Багринівці

Багри́нівці — село в Україні, у Літинській селищній громаді Вінницького району Вінницької області.

село Багринівці
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Громада	Літинська селищна громада
Основні дані
Засноване	1430
Населення	1948 (2001)
Площа	7,76 км²
Густота населення	2683,2 осіб/км²
Поштовий індекс	22350
Телефонний код	+380 4347
Катойконіми	багриновецький, багринівський, багрії, багрій, багрійка
Географічні дані
Географічні координати	49°18′09″ пн. ш. 27°55′57″ сх. д. / 49.30250° пн. ш. 27.93250° сх. д. / 49.30250; 27.93250Координати: 49°18′09″ пн. ш. 27°55′57″ сх. д. / 49.30250° пн. ш. 27.93250° сх. д. / 49.30250; 27.93250
Середня висота над рівнем моря	310 м
Водойми	Згар,
Місцева влада
Адреса ради	22300, Вінницька область, Вінницький район, смт Літин, вул. Соборна, 32
Карта
Багринівці
Багринівці
Мапа
Багринівці у Вікісховищі

Географія

річка Згарок (права притока Згару) в с. Багринівці

Село розташоване у північно-західній частині Вінницького району, на відстані 14 км від центру громади та за 46 км від обласного центру, до столиці — 205 км.

Загальна площа території села — 7,76 км², його протяжність із заходу на схід — 13 км, з півночі на південь — 15 км. Розташоване на правобережжі Дніпра в межах Подільської височини. Клімат — помірно континентальний, середня температура січня: −6 °C, середня температура липня: +19°С, річна кількість опадів: 520—590 мм, з них 80 % випадають в теплий період. Найближчі річки — Згар та Південний Буг.

Надра мають поклади торфу, глини, піску. У структурі ґрунтів переважають опідзолені ґрунти (75 %) в незначній кількості є дерново-підзолисті, чорноземи, лукові.

Територія громади на півдні межує зі Згарським загальнозоологічним заказником державного значення (площа 3018,7 га. створений Указом Президента України  від 21.02.2002 № 167/2002 «Про території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення»). У заказнику охороняються водно-болотні угіддя долини річки Згар, що збереглись у природному стані. Рослинність представлена заболоченими луками, чагарниковими вербовими заростями. На території заказника відмічено велике розмаїття тваринного світу та орнітофауни: водно-болотні птахи, суходільні, чагарникові та лісові.  

	Яблунівка	Літинка	Кулига
	Гончарівка	Пн	Українка
		Зх    Багринівці    Сх
		Пд
	Соколівка	Горбівці	Кільянівка

Історичні відомості

Початком заселенням території села слід вважати кінець XIV ст. Історичні документи свідчать, що в XIV—XVI ст. Велике Князівство Литовське, Річ Посполита для захисту своїх земель будували могутні замки. У відновленні одного з них у Хмільнику в 1530—1542 рр. брали участь жителі с. Багринівці. За свідченнями літописів Хмільника у 1392 році — князь Федір Коріатович подарував село Багринівці — хмільницьким боярам Євсею та Ваську. Також в реєстрі сплати податей Подольського воєводства 1493 р. значиться: в Багринівцях — 11 димів (крім того, в Курилівцях — 9, у Новоселиці і Почапинцях — по 6, у Микулинцях — 2 дима). Подимний податок існував як одна з форм феодального оподаткування у Давній Русі, а також у Речі Посполитій у 17—18 ст., у тому числі на укр. землях, що входили до її складу. Назва походить від одиниці оподаткування — диму. Був поширений на Русі до 14—15 ст., згодом значення його зменшилося.

З етнографічних джерел відомо, що напередодні турецької окупації Поділля у 1670-их роках у селі містилася козацька сотня — підрозділ Могилівського полку.

За деякими свідченнями на початку XIX ст. села Багринівці та Дубова належали графу Крушельову, адміралу флоту. На 1820 рік він мав тут 363 кріпаки.

У роки Визвольних змагань в селі тимчасово перебував штаб однієї з дивізій Першої Кінної Армії та були бої між армією УНР і більшовиками.

На фронтах Другої світової війни брали участь 846 осіб, з них орденами і медалями СРСР нагороджено 766 чоловік. Полягли 210 чоловік.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Літинської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Літинського району, село увійшло до складу Вінницького району.

Населення

Чисельність населення, на 2001 рік, становила 1948 осіб.

1989	2001
2254	1948

Мовний склад

Кількість та частка населення за рідною мовою, відповідно до Перепису населення України 2001 року:

Рідна мова	Кількість	Частка (%)
Загалом	1948	100.00
Українська мова	1932	99,18
Російська мова	15	0.77
Молдавська мова	1	0.05

Соціальна інфраструктура

У селі діють:

• загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів;
• ;
• ;
• поштове відділення;
• ;
• будинок культури;
• бібліотека;
• кілька крамниць та кав'ярень.

Населений пункт газифікований, дорога з твердим покриттям.

• Амбулаторія
• Крамниця
• Сільрада
• Дитячий садок
• Опорна школа
• Опорна школа

Релігія

• Церква Успіння Божої Матері (належить до Літинського благочиння Української православної церкви);

Пам'ятники

Меморіальна дошка в центрі села на честь генерала Гандзюка

Відомі уродженці

• Гандзюк Яків Григорович (21 березня 1873 — 29 січня 1918) — український військовий діяч доби Української революції. Генерал української армії.
• Цимбалюк Андрій Григорович (14 грудня 1922 — 3 жовтня 1943) — Герой Радянського Союзу. 

Згадки села Багринівці в літературі

• Стельмах, Михайло Панасович, «Гуси — лебеді летять»
• Кучер, Василь Степанович, «Устим Кармалюк» роман, Веселка, 1988. — 428 с.

Світлини

• Вулиця
• Літинський райагроліс

Примітки

1. В. О. Горпинич. Назви жителів в українській мові, — К., Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979, стор. 124
2. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
4. All places: 1989, 2001 census [ 16 липня 2021 у Wayback Machine.] // pop-stat.mashke.org
5. Linguistic composition, Vinnycka oblast: 2001 census [ 16 липня 2021 у Wayback Machine.] pop-stat.mashke.org
6. «Гуси — лебеді летять» [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.], р. 1 ст. 18

Джерела

• Багриновецька сільська рада http://bagrynivci.rada.org.ua/ [ 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Література

• Багри́нівці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.407

Посилання

• Bahrymowce, Bahrynowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 82. (пол.)
• Bahrynowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 67. (пол.)
• Погода в селі Багринівці [ 20 жовтня 2018 у Wayback Machine.]