vidslidkovuvannya pravilnoyi organizaciyi i korektnosti roboti BZ Zdatnist sistemi poyasnyuvati hid yiyi dumok pri znahodzhennya virishennya zadachi prichomu po pershij vimozi Div takozhOntologichni movi Cyc WordNet Proekt UWN Baza danih Ekspertna sistema Dobuvannya danihPosilannyaChto takoe baza znanij i zachem ona nuzhna 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya zi shtuchnogo intelektu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi