Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баденська республіка (нім. Republik Baden) — німецька земля, що існувала за часів Веймарської республіки, утворена після скасування Великого герцогства Баденського в 1918 році. Зараз у складі сучасної німецької землі Баден-Вюртемберг.
| Баденська республіка нім. Republik Baden | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Карлсруе | ||||||||||
| Форма правління | Республіка | ||||||||||
| Президент | |||||||||||
| - 1918–1920 (перший) | |||||||||||
| - 1933—1945 (останній) | Вальтер Келер (міністр-президент) | ||||||||||
| Рейхсштатгальтер | |||||||||||
| - 1933—1945 | Роберт Вагнер | ||||||||||
| Законодавчий орган | Ландтаг | ||||||||||
| Історичний період | Інтербелум · II Світова війна | ||||||||||
| - Засновано | 14 листопада 1918 | ||||||||||
| - Прийняття Конституції | 13 квітня 1919 | ||||||||||
| - Скасування (de facto) | 11 березня 1933 | ||||||||||
| - Скасування (de jure) | 19 вересня 1945 | ||||||||||
| Площа | |||||||||||
| - 1925 | 15 070 км2 | ||||||||||
| Населення | |||||||||||
| - 1925 | 2 312 462 осіб | ||||||||||
| Густота | Помилка виразу: неочікуване число осіб/км² | ||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною | Німеччина | ||||||||||
| |||||||||||
Історія
Революція в Бадені
Через революцію, яка загрожувала Німецькій імперії в останні дні Першої світової війни, державне міністерство Великого герцогства Баден прийняло виборчу реформу 2 листопада 1918 року в останній спробі зберегти там монархію. 8 листопада в Ларі та Оффенбурзі були створені робітничі та солдатські ради. Наступного дня подібні ради були створені в Мангаймі та Карлсруе, і уряд Бадіше пішов у відставку.
10 листопада 1918 року революціонери в Карлсруе сформували тимчасовий уряд, а наступного дня відбулися збори різних революційних рад. 13 листопада великий герцог Фрідріх II склав усі урядові обов'язки; він зрештою зрікся престолу 22 листопада після зречення свого двоюрідного брата кайзера Вільгельма II (оголошено 9 листопада та офіційно оформлено 28 листопада).
14 листопада 1918 року тимчасовий уряд оголосив про створення Вільної Народної Республіки Баден (Frie Volksrepublik Baden) і призначив 5 січня 1919 року датою нових виборів.
Республіка
12 січня 1919 року було створено національні збори, де християнсько-демократична Партія Центру стала найсильнішою партією, випередивши лівоцентристську СДПН. Разом ці дві партії набрали 91,5 % усіх голосів. 1 квітня Баденський парламент (ландтаг) сформував уряд з членів [en]. До 1933 року в Бадені в основному керувала Партія Центру.
21 березня 1919 року ландтаг одноголосно прийняв нову конституцію. Референдум схвалив конституцію 13 квітня. Це всенародне голосування було першим в історії Німеччини, а Баденська конституція була єдиною, прийнятою всенародним голосуванням у Німеччині у Веймарський період.
Комуністичне повстання
Курт Айснер, незалежний соціал-демократичний (USPD) міністр-президент Народної держави Баварія, був убитий 21 лютого 1919 року. Баденська USPD і Комуністична партія Німеччини (KPD) провели демонстрацію жалоби за Айснером у Мангаймі 22 лютого, яку відвідували 10 000-40 000 осіб. Альберт Стольценбург, чиновник KPD, проголосив радянську республіку, не порадившись з іншими організаторами заходу.
1000 людей вийшли на демонстрацію до Мангаймського палацу, де були деякі судові департаменти. Загін увірвався в замок, звільнив полонених, спалив документи. У решті міста спалахнули заворушення. 110-й піхотний полк, вважаючи, що до цього причетна СДПН, охоче роззброївся, а поліція не вжила жодних дій.
Поліція розпочала боротьбу із повстанціями 23 лютого. Того ж дня в Мангаймі була створена Революційна робітнича рада. У відповідь на повстання французькі солдати заблокували мости вздовж Рейну. Уряд Бадена оголосив надзвичайний стан і заборонив усі зібрання, демонстрації, роздачу памфлетів і публічне носіння зброї. Було введено комендантську годину з 19:00 і припинено залізничне сполучення з містом.
23 лютого на зустрічі між СДПН, УСПН і КПН було досягнуто угоди, згідно з якою радянська республіка була розпущена. Надзвичайний стан було скасовано наступного дня, окрім Мангайма.
5 березня уряд оголосив, що 110-й піхотний полк буде виведено з Мангайма та замінений іншим батальйоном для підтримки поліції. КПН закликала до загального страйку проти цього рішення. 2-й добровольчий батальйон був переведений з Брухзаля до Мангайма 7 березня і допоміг поліції в арешті лідерів повстання та в'язнів, звільнених із замку.
За часів Гітлера
Після захоплення влади соціал-націоналістами Баден, як і всі інші німецькі держави, зазнав Гляйхшальтунг. 8 березня 1933 року Роберт Генріх Вагнер був направлений до Бадена як рейхскомісар поліції та змінив обраного президента Бадена через три дні. Після введення в дію «Тимчасового закону та Другого закону про координацію держав з Рейхом» 7 квітня Вагнера було призначено на нову посаду Рейхсштаттальтера (рейхс-губернатора). На той момент Вальтер Келер був призначений соціал-націоналістами міністром-президентом, хоча виконавча влада в регіоні справді належала Вагнеру, який також був гауляйтером соціал-націоналістичної партії Бадену. Крім того, 30 січня 1934 року уряд Рейху прийняв «Закон про реконструкцію Рейху», формально скасовуючи ландтадж усіх земель і передаючи суверенітет земель центральному уряду. У серпні 1940 — травні 1945 року Гау Баден був перейменований на «Баден-Ельзас» і розширений на захід, щоб включити окупований французький район Ельзас.
Повоєнний
Через окупацію союзниками повоєнної Німеччини Баден був поділений між американською та французькою окупаційними зонами. Поділ було зроблено таким чином, що автобан, що сполучає Карлсруе та Мюнхен (сьогодні A8), повністю містився в американській зоні. 19 вересня 1945 року північна американська територія стала частиною землі Вюртемберг-Баден, тоді як південна половина була передана французькій адміністрації та стала землею Південний Баден або просто «Баден». Таким чином Республіка Бадена було розпущено. Згодом обидва утворення стали складовими землями Західної Німеччини після її заснування 23 травня 1949 року. Пізніше вони були возз'єднані та об'єднані з землею Вюртемберг 23 квітня 1952 року, щоб утворити нову землю Баден-Вюртемберг.
Примітки
- Beckmanns Welt-Lexikon und Welt-Atlas. Leipzig / Vienna: Verlagsanstalt Otto Beckmann. 1931.
- Constitution of the Republic of Baden. Verfassungen der Welt (нім.). Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 4 травня 2007.
- Baden: Ereignisse 1918-1933. Wahlen in der Weimarer Republik (нім.). Процитовано 26 квітня 2007.
- Schmidgall, 2012, с. 259-260.
- Schmidgall, 2012, с. 261-262.
- Schmidgall, 2012, с. 263-265.
- Schmidgall, 2012, с. 265-266.
- Schmidgall, 2012, с. 268-269.
- Miller, Michael D.; Schulz, Andreas (2021). Gauleiter: The Regional Leaders of the Nazi Party and Their Deputies, 1925–1945. Т. 3 (Fritz Sauckel - Hans Zimmermann). Fonthill Media. с. 577. ISBN .
- Allied Control Council Proclamation No.2 (нім.). 19 вересня 1945.
Посилання
- Schmidgall, Markus (2012). Die Revolution 1918/19 in Baden. . ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Badenska respublika nim Republik Baden nimecka zemlya sho isnuvala za chasiv Vejmarskoyi respubliki utvorena pislya skasuvannya Velikogo gercogstva Badenskogo v 1918 roci Zaraz u skladi suchasnoyi nimeckoyi zemli Baden Vyurtemberg Badenska respublika nim Republik Baden 1918 1945 Prapor Gerb Badena istorichni kordoni na kartiRespublika Baden chervonij u skladi Vejmarskoyi respubliki Stolicya Karlsrue Forma pravlinnya Respublika Prezident 1918 1920 pershij 1933 1945 ostannij Valter Keler ministr prezident Rejhsshtatgalter 1933 1945 Robert Vagner Zakonodavchij organ Landtag Istorichnij period Interbelum II Svitova vijna Zasnovano 14 listopada 1918 Prijnyattya Konstituciyi 13 kvitnya 1919 Skasuvannya de facto 11 bereznya 1933 Skasuvannya de jure 19 veresnya 1945 Plosha 1925 15 070 km2 Naselennya 1925 2 312 462 osib Gustota Pomilka virazu neochikuvane chislo osib km Poperednik Nastupnik Velike gercogstvo Badenske Vyurtemberg Baden Baden zemlya Sogodni ye chastinoyu Nimechchina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Badenska respublikaIstoriyaDokladnishe Baden Revolyuciya v Badeni Cherez revolyuciyu yaka zagrozhuvala Nimeckij imperiyi v ostanni dni Pershoyi svitovoyi vijni derzhavne ministerstvo Velikogo gercogstva Baden prijnyalo viborchu reformu 2 listopada 1918 roku v ostannij sprobi zberegti tam monarhiyu 8 listopada v Lari ta Offenburzi buli stvoreni robitnichi ta soldatski radi Nastupnogo dnya podibni radi buli stvoreni v Mangajmi ta Karlsrue i uryad Badishe pishov u vidstavku 10 listopada 1918 roku revolyucioneri v Karlsrue sformuvali timchasovij uryad a nastupnogo dnya vidbulisya zbori riznih revolyucijnih rad 13 listopada velikij gercog Fridrih II sklav usi uryadovi obov yazki vin zreshtoyu zriksya prestolu 22 listopada pislya zrechennya svogo dvoyuridnogo brata kajzera Vilgelma II ogolosheno 9 listopada ta oficijno oformleno 28 listopada 14 listopada 1918 roku timchasovij uryad ogolosiv pro stvorennya Vilnoyi Narodnoyi Respubliki Baden Frie Volksrepublik Baden i priznachiv 5 sichnya 1919 roku datoyu novih viboriv Respublika12 sichnya 1919 roku bulo stvoreno nacionalni zbori de hristiyansko demokratichna Partiya Centru stala najsilnishoyu partiyeyu viperedivshi livocentristsku SDPN Razom ci dvi partiyi nabrali 91 5 usih golosiv 1 kvitnya Badenskij parlament landtag sformuvav uryad z chleniv en Do 1933 roku v Badeni v osnovnomu keruvala Partiya Centru 21 bereznya 1919 roku landtag odnogolosno prijnyav novu konstituciyu Referendum shvaliv konstituciyu 13 kvitnya Ce vsenarodne golosuvannya bulo pershim v istoriyi Nimechchini a Badenska konstituciya bula yedinoyu prijnyatoyu vsenarodnim golosuvannyam u Nimechchini u Vejmarskij period Komunistichne povstannya Kurt Ajsner nezalezhnij social demokratichnij USPD ministr prezident Narodnoyi derzhavi Bavariya buv ubitij 21 lyutogo 1919 roku Badenska USPD i Komunistichna partiya Nimechchini KPD proveli demonstraciyu zhalobi za Ajsnerom u Mangajmi 22 lyutogo yaku vidviduvali 10 000 40 000 osib Albert Stolcenburg chinovnik KPD progolosiv radyansku respubliku ne poradivshis z inshimi organizatorami zahodu 1000 lyudej vijshli na demonstraciyu do Mangajmskogo palacu de buli deyaki sudovi departamenti Zagin uvirvavsya v zamok zvilniv polonenih spaliv dokumenti U reshti mista spalahnuli zavorushennya 110 j pihotnij polk vvazhayuchi sho do cogo prichetna SDPN ohoche rozzbroyivsya a policiya ne vzhila zhodnih dij Policiya rozpochala borotbu iz povstanciyami 23 lyutogo Togo zh dnya v Mangajmi bula stvorena Revolyucijna robitnicha rada U vidpovid na povstannya francuzki soldati zablokuvali mosti vzdovzh Rejnu Uryad Badena ogolosiv nadzvichajnij stan i zaboroniv usi zibrannya demonstraciyi rozdachu pamfletiv i publichne nosinnya zbroyi Bulo vvedeno komendantsku godinu z 19 00 i pripineno zaliznichne spoluchennya z mistom 23 lyutogo na zustrichi mizh SDPN USPN i KPN bulo dosyagnuto ugodi zgidno z yakoyu radyanska respublika bula rozpushena Nadzvichajnij stan bulo skasovano nastupnogo dnya okrim Mangajma 5 bereznya uryad ogolosiv sho 110 j pihotnij polk bude vivedeno z Mangajma ta zaminenij inshim bataljonom dlya pidtrimki policiyi KPN zaklikala do zagalnogo strajku proti cogo rishennya 2 j dobrovolchij bataljon buv perevedenij z Bruhzalya do Mangajma 7 bereznya i dopomig policiyi v areshti lideriv povstannya ta v yazniv zvilnenih iz zamku Za chasiv Gitlera Pislya zahoplennya vladi social nacionalistami Baden yak i vsi inshi nimecki derzhavi zaznav Glyajhshaltung 8 bereznya 1933 roku Robert Genrih Vagner buv napravlenij do Badena yak rejhskomisar policiyi ta zminiv obranogo prezidenta Badena cherez tri dni Pislya vvedennya v diyu Timchasovogo zakonu ta Drugogo zakonu pro koordinaciyu derzhav z Rejhom 7 kvitnya Vagnera bulo priznacheno na novu posadu Rejhsshtattaltera rejhs gubernatora Na toj moment Valter Keler buv priznachenij social nacionalistami ministrom prezidentom hocha vikonavcha vlada v regioni spravdi nalezhala Vagneru yakij takozh buv gaulyajterom social nacionalistichnoyi partiyi Badenu Krim togo 30 sichnya 1934 roku uryad Rejhu prijnyav Zakon pro rekonstrukciyu Rejhu formalno skasovuyuchi landtadzh usih zemel i peredayuchi suverenitet zemel centralnomu uryadu U serpni 1940 travni 1945 roku Gau Baden buv perejmenovanij na Baden Elzas i rozshirenij na zahid shob vklyuchiti okupovanij francuzkij rajon Elzas Povoyennij Cherez okupaciyu soyuznikami povoyennoyi Nimechchini Baden buv podilenij mizh amerikanskoyu ta francuzkoyu okupacijnimi zonami Podil bulo zrobleno takim chinom sho avtoban sho spoluchaye Karlsrue ta Myunhen sogodni A8 povnistyu mistivsya v amerikanskij zoni 19 veresnya 1945 roku pivnichna amerikanska teritoriya stala chastinoyu zemli Vyurtemberg Baden todi yak pivdenna polovina bula peredana francuzkij administraciyi ta stala zemleyu Pivdennij Baden abo prosto Baden Takim chinom Respublika Badena bulo rozpusheno Zgodom obidva utvorennya stali skladovimi zemlyami Zahidnoyi Nimechchini pislya yiyi zasnuvannya 23 travnya 1949 roku Piznishe voni buli vozz yednani ta ob yednani z zemleyu Vyurtemberg 23 kvitnya 1952 roku shob utvoriti novu zemlyu Baden Vyurtemberg PrimitkiBeckmanns Welt Lexikon und Welt Atlas Leipzig Vienna Verlagsanstalt Otto Beckmann 1931 Constitution of the Republic of Baden Verfassungen der Welt nim Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 4 travnya 2007 Baden Ereignisse 1918 1933 Wahlen in der Weimarer Republik nim Procitovano 26 kvitnya 2007 Schmidgall 2012 s 259 260 Schmidgall 2012 s 261 262 Schmidgall 2012 s 263 265 Schmidgall 2012 s 265 266 Schmidgall 2012 s 268 269 Miller Michael D Schulz Andreas 2021 Gauleiter The Regional Leaders of the Nazi Party and Their Deputies 1925 1945 T 3 Fritz Sauckel Hans Zimmermann Fonthill Media s 577 ISBN 978 1 781 55826 3 Allied Control Council Proclamation No 2 nim 19 veresnya 1945 PosilannyaSchmidgall Markus 2012 Die Revolution 1918 19 in Baden ISBN 9783866447271