Баге́т (від фр. baguette — «паличка, прут») — обрамлення прорізу, картини, дзеркала або прикраса стіни, стелі у вигляді профільованої позолоченої або пофарбованої планки навколо фільонки.
Багет в архітектурі
Багет веде свою історію з часів античності. Тоді в храмах, палацах і заміських віллах знаті стіни і стелі прикрашалися мозаїками, що, у свою чергу, обрамлялися так званим «декоративним багетом», або бордюром. Інша справа, що в такому виді багет і зображення були нероздільні і становили одне ціле. Проте, подібне оформлення настінних зображень можна вважати першими кроками до культури створення гармонічного інтер'єру.
В архітектурі, багет також називався заповнення колонної канелюри валиком півциркульного профілю, яке виконувалось не на всю висоту.
У середньовіччя поля сторінок рукописів прикрашалися декоративними бордюрами, що заповнювалися орнаментом: як скромного, так і досить багатого змісту. Це ще не сучасний багет, однак функція орнаменту очевидна: він служить розмежуванням зовнішнього хаосу і творчого порядку. З XI століття (яке прийнято називати Золотим століттям готики) у внутрішнім оздобленні церков з'являється велика кількість декоративних елементів: такі, як триптихи, ретабло (так у старовину називали декоративну прикрасу вівтаря) і багато чого іншого. Усі твори прикрашалися вишуканим різьбленням з того ж самого дерева, по якому працював художник.
Згодом настінний живопис здобуває тенденцію «відділення від стіни». Саме тоді зароджується мистецтво іконопису на дерев'яній або металевій основі. У такий спосіб релігійне мистецтво починає виходити за межі храму. Так, наприклад, у Тоскані збереглися примітивні рами, зроблені у свій час для робіт Джотто, , (XIII століття). Вони імітували мармур і навіть були прикрашені фігурами святих.
Багет як рама для картин
Епоха Відродження подарувала нам такий винахід, як живопис по полотні, яке необхідно було «захищати». Саме тоді і з'являється класичний багет. У той час він уже виконував дві основні функції: захисну і декоративну. Наприкінці XV — початку XVI століть багет нарешті займає свою нішу в мистецтві. Після цього техніка виконання багетів розвивається і міцніє, відповідаючи всім архітектурним стилям різних епох.
Див. також
Примітки
- Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — .
- Baguette (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bage t vid fr baguette palichka prut obramlennya prorizu kartini dzerkala abo prikrasa stini steli u viglyadi profilovanoyi pozolochenoyi abo pofarbovanoyi planki navkolo filonki Baget prikrashaye vivtarnu kartinu u cerkvi Santa Felichita Florenciya Avtor Taddeo Gaddi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Baget znachennya Baget v arhitekturiBaget vede svoyu istoriyu z chasiv antichnosti Todi v hramah palacah i zamiskih villah znati stini i steli prikrashalisya mozayikami sho u svoyu chergu obramlyalisya tak zvanim dekorativnim bagetom abo bordyurom Insha sprava sho v takomu vidi baget i zobrazhennya buli nerozdilni i stanovili odne cile Prote podibne oformlennya nastinnih zobrazhen mozhna vvazhati pershimi krokami do kulturi stvorennya garmonichnogo inter yeru V arhitekturi baget takozh nazivavsya zapovnennya kolonnoyi kanelyuri valikom pivcirkulnogo profilyu yake vikonuvalos ne na vsyu visotu Profil bagetiv XIV st Tradicijno tilki chastki ram A i C nazivalisya baget D E i F bageti na kolonah XIII XIV st U serednovichchya polya storinok rukopisiv prikrashalisya dekorativnimi bordyurami sho zapovnyuvalisya ornamentom yak skromnogo tak i dosit bagatogo zmistu Ce she ne suchasnij baget odnak funkciya ornamentu ochevidna vin sluzhit rozmezhuvannyam zovnishnogo haosu i tvorchogo poryadku Z XI stolittya yake prijnyato nazivati Zolotim stolittyam gotiki u vnutrishnim ozdoblenni cerkov z yavlyayetsya velika kilkist dekorativnih elementiv taki yak triptihi retablo tak u starovinu nazivali dekorativnu prikrasu vivtarya i bagato chogo inshogo Usi tvori prikrashalisya vishukanim rizblennyam z togo zh samogo dereva po yakomu pracyuvav hudozhnik Vivtarna kartina Dzhovanni Bellini 1465 r Veneciya Zgodom nastinnij zhivopis zdobuvaye tendenciyu viddilennya vid stini Same todi zarodzhuyetsya mistectvo ikonopisu na derev yanij abo metalevij osnovi U takij sposib religijne mistectvo pochinaye vihoditi za mezhi hramu Tak napriklad u Toskani zbereglisya primitivni rami zrobleni u svij chas dlya robit Dzhotto XIII stolittya Voni imituvali marmur i navit buli prikrasheni figurami svyatih Baget yak rama dlya kartinDokladnishe Rama ozdoblennya Epoha Vidrodzhennya podaruvala nam takij vinahid yak zhivopis po polotni yake neobhidno bulo zahishati Same todi i z yavlyayetsya klasichnij baget U toj chas vin uzhe vikonuvav dvi osnovni funkciyi zahisnu i dekorativnu Naprikinci XV pochatku XVI stolit baget nareshti zajmaye svoyu nishu v mistectvi Pislya cogo tehnika vikonannya bagetiv rozvivayetsya i micniye vidpovidayuchi vsim arhitekturnim stilyam riznih epoh Div takozhRama ozdoblennya PrimitkiTimofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 Baguette angl